Постанова

від 23.05.2013 по справі 5011-32/18716-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. Справа№ 5011-32/18716-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Платова Ю.П. - дов. від 07.12.2012 року № 07/12-2

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ю.Ді.Сі.Холдинг" на рішення господарського суду м. Києва від 20.03.2013 року

у справі № 5011-32/18716-2012 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Галіція Ріал Естейт"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ю.Ді.Сі.Холдинг"

про: стягнення 45 835,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Галіція Ріал Естейт" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ю.Ді.Сі.Холдинг" про стягнення компенсації за дострокове розірвання договору в сумі 14 087, 99 грн., боргу з орендної плати та витратам з комунальних послуг в сумі 25 075, 39 грн., інфляційних в сумі 4 287, 89 грн., трьох процентів річних сумі 2 384, 57 грн., які виникли з договору оренди нежитлового приміщення б/н від 17.08.2009 року.

Рішенням від 20.03.2013 року господарський суд м. Києва позов задовольнив частково.

Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ю.ДІ.СІ. Холдинг", 01601, м. Київ, вул. П.Орлика, буд. 24/1, код ЄДРПОУ 36086936, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Галіція Ріал Естейт", 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72., код ЄДРПОУ 36078808, борг з орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг в сумі 25 075, 39 грн., три проценти річних в сумі 2 384, 57 грн., інфляційні в сумі 4 247, 89 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 113, 40 грн., видавши наказ.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Галіція Ріал Естейт" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ю.ДІ.СІ. Холдинг" щодо стягнення збитків (неодержаного доходу) в сумі 14 087, 99 грн. та стягнення інфляційних в сумі 40, 33 грн. - відмовлено.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 496, 10 грн. покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Галіція Ріал Естейт".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних та прийняти в цій частині нове рішення.

Доводи апеляційної скарги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неповно з'яcовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ю.Ді.Сі.Холдинг" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 5011-32/18716-2012 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судовому засіданні 23.05.2013 року представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача в судове засідання не з'явився, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду на адресу суду надійшла телеграма відповідача з проханням слухати справу у їх відсутності.

Вислухавши думку представника відповідача щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність представника позивача, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без його участі, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 17.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Галіція Ріал Естейт" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Ю.Ді.Сі. Холдинг" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (договір), предметом якого є передача орендодавцем орендарю торгових нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, у корпусі № 8, на першому поверсі, загальною площею 42,3 кв. м., (об'єкт оренди).

На виконання умов договору, у відповідності до акту прийому - передачі від 01.09.2009 року вказане приміщення було передано Орендарю.

Строк оренди визначений п. 1.9. Договору, а саме з 18.08.2009 року по 31.01.2012 року. Орендна плата визначена сторонами у п. 3.1 Договору та становить 100, 00 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, а всього - 4 230, 00 грн. на місяць. За кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування на індекс інфляції за попередній місяць.

Пунктом 3.4, 3.5. договору, визначено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше десятого числа наступного місяця а її нарахування здійснюється з дня підписання акту приймання -передачі.

За приписами п. 3.7. Договору, відповідач також зобов'язався окремо від орендної плати відшкодовувати Орендодавцю витрати понесені на забезпечення об'єкта оренди комунальними послугами.

Відповідно до п. 5.1 Договору, його може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково, при цьому ініціатор розірвання зобов'язаний письмово повідомити іншу сторону договору за два місяці.

У грудні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення компенсації за дострокове розірвання договору оренди в сумі 14 087, 99 грн., боргу з орендної плати та витратам з комунальних послуг в сумі 25 075, 39 грн., інфляційних в сумі 4 287, 89 грн., трьох процентів річних сумі 2 384, 57 грн.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідачем же в апеляційній скарзі зазначено, що рішення підлягає частковому скасуванню в частині нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних, оскільки вони як позивачем так і судом були невірно обраховані.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині з наступних підстав.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також, дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. На перше місце серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець ставить договори, як складний юридичний факт побудований на основі волевиявлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем його повідомлено про розірвання договору з 16.04.2010 року, однак повідомлення було отримано ним лише 19.05.2010 року, тому заявлено вимоги про стягнення збитків за період з 17.04.2010 року по 19.07.2010 року на суму 14 087, 99 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, крім іншого включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення збитків в сумі 14 087,99 грн., оскільки у відповідності до вимог ст. 623 ЦК України, позивачем не доведено факту вчинення будь - яких заходів щодо їх зменшення.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу з орендної плати та спожиті комунальні послуги в сумі 25 075, 39 грн. за період з 11.09.2009 року по 16.04.2012 року. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи вважає, що сума заборгованості по сплаті орендної плати та комунальним платежам в сумі 25 075,39 грн. є вірною, тому правомірно задоволена судом першої інстанції.

Оскільки відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення інфляційних в сумі 4 287, 89 грн. та 3% річних в сумі 2 384, 57 грн. за період прострочення грошового зобов'язання з 11.10.2009 року по 10.12.2012 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Судом першої інстанції при винесенні рішення було встановлено, що мало місце прострочення основного грошового зобов'язання, тому вимоги щодо стягнення з відповідача процентів річних в сумі 2 384, 57 грн. інфляційні також обґрунтовані, проте, при їх розрахунку позивачем допущено помилок, в зв'язку з чим, судом з власної ініціативи зроблено перерахунок. Так, за проведеним судом розрахунком за допомогою системи ,,ЛІГА:ЗАКОН" розмір інфляційних становить 4 247, 56 грн.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, виявила, що вони були обраховані невірно, виходячи з загальної суми заборгованості, тоді як, відповідно до умов договору (п.3.4) орендна плата за кожен місяць сплачується не пізніше 10 числа наступного місяця, та заборгованість виникала на 11 число місяця, наступного за місяцем, який підлягає до оплати.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи у відповідача існувала заборгованість за вересень, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень 2010 року, тобто 3% річних та втрати від інфляції необхідно було розраховувати щодо кожного платежу, який необхідно було здійснити окремо.

Таким чином, перевіривши розрахунок 3% річних в сумі 2 136,57 грн. та інфляційних втрат в сумі 2 713,14 грн., наданих апелянтом, колегія суддів вважає його правильним та обґрунтованим.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є обгрунтованими, рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення трьох процентів річних в сумі 2 384, 57 грн., інфляційних в сумі 4 247, 89 грн. підлягає зміні в частині розміру 3% річних - 2 136,57 грн. та інфляційних втрат в сумі - 2 713,14 грн.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими є підставами для зміни рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ю.Ді.Сі.Холдинг" на рішення господарського суду м. Києва від 20.03.2013 року по справі № 5011-32/18716-2012 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 20.03.2013 року по справі № 5011-32/18716-2012 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

,,Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ю.ДІ.СІ. Холдинг", 01601, м. Київ, вул. П.Орлика, буд. 24/1, код ЄДРПОУ 36086936, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Галіція Ріал Естейт", 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72., код ЄДРПОУ 36078808, боргу з орендної плати та відшкодування вартості спожитих комунальних послуг в сумі 25 075,39 грн., три проценти річних в сумі 2 136,57 грн., інфляційні в сумі 2 713,14 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 011, 00 грн., видавши наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 598, 50 грн. покладаються на Товариство з обмеженою вдповідальністю ,,Галіція Ріал Естейт".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Галіція Ріал Естейт", (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 72., код ЄДРПОУ 36078808) на користь з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ю.ДІ.СІ. Холдинг", 01601, м. Київ, вул. П.Орлика, буд. 24/1, код ЄДРПОУ 36086936) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 5011-32/18716-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набуває чинності з дня її прийняття, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 27.05.2013р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Майданевич А.Г.