Рішення

від 30.05.2013 по справі 907/430/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.2013 Справа № 907/430/13

За позовом Заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Сюртівської сільської ради, с. Сюрте, Ужгородський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан", с. Сюрте, Ужгородський район

про стягнення 316 110,06 грн.,

Суддя господарського суду -Кривка В.П.

представники:

Прокурор - Онуфрій В.І., прокурор відділу облпрокуратури;

Позивача - Пушкар А.І., сільський голова;

Відповідача - Газій І.О. представник за довіреністю від 20.05.2013 року;

СУТЬ СПОРУ: Заступником прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Сюртівської сільської ради, с. Сюрте, Ужгородський район заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан", с. Сюрте, Ужгородський район про стягнення 316 110,06 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 15.09.2008 року, укладеного між Сюртівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан", позивачем було продано відповідачу земельну ділянку площею 20 000 кв.м. що знаходиться в с. Сюрте, Ужгородського району для використання станції технічного обслуговування, однак відповідач свої зобов'язання щодо проведення оплати в повному обсязі та у встановлений договором строк здійснено не було, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 294 000 грн. Зважаючи на це, покликаючись на ст. 343 ГК України, позивачем проведено нарахування пені і просить стягнути з відповідача суму 316 110,06 грн., в тому числі 294 000 грн. основного боргу та 22 110,06 грн. - пені.

У ході судового розгляду справи по суті прокурор та уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на вирішенні спору по суті заявлених вимог.

У ході судового засідання уповноважений представник відповідача викладені в позові обставини щодо наявності заявленого до стягнення основного боргу підтвердила. Поряд з цим щодо стягнення пені проти позову заперечила, з мотивів необґрунтованості заявлених вимог в зазначеній частині, про що також подала письмові пояснення (долучено до матеріалів справи).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін,

суд встановив:

15 вересня 2008 року між Сюртівською сільською радою (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан" (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, згідно якого Сюртівська сільська рада Ужгородського району продала, Товариствао з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан" купило земельну ділянку площею 20 000 кв.м., що знаходиться в с. Сюрте, Ужгородського району на вул. Ракоці, 196/а та надана для використання станції технічного обслуговування (а.с. 16).

Умовами договору сторони визначили, що продаж земельної ділянки провадиться на суму 628 000 грн. без ПДВ, наступними етапами: 251 200 грн. - до 15 жовтня 2008 року; 62 800 грн. - до 15 квітня 2009 року; 62 800 грн. - до 15 жовтня 2009 року; 62 800 грн. - до 15 квітня 2010 року; 62 800 грн. - до 15 жовтня 2010 року; 62 800 грн. - до 15 квітня 2011 року; 62 800 грн. - до 15 жовтня 2011 року (п. 2 договору).

Між тим, за даними позивача, які відповідачем в установленому порядку підтверджені та визнані, ТОВ „Закарпатскан" свої зобов'язання щодо проведення оплати за земельну ділянку виконувало не систематично та не в повному обсязі, внаслідок чого допустило заборгованість на загальну суму 294 000 грн. Вказані обставини також достовірно підтверджено довідками Сюртіської сільської ради про стан розрахунків за договором купівлі - продажу з доданням підтверджуючих документів (виписки банківської установи про часткову оплату за договором) - в матеріалах справи.

Таким чином, заявлені вимоги про стягнення суми 294 000 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу, належним чином доведені матеріалами справи та в установленому порядку визнані відповідачем.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, заявлені вимоги належним чином доведені матеріалами справи, обумовлені положеннями ст.ст. 526, 530, 655 ЦК України, ст. 193 ГК України, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача суми 294 000 грн. основного боргу.

Поряд з цим, заявником нараховано пеню за прострочення проведення відповідачем платежів обумовлених узгодженим договором в сумі 22 110,06 грн. і просить їх стягнути, при цьому правову підставу заявлених вимог в цій частині, в позові зазначає лише ч. 2 ст. 343 ГК України.

Положеннями ч. 2 ст. 343 ГК України, на яку заявник покликається встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін , але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Коментована норма визначає обумовлені законодавцем обмеження щодо розміру та порядку обчислення пені, яку сторонами було попередньо узгоджено , як міру відповідальності за прострочення платежу, тобто, стосується договірної неустойки.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способом захисту права, які чітко перелічені в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України . Предмет та підстави позову, в тому числі правове обґрунтування заявлених самостійних вимог, що складають ціну майнового позову (правові підстави, на які покликається заявник) визначає позивач.

Як вбачається з умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, на який заявник покликається як на підставу своїх вимог у даній справі, сторонами взагалі не обумовлено відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, в т.ч. пені.

За таких обставин, в задоволенні стягнення суми 22 110,06 грн. нарахованої пені слід відмовити, як безпідставної та необґрунтованої вимоги, виходячи з наведених заявником в позові обставин та підстав, а також правового обґрунтування заявлених вимог в зазначеній частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог: на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан" 5 880 грн. судового збору; на позивача - Сюртівську сільську раду 442,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан", с. Сюрте, Ужгородський район, вул. Ракоці, 2 кв. 5 (код ЄДРПОУ 33925678) на користь Сюртівської сільської ради, с. Сюрте, Ужгородський район, вул. Ракоці, 2 (код ЄДРПОУ 04350211) суму 294 000 (Двісті дев'яносто чотири тисячі) грн.

3. В задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатскан", с. Сюрте, Ужгородський район, вул. Ракоці, 2 кв. 5 (код ЄДРПОУ 33925678) в доход державного бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації суму 5 880 (П'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. судового збору.

5. Стягнути з Сюртівської сільської ради, с. Сюрте, Ужгородський район, вул. Ракоці, 2 (код ЄДРПОУ 04350211) в доход державного бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації суму 442 (Чотириста сорок дві) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2013 року.

Суддя В.Кривка