Постанова

від 29.05.2013 по справі 922/603/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа № 922/603/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - Чалкової Г.Л., довіреність № 12 від 05.03.2013 року.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Головне видавництво "ХК", м. Харків (вх. №1142 Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 14 березня 2013 року у справі № 922/603/13-г

за позовом Харківського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головне видавництво "ХК", м. Харків

про стягнення 20000,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головне видавництво "ХК" згідно якого просило прийняти рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Головне видавництво "ХК" штрафу та пені у сумі 20000,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської від 14 березня 2013 р. (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Головне видавництво "ХК" на користь Державного бюджету України штраф в сумі 10000,00 грн. та пеню за період з 18.09.2012 р. по 05.02.2013 р. в сумі 10000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Головне видавництво "ХК" на користь Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Відповідач, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14 березня 2013 року по справі № 922/603/13-г та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог відповідач посилається на порушення норм матеріального права, оскільки вважає, що до компетенції Антимонопольного комітету не належить стягнення пені та штрафу. Крім того, на думку відповідача, даний спір має розглядатись за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

Позивач у відзив на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач в призначене судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 005611 уповноваженій особі відповідача 22.04.2013 р.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 25.06.2012 р. Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 2/20-51-12 було винесено рішення № 81-к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що ТОВ "Головне видавництво "ХК" вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, на ТОВ "Головне видавництво "ХК" накладено штраф у розмірі 10000,00 грн.

Копія Рішення була отримана ТОВ "Головне видавництво "ХК" 17.07.2012 р. відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення та інших поштових документів копії яких містяться в матеріалах справи. Отже, строк сплати штрафу, накладеного рішенням, закінчився 17.09.2012 р.

При цьому, доказів оскарження рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 81-к від 25.06.2012 р. по справі № 2/20-51-12 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" в матеріалах справи не міститься.

Однак, відповідач нараховану суму штрафу в передбачений ст. 56 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" строк не сплатив, в зв'язку з чим та на підставі ч. 5 сказаної норми права відповідачу нарахована пеня за прострочення сплати штрафу у розмірі 10000,00 грн.

Вказані обставини стали підставою звернення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у відповідності до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Головне видавництво "ХК" штрафу та пені у сумі 20000,00 грн.

З урахуванням викладених обставин, застосувавши до даних правовідносин положення ст.ст. 56, 60 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», встановивши правомірність нарахування позивачем штрафних санкцій, беручи до уваги, що з матеріалів справи не вбачається жодних документів на підтвердження сплати штрафу відповідачем та звернення відповідача до господарського суду стосовно визнання недійсним Рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 81-к від 25.06.2012 р. по справі № 2/20-51-12 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України 10000,00 грн. штрафу та пеню в розмірі 10000,00 грн. за період з 18.09.2012 р. по 05.02.2013 р.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративною колегією територіального відділення було прийнято рішення від 25.06.2012 № 81-к у справі № 2/20-51-12, пунктом 2 резолютивної частини якого за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, на Товариство накладено штраф у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статі 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня отримання рішення.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Колегія суддів вважає, що позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована пеня у розмірі 10 000 ,00 грн. внаслідок несплати штрафу.

Таким чином, рішення адміністративної колегії територіального відділення від 25.06.2012 № 81-к у справі № 2/20-51-12 прийнято з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Доказів оскарження вказаного рішення в установленому законом порядку матеріали справи не містять і таких доказів відповідачем не надано ні до місцевого господарського суду, ні до суду апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що стягнення штрафу та пені не належить до компетенції органів Антимонопольного комітету України, оскільки відповідно до статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції

органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови та скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Враховуючи, що штраф не був сплачений відповідачем в добровільному порядку у двомісячний строк з дня отримання рішення, територіальне відділення правомірно звернулось з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними наведені відповідачем доводи про те, що даний спір мав розглядатись за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судом підвідомчі, в тому числі, справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Згідно частини другої статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду України.

Також, зазначене положення кореспондується з пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15., відповідно до якого правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарським кодексом України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розглядаються господарськими судами.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами господарського процесуального кодексу України.

Отже, в даному випадку, позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафу ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому твердження відповідача про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зводиться до його особистого міркування при довільному трактуванні норм чинного законодавства та є безпідставними.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав як суду першої так і апеляційної інстанції належних доказів які б підтверджували реальну і правову обґрунтованість для звільнення його від відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій у визначеній сумі.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2013р. у справі № 922/603/13г.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Головне видавництво "ХК", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2013р. у справі № 922/603/13г залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 27 травня 2013 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

суддя Терещенко О.І.

суддя Тихий П.В.