Ухвала

від 28.05.2013 по справі 2/158

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2013 р. м. Київ К/9991/28292/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Київського обласного військового комісаріату, Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Київської області про перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив виплатити його матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не виплачену за життя одноразову грошову допомогу у зв'язку із смертю її чоловіка; визнати останню пенсіонеркою Міністерства оборони України з 27.10.2006 та призначити їй пенсію у зв'язку з втратою годувальника, виплатити йому допомогу на поховання матері, виходячи з розміру призначеної пенсії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Київський обласний військовий комісаріат розрахувати пенсію ОСОБА_5 у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Київської області виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу на поховання матері ОСОБА_5, в порядку статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги в межах заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що мати позивача - ОСОБА_4 звернулася до Васильківського військового комісаріату з метою отримання одноразової грошової допомоги на поховання, а також із заявою про переведення на неї пенсії чоловіка, в зв'язку з втратою годувальника. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 затверджено порядок передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, яким визначено механізм передачі органам Пенсійного фонду України від Міноборони, МВС, МНС, СБУ, Державної податкової адміністрації, Державного департаменту з питань виконання покарань та інших органів, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", функцій з призначення і виплати пенсій.

Вказаною Постановою зобов'язано забезпечити проведення інвентаризації пенсійних справ, виплатних та інших документів, необхідних для виконання функцій з призначення і виплати пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - призначення і виплата пенсій), передачу їх до 1 січня 2007 р. органам Пенсійного фонду України згідно з актами, складеними за формою, що затверджується органами, зазначеними у цьому пункті, за погодженням з Пенсійним фондом України, та виплату пенсій до визначеного строку.

Статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Оскільки ОСОБА_4 звернулася до військового комісаріату з заявою про отримання одноразової грошової допомоги та допомоги на поховання ще у 2006 році, застосуванню підлягають вимоги ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яким визначено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.