Ухвала

від 22.05.2013 по справі 2а-7701/08/8

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 року м. Київ К/9991/15423/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011

у справі № 2а-7701/08/8/0170

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СлавФіш" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року Товариство звернулося до окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2008 № 0000292304/3, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2008 року в розмірі 16284 грн.

Постановою названого суду від 03.06.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011, позов задоволено повністю.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято податковим органом за наслідками проведення виїзної позапланової перевірки Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2008 року (по операціям, здійсненим у січні 2008 року), оформленої актом від 17.05.2008 № 699/23-4/32532865.

Правова позиція податкового органу, на якій ґрунтується висновок ДПІ про завищення Товариством суми задекларованого бюджетного відшкодування на 16284 грн., мотивована тим, що позивачем не було враховано висновки акта попередньої податкової перевірки від 20.03.2008 № 387/23-4/32532865, під час якої контролюючим органом не було підтверджено наявність у Товариства від'ємного значення попереднього звітного періоду (січня 2008 року), який включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (лютого 2008 року). За наслідками цієї попередньої податкової перевірки ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення, за якими Товариству було визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 26117 грн. та донараховано податкове зобов'язання з названого податку в сумі 19690,20 грн. (у тому числі 16199 грн. за основним платежем та 3491,20 грн. за штрафними санкціями) та які оскаржуються позивачем у судовому порядку. А відтак, на думку відповідача, невизнані податковим органом суми податкового кредиту Товариства за попередні звітні періоди не можуть враховуватися при обчисленні суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року.

На час виникнення спірних правовідносин порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом було врегульовано пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З наведених положень Закону випливає, що за відсутності обставин, які виключають право платника на одержання податкової вигоди, від'ємне значення ПДВ, обчислене за цими правилами, підлягає поверненню платникові.

Кваліфікуючи задекларовану позивачем у лютому 2008 року суму бюджетного відшкодування ПДВ як необґрунтовану податкову вигоду ДПІ послалася на обов'язковість для платника висновків, викладених в акті перевірки від 20.03.2008 № 387/23-4/32532865.

Однак акт перевірки є лише носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення про визначення платникові грошових зобов'язань; висновки акта перевірки є лише здійсненою посадовими особами контролюючого органу оцінкою відповідності діянь платника вимогам законодавства. А відтак сам по собі акт перевірки не породжує для платника правових наслідків, не змінює стану його суб'єктивних прав та не створює жодних додаткових обов'язків. Таким чином, у платника відсутній обов'язок враховувати висновки акта попередньої податкової перевірки під час подальшого формування даних податкового обліку.

Податкове ж повідомлення-рішення має обов'язковий характер для платника після його узгодження у встановленому порядку.

Оскільки, як з'ясували суди під час розгляду даної справи, на час обчислення позивачем показників податкової декларації з ПДВ за лютий 2008 року податкові зобов'язання, визначені Товариству за наслідками проведення попередньої податкової перевірки, не набули статусу узгоджених, то відповідні донарахування (зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ) правомірно не були враховані платником під час заповнення цієї декларації.

За таких обставин суди дійшли вмотивованого висновку щодо законності позовних вимог та правомірно задовольнили позов.

Доводи касаційної скарги засновані на іншому тлумаченні правових норм, що, однак, не є свідченням судової помилки. Ці доводи були обґрунтуванням правової позиції ДПІ по справі під час вирішення спору по суті та їм було надано належну правову оцінку судами попередніх інстанцій.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 у справі № 2а-7701/08/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько