Рішення

від 16.05.2013 по справі 1016/3038/12

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. Справа № 1016/3038/12

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарові Київської області цивільну справу за позовом Прокурора Макарівського району Київської області в особі Державної інспекції сільського господарства у Київській області до ОСОБА_1, Макарівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про визнання недійсним та скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Макарівського району Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Київській області звернувся із позовом до ОСОБА_1, (далі - відповідач), Макарівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Макарівська РДА), третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, в якому просив визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію державного акту серії ЯД №970713 на право власності на земельну ділянку площею 0,5244 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222788000:02:001:0077, виданого 11.06.2010 року відповідачу та зобов'язати його повернути державі в особі Фасівської сільської ради Макарівського району вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що проведеною перевіркою встановлено незаконність державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку відповідача, оскільки при реєстрації права власності на земельну ділянку ОСОБА_1, її частина вже перебувала у власності ОСОБА_2, що є порушенням вимог Земельного кодексу України.

В судовому засіданні прокурор вимоги за даним позовом підтримав, просив їх задовольнити із вказаних у позовній заяві підстав.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення вимог прокурора заперечив, просив у задоволенні його позову відмовити у зв'язку із його безпідставністю.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, в засіданні вимоги прокурора підтримала, просила їх задовольнити із вказаних у позовній заяві підстав.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від 12.05.2007 року за № 1562 ОСОБА_1, надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства на території Фасівської сільської ради Макарівського району.

В подальшому, розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від 29.12.2008 року за №4599 вказану технічну документацію затверджено, передано у власність ОСОБА_1, земельну ділянку площею 0,5244 га для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається із копії технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на ділянку ОСОБА_1, в ній наявна копія акту про встановлення зовнішніх меж ділянки, на ньому міститься підпис ОСОБА_2

11.06.2010 року ОСОБА_1, одержав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,5244 га для ведення особистого селянського господарства серії ЯД №970713 з кадастровим номером 3222788000:02:001:0077.

Даний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011094802101 від 11.06.2010 року.

Також судом встановлено, що розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від 22.01.2008 року за №182 ОСОБА_2, надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,372 га для ведення особистого селянського господарства, в приватну власність.

В подальшому, розпорядженням від 29.02.2008 року за №1042 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки площею 0,1478 га та 0,2244 га на території Фасівської сільської ради Макарівського району для ведення особистого селянського господарства.

В ході розробки документації із землеустрою кадастровий номер на вказану земельну ділянку присвоєно 16.07.2008 року.

15.05.2009 ОСОБА_2, одержала на земельну ділянку державний акт на право власності на землю серії ЯЖ №124048.

Як вбачається із листа Держінспекції сільського господарства у Київській області від 31.10.2012 року, координати земельної ділянки ОСОБА_2, визначені в технічній документації та на місцевості не відповідають координатам ділянки, закладених у базі даних Управління Держкомзему у Макарівському районі. У вказаному листі не йдеться про накладання ділянки ОСОБА_2, на ділянку ОСОБА_1

Вирішуючи вимоги прокурора за даним позовом суд керується наступним.

Предметом позову прокурора, тобто матеріально-правовою вимогою за позовом є скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку.

При цьому прокурором не оспорюється розпорядження місцевої державної адміністрації про передачу у власність ділянки відповідачу та його державний акт на право власності на земельну ділянку.

Право власності є абсолютним, ніхто не може бути позбавлений власності не інакше як у порядку, встановленому законом (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, рішень місцевих органів виконавчої влади про безоплатну передачу із земель державної і комунальної власності (п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України).

Рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1, а також державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі цього рішення є чинними, ніким не оспорюються.

За змістом ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, та виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 202 ЗК України встановлено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1, а також державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на підставі цього рішення є чинними, ніким не оспорюються.

Разом із тим, способи захисту прав на земельні ділянки визначені ст. 152 ЗК України, відповідно до якої ними можуть бути, зокрема, визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків.

Вказаний перелік не є вичерпним, а тому суд може застосувати і інші способи захисту порушеного права, однак вони мають бути передбачені законом.

Враховуючи викладене, оскільки положеннями ЗК України не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання недійсним та скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, прокурор не довів, що реєстрацією права власності за відповідачем на земельну ділянку порушено інтереси держави, вимог про визнання недійсним розпорядження адміністрації і відповідно державного акту на право власності на ділянку відповідача не заявлялося, у задоволенні цієї частини позову слід відмовити.

Вимоги ж про витребування на користь держави з незаконного володіння ОСОБА_1, земельної ділянки, переданої йому у власність, є похідними від вимог, у задоволенні яких суд відмовив, а тому і у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Прокурора Макарівського району Київської області в особі Державної інспекції сільського господарства у Київській області до ОСОБА_1, Макарівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про визнання недійсним та скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку - залишити без задоволення .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з моменту його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні при його проголошенні - з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Головуючий О.В.Тандир