Рішення

від 23.01.2013 по справі 18/2186/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2013 р. Справа №18/2186/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", в особі Відділення "Київської регіональної дирекції" ПАТ "ВТБ БАНК", м.Київ

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект", м.Кременчук, Полтавська область

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс", м. Київ

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Приватне підприємство "РС-Центр", м. Кременчук

про звернення стягнення на заставлене майно

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Карпінський С.В. дов. від 09.09.10 р. №602/11.5.2

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Розглядається позовна заява про звернення стягнення на нерухомість - будівлі та споруди, котельня, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64А (що складається з: - адміністративно-інженерний корпус; корпус №2; південний прольот до ливарної лабораторії; південний прольот; південний прольот ливарна лабораторія; побутовий корпус, літ А, а, аг; - корпус №3 (цех ТМП), літ Б.; - гараж цегляний, літ. З; - склад комплектуючих одноповерховий, літ Г,г; - корпус №1 (матеріальний склад), літ Д; - корпус №5 (склад готової продукції), літ. Ж, ж; - блок-кімнати - стоянка для автомобілів, літ Л, л, ля; - склад-ангар, літ. М; - склад цементу, літ. В; - огорожа №1; - естакада, літ. I; - будівля котельні, літ. Н) - шляхом набуття у власність Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" зазначеної нерухомості.

Господарським судом Полтавської області забезпечено позов відповідно до ухвал від 11.12.12 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що основним боржником - Приватним підприємством «РС-ЦЕНТР» - не виконано зобов'язань з повернення кредиту, в зв'язку з чим просить задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, яке було передано в іпотеку для забезпечення виконання вищевказаного зобов'язання.

Відповідачі через канцелярію суду надали відзиви на позовну заяву (вх. № 626д та № 663д від 15.01.2013р.), згідно яких відповідачі проти позову заперечують із посиланням на те, що вони є добросовісними набувачами, і тому майно не може бути в них витребувано; на момент придбання ними спірного майна відсутність податкових застав підтверджувалась витягом, наданим з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відсутність заборон відчуження (арешту) майна підтверджувалося витягом, наданим з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; продавець за договором гарантував їм відсутність будь-яких прав третіх осіб на таке майно; на цей час договір не визнаний недійсним. В судовому засіданні представники відповідачів заявили про відсутність на момент придбання ними нерухомого майна записів в Державному реєстрі іпотек про знаходження спірного майна в іпотеці, і тому вони не знали і не могли знати про існування такої іпотеки.

Крім того відповідачі заявили про застосування строків позовної давності, які, на їх думку, пропущені позивачем на момент звернення до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.01.2013р. по даній справі було залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «РС-ЦЕНТР».

Від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі (вх. №1143д від 23.01.2013р.), в яких він зазначив, що виконавче провадження, відкрите на виконання наказу від 04.11.2010р. № 13/30, зупинено, господарським судом Полтавської області порушено провадження по справі про визнання його банкрутом, на сьогоднішній день вимоги позивача не погашені, в зв'язку з чим не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ухвали від 26.12.12 р., в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору.

Заявлене першим відповідачем клопотання про зміну складу для розгляду даної справи колегіально у складі трьох суддів ( вх..№ 614д від 16.01.13 р.), відхилене судом. При вирішенні заявленого клопотання суд виходив з того, що відповідно до ст. 4 6 ГПК України в залежності від складності та категорії справи, остання може бути розглянута у складі трьох суддів. Клопотання про колегіальний розгляд справи було подано першим відповідачем після закінчення двохмісячного строку для вирішення спору, що може свідчити про намагання відповідача відстрочити прийняття рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що 26 травня 2008 року між позивачем та Приватним підприємством «РС-ЦЕНТР» (позичальник за договором) було укладено Договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/137к-08 (з додатковими угодами) (надалі - Договір кредиту).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання зазначеного договору позичальнику було надано на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти у межах максимального ліміту заборгованості в сумі 30 000 000 доларів США із кінцевим терміном повернення заборгованості до 25 травня 2009р. Відповідно до п.п.1.1.2 Договору кредиту за користування кредитом позичальник сплачує 15 процентів річних в доларах США. У разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань, визначених п.3.3.5 цього договору, починаючи з 07 числа місяця, наступного за місяцем невиконання або неналежного виконання позичальником зазначеного зобов'язання і до дати належного виконання позичальником зазначеного зобов'язання, процентна ставка за користування кредитом збільшується на 2% і зменшується до встановленого рівня з 07 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбувається виконання зобов'язання, визначеного п 3.3.5. цього договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договору та іншого правочину.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується, що Приватне підприємство «РС-ЦЕНТР» не виконало взятих на себе за Договором кредиту зобов'язань.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.2. Договору кредиту у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п.1.1.1., 2.5., 3.2.7., 4.4., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,05% в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п.4.3. Договору кредиту у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.2., 3.3.3., 3.3.10., 3.3.18 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10 000 гривень за кожний випадок. У разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.11 - 3.3.16, 3.3.19., 3.3.20 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 500,00 гривень за кожний випадок.

Поясненнями сторін та матеріалами справи підтверджується, що Приватне підприємство «РС-ЦЕНТР» має невиконані зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пені, штрафу та 3% річних в сумі 241 774 983,46 гривень.

Існування заборгованості саме в зазначеному розмірі підтверджується рішенням господарського суду Полтавської області від 22.07.2010р. по справі № 13/30 за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», що представлений «Київською регіональною дирекцією» ВАТ «ВТБ Банк» до Приватного підприємства «РС-ЦЕНТР», Приватного підприємства «Авто-Альянс» та Корпорації «Співдружність КОМП» про стягнення 182 357 061,08 грн.

Вказаним рішенням встановлено існування заборгованості третьої особи перед позивачем за Договором кредиту в сумі 241 774 983,46 гривень, позовні вимоги задоволено повністю, вирішено стягнути солідарно з Приватного підприємства «РС-Центр», Приватного підприємства «Авто-Альянс» та Корпорації «АИС» на користь позивача 241 774 983,46 гривень. Зазначене рішення було залишено без змін Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.2010р.

Згідно пояснень третьої особи та наданих нею доказів 24.11.2010р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вовченком О.В. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання вищевказаних судових рішень. 17.08.2011р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вовченком О.В. було винесено Постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

13.12.2012р. господарським судом Полтавської області по справі № 18/1139/11 по заяві ТОВ «Авто-Холдінг» до ПП «РС-Центр» про визнання останнього банкрутом, було визнано грошові вимоги в тому числі ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк».

Наявні матеріали справи підтверджують відсутність погашення існуючої заборгованості за Договором кредиту на даний час.

26 травня 2008 року між позивачем (Іпотекодержатель за договором) та Корпорацією «АИС» (Іптекодавець за договором) було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Латанюк І.А., реєстр. № 3104 (надалі - Іпотечний договір).

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 7 цього ж закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Іпотекою за Іпотечним договором забезпечувалося повне виконання третьою особою зобов'язань перед позивачем, що виникають з Договору кредиту, додатків та змін до нього, укладених протягом строку його дії щодо:

- вчасного та у повному обсязі повернення Кредиту, наданого на умовах відновлювальної відкличної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості 30 000 000 (тридцять мільйонів) доларів США на умовах, визначених Договором кредиту, кінцевим терміном повернення 25 травня 2009 року;

- сплати процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному Договором кредиту;

- сплати пені та штрафів в порядку та розмірі, передбачених Договором кредиту;

- відшкодування збитків, іншої заборгованості за Договором кредиту.

В іпотеку за цим договором було передано нерухомість - будівлі та споруди, котельня, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64 А, що складається з:

- адміністративно-інженерний корпус; корпус № 2; південний прольот до ливарної лабораторії; південний прольот; південний прольот ливарна лабораторія; побутовий корпус, літ А, а, аг;

- корпус № 3 (цех ТМП), літ Б.;

- гараж цегляний, літ З;

- склад комплектуючих одноповерховий, літ. Г,г;

- корпус № 1 (матеріальний склад), літ. Д;

- корпус № 5 (склад готової продукції), літ. Ж,ж;

- блок-кімнати - стоянка для автомобілів, літ. Л, л, ля;

- склад-ангар, літ. М;

- склад цементу, літ. В;

- огорожа № 1;

- естакада, літ. І;

- будівля котельні, літ. Н.

Відповідно до п.6.1. Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором (в тому числі у випадку прострочення чергових платежів) та/або Іпотекодавцем за цим договором, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після того як позивачем було з'ясовано, що предмет іпотеки без його згоди був відчужений Іноземному підприємству «Делекспо-груп», 31 липня 2012р. позивачем даній особі було направлено вимогу про усунення порушень за Кредитним договором із попередженням про звернення стягнення на заставлене майно у випадку відсутності добровільного виконання.

07 серпня 2012 року між Іноземним підприємством «Делекспо-груп» (Продавець за договором) та відповідачами (Покупці за договором) було укладено Договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - предмету іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Марченко Н.А., реєстровий № 4919.

15 серпня 2012р. право власності відповідачів на нерухоме майно було зареєстровано Комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради», про що свідчить відповідний Витяг про державну реєстрацію прав від 15.08.2012р.

Позивач дозволу на відчуження предмету іпотеки не надавав, доказів іншого в матеріалах справи не має.

Відповідачі зазначили, що на момент укладання такого договору вони не знали про перебування нерухомого майна в іпотеці, Продавець не попереджав їх про права будь-яких третіх осіб на таке майно.

Заперечення відповідачів проти позову із посиланням на відсутність підстав вважати даний договір укладеним з порушенням норм діючого законодавства України, а також на той факт, що зазначений договір не визнаний судом недійсним, а тому є правомірним, не береться судом до уваги, так як позивач не оспорює дійсність зазначеного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, та не спростовує будь-яким чином прав відповідачів на спірне нерухоме майно. Навпаки, заявляючи свій позов, позивач наполягає на тому, що відповідачі є власниками спірного нерухомого майна.

Суд також критично ставиться до тверджень відповідачів про неможливість витребування в них нерухомого майна, із посиланням на ст. 388 Цивільного кодексу України, в зв'язку з тим, що вони є добросовісними його набувачами. Так, стаття 338 ЦК України встановлює право власника на витребування майна від добросовісного набувача. Проте позивач не наполягає на тому, що він є власником спірного майна, і позовна заява не містить жодної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння. Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що позивач не оспорює прав власності відповідачів на спірне нерухоме майно, та не спростовує добросовісності придбання ними такого майна.

Спростовуються матеріалами справи і твердження відповідачів про втрату предмета іпотеки. Так, відповідачами не заперечується фізичне існування об'єктів нерухомого майна, що є предметом іпотеки, на момент розгляду справи по суті. Згідно ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у випадку знищення об'єкту нерухомого майна розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення державного реєстратора. В матеріалах справи є Інформаційна довідка з реєстру прав власності на нерухоме майно, сформована 25.12.2012р., та направлена на адресу суду Комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради» на виконання ухвали суду від 11.12.2012р. Згідно зазначеної Інформаційної довідки, на даний час спірне нерухоме майно зареєстровано на праві власності за відповідачами, і не містить відомостей про знищення зазначених об'єктів нерухомого майна, та відповідно про закриття відповідного розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 цього ж закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В п.6.2.1. Іпотечного договору передбачена можливість задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Викладені фактичні обставини та матеріали справи свідчать про обґрунтованість вимог позивача про звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання за ним права власності на таке майно.

В п.2.2. Іпотечного договору сторонами було визначено ціну предмету іпотеки - 17 951 779,00 гривень.

Приймаючи до уваги відсутність з боку сторін заперечень стосовно вартості спірного майна, письмове погодження позивача із зазначеною вартістю предмета іпотеки, в суду немає підстав її не приймати до уваги, оскільки зазначена ціна є умовою договору.

Твердження відповідачів про пропуск позивачем строків позовної давності спростовується матеріалами справи. Так, позивачем до позовної заяви додано копії рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2010р. та постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. по справі № 13/30 за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», що представлений «Київською регіональною дирекцією» ВАТ «ВТБ Банк» до Приватного підприємства «РС-ЦЕНТР», Приватного підприємства «Авто-Альянс» та Корпорації «Співдружність КОМП» про стягнення 182 357 061,08 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно ч.3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

В ст. 266 ЦК України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Як вже було визначено строк повернення кредиту за Договором кредиту - 25 травня 2009 року. Тобто 26 травня 2009 року почав перебіг строк позовної давності щодо захисту прав позивача, що витікають із зазначеного договору. 21.10.2010р. набрало законної сили рішення Господарського суду Полтавської області від 22.07.2010р., яким було задоволено позов ПАТ «ВТБ БАНК» про стягнення заборгованості з боржників.

Таким чином строк позовної давності до основної вимоги не був пропущений позивачем.

Строк позовної давності за усіма іншими вимогами, право на які має позивач, в тому числі право на звернення стягнення на заставлене майно, почав свій новий перебіг з 22.10.2010 року.

Загальна позовна давність встановлена в ст. 257 ЦК України, і складає три роки.

З даним позовом позивач звернувся до господарського суду Полтавської області 06.11.12 р., тобто в межах встановленого трирічного строку.

За даних обставин, вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на нерухомість - будівлі та споруди, котельня, які знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, 64 А (що складається з: - адміністративно-інженерний корпус; корпус № 2; південний прольот до ливарної лабораторії; південний прольот; південний прольот ливарна лабораторія; побутовий корпус, літ А, а, аг; - корпус № 3 (цех ТМП), літ Б.; - гараж цегляний, літ З; - склад комплектуючих одноповерховий, літ. Г,г; - корпус № 1 (матеріальний склад), літ. Д; - корпус № 5 (склад готової продукції), літ. Ж,ж; - блок-кімнати - стоянка для автомобілів, літ. Л, л, ля; - склад-ангар, літ. М;-склад цементу, літ. В; - огорожа № 1; - естакада, літ. І; - будівля котельні, літ. Н), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" (код ЄДРПОУ 37411167, 39600 Полтавська обл., м. Кременчук, просп. 50 років Жовтня, 1-А) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс"(код ЄДРПОУ 35436420, 04073 м. Київ, пров. Балтійський, 20) - шляхом набуття у власність Публічним товариством "ВТБ БАНК" (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, буд 8/26, код 1459319) зазначеної нерухомості (заставна вартість предмету іпотеки - 17951779 грн.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Тех-Комплект" (код ЄДРПОУ 37411167, 39600 Полтавська обл., м. Кременчук, просп. 50 років Жовтня, 1-А) на користь Публічного товариства "ВТБ БАНК" (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, буд 8/26, код 1459319) 32 190 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомазсервіс"(код ЄДРПОУ 35436420, 04073 м. Київ, пров. Балтійський, 20) на користь Публічного товариства "ВТБ БАНК" (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, буд 8/26, код 1459319) 32 190 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено

Суддя Киричук О.А.