Рішення

від 26.04.2013 по справі 408/8297/12

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 408/8297/12

Провадження №2/210/467/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2013 р.

Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костенко В.В.

при секретарі Панчук О.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Прохорова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково- технічний центр « НІГРІ» про зобов»язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та компенсації за затримку її виплати та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду із вищеназваним позовом та, уточнивши заявлені позовні вимоги в остаточній редакції від 06.02.2013 року, позивач ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що вона працювала в ТОВ НТЦ « НІГРІ» з 01.02.2012 року по 30.03.2012 року . 07.10.2011 року вона уклала шлюб і змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1, між тим підприємство у порушення положень « Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року № 110, внесло до її трудової книжки неправильний запис про зміну прізвища та не скріпили підпис спеціально уповноваженої ним особи товариства печаткою відділу кадрів.

Крім того, вона звільнилась з вищеназваного товариства 30.03.2012 року, але у порушення ст.47 КЗпП України належним чином оформлена трудова книжка не була їй видана в день звернення, цей документ нею був отриманий 05.04.2012 року.

А також відповідачем в день її звільнення не був зроблений в повному обсязі розрахунок по заробітній платі та заборгованість склала 658,25 грн.

З приводу допущених відносно неї порушень трудового законодавства вона звернулась до трудової комісії роботодавця , але листом від 06.11.2012 року за № 03/11 відповідач повідомив її, що така комісія на підприємстві не створена .

Позивач , посилаючись на норми ст.116, 117 КЗпП України, вважає, що відповідач повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку .

Після звільнення вона не працювала до 11.10.2012 року і вважає, що саме за цей час відповідач повинен виплатити їй заробітну плату, із розрахунку 131 день х 35,76 грн.= 4684,56 грн.

В наслідок неправомірних дій відповідача вона втратила душевний спокій, постійно перебувала в роздратованому стані, змінився її звичний уклад життя , позивач зазначає, що їй заподіяні душевні страждання і відповідач повинен їй відшкодувати моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Позивач просить суд: зобов»язати ТОВ науково- технічний центр « НІГРІ» виправити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1, вказавши, що « змінено з прізвища ОСОБА_1» та поставити печатку Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр « НІГРІ» , стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 10000 грн., заборгованість по заробітній платі в сумі 658, 25 грн. та за затримання виплати заробітної плати 4684,56 грн. та витрати на юридичну допомогу в сумі 2000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та пояснила, що з 01.02. 2012 року працювала в ТОВ НТЦ « НІГРІ», пропрацювала 2 місяці і з 30.03.2012 року була звільнена за власним бажанням , оскільки її не влаштовувала ні заробітна платі , ні ставлення до працівників з боку керівництва. Одразу при звільненні їй не була надана трудова книжка та в повному обсязі не проведений розрахунок по заробітній платі . 05.04.2012 року її запросили до керівництва підприємства де вручили трудову книжку, дали розписатися в наказі про звільнення та запропонували поставити свій підпис у відомостях, але заробітну плату не дали . Вона відмовилась ставити свій підпис на відомості на пішла. 06.04.2013 року вона звернулась до відповідача із письмовою заявою щодо виплати їй заробітної плати. Приблизно, 28.04.2013 року , їй зателефонувала секретар та запропонувала прийти за заробітною платою. Вона прийшла на офіс з чоловіком, але там їй почали погрожувати. Директор підприємства сказав, що зараз він зачинить двері та викличе охорону , якій повідомить , що вона з чоловіком увірвалася силою до офісу. Чоловік вийшов, а їй запропонували розписатися у відомості , вона розписалась, але грошей не дали, у зв»язку з чим вона порвала цю відомість. Через деякий час приїхала охорона і вони з чоловіком пішли . Із зазначеного питання вона зверталася до прокуратури, писала скаргу до комісії по трудових спорах товариства. Весь цей час нервувала, знаходилась у стані стресу, зверталась до лікаря. Трудова книжка також була неправильно оформлена , в ній запис про зміну прізвища не був завірений печаткою.

Позивач просила задовольнити її позов.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав думку свого довірителя та вважає, позовні вимоги доведеними: трудова книжка оформлена у порушення вимог « Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»; заробітна плата своєчасно і у повному обсязі не виплачена, у зв»язку з чим , позивач має право на компенсацію відповідно до вимог ст.ст.116, 117 КЗпП України. Позивачем не пропущений строк звернення до суду, т.я. вона намагалась вирішити спор позасудовим шляхом, зверталась до комісії по трудових спорах, органів прокуратури, тільки після їх відповідей їй стало відомо про порушення її прав. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача Прохоров О.О. позов не визнав та пояснив, що позивач пропустила встановлений законом строк на звернення до суду .Її трудові права не були порушені підприємством , заробітна плата була їй виплачена у повному обсязі. Відомість про отримання зарплати позивач порвала, це бачили охоронці, які написали рапорти. За зверненням позивача прокуратурою була проведена перевірка, в ході якої порушень трудового законодавства не було виявлено. Заяву ОСОБА_1 не розглядала КТС, оскільки на підприємстві, де працює менше 15 осіб, вона не створюється. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не доведені. У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю науково технічний центр « НІГРІ» з 01.02.2012 року по 30.03.2012 року , про що свідчать записи у трудовій книжці НОМЕР_1 ( а.с.4-5).

Позивач стверджує, що при звільнені їй не була виплачена заробітна плата в повному обсязі, а саме в сумі 658,25 грн.

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов»язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок .

Згідно із ст.117 ч.1 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі ч. 2 ст.233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Суд вважає, що представник відповідача невірно тлумачить Рішення Конституційного суду № 4-рп від 22.02.2012 року в частині строку звернення до суду з питань стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації на підставі ст.117 КЗпП України та моральної шкоди , викликаної затримкою заробітної плати за ст.237-1 КЗпП України, оскільки , виходячи із тексту цього рішення , в ньому йдеться мова про звернення до суду з вимогами в порядку ст.117, 237-1 КЗпП України у строк 3 місяці з моменту коли особа дізналася про те, що їй фактично виплачена заробітна плата. У спорі , якій розглядається в даному провадженні позивач заперечує факт виплати їй зарплати в повному обсязі.

Заперечуючи проти позовних вимог щодо стягнення недоплаченої заробітної плати та компенсації за затримку її виплати, представник відповідача на підставі ст. 60 ЦПК України не довів належними доказами факт її своєчасної виплати: відомість про виплату заробітної плати за березень 2012 року, акти, які б підтверджували факт виплати заробітної плати позивачеві суду не надав, клопотання про виклик свідків до суду не заявляв.

Із довідки ТОВ НТЦ « НІГРІ» від 05.04.2012 року № 1/2 убачається, що позивачеві нараховано у лютому 1073 грн. та у березні 2012 року -1073 грн. ( а.с.16).

Позивач не заперечує факт отримання нею авансу за березень 2012 року в сумі 418, 67 грн., але стверджує , що решту грошей -658, 25 грн. їй не було виплачено.

У відповідності до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ N 100 від 08.02.95 року середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язується відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абз.4 п.2 зазначеного Порядку).

Відповідно до вищеназваної довідки середньоденна заробітна плата позивача складає 35,76 грн. Кількість робочих днів з квітня 2012 року до 10.10.2012 року включно складає 131 день , а відповідно 131 роб день х на 35,76 грн. ( середньоденну зарплату) = 4684,56 грн., зазначена сума , а також не виплачена заробітна плата -658, 25 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, суд вважає, що у зв"язку з тим, що права позивача в сфері трудових відносин було порушено, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, її позовні вимоги на підставі ч.1 ст.237-1 КЗпП України в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки заявлений в позові розмір моральної шкоди 10000 грн. не доведений. Суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 300 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Що стосується вимог про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, то при вирішенні вищеназваного питання суд керується ст.1 Закону України « Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», відповідно до якої розмір компенсації витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Позивачем пред'явлені позовні вимоги про стягнення на її користь витрат за надану правову допомогу в сумі 2000 гривень, при цьому належні докази , які свідчать про витрачений адвокатом час на складання процесуальних документів поза межами судового засідання суду не надані, тому суд задовольняє ці вимоги в тій частині , яка доведена. Так, згідно журналу судового засідання адвокат ОСОБА_2: 16.04.2013 року брав участь у судовому засіданні з 10 год.23 хв. до 11 год.21хв., тобто 58 хв. та 26.04.2013 року з 11 год.05 хв. до 11 год.22 хв., тобто 17 хв. і загалом 1 год. 15 хв. Мінімальна зарплата 1147 грн., а 40 % від неї складають 458,80 грн., а відповідно за 1 час.15 хв. оплата праці адвоката становить 572,50 грн., вищеназвана сума підлягає стягненню з відповідача.

Між тим, суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов»язання ТОВ науково- технічний центр « НІГРІ» виправити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1, вказавши, що « змінено з прізвища ОСОБА_1» та поставити печатку Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр « НІГРІ», оскільки суд вважає, що цих вимогах нею пропущений 3-місячний строк на звернення до суду. Клопотання про поновлення цього строку позивачем не подавалось і суд не убачає поважних причин для його поновлення ( до комісії по трудових спорах із заявою позивач звернулась тільки 24.10.2012 року ( а.с.7-8), до цього вона зверталась до роботодавця 06.04. 2012 року ( а.с.19), але тільки з питань невиплати заробітної плати; із відповіді прокуратури Дзержинського району м.Кривого Рогу від 22.05.2012 року ( а.с.18) також не убачається, що питання неправильно оформленої трудової книжки досліджувалось цим органом при розгляді її скарги).

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати пропорційно частині задоволених на користь позивача позовних вимог, а саме судовий збір по вимогах майнового характеру в сумі 229,40 грн. та вимогах немайнового характеру в сумі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст.47, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково- технічний центр « НІГРІ» про зобов»язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та компенсації за затримку її виплати та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково- технічний центр

« НІГРІ», ідентифікаційний код 37664343, яке знаходиться в м.Кривий Ріг пр.Металургів, буд.8 пр.4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 300 грн., заборгованість по заробітній платі в сумі 658,25 грн. , компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 4684,56 грн. та витрати , пов»язані із наданням юридичної допомоги в сумі 572,50 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково- технічний центр

« НІГРІ», ідентифікаційний код 37664343, яке знаходиться в м.Кривий Ріг пр.Металургів, буд.8 пр.4 на користь держави судовий збір пропорційно частині ухвалених на користь позивача вимог: за вимоги немайнового характеру в сумі 114,70 грн. та за вимоги матеріального характеру в сумі 229,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів із для проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні у цей же строк із дня отримання копії рішення.

Повне рішення суду виготовлено на протязі п»ти днів із дня проголошення його вступної та резолютивної частини.

Суддя: В. В. Костенко