Постанова

від 22.05.2013 по справі 902/188/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа № 902/188/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Саврій В.А. ,

судді Бучинська Г.Б.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

позивача - Головань О.Ю.

відповідача - Гавриленко М.К.

від третіх осіб - Пасічник К.М., Демченко Є.В.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" на рішення господарського суду Вінницької області від 19.03.13 р. у справі № 902/188/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд",м.Вінниця

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Укрнафтотрейд" м.Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтоцентр" м.Київ

про стягнення 387198 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.03.2013 р. у справі №902/188/13-г (суддя Говор Н.Д.) у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" до Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Укрнафтотрейд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтоцентр" про стягнення 387198 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницького області від 19.03.2013р. у справі №902/188/13-г Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" подали апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції.

Скаржник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" посилається на ту обставину, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неправильно застосовано положення ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Факт неотримання ТОВ «Укрнафтохімпродукт» плати за поставлений товар підтверджується наявною в матеріалах справи копією рішення апеляційного господарського суду міста Києва, відповідно до якого третя особа у справі ТОВ «ТД «Укрнафтотрейд» стягнуло із ТОВ "Укрнафтохімпродукт" вартість поставленого по залізничній накладній № 09228486 вагону товару.

Судом не було взагалі взято до уваги положення п. 2 ст. 1212 ЦК України, котрий зазначає, що положення зазначеної статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" стверджує, що судом першої інстанції, внаслідок одностороннього дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи, було винесено неправомірне рішення, яке базується на об'єктивному дослідженні обставин справи та взятті до уваги доводів лише однієї із сторін процесу, а саме - відповідача. Такі дії суду першої інстанції порушують приписи ст. 4-2 ГПК України щодо рівності перед законом і судом, ст. 4-3 ГПК України щодо змагальності сторін та створення судом необхідних умов для встановлення фактичних даних, ст. 43 ГПК України щодо всебічності, повноти і об'єктивності розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" звертає увагу суду на той факт, що при дослідженні наявних в матеріалах справи доказів судом першої інстанції не було розглянуто питання про право власності на спірний товар, тоді як у відповідності до даних, зазначених у примірнику ВМД № 401000009/2011/00721, яка наявна в матеріалах справи, базисом поставки визначено DAF Словечно, таким чином, право власності на товар, що був поставлений за залізничною накладною № 09228486 перейшло до апелянта на залізничній станції Словечно.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи №902/18/13-г т не було належним чином досліджено обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення справи по суті.

Скаржник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" вважає рішення господарського суду Вінницької області незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтоцентр" 09.06.2011 р. здійснило заявку на поставку 7 вагонів бітуму для ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" - своєму постачальнику за договором №БНД-ДТ/14 від 31 березня 2011 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтоцентр" був укладений Договір №БНД-ДТ/14 від 31.03.2011 р., але цей договір купівлі-продажу нафтопродуктів на умовах поставки автомобільним транспортом або самовивозу, а не купівлі-продажу нафтопродуктів на умовах поставки залізничним транспортом, тобто поставки 7 вагонів бітуму.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Укрнафтотрейд", стверджує, що не укладало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтоцентр" договір купівлі-продажу нафтопродуктів на умовах поставки залізничним транспортом, тому недоцільно стверджувати про заяву на поставку 7 вагонів бітуму для ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

Відтак, під час винесення господарським судом Вінницької області рішення від 19.03.2013р. мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. Це призвело до винесення неправильного рішення, що є підставою для його скасування в апеляційному порядку згідно з ст..104 ГПК України та винесення нового рішення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" у справі №902/188/13-г прийнято до провадження, справу призначено до слухання. Апеляційні скарги об'єднано для спільного розгляду в одному апеляційному провадженні.

До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господар-ського суду від 20.05.2013р. у справі №902/188/13-г змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Саврій В.А., суддя Бучинська Г.Б.

Представник позивача ТОВ "Укрнафтохімпродукт" - Головань О.Ю. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Також, заперечив проти апеляційної скарги ТОВ "Торговий дім "Укрнафтотрейд". Вважає рішення місцевого суду незаконним та необгрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 19.03.2013р. у справі №902/188/13-г скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному розмірі.

Представник ТОВ "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" - Пасічник К.М. підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 19.03.2013р. у справі №902/188/13-г змінити, виключивши із його мотивувальної частини посилання на такі обставини: існування між ТОВ "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" та ТОВ "Укрнафтоцентр" взаємовідносин щодо поставки нафтопродуктів залізничним транспортом; оплати рахунку-фактури №СФ-0000097 від 09.06.2011р. на суму 2646000,00грн. у розмірі, зазначеному судом першої інстанції. Також, рішення господарського суду Вінницької області від 19.03.2013р. у справі №902/188/13-г доповнити в частині встановлення обставини перерахування ТОВ "Укрнафтохімпродукт" на поточний рахунок ТОВ "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" грошової суми в розмірі 2450000,00грн., обставиною повернення цієї суми (частини - добровільно, а частини - на підставі рішення суду) на поточний рахунок ТОВ "Торговий дім" "Укрнафтотрейд". Резолютивну частину рішення залишити без змін. Також представник ТОВ "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" заперечив проти апеляційної скарги позивача.

У судовому засіданні представник ТОВ "Укрнафтоцентр" - Демченко Є.В. заперечила проти доводів апеляційної скарги ТОВ "Торговий дім" "Укрнафтотрейд", вважає її безпідставною та необгрунтованою. В своїх поясненнях покладається на доводи, наведені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Просить суд апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" залишити без задоволення, а щодо апеляційної скарги ТОВ "Укрнафтохімпродукт" вирішити на розсуд суду.

Представник відповідача ПАТ "Південьзахідшляхбут" - Гавриленко М.К. заперечив проти доводів апеляційних скарг, вважає їх безпідставними та необгрунтованими. В своїх поясненнях покладається на доводи, наведені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 19.03.2013р. у справі №902/188/13-г залишити без змін, а апеляційні скарги ТОВ "Укрнафтохімпродукт" та ТОВ "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2011р.ТОВ"Укрнафтоцентр" (Постачальник) та ПАТ "Південьзахідшляхбуд" (Покупець) уклали договір поставки № 1/01-11, предметом якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати Товар ( нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали тощо), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена Сторонами у Заявках, форма яких встановлена в Додатку №1 до цього Договору і становлять його невід'ємну частину .

Відповідно до п. 1.6 Даного договору Постачальник гарантує, що Товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Відповідно до п. 3.1 Даного договору розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються в безготівковому порядку на умовах 100% попередньої оплати Покупцем товару на підставі відповідної двосторонньої погодженої Заявки, якщо інше не передбачено Заявками до даного Договору.

На виконання умов даного договору 09.06.2011 ПАТ "Південьзахідшляхбуд" надіслало на адресу ТОВ "Укрнафтоцентр" заявку на поставку бітуму БНД 60/90 в кількості 7 вагонів (420 т).

09 червня 2011 року ТОВ "Укрнафтоцентр" виставив ПАТ "Південьзахідшляхбуд" рахунок-фактуру №110 від 09.06.2011 року на оплату Бітуму БНД 60/90 в кількості 468,75 т на суму 3 000 000грн. з посиланням на Договір поставки № 1/01-11 від 19.01.2011 р.

10.06.2011 ПАТ "Південьзахідшляхбуд" частково оплатив виставлений рахунок в розмірі 2 569 176,00 грн. , що підтверджується банківською випискою за 10.06.2011 р.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Укрнафтоцентр" 09.06.2011 р. здійснив заявку на поставку вищевказаних 7 вагонів бітуму для ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД "Укрнафтотрейд" - своєму постачальнику за договором №БНД-ДТ/14 від 31 березня 2011 року.

В свою чергу "ТД "Укрнафтотрейд" 09.06.2011 виставив ТОВ "Укрнафтоцентр" рахунок-фактуру №СФ-0000097 від 09.06.2011р. на суму 2 646 000 грн. , який ТОВ "Укрнафтоцентр" частково оплатив в розмірі 2 450 000 грн. що стверджується банківською випискою за 10.06.2011р.

Матеріалами справи також підтверджується, що ТОВ "ТД "Укрнафтотрейд", в свою чергу, перерахувало зазначені кошти в розмірі 2 450 000,00грн. на виконання умов Договору від 22.02.2011 № 003/11 укладеного між ТОВ "Укрнафтохімпродукт" та ТОВ "ТД "Укрнафтотрейд" .

Зазначені грошові кошти призначалися для виконання зобов'язань поставки бітуму БНД 60/90 у кількості 7 вагонів згідно замовлення ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

Однак вказана поставка не відбулася .

25.06.2011 року ПАТ "Південьзахідшляхбуд" направило на адресу ТОВ "Укрнафтоцентр" лист із вимогою від 25.06.2011 року №11-2/ЧП/382 повернути грошові кошти в розмірі 2 569 176,00 грн. за не поставлений товар за договором поставки №1/01-11, оплачений згідно рахунок-фактуру №110 від 09.06.2011 року протягом 3 робочих днів.

Відповідно до вказаного листа ТОВ "Укрнафтоцентр" повернуло ПАТ "Південьзахідшляхбуд" грошові кошти у сумі 913 480, 34грн. , що підтверджується банківськими виписками за 01.07.2011р., 11.07.2011р., 30.09.2011р. 12.10.2011р., 13.10.2011 р.

На решту неповернутих грошових коштів ТОВ "Укрнафтоцентр" здійснив ПАТ "Південьзахідшляхбуд" поставку товару, що підтверджується зокрема наступним:

12.07.2011 року ТОВ "Укрнафтоцентр" на адресу ТОВ "ТД "Укрнафтотрейд" направив заявку на відвантаження трьох вагонів бітуму БНД 60/90 загальною масою 184,59 тон. Вантажоодержувачем було визначено ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

12.07.2011 року ТОВ "ТД "Укрнафтотрейд" на адресу ТОВ "Укрнафтохімпродукт" направив заявку на відвантаження трьох вагонів бітуму БНД 60/90 , відповідно до умов Договору поставки нафтопродуктів від 22.02.2011 № 003/11 та Специфікації №6 до Договору. Вантажоодержувачем, згідно поданої відвантажувальної заявки та Специфікації , було визначено ПАТ "Південьзахідшляхбуд".

27.07.2011 року бітум в обсязі 1 вагоно-цистерни (61,460 тон згідно залізничної накладної № 09228486) , надійшов під митний контроль Вінницької митниці та був прийнятий ПАТ "Південьзахідшляхбуд" 05.08.2011, про що свідчить відбиток печатки вантажоодержувача на примірнику залізничної накладної.

Оскільки у ТОВ "Укрнафтоцентр" існувала часткова заборгованість перед ПАТ "Південьзахідшляхбуд" за непоставлений товар за договором поставки №1/01-11, оплачений згідно рахунку-фактури №110 від 09.06.2011 року, в її рахунок був поставлений товар, в тому числі 1 вагоно-цистерна бітуму масою 61,460 тон за залізничною накладною № 09228486.

Таким чином товар, оплата якого є предметом спору за даним позовом, був поставлений відповідачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтоцентр" на підставі договору № 1/01-11від 19.01.2011 р., укладеного між відповідачем та ТОВ "Укрнафтоцентр", та повністю оплачений відповідачем своєму контрагенту.

Позивач стверджує , що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 по справі № 5011-42/2791-2012 визнано відмову ТОВ "ТД "Укрнафтотрейд" від прийому поставки товару за Специфікацією від 13.07.2011 № 6 та стягнуто з позивача грошові кошти у розмірі 387 198,00 грн., а тому Відповідачем було набуто майно за рахунок Позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідача по утриманню неналежного йому майна. Стверджує, що відповідач безпідставно набув майно вартістю 387 198,00 грн., за рахунок позивача, і оскільки повернути це майно в натурі неможливо, відповідач зобов'язаний відшкодувати його вартість на підставі ст. 1212 ЦК України .

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться

За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 1212 Цивільного кодексу України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч.ч. 2, 3 ст. 1212 ЦК України).

Отже підставою для виникнення зобов'язання за вищенаведеною нормою права є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідач набув у власність майно - бітум в обсязі 1 вагоно-цистерни (61,460 тон згідно залізничної накладної № 09228486) на підставі Договору поставки № 1/01-11 від 19.01.2011 р., укладеного між ТОВ "Укрнафтоцентр" та ПАТ "Південьзахідшляхбуд". Вказаний договір був чинним на час здійснення поставки та станом на час розгляду справи у суді не визнаний недійсним в установленому законом порядку.

Правомірність набуття відповідачем майна за вказаним договором визначається цим договором та первинними документами бухгалтерського обліку господарських операцій, вчинених сторонами договору.

За таких обставин відповідач не є таким , що набув або зберігає у себе майно потерпілого, а тому відсутня одна з обов'язкових умов застосування положень ст. 1212 ЦК України до даних правовідносин.

Колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначає також наступне.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Наведене положення закону слід розуміти так, що особа, яка звертається до суду з позовом про захист порушеного суб'єктивного права має довести ті обставини, які свідчать про наявність такого порушеного права.

Як вбачається з досліджених апеляційним судом матеріалів справи, поставка продукції (1 вагоно-цистерна бітуму масою 61,460 т.) відбулась у межах правовідносин відповідача та третьої особи ТОВ "Укрнафтотрейд", урегульованих умовами договору поставки №1/01-11 від 19.01.2011р. Передача продукції оформлена відповідними документами первинного бухгалтерському обліку.

Разом з тим, позивач вважає, що відповідач одержав продукцію безпосередньо від нього, посилаючись при цьому на відмітку на залізничній накладній №09228486, а також посилаючись на ту обставину, що саме ТОВ "Укрнафтохімпродукт" є імпортером та власником цієї продукції.

Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів прийшла до висновку про їх помилковість, з огляду на наступне.

Питання, пов'язані з укладенням та виконанням договору перевезення, у тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 908 - 928 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 306 - 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно з статтями 908 ЦК України, 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

Відповідно до статей 908 ЦК України, 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

Статут залізниць України (далі - Статут) згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 N 1510 та від 25.12.2002 N 1973).

Абзацом 2 пункту 2 Статуту залізниць України від 06.04.1998 р. №457 передбачено, що статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Окремі питання врегульовані відомчими нормативними актами.

У пункті 1.2. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказам Мінтрансу України №644 від 21.11.2000 р. зазначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Виходячи з наведеного, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" щодо неправильної юридичної оцінки судом першої інстанції обставин у справі та не вважає переконливим твердження позивача, що відбиток штемпеля Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" на залізничній накладній №09228486 є належним і допустимим у розумінні положень ст.34 ГПК України доказом, який свідчив би про перехід права власності на бітум дорожній мають 61,460 тон до відповідача саме від позивача. Відтак, немає підстав вважати, що права позивача порушені саме відповідачем Публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд".

Що стосується вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Укрнафтотрейд" щодо внесення змін до мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, то вони не можуть бути задоволені апеляційним судом, оскільки постановою пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. передбачено, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

З урахування вище викладеного, доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохімпродукт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "Укрнафтотрейд" на рішення господарського суду Вінницької області від 19.03.2013р. у справі №902/188/13-г - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №902/188/13-г повернути до господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Бучинська Г.Б.