Рішення

від 27.05.2013 по справі 397/335/13-ц

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/335/13-ц

н/п : 2/397/135/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2013 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі : головуючого судді КОМЛАЧ О.Ф.,

при секретарі ІВАНЕНКО Н.Л.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «ОСОБА_3» про визнання договору оренди землі недійсним

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним договори оренди землі, як такі, що не відповідають вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 56).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав, суду пояснив, що 21.01.2009 року між позивачем та відповідачем були укладені договори оренди землі. Після підписання договорів позивач виявив, що вони не відповідають вимогам ст.15 Закону України "Про оренду землі", а саме в пункті 17 Договорів не відображені умови збереження стану об'єкта оренди. Закон вказує на те, що відсутність у договорі істотних умов є підставою для визнання його недійсним. Також, пояснив, що позивач не звертався до відповідача з пропозиціями врегулювання вказаних питань. Він не бажає співпрацювати з відповідачем, оскільки не погоджується з розміром орендної плати та має намір укласти договори з іншим господарством, де розмір орендної плати значно вищий. Просить визнати договори оренди землі, укладені між позивачем та відповідачем, недійсними.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, суду пояснив, що в 2009 році між позивачем та відповідачем добровільно було укладено договори оренди землі. Позивач не звертався до відповідача з пропозицією врегулювати умови договорів, які його не влаштовували. Орендна плата виплачувалася постійно. Претензій в позивача не було, вимог про розірвання договору не надходило. Орендну плату сплачують своєчасно. В лютого 2013 року вони пропонували позивачу укласти додаткову угоду та відобразити всі істотні умови, однак до цього часу питання не вирішено. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи просив розглянути позов за їх відсутності, вирішення питання щодо задоволення позовних вимог позивача залишають на розсуд суду (а.с.44).

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є власником земельних ділянок за НОМЕР_1 та НОМЕР_2, площею - 3,68 га, розташованих на території Староосотської сільської ради, згідно Державних актів на право приватної власності на землю серії Р3 №404028 кадастровий номер 3520587500:02:000:0684 та серії РЗ №404027 кадастровий номер 3520587500:02:000:0683 (а.с. 12, 15).

Згідно договорів оренди землі від 21 січня 2009 року, зареєстрованих в Державному реєстрі земель від 01.04.2010 року за №041037900105 та №04103790089, між сторонами укладено договори оренди вказаних вище земельних ділянок строком на 15 років (а.с. 10-11, 13-14).

Земельні ділянки передані відповідачу, згідно актів прийому-передачі земельної ділянки від 21.01.2009 року, позивач з заявою про реєстрацію наведених договорів звернувся до реєстратора ЦДЗК ( а.с. 11, 14 на звороті).

Згідно висновку відділу Держкомзему у Олександрівському районі Кіровоградської області №6/123 від 27.01.2009 року договори оренди земельних ділянок, укладені між позивачем та відповідачем, відповідають діючому законодавству та підлягають державній реєстрації в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Олександрівському офісі КРФ ДП "ЦДЗК" (а.с.45).

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин, що виникають внаслідок укладання правочинів, у тому числі договору оренди земельної ділянки, та вважає за необхідне керуватися главою 16 ЦК України "Правочини", Законом України "Про оренду землі".

Згідно ч.ч.1, 3 ст.203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України - за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач звернувся з позовом про визнання договорів оренди землі недійсними, оскільки вони суперечать вимогам ст.15 Закону України "Про оренду землі", а саме - відсутні умови збереження стану об'єкта оренди - земельної ділянки.

На момент укладання договорів позивача задовольняли його умови, про що свідчать його підписи у договорах. Також реєстратор провів реєстрації договорів як таких, що відповідають чинному законодавству, що ніким не оспорювалось.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" умови збереження стану об'єкта оренди є істотною умовою договору оренди землі і відсутність в договорі цієї істотної умови є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання такого договору недійсним відповідно до закону.

З договорів оренди землі вбачається, що вони передбачають пункт 17 - умови збереження стану об'єкта оренди. При укладенні договорів сторони не виявили бажання конкретизувати дані умови (а.с.10-11, 13-14). Також, в пункті 21 Договорів оренди землі зазначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він її одержав. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей земельної ділянки, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Пунктом 30 Договорів передбачено, що орендар використовує орендовану земельну ділянку згідно з цільовим призначенням - виробництво сільськогосподарської продукції (а.с. 10-11, 13-14).

Отже, орендар взяв на себе обов'язок зберегти земельні ділянки і не допускати погіршення стану об'єкта оренди.

Таким чином, не зазначення умов збереження об'єкту оренди в пункті 17 Договорів не може розцінюватись як відсутність цих умов в зазначених договорах. Зміст договорів вказує на те, що в них зазначені вищевказані умови.

Відповідно до ст.3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За обставин, коли сторони передбачили обов'язок орендаря зберегти орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав в оренду та використовувати її, відповідно до цільового призначення, права позивача не є порушеними.

Позивач згідно ст.30 Закону України "Про оренду землі" та пункту 36 Договорів оренди землі має право запропонувати відповідачу внести будь-які зміни до чинного договору, але цим правом він не скористався, що вказує на те, що він не вважав за потрібним вносити такі умови до договору.

Посилання позивача у позові на відсутність у договорах оренди землі умов щодо збереження стану об'єкта оренди та відсутність конкретних пропозицій щодо внесення змін до Договорів, направлених на урегулювання цього питання, свідчить про те, що позивач недобросовісно використовує своє право.

В судовому засіданні представник позивача зазначив інші підстави для визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що позивача не влаштовує розмір орендної плати та згоди щодо її підвищення не досягнуто з відповідачем.

Не врегулювання розміру орендної плати між сторонами не може бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки така підстава не передбачена ні ст.203, ст.215 ЦК України, ні Законом України "Про оренду землі", ні самим договором.

Частиною 3 ст.13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання договорів недійсними слід розцінювати як формальний привід для припинення договірних відносин з відповідачем.

Таким чином, суд не вбачає порушення суб'єктивного права, що є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. А тому, вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відсутні законні підстави для цього.

Згідно ст.88 ЦПК України - понесені позивачем судові витрати необхідно покласти на його рахунок.

Керуючись ст.ст.10, ст.11, ст.60, ст. 214, ст.215, ст.218 ЦПК України суд ,-

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 21 січня 2009 році з Селянським фермерським господарством «ОСОБА_3» на земельну ділянку НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області та зареєстрованих відділом Держкомзему в Олександрівському районі Кіровоградської області 01 квітня 2010 року відповідно за №041037900105 та №04103790089.

На рішення суду може бути подана через Олександрівський районний суд в Кіровоградський апеляційний суд апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградскої області О.Ф.КОМЛАЧ

Рішення набрало законної сили

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №397/335/13-ц (н/п 2/397/135/13).

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області О.Ф. КОМЛАЧ