Постанова

від 26.01.2012 по справі 2-5/14611-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2012 року Справа № 2-5/14611-2007

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Маслової З.Д.,

суддів Антонової І.В.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

позивача: Рада міністрів Автономної Республіки Крим - 19.01.2012 р., 26.01.2012 р. Шишмарьов Андрій Дмитрович, дов. № 01-01/2683 від 22.11.2011 р.

відповідача: приватне підприємство Фірма "Шарм" - 19.01.2012 р., 26.01.2012 р. не з'явився,

третьої особи: Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим - 19.01.2012 р., 26.01.2012 р. не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства Фірма "Шарм" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П. ) від 07 листопада 2011 року у справі № 2-5/14611-2007

за позовом Ради міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, Сімферополь, 95000)

до приватного підприємства Фірма "Шарм" (вул. Ломоносова, 1, 3, Ялта, 98622; м. Ялта, Аутка, вул. Османова, 29, 98637; м. Ялта, смт Виноградне, Бахчисарайське шосе, 21, код ЄДРПОУ 20710519)

3-тя особа Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)

про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2007 року Рада міністрів АР Крим на підставі ст.144 Земельного кодексу України, ст. 31, 32 ЗУ „Про оренду землі", п.4 договору від 22.07.2002 р. (реєстровий № 4865) звернулась до господарського суду АР Крим з позовною заявою до приватного підприємства Фірми "Шарм" (далі ППФ „Шарм") про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2,794 га, укладеного між Радою міністрів АРК та ППФ „Шарм" на підставі Постанови Ради Міністрів АРК від 09.07.2002 р. № 243, зобов'язати ППФ „Шарм" повернути вказану земельну ділянку у первісному стані.

Позовні вимоги мотивовані використанням ППФ „Шарм" земельної ділянки з порушенням умов договору оренди землі у вигляді її використання не за цільовим призначенням (т.1 а.с. 2-4).

Ухвалою суду 1-ої інстанції від 22.09.2008 р. провадження у справі зупинено до вступу в закону силу рішення господарського суду АРК у справі № 2-1/3930.1-2008 за позовом ППФ „Шарм" до виконкому Лівадійської селищної ради м. Ялта, КП „Ялтинське БТІ", 3-тя особа Рада міністрів АРК про визнання права власності на нерухоме майно та спонукання до його реєстрації (т.2 а.с. 41).

Ухвалою господарського суду АРК від 26.09.2011 р. поновлено провадження у справі 2-5/14611-2007 у зв'язку з прийняттям 04.03.2010 р. цим же судом ухвали у справі № 2-1/3930.1-2008, якою позовну заяву ППФ „Шарм" залишено без розгляду (т.2 а.с. 44).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2011 року у справі № 2-5/14611-2007 позовні вимоги Ради міністрів АР Крим задоволені. Достроково розірвано договір оренди від 22.07.2002 р. земельної ділянки площею 2,794 га. Зобов'язано ППФ "Шарм" повернути земельну ділянку площею 2,794 га у первісному стані.

Рішення суду мотивоване доведеністю користування ППФ "Шарм" земельною ділянкою 2,794 га не за цільовим призначенням (т.2 а.с. 77-82).

В апеляційній скарзі ППФ "Шарм" просить скасувати рішення суду 1-ої інстанції як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального закону, відмовити в задоволені позовних вимог, виходячи з того, що:

- договір оренди землі від 22.01.2002 р., на який послався суд, між Радою Міністрів АРК та ППФ "Шарм" не укладався,

- позивач не довів нецільове використання ППФ "Шарм" спірної земельної ділянки, не зазначив в чому саме воно полягає,

- суд не врахував зміни суттєвих обставин справи, що в період існування договору оренди землі від 22.07.2002 р., земельна ділянка, що знаходилась за межами населених пунктів Лівадійської селищної ради, постановою Верховної Ради АРК № 670-3/03 від 17.09.2003 р. віднесена до меж селища Охотнічого Лівадійської селищної ради, у зв'язку з чим лише Лівадійська селищна рада має право звертатись до суду з вимогами про розірвання договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться в даний час в її межах,

- постанова Ради міністрів АРК № 445 від 10.07.2007 р. „Про припинення права користування ППФ „Шарм" земельною ділянкою" оскаржена ППФ „Шарм" в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АРК та ухвалою суду № 2а-5739/11/0170/23 від 23.05.2011 р. скарга прийнята до провадження (т.2 а.с. 93-99), у зв'язку з чим 26 січня 2012 року суд повинен був задовольнити клопотання про відкладення чи зупинення апеляційного провадження у даній справі,

- судом не сповіщено ППФ „Шарм" про розгляд даної справи, чим порушено його права на захист своїх прав у судовому процесі.

В судове засідання 19 січня 2012 року представник ППФ „Шарм" не з'явився, в телеграмі на ім'я суду послався на хворобу, цю обставину документально не підтвердив, суд відклав слухання справи на 26.01.2012 р.

У зв'язку з відпусткою судді Латиніна О.А., його замінено на суддю Антонову І.В. за розпорядженням заступника голови суду Сотула В.В. від 26.01.2012 р.

У судовому засіданні 26 січня 2012 року представник Ради міністрів АРК заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених позовній заяві та відзиві. Представники ППФ „Шарм", Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином ухвалою суду від 19.01.2012 р.

26.01.2012 р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання ППФ „Шарм" про відкладення розгляду справи № 2-5/14611-2007 до розгляду в апеляційному порядку постанови Окружного адміністративного суду АРК від 09.12.2011 р. у справі № 2а-5739/11/0170/23, якою ППФ „Шарм" відмовлено у задоволенні позову про визнання противоправною та скасування постанови Ради міністрів АРК від 10.07.2007 р. № 445 про припинення ППФ „Шарм" права користування земельною ділянкою.

У задоволені заявленого клопотання ППФ „Шарм" відмовлено.

Згідно ч.1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду.

До клопотання про відкладення розгляду справи ППФ „Шарм" залучена лише квитанція про направлення до Окружного адміністративного суду АРК апеляційної скарги на постанову від 09.12.2011 р. у справі № 2а-5739/11/0170/23, але доказів прийняття до провадження Севастопольським апеляційним адміністративним судом зазначеної апеляційної скарги не надано.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення їх представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов'язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності не з'явившихся представників ППФ „Шарм" та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, Постановою Ради міністрів АР Крим № 243 від 09 липня 2002 року ППФ «Шарм»затверджено проект відводу земельної ділянки 2,794 га із земель Лівадійської селищної ради м. Ялта, припинено право користування земельною ділянкою землекористувачеві - виконавчому комітету Ялтинської міської ради площею 2,794 га за межами населеного пункту Лівадійської селищної ради та передано в оренду строком на 50 років земельну ділянку 2,794 га ППФ «Шарм»кам'янистих місць на верхній станції канатної дороги „Місхор-Ай-Петрі" для будівництва та обслуговування торгівельного центру (т.1 а.с. 7).

На підставі вказаної постанови 22 липня 2002 року між Радою міністрів АР Крим (орендодавець) та ППФ «Шарм»(орендар) укладений договір оренди вказаної вище земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Єпіфановим Ю.А. за реєстром № 4865.

За умовами договору спірну земельну ділянку площею 2,794 га надано у довгострокову оренду на 50 років за межами населеного пункту Лівадійської селищної ради за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, за межами населеного пункту Лівадійської селищної ради, кадастровий номер 0111947900:09:001:0001, для будівництва та обслуговування торгового центру (п.2.1, 2.2, договору - а.с. 20-27 т.1).

Підпунктом 3.1 пункту 3 спірного договору оренди землі встановлено, що орендодавець вправі вимагати від орендаря використання земельної ділянки відповідно до цілі, визначеної у пункті 2.1 цього договору. Орендодавець гарантує, що він має законі повноваження надавати вказану земельну ділянку в оренду.

Підпунктом 3.2. пункту 3 договору оренди землі встановлено - орендар зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до цілі, яка визначена у пункті 2.1 цього договору. Зміна цільового призначення орендованої земельної ділянки на період дії даного договору дозволяється тільки за згодою орендодавця .

Пунктом 2.5 договору оренди від 22 липня 2002 року передбачено, що суттєвими обмеженнями у використанні земельної ділянки є здійснення будівництва, реконструкції або капітального ремонту споруд на наданій земельній ділянці тільки з дозволу орендодавця , отриманого у встановленому порядку, надання в суборенду земельної ділянки здійснюється за згодою орендодавця.

Пунктом 4 спірного договору встановлено, що підставою для розірвання договору є вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених цим договором.

Розділом 5 договору „Заключні положення" передбачено, що він діє з моменту його підписання, нотаріального посвідчення і державної реєстрації виконкомом Лівадійської селищної ради.

З матеріалів справи слідує, що ППФ „Шарм" з моменту укладення договору оренди до будівництва торгівельного комплексу не приступив, а збудував невеликі приміщення, які на підставі договорів оренди не житлового приміщення в період з 07.02.2002 р. і по 21.01.2005 р. здав частково їх в оренду на 49 років фізичним особам за еквівалент 2000 доларів США у рік, що підтверджується копіями договорів (а.с. 127-150 т.1, а.с. 1-20 т.2), частково продав іншим особам, що підтверджується рішеннями господарського суду АРК від 07 липня 2011 року у справі № 5002-25/1997.1-2011, від 22 червня 2011 року у справі № 5002-26/1033.1-2011, від 06 червня 2011 року у справі № 5002-18/867.1-2011 та постановами апеляційного суду по цим справам.

Статтею 144 Земельного кодексу України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

В цілях контролю за виконанням ППФ «Шарм»умов договору, Рада міністрів АР Крим прийняла 30 січня 2007 року постанову № 56 «Про питання додержання земельного законодавства», якою Республіканському комітету з земельних ресурсів АР Крим доручено здійснити перевірку дотримання ППФ «Шарм»умов договору оренди земельної ділянки (т.1 а.с. 8).

Частиною 1 статті 9 Закону України від 19 червня 2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

На виконання вказаної постанови та на підставі ст.9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Комітет листом від 07.02.2007 р. № 795/10-07 доручив Державній інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим провести відповідну перевірку.

За результатами перевірки встановлено використання ППФ «Шарм»орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням, про що складено акт від 20 лютого 2007 року (т.1 а.с. 16-17).

Згідно тексту даного акту на земельній ділянці, що межує з землями Ялтинського гірсько-лісового заповіднику, знаходяться 29 приміщень, які використовуються під розміщення торгових місць та кафе національної кухні, вказані приміщення знаходяться у власності ППФ „Шарм" та надані громадянам в оренду на 49 років, що є нецільовим використанням землі.

Приписом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АРК від 20.02.2007 р. за № 006314 керівника ППФ „Шарм" Лолаєва Ч.Б. на підставі ст.ст. 6, 10 ЗУ „Про державний контроль за використанням та охороною земель" приписано усунути вказане порушення земельного законодавства до 20.03.2007 р., попереджено про адміністративну відповідальність за ст. 188-5 Кодексу про адміністративні правопорушення України (т.1 а.с. 17).

Прийнято 22.02.2007 р. постанову про адміністративне правопорушення № 008715 і постановою від 23.02.2007 р. № 008715 на Лолаєва Ч.Б. накладено штраф 250 грн. (т.1 а.с. 16-19).

За результатами повторної перевірки, проведеної Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АРК 22 березня 2007 року , встановлено, що ППФ «Шарм»продовжує використовувати орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням та не виконало припису посадової особи Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим від 20 лютого 2007 року щодо усунення встановленого порушення земельного законодавства, про що складено протокол № 100763, припис № 006581, постанова про накладення адміністративного стягнення № 100763 у розмірі 150 гривень. Зобов'язано директора ППФ „Шарм" Лолаєва Ч.Б. усунуту порушення земельного законодавства (т.1 а.с. 12-15).

25 квітня 2007 року на підставі ст. 144 Земельного кодексу України Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель АР Крим звернулася до Ради міністрів АР Крим з клопотанням № 903/01-21 про застосування заходів по усуненню виявленого порушення земельного законодавства та припинення права користування ППФ «Шарм»земельною ділянкою 2,794 га в районі верхньої станції канатної дороги „Місхор - Ай-Петрі" (т.1 а.с. 11).

10 липня 2007 року за результатами розгляду зазначеного клопотання Рада міністрів АР Крим на підставі ст. ст.141, 143, 144 Земельного кодексу України, прийняла постанову 10.07.2007 р. № 445 «Про припинення права користування ППФ «Шарм»земельною ділянкою»(а.с. 9 т.1).

Посилання в апеляційній скарзі ППФ „Шарм", що він не має з позивачем договору оренди землі 2,794 га від 22.01.2002 р. судовою колегією не приймається, так як постанова Ради міністрів АРК від 10.07.2007 № 445 «Про припинення права користування ППФ «Шарм»була оскаржена відповідачем до Окружного адміністративного суду АРК у тому числі з наведеної підстави.

Згідно тексту постанови Окружного адміністративного суду АРК від 09.12.2011 р. у справі № 2а-5739/11/0170/23 встановлено, що у тексті постанови Ради міністрів АРК від 10.07.2007 № 445 допущено технічну помилку у назві місяця договору оренди землі (вказано 22 січня 2002 року замість 22 липня 2002 року) та у задоволенні позову про визнання противоправною та скасування вищевказаної постанови Ради міністрів АРК відмовлено (а.с. 9 т.1).

В порушення умов спірного договору оренди землі ППФ „Шарм" не здійснила будівництво торгівельного центру на орендованій земельній ділянці, а збудувала самочинно безліч дрібних об'єктів, які здавало в оренду, що підтверджується 29 договорами оренди, згідно яких з ФОП збирається плата еквівалентна 2 тис. доларів США, матеріалами перевірки Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2008 р. у справі № 2-13/920-2007, рішенням господарського суду АР Крим від 09.08.2010 р., постановою САГС від 11.10.2010 р., постановою ВГСУ від 10.03.2011 р. у справі 2-14/2596-2010, якими встановлено відсутність у ППФ „Шарм" дозволу орендодавця на будівництво невеликих об'єктів торгівлі на спірній земельній ділянці (т.1 а.с. 125-150, т.2 а.с. 1-27).

Відповідно до п. 5.12. листа Міністерства зовнішньої економічних зв'язків і торгівлі України № 15-03/29-192 від 17.03.1998 р. „Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни і визначення" Торгівельний центр -це група торгових об'єктів, зосереджених в однім місці і керованих як одне ціле, який по своїх типах, розмірам і місцезнахожденню функціонально відповідають потребам торгової зони, що обслуговується ними.

Побудовані на спірній земельній ділянці ППФ „Шарм" об'єкти харчування не можна віднести до торговельних об'єктів, які складають торгівельний центр , що також підтверджується листом ВАТ „Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" № 28/480 від 07.03.2008 р., згідно якого серед них не має підприємств оптової та роздрібної торгівлі, як провідного елементу торговельного центру, до якого можуть входити також підприємства харчування та дозвілля (т.2 а.с. 31).

Крім того, постановою ВГСУ від 06.12.2011 р. у справі № 5002-26/1033.1-2011 (2-32/2548-2010) встановлено, що побудовані на орендованій земельній ділянці ППФ „Шарм" торгівельні площі є самовільним будівництвом, яке не передбачено договором оренди земельної ділянки 2,794 га від 22.07.2002 р.

Таким чином посилання ППФ „Шарм" на те, що судом не доведено нецільове використання ним спірної земельної ділянки, є безпідставним і протирічить як фактичним обставинам справи, так і доказам, наявним в матеріалах справи.

З положень статті 13 Конституції України, статей 11, 167 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 133 Господарського кодексу України, статей 84, 123 Зе мельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах відповідно до статті 14 Конституції України держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, підвідомчі господарським судам .

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001 р., ст. 17 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент прийняття спірного розпорядження та укладення договору оренди землі, зазначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері земельних відносин відноситься розпорядження землями державної влас ності у межах визначених даним кодексом.

Є також безпідставним посилання ППФ „Шарм" на те, що Рада міністрів АРК не є належним позивачем у справі у зв'язку з віднесенням с. Охотніче на верхній станції канатної дороги „Місхор -Ай-Петрі" до Лівадійської селищної ради, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 124 Земельного кодексу України, що діяла на момент виникнення у 2002 р. спірних правовідносин та укладення договору оренди земельної ділянки, передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підста ві рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самовря дування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки .

Відповідно статті 16 Земельного кодексу України до повноважень Ради мі ністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить розпо рядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 6 ст. 122 Земельного кодексу Украйни, що діяла на момент виникнення у 2002 р. спірних правовідносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користу вання юридичним особам у межах міст республіканського (Автономної Республі ки Крим) значення (м. Ялта є таким містом) та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті: для сільськогосподарського використання, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальних громад окремих районів АРК.

Отже, приписами норм земельного законодавства України до повноважень Ради міні стрів АР Крим віднесені надання у постійне користу вання земельних ділянок із земель державної власності у межах та за межами міст республіканського значення, яким є м. Ялта, передана в оренду земельна ділянка за своїм розташуванням знаходиться за межами м. Ялта на верхній станції канатної дороги „Місхор -Ай-Петрі" (плато гори Ай-Петрі).

Віднесення у 2003 році с. Охотніче до Лівадійської селищної ради не є підставою вважати Раду міністрів АРК неналежним позивачем у справі, виходячи з наступного.

Сторонами спірного договору оренди землі від 22.07.2002 р. є Рада міністрів Автономної Республіки Крим та приватне підприємство фірма «Шарм».

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно розділу 4 договору оренди землі від 22.07.2002 р. „Підстави зміни, припинення та розірвання договору" підставою для розірвання договору оренди сторони передбачили (вимоги однієї із сторін у разі невиконання другою стороною зобов'язань, передбачених договором).

На підставі викладеного Рада міністрів АРК є у даній справі належним позивачем.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.12.2011 р. у справі № 2а-5739/11/0170/23 у задоволенні позову ППФ „Шарм" про визнання противоправною та скасування постанови Ради міністрів АРК № 445 від 10.06.2007 р., відмовлено.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»зазначено, що у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням , визначеним умовами договору, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Статями 31, 32 Закону України „Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Згідно ст. 24 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 р. № 161-XIV орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно ст. 25 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV орендар земельної ділянки має право:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленному законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

Орендар земельної ділянки зобов'язаний:

- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі .

Пунктом 2.5 договору оренди землі від 22.07.2002 р. передбачено здійснення будівництва, реконструкції чи капітального ремонту споруд на орендованій земельній ділянці, надання її в суборенду тільки при наявності дозволу орендодавця.

Орендодавець не надавав згоди ППФ „Шарм" на здійснення будівництва на орендованій ним земельній ділянці невеликих об'єктів під розміщення торгівельних місць та кафе національної кухні, що є нецільовим використанням наданої в оренду земельної ділянки.

Згідно з ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках суттєвого порушення іншою стороною договору, а також інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Стаття 34 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Таким чином, оскільки відповідачем використовується земельна ділянка не за цільовим призначенням, чим порушуються умови договору, суд 1-ої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання ППФ „Шарм" на порушення судом ст.22 ГПК України не відповідає фактичним обставинам справи у зв'язку з чим судовою колегією не приймається, виходячи з наступного.

Відповідно ч.1 ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам , прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою .

У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" встановив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно пункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 12 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання .

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ч 4 п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду від 10.12.2002 р. № 75, на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як слідує з матеріалів справи, у судових засіданнях 23.06.2008 р. та 22.09.2008 р. представник ППФ „Шарм" приймав участь у справі (т.2 а.с. 34, 40).

Після поновлення провадження у справі ППФ „Шарм" про час і місце судового засідання повідомлено ухвалою суду за адресою: м. Ялта, Аутка, вул. Османова, 29, 98637, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (т.2 а.с. 70-72, 74 зворот).

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам і матеріалам справи, є законним, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства Фірма "Шарм" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2011 року у справі № 2-5/14611-2007 залишити без змін.

Головуючий суддя З.Д. Маслова

Судді І.В. Антонова

О.Г. Градова

Розсилка:

1. Раді Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, Сімферополь, 95000)

2. приватному підприємству Фірмі "Шарм" (вул. Ломоносова, 1, 3, Ялта, 98622)

3. приватному підприємству Фірмі "Шарм" (м. Ялта, Аутка, вул. Османова, 29, 98637)

4. приватному підприємству Фірмі "Шарм" (м. Ялта, смт Виноградне, Бахчисарайське шосе, 21)

5. Державній інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)