cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2013 р. Справа№ 17/5026/1057/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Дикунської С.Я.
Калатай Н.Ф.
при секретарі: Малайдах А.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Синюкова О.М.
від відповідача - не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА" на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 року (суддя Боровик С.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Будмонтажполімер"
про стягнення 269 448, 45 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПА" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажполімер» (далі -відповідач) про стягнення 269 448, 45 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 року по справі № 17/5026/1057/2012 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 13.05.2013 року.
Ухвалою суду від 13.05.2013 року розгляд справи відкладено до 27.05.2013 року, на підставі ст. 77 ГПК України.
В судове засідання 27.05.2013 року з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника відповідача не заперечував.
Статтею ст.77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
18 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер" укладено договір поставки № 196.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 4.1 та 5.3 асортимент та ціна продукції визначається в специфікаціях (далі Специфікаціях) і/або накладної, є невід'ємними частинами цього договору (пункти 1.1., 1.3. договору).
Місцевим господарським судом встановлено, що договірні відносини, які виникли між сторонами, по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).
Також судом встановлено, що позивач зобов'язання по договору виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 244 116,80 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.15-16): № ДА-0004330 від 29.11.2011 року на суму 29 416,80 грн., №ДА-0004397 від 02.12.2011 року на суму 214 700,00 грн. та довіреністю (а.с.17) виданою на ім'я - Андрєєва О.А.: серія ЯПТ №947410 від 29.11.2011 року.
Відповідно до пункту 5.3. договору відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за отриманий товар на протязі 28 календарних днів з дати поставки партії продукції (пункт 3.3. - датою поставки вважається дата підписання відповідної накладної), тобто по кожній накладній окремо.
З висновків місцевого господарського суду вбачається, що відповідач свій обов'язок по оплаті вартості поставленого товару не виконав, взв»язку з чим існує заборгованість в розмірі 244 116,80 грн.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Обґрунтовуючи відмову в задоволенні позову місцевий господарський суд зазначив, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.01.2011 року порушено провадження по справі №10/5026/183/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер".
Оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Будмонтажполімер" опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №80 від 05.05.2012 року.
Беручи до уваги, що позивач не надав суду доказів звернення у встановлений законодавством 30-денний термін до суду з заявою про визнання його грошових вимог у справі №10/5026/183/2011 про банкрутство ТОВ "Будмонтажполімер", місцевим господарським судом відмовлено в стягненні заборгованості з відповідача на підставі частини 2 статті 14 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів не погоджується з вищезазначеним рішенням суду, виходячи з наступного.
Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду від 04.06.2004 року за № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після публікації оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство господарський суд, на підставі п.1 статті 79 ГПК України, зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.
Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону як це, зокрема, зазначено в пункті 8.13. Рекомендацій Вищого господарського суду від 04.06.2004 року за № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.06.2012 року порушено провадження у справі №04/5026/882/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер". Публікація оголошення про порушення справи про банкрутство боржника була здійснена в газеті "Урядовий кур'єр" №127 від 19.07.2012 року.
Позивач у встановлений законодавством 30-денний термін звернувся до суду з заявою №16/08 від 16.08.2012 року про визнання його грошових вимог на загальну суму 266 824,03 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.08.2012 року, тому суд своєю ухвалою від 17.09.2012 року зупинив провадження у справі №17/5026/1057/2012 до розгляду заяви ТОВ "ДПА" №16/08 від 16.08.2012 року про визнання грошових вимог у справі №04/5026/882/2012 про банкрутство ТОВ "Будмонтажполімер".
В подальшому ухвалою суду від 21.02.2013 року провадження у справі №04/5026/882/2012 припинено на підставі пункту 3 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", взв»язку з тим, що в провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника №10/5026/183/2011.
Беручи до уваги, що позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача, які ґрунтуються на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли 31.12.2011 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Будмонтажполімер"№10/5026/183/2011, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення заборгованості.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача трьох відсотків річних та індексу інфляції колегія суддів вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню в розмірі 5 506,48 грн.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з п.9.3 Договору за порушення строків оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню від суми невиконаних грошових зобов»язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період порушення, за кожний день прострочки, до моменту повного погашення заборгованості, що не звільняє його від виконання зобов»язань за договором.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 19 825,17 грн.
На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв»язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 року по справі № 17/5026/1057/2012 - скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» задовольнити.
Скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2013 року по справі 17/5026/1057/2012.
Прийняти нове:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер" про стягнення 269 448, 45 грн., з яких 244 116,80 грн. основного боргу, 19 825,17 грн. пені, 3 776,22 грн.-3% річних та 1 730,26 грн.- інфляційних витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер" (18029, Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, вул..Сумгаїтська, 17, код ЄДРПОУ 30529028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА" (83009, м.Донецьк, вул..Новоросійська,9, код ЄДРПОУ 32123193) заборгованість в розмірі 269 448 (двісті шістдесят дев»ять тисяч чотириста сорок вісім) 45 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 389 (п»ять тисяч триста вісімдесят дев»ять) 28 грн..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажполімер" (18029, Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, вул..Сумгаїтська, 17, код ЄДРПОУ 30529028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА" (83009, м.Донецьк, вул..Новоросійська,9, код ЄДРПОУ 32123193) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2 694 (дві тисячі шістсот дев»яносто чотири) 49 грн.
Видачу наказів, на виконання постанови, доручити Господарському суду Черкаської області.
Справу № 17/5026/1057/2012 направити до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г.
Судді Дикунська С.Я.
Калатай Н.Ф.
Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2013 року.
Л.Г. Сітайло
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2013 |
Оприлюднено | 30.05.2013 |
Номер документу | 31503184 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Сітайло Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні