Постанова

від 13.05.2013 по справі 820/3498/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 травня 2013 р. № 820/3498/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача - Курило М.М.,

представника відповідача - Голяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спутнік" до Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спутнік» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки та складанню акту перевірки від 10.04.2013р. № 1440/2220/32030979, зобов'язати поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за грудень 2011 року шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 10.04.2013р. № 1440/2220/32030979.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що під час організації та проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем порушено вимоги Податкового кодексу України. Крім того, висновки, викладені в акті перевірки, є безпідставними, не відповідають дійсним обставинам та суперечать нормам чинного законодавства, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях посадових осіб відповідача. З огляду на зазначені обставини позивач вважає, що дії відповідача щодо проведення перевірки, складання за її наслідками акту та внесення на підставі вказаного акту даних до системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України порушують права та законні інтереси позивача

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи його необґрунтованим. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити частково, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС на підставі направлення на перевірку від 28.03.2013 року № 523 та наказу від 28.03.2013 року № 482, в березні - квітні 2013 року проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності формування податкових зобов'язань за грудень 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт від 10.04.2013р. № 1440/2220/32030979 (а.с. 30-38 том 1), згідно висновків якого встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Спутнік» при продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662,655 та 656 ЦК України по операціях з продажу товарів (послуг) за грудень 2011 року. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям за грудень 2011 року, в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України.

Доводи позовної заяви щодо неправомірності дій відповідача з проведення перевірки полягають в тому, що в порушення ст. 75 Податкового кодексу України перевірка була проведена відповідачем без дослідження жодних первинних бухгалтерських документів, а висновки, відображені в акті, не відповідають дійсності, ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача та є незаконними.

Крім того позивач зазначає, що правочини, вчинені ТОВ «Спутнік» при продажу товарів, оформлені належним чином, продаж товарів підтверджується первинними документами, проте відповідачем в акті безпідставно зроблено висновок що операції з поставки товарів покупцям не спричиняють реального настання правових наслідків, тобто що правочини є фіктивними в розумінні ст. 234 Цивільного кодексу України. В свою чергу це призвело до необґрунтованих висновків щодо відсутності об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів підприємствам-покупцям за грудень 2011 року. Всі первинні документи, які підтверджують фінансово-господарську діяльність, у ТОВ «Спутнік» є в наявності і були надані для огляду під час перевірки, додані до матеріалів даної судової справи, а представники податкової зазначили в акті про відмову надати їх копії, проте у порушення вимог п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України не склали відповідні акти про відмову.

Надаючи оцінку вказаним доводам з урахуванням зібраних у справі доказів, суд зазначає, що пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України надає органам державної податкової служби право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом наведеної норми документальна перевірка має проводитись на підставі перелічених у вищезазначеному підпункту документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів.

Вимога щодо проведення перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів та документів фінансової і бухгалтерської звітності, також передбачена Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772.

Всупереч наведеному, будь-які первинні документи щодо предмету перевірки посадовими особами ДПІ у Московському районі м. Харкова під час перевірки не досліджувалися. Твердження відповідача про відмову у наданні документів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки акт про відмову у наданні документів співробітниками податкової служби не складався. Крім того, копії первинних документів фінансово-господарської діяльності позивача за грудень 2011 року додані позивачем до матеріалів справи.

Таким чином висновки посадових осіб, які проводили перевірку, викладені в акті перевірки від 10.04.2013р. № 1440/2220/32030979 щодо недодержання позивачем вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при продажу товарів за грудень 2011 року, не ґрунтуються на системному аналізі первинних документів та не підтверджені допустимими і достатніми доказами, а тому не можуть вважатися об'єктивними та доведеними.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг, з ввезення товарів на митну територію України або вивезення товарів за межі митної території України.

Отже, для перевірки позивача щодо достовірності формування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість контролюючому органу слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що відповідач зобов'язаний був звернутися до позивача з дотриманням порядку отримання податкової інформації, встановленого статтею 73 Податкового кодексу України. У разі відмови з боку позивача - скласти акт про таку відмову. У разі отримання таких документів дослідити їх та систематизовано, як того вимагає пункт 4 Розділу І Порядку № 984, викласти факти, що містяться в таких первинних документах та надати їм об'єктивну оцінку.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доказів правомірності своєї правової позиції суду не надано.

Проте, суд знаходить за необхідне, задовольняючи позовні вимоги в даній справі частково, відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача з проведення перевірки. При цьому суд бере до уваги, що дії з проведення перевірки за формальною ознакою складають видання наказу на її проведення, видання направлення на перевірку, її проведення та документування. Враховуючи, що позивачем наказ на проведення перевірки не оскаржувався, а посадові особи податкового органу були фактично допущені позивачем до проведення перевірки, відсутні підстави вважати незаконними дії відповідача з проведення перевірки, враховуючи, що він діяв у межах наданих повноважень та згідно Закону.

Викладення в акті перевірки висновків щодо наявності певних порушень господарської діяльності позивача суд не може вважати неправомірними діями, хоча б такі висновки були хибними та не ґрунтувалися на всебічному та повному дослідженні обставин справ. Суд враховує, що висновкам акту перевірки правова оцінка надається шляхом їх розгляду та прийняття за ними податкового повідомлення - рішення податковим органом, чого в даній справі не встановлено. За таких обставин висновки перевірки відображають судження податкового органу щодо наявності, на його думку, певних порушень господарської діяльності платника податку та не можуть створити за собою юридичних наслідків.

З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання відповідача поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за грудень 2011 року шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 10.04.2013р. № 1440/2220/32030979.

Суд бере до уваги, що за змістом пп. 14.1.156, 14.1.157, 54.3.2 Податкового Кодексу України, які визначають поняття податкових зобов'язань платника податків, податкового повідомлення-рішення, а також обов'язку контролюючого органу самостійно визначати суму грошових зобов'язань, внесення до облікових карток платника податків змін, які не пов'язані зі зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість, або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Таким чином податковий орган не вправі вносити в інформаційно-електронну базу зміни на підставі акта перевірки, оскільки внесення змін до облікових даних платника податків, не пов'язані із зміною податкового навантаження, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення рішення після закінчення термінів його узгодження.

Підсумовуючи наведене суд доходить висновку, що зобов'язання відповідача поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності за грудень 2011 року шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 10.04.2013р. № 1440/2220/32030979 відповідає меті захисту прав та законних інтересів позивача; суду, відповідно до п. 2ч.2 ст. 162 КАС України надані повноваження щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спутнік» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області поновити у системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПС України дані податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Спутнік» (код ЄДРПОУ 32030979) за грудень 2011 року шляхом виключення даних, внесених на підставі акту перевірки від 10.04.2013р. № 1440/2220/32030979.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету (п/р 31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спутнік» (код ЄДРПОУ 32030979) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 17,20 грн. пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 16 травня 2013 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова