Постанова

від 24.05.2013 по справі 5023/5182/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. Справа № 5023/5182/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників

позивача - Якимчук О.В (дов. б/н від 01.12.2010р.)

відповідача - Гандзьошина Р.М. (дов. б/н від 01.04.2013р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРУС ЛТД" (вх.№ 1035 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року у справі №5023/5182/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРУС ЛТД", м. Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Городецький Сергій Леонідович, м. Хмельницький

про визнання поруки такою, що припинена, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрус Лтд" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання поруки за договором від 19.06.2007 року, укладеного між ним та відповідачем такою, що припинена.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року у справі №5023/5174/12 (суддя Суярко Т.Д.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року у справі №5023/5182/12 та прийняти нове, яким визнати поруку за договором від 19.06.2007 року такою, що припинена. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що банк всупереч вимог договору поруки, без згоди поручителя, збільшив розмір процентів за користування кредитом до 15,5% річних, чим значною мірою збільшив обсяг відповідальності поручителя.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року у справі №5023/5182/12 та прийняти нове рішення, яким визнати поруку за договором від 19.06.2007 року такою, що припинена.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року у справі №5023/5182/12 - без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі, встановила наступне.

19.06.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та Городецьким Сергієм Леонідовичем укладено договір про надання споживчого кредиту №11171366000, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 198000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

Пунктом 1.3.1 договору про надання споживчого кредиту сторони узгодили, що за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,5% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. Сторони також домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь - якої із обставин, передбачених ч.1 п.5.2 договору.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Макрус ЛТД" 19.06.2007 року було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання Городецьким Сергієм Леонідовичем усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11171366000 від 19.06.2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час та і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Цей договір набрав чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором (п. 3.1 договору поруки).

08.12.2011 року між ПАТ "УкрCиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №2949, 2950, в тому числі за зобов'язанням, яке виникло на підставі Договору про надання Городецькому С.Л. споживчого кредиту №11171366000 від 19.06.2007 року. При цьому всі матеріали відповідної кредитної справи були передані новому кредитору. У зв'язку з вищенаведеними обставинами замінено відповідача, замість ПАТ "УкрСиббанк" залучено у справі його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".

ТОВ "МАКРУС ЛТД" звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання поруки за договором від 19.06.2007 року, укладеного між ним та АКІБ "УкрСиббанк", такою, що припинена, мотивуючи позовні вимоги збільшенням обсягу відповідальності поручителя, що, на думку позивача, є підставою для припинення поруки на підставі ст.559 Цивільного кодексу України.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що укладаючи договір поруки, поручитель зобов'язався відповідати за всіма зобов'язаннями за кредитним договором в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, а оскільки умовами кредитного договору передбачена можливість зміни розміру процентної ставки за користування кредитом, тому це не є збільшенням відповідальності поручителя в розумінні ст.559 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження факту збільшення обсягу відповідальності за договором поруки від 19.06.2007 року позивач, надає довідку-розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом Городецьким С.Л. на 01.03.2010 року за договором про надання споживчого кредиту №11171366000 від 19.06.2007 року (а.с. 17). При цьому, позивач вказує на збільшення процентної ставки за кредитним договором з 12,5 % до 15,5 %.

Розділом 5 кредитного договору №11171366000 від 19.06.2007 року сторони погодили порядок зміни відсоткової ставки, що полягає в направленні банком на адресу позичальника не пізніш ніж за 14 календарних днів до дати збільшення процентної ставки відповідного повідомлення, у якому зазначається розмір відсоткової ставки, що встановлюється за користування кредитними коштами та дату, з якої така ставка починає діяти. Новий розмір процентної ставки за кредитним договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні банку до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору (ч.2 п. 5.2 кредитного договору).

Таким чином, належним доказом збільшення процентної ставки за даним договором може бути повідомлення банку про зміну розміру процентної ставки з обов'язковим зазначенням дати з якої така ставка починає застосовуватися.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про те, що таке повідомлення було направлено банком на адресу позичальника.

Наявний в матеріалах справи розрахунок не може вважатися належним та допустимим доказом на підтвердження збільшення обсягу відповідальності позивача як поручителя, оскільки він не може з достовірністю свідчити про досягнення згоди (зміну умов кредитного договору) між банком та позичальником (Городецьким С.Л.) щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом та не містить вимог до поручителя.

Крім того, укладений кредитний договір №11171366000 від 19.06.2007 року є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України та статтями 202, 509 Цивільного кодексу України і відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 564 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

На поруку поширюються загальні умови виконання зобов'язань, відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 553 Цивільного кодексу України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Часткова порука має місце тоді, коли поручитель поручився не за все зобов`язання боржника, а лише в певній частині, обмеженій наперед визначеним обсягом (сумою, кількістю, обсягом робіт, послуг, тощо). Обсяг поруки може не збігатися з обсягом боргу за основним зобов`язанням, він може бути меншим.

Таким чином, обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

За умовами спірного договору поруки від 19.06.2007 року поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т. ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору (п.1.3).

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Як вбачається з п. 5.2. кредитного договору №11171366000 від 19.06.2007р., банк має право на зміну розміру процентної ставки у випадках: порушення позичальником кредитної дисципліни (зокрема, неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором); та/або погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи тощо, також даних щодо дотримання позичальником кредитної дисципліни (зокрема, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань позичальника за цим договором); та/або здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, установленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); та/або підвищення ставки на 3 відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

В апеляційній скарзі позивач, з посиланням на п. 2.1 договору поруки від 19.06.2007 року зазначає, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Відповідно до ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не лише із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

При цьому, умовами кредитного договору передбачена можливість зміни розміру процентів за ініціативою банку, про що поручителю було відомо при укладенні договору поруки, а інший конкретний розмір процентної ставки, в межах якого поручитель несе відповідальність, у договорі поруки не обумовлено.

Таким чином, збільшення розміру відсоткової ставки за кредитом не може розцінюватись як збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди, оскільки порука має похідний характер від основного зобов'язання (кредитного договору), а за договором поруки поручитель зобов'язався відповідати за виконання умов кредитного договору в повному обсязі, в тому числі, і за ті, що можуть виникнути у майбутньому (п.1.1. договору поруки).

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року у справі №5023/5182/12 прийнято при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКРУС ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2013 року у справі №5023/5182/12 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 24.05.2013 року.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Т.В. Кравець

Суддя О.О. Крестьянінов