Ухвала

від 22.05.2013 по справі 801/1277/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1277/13-а

22.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2- ОСОБА_3, довіреність № 83 від 13.02.13

представник відповідача - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - Одабаші Алі Ахтемович, довіреність № 10/9/10-0 від 10.07.12

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 06.03.13 у справі № 801/1277/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2 а,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.03.13 позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0000111702 від 30.11.2012р.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.03.13. та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 22.05.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку платника податків з 02.04.1997р. за реєстраційним номером 915 та на період, який перевірявся, з 01.10.2009р. по 31.12.2011р. був платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № НОМЕР_3 від 04.09.1997р.

З 19.10.2012р. по 01.11.2012р. посадовою особою відповідача проведена документальна планова перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 2127/17-02/НОМЕР_2 від 15.11.2012р. (а.с.9-49), яким встановлені порушення позивачем п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VІ зі змінами та доповненнями, встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 23153,00 грн.

Висновки акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення № 0000111702 від 30.11.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23153,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 5788,25 грн. ( а.с. 7).

Висновки відповідача ґрунтуються на взаємовідносинах, які позивач мав у перевіреному періоді з контрагентом - ТОВ "Комплекс-Сервіс 2009", ПП "Карад-Крим", ТОВ "Міленіум-Трейд" у зв'язку з тим, що під час перевірки виявлено невідповідність фактичних і заявлених у декларації сум податку на додану вартість, що підлягають сплаті в бюджет за рахунок включення у декларацію по податку на додану вартість до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за придбані товарно-матеріальні цінності від підприємств, які не підтверджені податковими накладними та по яким зроблено запис у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та внесено у податковий кредит платника податків. Так позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2011 року включена податкова накладна від ТОВ "Карад-Крим" (ЄДРПОУ 31220612) № 99 від 31.08.2011 р. на суму ПДВ 6853,00 грн., за вересень 2011 року включена податкова накладна від ТОВ "Комплект-Сервіс 2009" (ЄДРПОУ 36616299) № 486 від 26.09.11 р. на суму ПДВ 8883,00 грн. та за грудень 2011 року включена податкова накладна від ТОВ "Міленіум Трейд" (ЄДРПОУ 36510672) № 2 від 23.12.11 р. на суму ПДВ 7417,00 грн., яка оформлена з порушенням вимог, а саме: не вказано код товару дизельного палива та бензину А-95 згідно з Українською класифікацією товарів зовнiшньоекономiчної дiяльностi ( далі: УКТ ЗЕД).

Як встановлено матеріалами справи, між позивачем були укладені договори з ТОВ "Комплекс-Сервіс 2009", ПП "Карад-Крим", ТОВ "Міленіум-Трейд".

10.08.2011р. між позивачем та ПП "Карад-Крим" був укладений договір постачання № 9, предметом якого є товар, найменування якого паливо дизельне, бензин 76/80,92,95, масло моторне, змазки автомобільні в асортименті (а.с.58).

На виконання вищезазначеного договору позивачем долучені до матеріалів справи:

- видаткова накладна № РН-0000318 від 31.08.2011р

- податкова накладна №99 від 31.08.2011р. (а.с.53), яка відображена в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011р. записом за № 5 (а.с.77 зворотній бік).

- платіжне доручення № 9 від 02.09.2011р. (а.с. 59).

01.09.2011р. між позивачем та ТОВ "Комплекс-Сервіс 2009" був укладений договір постачання № 9856, предметом якого є нафто- та хімпродукти (а.с.61).

На виконання вказаного договору позивачем долучені до матеріалів справи:

- видаткова накладна № 486 від 26.09.2012р.

- податкова накладна № 486 від 26.09.2011р. (а.с.52),

- платіжне доручення № 11 від 26.09.2011р. (а.с. 62).

22.12.2011р. між позивачем та ТОВ "Міленіум-Трейд" був укладений договір постачання нафтопродуктів № 18/2011, предметом якого є нафтопродукти (а.с.63-64).

На виконання вищезазначеного договору позивачем долучені до матеріалів справи:

- видаткова накладна № 002 від 26.12.2012р.

- податкова накладна № 2 від 23.12.2011р. (а.с.51),

- платіжне доручення № 17 від 23.12.2011р. (а.с. 65).

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення - рішення, судова колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 р. (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищезазначене узгоджується з нормами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення №168/704).

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Судом з'ясовано, що Законом України N 3609-VI від 07.07.2011р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", який набрав чинності 06.08.2011р. (опубліковано в газеті Голос України №114 від 05.08.2011р.), внесено зміни до підпункту "ї" пункту 201.1 статті 201 ПКУ, відповідно до яких перелік обов'язкових реквізитів, що повинна містити податкова накладна, доповнено новим реквізитом "код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Також, судова колегія вважає необхідним зазначити, що Законом України N 5503-VI від 20.11.2012р., підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 30 згідно із яким, дію підпункту "ї" пункту 201.1 статті 201 тимчасово зупинено до 1 липня 2013 року.

Під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів встановлено, що форма податкової накладної, що затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за N 1401/18696, не містила окремої строки для зазначення коду УКТ ЗЕД товару.

Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за №1333/20071, затверджено нову форму податкової накладної та порядок її заповнення, наказ Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за N 1401/18696, визнано таким, що втратив чинність.

Таким чином, нова форма податкової накладної, яка містить окрему графу "коду товару УКТ ЗЕД", затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, який набав чинності тільки 16.12.2011р.

Судова колегія зазначає, що у податкових накладних № 99 від 31.08.2011р. та № 486 від 26.09.2011р., виписаних за формою, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", хоча й не міститься окремої графи для зазначення коду УКТ ЗЕД товару, проте зазначений код вказаний у графі "номенклатура постачання товарів/послуг продавця" (а.с. 52,53).

У податковій накладній № 2 від 23.12.2011р., заповненою за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", окрема графа "коду товару УКТ ЗЕД" заповнена.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за товарно-матеріальні цінності, відповідає вимогам п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки спірні податкові накладні, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 р. та Положення №168/704 є первинними документами, які мають всі необхідні, обов'язкові реквізити, встановлені чинним на час їх видачі нормативно-правовим актом.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 2127/17-02/НОМЕР_2 від 15.11.2012р. про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000111702 від 30.11.2012р.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.03.13 у справі № 801/1277/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 травня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва