Рішення

від 30.05.2013 по справі 912/680/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 рокуСправа № 912/680/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/680/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньосироватське", с.Нижня Сироватка, Сумська область

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", с.Соколівське, Кіровоградська область

про стягнення 52864,67 грн

Представники сторін:

від позивача - Аврамішин В.С , довіреність № б/н від 10.01.13 ; ;

від відповідачів - участі не брали ,

Приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньосироватське" та товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" заборгованість в сумі 52864,67 грн, в тому числі 41 679,00 грн - основного боргу, 4167,90 грн - штрафу, 6915,00 грн - штрафних санкцій, 102,77 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами.

14.05.2013 року позивачем до суду подано заяву №64 від 08.05.2013 року про відмову від позову в окремій частині та уточнення позовних вимог. Відповідно до цієї заяви позивач просить суд припинити провадження у справі № 912/680/13 відносно ТОВ "Соколівський консервний завод" та стягнути заборгованість в сумі 52864,67 грн з товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньосироватське", з яких: 41 679,00 грн - основного боргу, 4167,90 грн - штрафу, 6915,00 грн - штрафних санкцій, 102,77 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами. Судом роз'яснено приватному акціонерному товариству "Креатив" наслідки відмови від позову до ТОВ "Соколівський консервний завод".

Враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, дана заява прийнята до розгляду господарським судом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньосироватське" підтримав у повному обсязі.

Відповідач 1 та відповідач 2 не забезпечили явку своїх повноважних представників у судове засідання, відзив на позов не подали, позовні вимоги не заперечили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 26.04.2013 року.

16.05.2013 року відповідач 1 звернувся до суду засобами факсимільного зв'язку з клопотанням про відкладення розгляду справи на інший час для можливості надати докази на підтвердження необґрунтованості позову.

Ухвалою суду від 16.05.2013 року вказане клопотання відповідача задоволено та відкладено розгляд справи на 30.05.2013 року. Однак, ні оригіналу зазначеного клопотання відповідача 1, ні відповідних пояснень щодо позовних вимог на адресу господарського суду не надходило.

Господарський суд вважає, що відповідач 1 мав достатньо часу та можливість скористатися своїм правом, відповідно до ст. 22 ГПК України та надати до суду письмові пояснення щодо позову та витребуванні ухвалами суду документи, а також при необхідності забезпечити присутність свого представника, хоча явка сторін обов'язковою судом не визнавалась, оскільки із повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвалу про порушення провадження у справі відповідач 1 отримав ще 30.04.2013року.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2012 року між ПрАТ "Креатив" (покупець) та ТОВ "Нижньосироватське" (продавець) укладено договір поставки №С12-829 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2012 року (далі - товар) на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що товар поставляється на умовах EXW (Правила Інкотермс 2010) за адресою: ТОВ "Ворожбянський КХП" , вул. Новікова, 15, м.Ворожба, Сумська область (далі - "елеватор" - місце поставки).

Відповідно до пункту 3.2. договору термін поставки товару - протягом 7 днів після здійснення оплати покупцем. Продавець зобов'язаний у письмовій формі за 3 календарних дні повідомити покупця про готовність до поставки товару із зазначенням дати поставки та місця поставки. Після закінчення терміну поставки, продавець не звільняється від обов'язку поставити товар на суму отриманої передплати. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання недопоставленого товару, письмово попередивши про це продавця.

Згідно п. 3.4. договору датою поставки є дата оформлення на ім'я покупця та отримання покупцем складської квитанції на товар, що підтверджується трьохстороннім актом прийому-передачі товару, який підписується уповноваженими особами продавця, покупця, елеватора і засвідчуються печатками.

Кількість товару, що поставляється за даним договором (залікова вага) - 50 тонн. Ціна товару за одну тонну, в т.ч. ПДВ складає -4610,00 грн. Орієнтовна сума договору 230 500,00 грн., в т.ч. ПДВ (п.4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах 100% передоплати від розміру, вказаного в п. 4.1 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури.

В п. 4.3. договору сторони погодили, що остаточний розрахунок між сторонами (доплата покупцем або повернення передплати продавцем) здійснюється протягом 10 банківських після фактичного отримання товару та документів передбачених п.п. 3.7., 3.8. договору.

Договір набирає силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання всіх умов, передбачених даним Договором (п. 8.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

27.11.2012 року між позивачем (кредитор) та ТОВ "Соколівський консервний завод" (поручитель) укладено договір поруки №П/1/С 12-829 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання ТОВ "Нижньосироватське" (боржник) зобов'язань за договором поставки №С12-829 від 27.11.2013 року, укладеним між кредитором і боржником (п. 1.1. договору поруки).

Поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання перед кредитором протягом трьох днів з моменту повідомлення кредитором про невиконання договору №С12-829 (п. 1.3 договору поруки).

Відповідно до п. 3.1 договору поруки, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

Договір поруки підписаний повноважними представниками кредитора та поручителя, скріплений печатками підприємств.

В ході вирішення даного спору позивач відмовився від позову відносно ТОВ "Соколівський консервний завод".

Оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в цій частині та припинити провадження у справі відносно ТОВ "Соколівський консервний завод" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглядаючи позовні вимоги відносно ТОВ "Нижньосироватське", господарський суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання умов договору позивачем здійснено попередню оплату товару на загальну суму 230 500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 940 від 30.11.2012 року (а.с.17).

Однак ТОВ "Нижньосироватське" свої зобов'язання щодо поставки обумовленого договором товару не виконало. Поставка товару, відповідно до п. 3.1 договору повинна була здійснюватися продавцем на умовах EXW (Правила Інкотермс 2010) та враховуючи п. 3.2 договору відповідач мав поставити товар протягом 7 днів після здійснення покупцем оплати, тобто до 07.12.2012 року. Проте, станом на 22.04.2013 року своє зобов'язання щодо поставки товару відповідач 1 виконав частково, а саме поставив товар на загальну суму 188821,00 грн, що підтверджено видатковою накладною № 2 від 18.02.2013 року (а.с 18).

За розрахунком позивача заборгованість відповідача 1 на момент звернення з даним позовом до суду склала 41679,00 грн.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до умов п. 5.5 договору, після закінчення терміну поставки, вказаному в п. 3.2 договору, поставки товару на суму менше передоплати або не поставку/недопоставку товару, продавець повинен повернути (перерахувати) покупцеві грошові кошти в розмірі виниклої заборгованості протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги покупцем. Обов'язок повернення передплати є грошовим зобов'язанням продавця відповідно до ст. 625 ЦК України.

У зв'язку з тим, що відповідач 1 не виконав належним чином свої договірні зобов'язання та не поставив товар у повному обсязі у визначений Договорами строк, 16.04.2013 року на адресу відповідача 1 направлено вимогу № 51 про повернення суми передплати (а.с.19-21). Однак грошові кошти в розмірі здійсненої передоплати в сумі 41679,00 грн відповідач 1 на рахунок ПрАТ "Креатив" не повернув, відповіді на вказану претензію позивач не отримав.

Відповідно до частини 1 статті 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

З огляду на вказану норму, невиконання продавцем обов'язку щодо передачі товару покупцеві дає останньому право відмовитися від договору. Дане правило відповідає загальній нормі ч. 1 ст. 611 ЦК за якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки передбачені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це передбачено договором або законом.

Визнаючи єдиною підставою для вказаних правових наслідків відмови продавця передати проданий товар покупцеві, законодавець чітко не окреслює, які дії слід вважати відмовою продавця від виконання покладеного на нього обов'язку. Тобто, про відмову продавця у даному випадку можуть свідчити будь-які дії, бездіяльність чи рішення, що дають підстави вважати даний обов'язок невиконаним чи виконаним неналежним чином.

За правилами части 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач вказує на те, що виконання зобов'язання, щодо передачі проданого товару, втратило для нього інтерес, так як сплинув час, на протязі якого очікувалась поставка товару та була в ньому необхідність для ведення своєї господарської діяльності позивачем, що є підставою вимагати від відповідача, саме повернення попередньої оплати, а не виконання умов договору.

Доказів здійснення поставки товару за договором поставки у встановлені строки або повернення отриманих від позивача коштів в рахунок оплати товару, відповідач 1 суду не подав.

Оскільки відповідач 1 не виконав зобов'язань за договором щодо поставки насіння соняшнику, не надав господарському суду доказів повернення на рахунок позивача суми здійсненої останнім попередньої оплати, господарський суд вважає позовні вимоги ПрАТ "Креатив" про стягнення з відповідача 1 суми попередньої оплати в розмірі 41679,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 4167,90 грн за не поставку обумовленого договором товару.

Вирішуючи спір в цій частині господарський суд враховує, що відповідно до п. 5.6. договору за недотримання терміну поставки/недопоставку/непоставку товару продавець виплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого/непоставленого товару.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Враховуючи те, що штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару за порушення відповідачем 1 зобов'язання щодо поставки товару (встановлено сторонами п. 5.6 Договору) у розмірі 4167,90 грн (10% від 41679,00 грн - вартості непоставленого товару), на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 4167,90 грн штрафу підлягає задоволенню.

Також, позивач на підставі п. 5.7 договору нарахував відповідачеві 1 штрафні санкції в розмірі 3% від загальної вартості товару (3% від 230500,00 грн) і просить стягнути з відповідача 1 штрафні санкції в сумі 6915,00 грн.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 статті 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Господарський суд враховує, що умовами договору, а саме п. 5.7 сторони передбачили у разі невиконання або порушення виконання зобов'язань по поставці товару, а саме невиконання або порушення виконання зобов'язань згідно п. 5.2, 5.5., 5.6. цього договору, продавець окрім штрафу передбаченого п. 5.6 договору, виплачує покупцеві штрафні санкції в розмірі 3% від загальної вартості товару.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві 1 штрафних санкцій у розмірі 6915,00 грн, що становить 3 % від загальної вартості товару 230500,00 грн.

Відповідно до п. 5.8 договору, у випадку несвоєчасної поставки/недопоставки/непоставки товару, продавець виплачує покупцеві відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних.

У зв'язку з вказаним, позивач просить стягнути з відповідача 102,77 грн відсотки за користування чужими грошовими коштами за період з 22.04.2013 року по 24.04.2013 року.

Частиною 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування процентів за користування чужими коштами та положення п. 5.8 договору поставки позовні вимоги про стягнення 102,77 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 22.04.2013 року по 24.04.2013 року заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Відповідач 1 не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, отже позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та нормам Закону України "Про судовий збір" судові витрати покладаються на відповідача 1.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, 80, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, Закон України "Про судовий збір", господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньосироватське".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нижньосироватське" (42356, с.Нижня Сироватка, Сумська область, вул. Леніна, буд. 20, ідентифікаційний номер 37105472) на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19; ідентифікаційний код 31146251) заборгованість в сумі 52864,67 грн, в тому числі 41 679,00 грн - основного боргу, 4167,90 грн - штрафу, 6915,00 грн - штрафних санкцій, 102,77 грн - відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також 1720,50 грн судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод" припинити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Належним чином засвідчені копії рішення надіслати ТОВ "Нижньосироватське" за адресою: 42356 вул. Леніна, буд 20, с.Нижня Сироватка, Сумська область; ТОВ "Соколівський консервний завод" за адресою: 27641, с.Соколівське, Кіровоградська область.

Повне рішення складено 31.05.2013 року.

Суддя Т. В. Макаренко