Постанова

від 21.05.2013 по справі 821/1029/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. 10 год. 00 хв.Справа № 821/1029/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Заремби М.В.,

представника відповідача - Мірошніченка О.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Південьспецприлад"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Південьспецприлад" (далі - ПП "Південьспецприлад", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.03.2013 р. №№ 0001612200, 0001622200, 0001632200, якими підприємству збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 10 100,00 грн., у тому числі за основним платежем на 8 080,0 грн., за штрафними санкціями на 2 020,00 грн., з податку на прибуток за основним платежем на 13 659,00 грн. та зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за листопад 2011 року на 3 797,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, пояснив, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийняті спірні рішення. Ці рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин ПП "Південьспецприлад" з ТОВ "ПРОК", яка полягає у визнанні недійсними (нікчемними) господарських операцій між цими контрагентами. Податковий орган дійшов висновку про безтоварність зазначених операцій, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Визнаючи правочини недійсними, відповідач вийшов за межі повноважень, наданих йому законом.

На переконання позивача, він виконав всі вимоги ПК України для декларування у складі витрат та податкового кредиту операцій з придбання товарів у ТОВ "ПРОК", що підтверджується відповідними первинними документами, а тому у відповідача не було підстав для збільшення грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечення проти позову обґрунтовує тим, що позивач у листопаді 2011 року сформував витрати та податковий кредит у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ "ПРОК", яке не мало реальних можливостей для здійснення цієї господарської операції. Не мав можливості для здійснення постачальницької операції і постачальник ТОВ "ПРОК" - ТОВ "Компанія "Терра Агро". Ці обставини вказують на безтоварність операцій в ланцюгу постачання товарів ТОВ "Компанія "Терра Агро" - ТОВ "ПРОК" - ПП "Південьспецприлад" (позивач), правочини між не спрямовані на реальне настання правових наслідків та є нікчемними. В даному випадку мало місце лише документальне оформлення господарських операцій. Оскільки фактичного здійснення самих операцій не було, формально складені документи на їх підтвердження не можуть вважатися первинними документами та використовуватись в податковому обліку. Відсутність фактичних поставок товарів не дозволяє використати їх у оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати ці операції при формуванні податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Південьспецприлад" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 27.02.2013 р. № 1285/22-4/36009385, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ТОВ "ПРОК" та їх відображення в податковій звітності (далі - акт № 1285).

Під час перевірки відповідач встановив, що у листопаді 2011 року позивач задокументував придбання товарів у ТОВ "ПРОК", що підтверджено податковими та бухгалтерськими накладними. Розрахунки за товар проведені у безготівковому порядку на всю суму придбання.

За документами постачальника проданий позивачеві товар він придбав у ТОВ "Компанія "Терра Агро". Відповідно до матеріалів перевірок податкових органів ТОВ "ПРОК" не декларує власних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської операції, а ТОВ "Компанія "Терра Агро" визнано банкрутом. Перевезення товарів від постачальника до позивача не підтверджується товарно-транспортними накладними або наявністю власних чи орендованих транспортних засобів позивача.

У той же час у акті перевірки відповідач зазначає, що до перевірки надані товарно-транспортні накладні, складені у листопаді 2011 року (сторінка 4 акта № 1285).

За змістом акта перевірки податковий орган вважає, що операції з придбання товарів у ланцюгах постачання за участю позивача ТОВ "Компанія "Терра Агро" не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

На думку відповідача, ПП "Південьспецприлад" сформувало податковий кредит за цей період, використовуючи лише документальне оформлення господарських операцій з ТОВ "ПРОК", без фактичного їх здійснення. Позивач товар від ТОВ "ПРОК" не отримував, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, тому правочини відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідач стверджує, що відсутність реального вчинення господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції (сторінка 5 акта № 1282).

З наведених причин відповідачем із складу витрат позивача за ІV квартал 2011 декларації з податку на прибуток виключено витрати на придбання товарів у сумі 59 385,00 грн., а з податкового кредиту - сплачений при цьому ПДВ в сумі 11 876,95 грн.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд виходить з того, що відповідно до приписів ПК України для обчислення оподатковуваного прибутку платника податку приймаються документально підтверджені витрати платника, які пов'язані з отриманням оподатковуваного прибутку. Для декларування податкового кредиту з ПДВ платник податків має підтвердити нарахований постачальниками товарів (робіт, послуг) ПДВ належним чином складеними податковими накладними та довести зв'язок такого придбання з власною оподатковуваною, господарською діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що позивач задокументував придбання у ТОВ "ПРОК" комплектуючих для сервісного обслуговування та ремонту приладів контролю за витратами пального на замовлення клієнтів. Факт отримання доходів від згаданої діяльності позивача, оподаткування їх ПДВ та податком на прибуток не спростовується відповідачем. Не спростовує відповідач і виростання комплектуючих для здійснення цього виду діяльності позивача. Придбання позивачем комплектуючих для сервісного обслуговування та ремонту приладів контролю обумовлено договорами на сервісне обслуговування та ремонт приладів замовників.

Судом не встановлено доказів, які вказували б на безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "ПРОК". Навпаки, встановлені судом обставини та надані докази свідчать, що ці операції підтверджені документами, які у передбачений законом спосіб не спростовані відповідачем.

ДПІ у м. Херсоні не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації. Тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат і відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновку позивача про визнання нікчемними правочинів між ПП "Південьспецприлад" та ТОВ "ПРОК".

За змістом акта перевірки податковий орган зробив висновок про нікчемність правочинів між названими контрагентами, оскільки ці правочини, на думку контролюючого органу, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Тобто, зазначений правочин є оспорюваним і він може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних.

Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки ДПІ у м. Херсоні, викладені в акті перевірки щодо зазначених правочинів є протиправними.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

Позовні вимоги приватного підприємства "Південьспецприлад" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 11 березня 2013 р. №№ 0001612200, 0001622200 та 0001632200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Південьспецприлад" (ідентифікаційний код 36009385) судовий збір у сумі 275,56 грн. (двісті сімдесят п'ять гривень п'ятдесят шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 травня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.6