Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.
Суддя-доповідач - Васильєва І. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2013 року справа №2а/1270/9126/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 р. у справі № 2а/1270/9126/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ( надалі позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Северодонецьку, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2012 №0000871702, №0000861702.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2012 №0000871702, №0000861702 було задовлено, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 16.10.2012 № 0000871702 прийняте Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби, про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24 523,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 372,00 грн.,визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 16.10.2012 № 0000861702 прийняте Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби, про збільшення податку на доходи фізичних осіб в сумі 51 197,38 грн.
Не погодившись з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року Державна податкова інспекція в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду та просили постанову суду першої інстанції скасувати внаслідок порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Феррус", ТОВ "Футурама", ТОВ "Оріал». Крім того, судом першої інстанції не враховано, що при перевірці було взято до уваги інформацію від Алчевської ОДПІ, ДПІ у Києво-Стятошинському районі Київської області , Алчевської ОДПІ відповідно до якої встановлена неможливість фактичного здійснення ТОВ «Феррус», ТОВ «Оріал», ТОВ «Футурама» господарської діяльності внаслідок відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.
В судове засідання сторони не прибули, належним чином повідомлені про розгляд справи, відповідно до вимог ст. 197 ч.1 п.2 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач - ФОП ОСОБА_4, зареєстрований виконавчим комітом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 12.08.2010 за № 23830000000008112 (Том І, а.с.9).
Позивач перебуває на обліку як платник податків та зборів у органах державної податкової служби та відповідно до свідоцтва №100300069, виданого 03.09.2010, є платником податку на додану вартість (Том І, а.с.10-11).
Відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок, згідно вимог п.п.20.1.4 п.20 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.п.79.1, п.п.79.3 ст.79, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до повідомлення від 25.06.2012 №30701-87, наказу №13-у від 25.06.2012 старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб Управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м.Сєвєродонецьку Голубом Сергієм Олександровичем проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання платником податків ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.08.2010 по 31.12.2011 відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 05.09.2012 № 944/17-НОМЕР_5 (Том І, а.с.12-26).
Згідно висновків вказаного акта перевіркою встановлено наступні порушення ОСОБА_4:
- взаємовідносини між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Феррус" (код ЄДРПОУ 36917497), ТОВ "Футурама" (код ЄДРПОУ 34564773), ТОВ "Оріал" (код за ЄДРПОУ 36917497) суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.5 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України не є дійсним і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку фізичної особи-підприємця;
- п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97 ВР (зі змінами та доповненнями) п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 та п 200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI внаслідок чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 24523,00 грн., в тому числі у грудні 2010 року - 460,00 грн., у січні 2011 року - 3218,00 грн., у лютому 2011 року - 5131,00 грн., у березні 2011 року - 7202,00 грн., у серпні 2011 року - 8512,00 грн.;
- п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI ФОП ОСОБА_4 завищено валові витрати за рахунок здійснення правочинів, що не є дійсними з ТОВ "Феррус" (код ЄДРПОУ 36917497), ТОВ "Футурама" (код ЄДРПОУ 34564773), ТОВ "Оріал" (код за ЄДРПОУ 36917497) на суму 309727,36 грн. за 2011 рік та чистий оподатковуваний дохід на суму 309727,36 грн., внаслідок чого донарахований податок з доходів за 2011 рік складає 51197,38 грн.;
16 жовтня 2012 року ДПІ у м.Сєвєродонецьку на підставі акту 05.09.2012 №944/17-НОМЕР_5 від були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000871702 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100" на 28895,00 грн. (за основним платежем - 24523,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4372,00 грн.) ( Том І, а.с.27);
- № 0000861702 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, 5011010500" на 51197,38 грн. (за основним платежем - 51197,38 грн.) (Том І, а.с.29).
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним у даній справі є віднесення до податкового кредиту сум у зв'язку із придбанням позивачем товару та заниження позивачем сум доходу у зв'язку з віднесенням до валових витрат вартості товарів отриманих від контрагентів в результаті господарських відносин з ТОВ "Феррус", ТОВ "Футурама", ТОВ "Ореал" та реальність здійснення господарських операцій.
Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПКУ).
Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Згідно зі ст.201 Податкового Кодексу України платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів ( послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.
Частинами 2, 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.
При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.
Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимним рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.
Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).
Відповідно до п.2, п.5, п.18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).
Отже, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджено письмовими матеріалами справи, між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Оріал" був укладений договір купівлі-продажу від 12.01.2011 №1201/11 (Том І, а.с.47).
На виконання договору від 12.01.2011 №1201/11 ТОВ "Оріал" було передано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 371672,83 грн., в тому числі ПДВ - 61944,67 грн. (Том І, а.с.50, 55, 60, 64, 70-71, 76-77, 82, 87, 92-93, 98, 102, 107, 110).
За отримані товарно-матеріальні цінності позивач здійснив ТОВ "Оріал" оплату у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (Том І, а.с.48, 52, 57, 62, 66, 67, 73, 80, 84, 89, 96, 100, 104, 109).
Позивачем отримані наступні податкові накладні по договору від 12.01.2011 №1201/11: №87 від 12.01.2011 на суму 3200,65 грн., з якої ПДВ - 533,44 грн. (Том І, а.с.49), №83 від 01.04.2011 на суму 11195,90 грн., з якої ПДВ - 1865,98 грн. (Том І, а.с.53-54), №114 від 11.04.2011 на суму 17125,87 грн., з якої ПДВ - 2854,31 грн. (Том І, а.с.58-59), №256 від 19.04.2011 на суму 8922,90 грн., з якої ПДВ - 1487,15 грн. (Том І, а.с.63), №124 від 05.05.2011 на суму 21517,97 грн., з якої ПДВ - 3586,33 грн. (Том І, а.с.68-69), №324 від 13.05.2011 на суму 30145,45 грн., з якої ПДВ - 5024,24 грн. (Том І, а.с.74-75), №345 від 26.05.2011 на суму 7779,78 грн., з якої ПДВ - 1296,63 грн. (Том І, а.с.81), №151 від 01.06.2011 на суму 7832,22 грн., з якої ПДВ - 1305,37 грн. (Том І, а.с.85), №306 від 03.06.2011 на суму 30288,85 грн., з якої ПДВ - 5048,14 грн. (Том І, а.с.90-91), №442 від 22.06.2011 на суму 13826,82 грн., з якої ПДВ - 2304,47 грн. (Том І, а.с.97), №141 від 01.07.2011 на суму 25455, 42 грн., з якої ПДВ - 4242,57 грн. (Том І, а.с.101), №208 від 14.07.2011 на суму 43367,46 грн., з якої ПДВ - 7227,91 грн. (Том І, а.с.105-106), №353 від 27.07.2011 на суму 6633,66 грн., з якої ПДВ - 1105,61 грн. (Том І, а.с.112-113).
05 січня 2011 року між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Феррус" був укладений договір купівлі-продажу б/н (Том І, а.с.114).
На виконання договору від 05.01.2011 № б/н ТОВ "Феррус" було передано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 93309,67 грн., в тому числі ПДВ - 15550,81 грн. (Том. І, а.с.117, 121, 125, 130, 135, 139, 143, 148, 152, 156).
За отримані товарно-матеріальні цінності позивач здійснив ТОВ "Феррус" оплату у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (Том І, а.с.115, 119, 123, 127, 132, 137, 145, 150, 154, 158).
Позивачем отримані наступні податкові накладні по договору від 05.01.2011: №13 від 05.01.2011 на суму 5217,95 грн., з якої ПДВ - 869,66 грн. (Том І, а.с.116), №26 від 17.01.2011 на суму 5259,31 грн., з якої ПДВ - 876,55 грн. (Том І, а.с.120), №30 від 25.01.2011 на суму 8833,52 грн., з якої ПДВ - 1472,25 грн. (Том І, а.с.124), №456 від 08.02.2011 на суму 16788,36 грн., з якої ПДВ - 2798,06 грн. (Том І, а.с.128), №462 від 10.02.2011 на суму 9882,89 грн., з якої ПДВ - 1647,15 грн. (Том І, а.с.133), №487 від 25.02.2011 на суму 4114,80 грн., з якої ПДВ - 685,00 грн. (Том І, а.с.138), №38 від 01.03.2011 на суму 12039,24 грн., з якої ПДВ - 2006,54 грн. (Том І, а.с.142), №159 від 14.03.2011 на суму 17463,96 грн., з якої ПДВ - 2910,66 грн. (Том І, а.с.146), №163 від 17.03.2011 на суму 11690,70 грн., з якої ПДВ - 1948,45 грн. (Том І, а.с.151), №195 від 30.03.2011 на суму 2018,94 грн., з якої ПДВ - 336,49 грн. (Том І, а.с.155).
15.08.2011 між ТОВ "Футурама", ТОВ "Оріал" та фізичною особою - підприємцем було укладено договір №15/08-УТ/01 про відступлення вимог виконання зобов'язань за договором від 01.08.2011 №8, укладеним між ТОВ "Футурама" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4
15 серпня 2011 року ТОВ "Футурама" повідомило фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 про заміну кредитора у зобов'язанні за договором від 01.08.2011 № 8.
01 серпня 2011 року на виконання договору ТОВ "Футурама" було передано ФОП ОСОБА_4 товарно-матеріальні цінності на загальну суму 21904,56 грн. (Том І, а.с.161), за отримані товарно-матеріальні цінності позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Оріал" оплату у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 15.08.2011 №122 (Том І, а.с.158). 01 серпня 2011 року позивачем була отримана податкова накладна №8, видана ТОВ "Футурама" (Том І, а.с.162-163).
06 вересня 2011 року між ТОВ "Футурама", ТОВ "Оріал" та фізичною особою - підприємцем було укладено договір №06/09-УТ/03 про відступлення вимог виконання зобов'язань за договором від 30.08.2011 №532, укладеним між ТОВ "Футурама" та ФОП ОСОБА_4 (Том І, а.с.165).
06 вересня 2011 року ТОВ "Футурама" повідомило ФОП ОСОБА_4 про заміну кредитора у зобов'язанні за договором від 06.09.2011 №06/09-УТ/03 (Том І, а.с.166).
На виконання заначеного договору ТОВ "Футурама" було передано ФОП ОСОБА_4 товарно-матеріальні цінності на загальну суму 12748,80 грн. (Том І, а.с.167), за отримані товарно-матеріальні цінності позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Оріал" оплату у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням (Том І, а.с.164). Позивачем була отримана податкова накладна від 30.08.2011 № 532, видана ТОВ "Футурама" (Том І, а.с.168).
30 серпня 2011 року між ТОВ "Футурама", ТОВ "Оріал" та фізичною особою - підприємцем було укладено договір №30/08-УТ/02 про відступлення вимог виконання зобов'язань за договором від 12.08.2011 №270, укладеним між ТОВ "Футурама" та ФОП ОСОБА_4 (Том І, а.с.170).
30 серпня 2011 року ТОВ "Футурама" повідомило ФОП ОСОБА_4 про заміну кредитора у зобов'язанні за договором від 30.08.2011 №30/08-УТ/02 (Том І, а.с.171).
На виконання договору ТОВ "Футурама" було передано ФОП ОСОБА_4 товарно-матеріальні цінності на загальну суму 16416,84 грн. (Том І, а.с.174), за отримані товарно-матеріальні цінності позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Оріал" оплату у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням (Том І, а.с.169). Позивачем була отримана податкова накладна від 12.08.2011 №270, видана ТОВ "Футурама" (Том І, а.с.172).
Отже, на момент проведення перевірки реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Оріал", ТОВ "Феррус", ТОВ "Футурама" було підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.
Зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ "Оріал", ТОВ "Феррус", ТОВ "Футурама" виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції.
Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, придбаний позивачем у ТОВ "Оріал", ТОВ "Феррус", ТОВ "Футурама" товар у подальшому був реалізований ПАТ "Об'єднане господарство залізничного транспорту", ПАТ "Науково-виробнича і комерційна фірма "МЕТА", ТОВ "ТАУН СЕРВІС", ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Сєвєродонецький Склопластик", ВАТ "Лисичанський завод гумових технічних виробів", ПАТ "Сєвєродонецький завод будівельної кераміки", ВКФ ТОВ "ТАНА", ПАТ "Армопласт", ПАТ "Коровай", ТОВ "БКФ", ВАТ "Лисичанський желатиновий завод", ТОВ "Юркомцентр", ТОВ "Промінвест Пластик", ВАТ "Армопласт", ТОВ "Хімекселен", ПАТ "Сєвєродонецький завод будівельної кераміки", ПАТ "Об'єднане господарство залізничного транспорту", Колективному підприємству № 52 "Термоізоляція", Виробничому підприємству "Атлант", ВАТ "Сєвєродонецький завод хімічного не стандартизованого обладнання", Комунальному підприємству "Сєвєродонецькліфт", ПАТ "РЕГЕНЕРАТ", ТОВ "Юркомцентр", ТОВ "БКФ", Приватному підприємству "Мєттєхстрой", ТОВ "Євро Полімер Компаунд", Державному підприємству "Сєвєродонецьке лісомисливське господарство", ТОВ "Рубіжанський краситель", ПАТ "Луганськ-Авто" філія "Сєвєродонецьк-Авто", ПП "Азуріт", ІВП "Сєвєродонецький МЦ ОРГМІН", ТОВ "Оргмін і К", ТОВ "Лисичанський гумово-технічний завод", Українсько-Польському товариству з обмеженою відповідальністю "Віко-Україна", ТОВ "ХІМЕКСЕЛЕН", ЗАТ "Вовчоярівський кар'єр", ПП "Луганська виробничо-комерційна фірма "Респект", Лисичанському комунальному підприємству "Лисичанськводоканал", в підтвердження чого ФОП ОСОБА_4 було надано до суду рахунки-фактури, податкові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей та банківські виписки про перерахування грошових коштів за отриманий товар.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що висновок відповідача про нікчемність правочинів між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Оріал", ТОВ "Феррус", ТОВ "Футурама" суперечить положенням статті 228 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Тобто, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку. Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року роз'яснено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.
Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Правочини між позивачем та ТОВ "Оріал", ТОВ "Феррус", ТОВ "Футурама" не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги ст.228 Цивільного кодексу України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайними правочинами.
Судова колегія вважає, що з урахуванням приписів ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції була надана належна оцінка доказам, зібраним у справі з достатньою всебічністю, тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 р. у справі № 2а/1270/9126/2012 -залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 р. у справі № 2а/1270/9126/2012-залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий: І.А. Васильєва
Судді: В.Г.Яманко
Е.Г.Казначеєв
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2013 |
Оприлюднено | 03.06.2013 |
Номер документу | 31559860 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Васильєва І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні