Постанова

від 31.05.2013 по справі 1570/5455/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5455/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

28 травня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ВКФ «Зовнішторг-Мікрон» ТОВ до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року №0008592301 та №0008602301, -

В С Т А Н О В И В :

ВКФ «Зовнішторг-Мікрон» ТОВ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року №0008592301 та №0008602301.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що спеціалістами Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби були незаконно прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення 22.05.2012 року №0008592301 та №0008602301, у зв'язку із тим, що з боку позивача відсутні будь-які факти порушення документального оформлення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які здійснювались відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача в ході розгляду справи не погоджується з доводами позивача, пославшись на те, що висновки відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 12.04.2012 року №339 - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних, особливо важливих перевірок та зустрічних звірок управління податкового контролю ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.1 п.78 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ВКФ «Зовнішторг-Мікрон» ТОВ (код ЄДРПОУ 30535382), з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Таверс» (код ЄДРПОУ 37422308), за період з 01.06.2011 року по 30.09.2011 року, та ТОВ «Олдеко» (код ЄДРПОУ 37680145) за період 24.10.2011 року по 30.11.2011 року.

Перевірка проводилась з 18.04.2012 року по 25.04.2012 року.

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 94/22-213/30535382/ від 04.05.2012 року.

В ході перевірки встановлено, порушення ВКФ «Зовнішторг-Мікрон» ТОВ п.198.3 ст.198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України від 02.12.2011 року №2755-VI було занижено податок на додану вартість всього у сумі на 847954 грн. у тому числі по періодах: червень 2011 року - 14986 грн.; липень 2011 року - 20260 грн.; вересень 2011 року - 17502 грн.; жовтень 2011 року - 32047 грн., а також завишення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього на суму 118468 грн. у тому числі по періодах: червень 2011 року - 25742 грн.; серпень 2011 року - 16200 грн.; вересень 2011 року - 56426 грн.; листопад 2011 року - 20100 грн.

На підставі акту перевірки № 94/22-213/30535382/621 від 04.05.2012 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.05.2012 року № 0008592301, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 118468 грн.; від 22.05.2012 року № 0008602301, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 150994 грн., з яких за основним платежем - 84795 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 21199 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішення, позивач звернувся до суду з метою їх оскарження.

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з акту перевірки № 94/22-213/30535382/ від 04.05.2012 року, висновок ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС України про порушення позивачем норм Податкового кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ «Таверс» та ТОВ «Олдеко» був зроблений на підставі наступних матеріалів: декларації з податку на додану вартість за червень-листопад 2011 року; додатку 5 «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» за червень-листопад 2011 року (в електронному вигляді); бази даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»; акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №318/23-5/37680145 від 17.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Олдеко» (код ЄДРПОУ 37680145) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період листопад 2011 року; акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №3070/23-5/37680145 від 14.12.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Олдеко» (код ЄДРПОУ 37680145) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень 2011 року; акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №523/23-5/37422308 від 24.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Таверс» (код ЄДРПОУ 37422308) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року; договорів; накладних; актів виконаних робіт; податкових накладних.

Проте, в ході судового розгляду справи було встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року за адміністративним позовом ТОВ «Олдеко» - визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по складанню актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси №318/23-5/37680145 від 17.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Олдеко» (код ЄДРПОУ 37680145) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період листопад 2011 року та акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси №3070/23-5/37680145 від 14.12.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Олдеко» (код ЄДРПОУ 37680145) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень 2011 року. Зазначена постанова набрала законної сили 05.06.2012 року відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду (т.1 а.с.83-87).

19.03.2013 року ухвалою Одеського окружного адміністративного судом було зупинено провадження по справі №1570/5455/2012 ВКФ «Зовнішторг-Мікрон» ТОВ до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року №0008592301 та №0008602301 до розгляду Одеським апеляційним адміністративним судом справи за участю ТОВ «Таверс».

Предметом розгляду справи, що розглядався Одеським апеляційним адміністративним судом є оскарження Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2012 року, якою були визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби по проведенню 24.02.2012 року зустрічної звірки ТОВ «Таверс», складанню акту та по формуванню висновків в акті щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт 24.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Таверс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 01.01.2011 року по 31.12.2012 року».

28.03.2013 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду вищезазначену Постанову було залишено без змін і тому 13.05.2013 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду провадження по справі № 1570/5455/2012 було поновлено. (т.2, а.с.60-66).

Відповідно до п.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, суд критично ставиться до того, що відповідачем було використано у ході перевірки вищезазначені Акти зустрічних перевірок ВКФ «Зовнішторг-Мікрон» ТОВ «Таверс» та ТОВ «Олдеко», оскільки, дії по складанню зазначених актів були визнанні у встановленому законом порядку недійсними.

Також в акті перевірки № 94/22-213/30535382/621 від 04.05.2012 року зазначено що, в порушення ч.1.5 ст. 203, п. 1,2 ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року за №435-V, встановлено нікчемність угод ВКФ «Зовнішторг-Мікрон» ТОВ з ТОВ «Таверс» на загальну суму 906697 грн. та ТОВ «Олдеко» на загальну суму 312883 грн. В підтвердження того, що податковий кредит, сформований за рахунок сум податку, сплачених контрагентам та виконання угод на придбання товарів ВКФ «Зовнішторг Мікрон» ТОВ було надано суду наступні документи: щодо контрагента ТОВ «Олдеко» договір №143 від 27.09.2011 року, рахунок №105 від 02.11.2011 року, платіжне доручення №689 від 07.11.2011 року, податкова накладна № 105 від 21.12.2011 року, приходний ордер від 02.11.2011 року, митна декларація від 06.12.2011 року (Том І а.с.100-108); договір №141 від 23.09.2011 року, рахунок №27 від 03.10.2011 року, платіжні доручення № 43 від 26.10.2011 та №45 від 27.10.2011 року, податкова накладна № 27 від 03.10.2011 року, приходний ордер від 03.10.2011, накладна № 27 від 03.10.2011 року, видаткова накладна № 87 від 05.10.2011 року (Том І а.с.109-115); договір № 146 від 03.10.2011 року, рахунок № 451 від 25.20.2011 року, платіжне доручення № 659 від 28.10.2011 року, податкова накладна від 25.10.2011 року № 450, акт виконаних робіт від 25.10.2011 року (Том І а.с.117-122); договір № 148 від 04.10.2011 року, рахунок № 450 від 25.10.2011 року, платіжне доручення № 660, податкова накладна від 25.11.2011 року № 451, акт виконаних робіт від 25.10.2011 року (Том І а.с.124-129); договір № 149 від 04.10.2011 року, рахунок № 133 від 05.10.2011 року, податкова накладна від 05.10.2011 року № 133, акт виконаних робіт від 05.10.2011 року (Том І а.с. 131-136); договір № 150 від 04.10.2011 року, рахунок № 134 від 05.10.2011 року, платіжне доручення № 48 від 28.10.2011 року, податкова накладна від 05.10.2011 року № 134, приходний ордер від 05.10.2011 року, накладна № 134 від 05.10.2011 року (Том І а.с.139-144); договір № 155 від 07.20.2011 року, рахунок № 373 від 14.11.2011 року, платіжне доручення № 56 від 30.11.2011 року, приходний ордер від 14.11.2011 року, накладна № 373 від 14.11.2011 року, податкова накладна від 14.11.2011 року № 373 (Том І а.с.151-156).

Щодо контрагента ТОВ «Таверс»: договір № 106 від 01.06.2011 року, рахунок № 401 від 01.06.2011 року, платіжне доручення № 391 від 30.06.2011 року, податкова накладна від 30.06.2011 року № 445, приходний ордер від 01.07.2011 року, накладна № 401 від 01.07.2011 року (Том І а.с.163-168); договір № 115 від 11.07.2011 року, рахунок № 265 від 12.09.2011 року, податкова накладна від 12.09.2011 року № 265, акт виконаних робіт від 12.09.2011 року (Том І а.с.171-176); договір № 52 від 16.05.2011 року, рахунок № 174 від 16.05.2011 року, платіжне доручення № 392 від 30.06.2011 року, податкова накладна від 07.06.2011 року № 174, приходний ордер від 07.06.2011 року, накладна № 174 від 07.06.2011 року (Том І а.с.178-183); договір № 135 від 01.09.2011 року, рахунок № 140 від 01.09.2011 року, податкова накладна від 05.09.2011 року № 140, приходний ордер від 05.09.2011 року, накладна № 140 від 05.09.2011 року (Том І а.с.190-195); договір № 111 від 02.06.2011 року, рахунок № 259 від 02.06.2011 року, платіжне доручення № 511 від 11.08.2011 року, податкова накладна від 10.08.2011 року № 255, приходний ордер від 10.08.2011 року, накладна № 259 від 10.08.2011 року (Том І а.с.198-203); договір № 131 від 17.08.2011 року, рахунок № 455 від 17.08.2011 року, податкова накладна від 29.08.2011 року № 455, приходний ордер від 29.08.2011 року, накладна № 455 від 29.08.2011 року (Том І а.с.206-211), договір № 118 від 18.07.2011 року, рахунок № 370 від 18.07.2011 року, платіжне доручення № 546 від 19.08.2011 року, податкова накладна від 19.08.2011 № 370, приходний ордер від 19.08.2011 року, накладна № 370 від 19.08.2011 року (Том І а.с.214-219); договір № 123 від 10.08.2011 року, рахунок № 520 від 10.08.2011 року, платіжне доручення № 611 від 28.09.2011 року, податкова накладна від 28.09.2011 року № 520, приходний ордер від 30.09.2011 року, накладна № 520 від 30.09.2011 року (Том І а.с.с224-229); договір №122 від 10.08.2011 року, рахунок № 502 від 10.08.2011 року,платіжне доручення № 609 від 27.09.2011 року, податкова накладна від 27.09.2011 року № 502, приходний ордер від 30.09.2011 року, накладна № 502 від 30.09.2011 року (Том І а.с.231-236); договір № 119 від 18.07.2011 року, рахунок № 454 від 18.07.2011 року, платіжне доручення № 555 від 30.08.2011 року, податкова накладна від 29.08.2011 року № 454, приходний ордер від 29.08.2011 року, накладна № 454 від 29.08.2011 року (Том І а.с.238-243); договір № 110 від 02.06.2011 року, рахунок № 60 від 02.0606.2011 року, платіжне доручення № 423 від 12.07.2011 року, платіжне доручення № 424 від 13.07.2011 року, податкова накладна від 01.07.2011 року № 60, приходний ордер від 01.07.2011 року, накладна № 60 від 01.07.2011 року (Том І а.с.244-250); договір № 126 від 15.08.2011 року, рахунок № 331 від 15.08.2011 року, платіжне доручення № 610 від 27.09.2011 року, податкова накладна від 15.09.2011 року № 331, приходний ордер від 15.09.2011 року, накладна № 331 від 15.09.2011 року (Том ІІ а.с.3-8); договір № 125 від 10.08.2011 року, рахунок № 330 від 10.08.2011 року, податкова накладна від 15.09.2011 року № 330, приходний ордер від 15.09.2011 (Том ІІ а.с.9-14); договір № 105 від 01.06.2011 року, рахунок № 445 від 16.05.2011 року, платіжне доручення № 381 від 25.06.2011 року, податкова накладна від 25.06.2011 року № 401, приходний ордер від 01.07.2011 року, накладна № 445 від 01.07.2011 року (Том ІІ а.с.19-24); договір № 114 від 11.07.2011 року, рахунок № 193 від 11.07.2011 року, податкова накладна від 07.09.2011 року № 193, приходний ордер від 07.09.2011 року, накладна № 193 від 07.09.2011 року (Том ІІ а.с.28-33); договір № 49 від 16.07.2011 року, рахунок № 157 від 16.05.2011 року, платіжне доручення № 377 від 24.06.2011 року, податкова накладна від 06.06.2011 року № 157, приходний ордер від 06.06.2011 року, накладна № 157 від 06.06.2011 року (Том ІІ а.с.36-41).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях-рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI.

Всупереч зазначеним висновкам відповідача, позивач надав первинні документи, в тому числі податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, які в повному обсязі відображають та підтверджують правомірність формування податкового кредиту ВКФ «Зовнішторг-Мікрон» ТОВ .

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентами були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1. ст. 188 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що в Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Таким чином, суд, дослідивши надані позивачем в ході судового розгляду податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийому виконаних робіт прийшов до висновку, що зазначені первинні документи мають всі необхідні реквізити, встановлені чинним законодавствам з питань бухгалтерського обліку та відповідають у повному обсязі вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на викладене, судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені під час судового розгляду обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року № 0008592301, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 118468 грн., та №0008602301, за яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 105994 грн. (за основним платежем - 84795 грн., за штрафними санкціями - 21199 грн.) підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано у відповідності до вимог Податкового законодавства України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду законність винесеного ним податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року № 0008592301 та №0008602301.

Відтак, при проведені позапланової невиїзної документальної перевірки позивача відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо порушення позивачем чинного законодавства України, а висновки акту перевірки необґрунтованими, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом необхідно скасувати.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ВКФ «Зовнішторг-Мікрон» ТОВ до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року № 0008592301 та № 0008602301 - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.05.2012 року № 0008592301 та № 0008602301, прийняті Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 31.05.2013 року.

Суддя О.В. Колесниченко

28 травня 2013 року

Адміністративний позов ВКФ «Зовнішторг-Мікрон» ТОВ до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 року № 0008592301 та № 0008602301 - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.05.2012 року № 0008592301 та № 0008602301, прийняті Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

31 травня 2013 року.

.