Постанова

від 29.05.2013 по справі 826/2569/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2013 року № 826/2569/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ-СТС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004702270 від 09.10.2012 р. форми «Р» та № 0000062270 від 03.01.2013р. форми «Р» На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004702270 від 09.10.2012 р. форми «Р» та № 0000062270 від 03.01.2013р. форми «Р» відповідача.

Ухвалою суду від 04.03.2013року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду по суті.

В судове засідання 16.05.13р. не з'явились сторони, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, позивачем до суду подано клопотання про розгляд справи у його відсутності в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку із наведеним судом у судовому засіданні 16.05.13р. прийнято рішення про розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 10.09.2012р. по 14.09.2012р., на підставі наказу від 07.09.2012р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС (далі - відповідач), згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Берніс Продакт» (код ЄДРПОУ 37319033), ТОВ «Будсептіма» (код ЄДРПОУ 35507852), ТОВ «Деал Трейд» (код ЄДРПОУ 37317476), ТОВ «Ковенант» (код ЄДРПОУ 36186393), ТОВ «Кортом» (код ЄДРПОУ 35316601), ТОВ «Ольтенія Білд» (код ЄДРПОУ 36546782), ТОВ «ЮВАН ТА» (код ЄДРПОУ 36703501), ТОВ «УБК № 2» за період з 01.11.2008 р. по 31.12.2011р., складено акт від 20.09.2012 р. № 309/1-22-70-34600994 (далі - акт перевірки), у якому сформовані наступні висновки: порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (далі - Закон № 168) та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за перевіряємий період у розмірі 2548532,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 27 Декларації з ПДВ) на загальну суму 2548532 грн., а саме по наступних звітних періодах: у листопаді 2009 року у сумі 44 200,00 грн.; у січні 2010 року у сумі 53 413,00 грн.; у лютому 2010 року у сумі 61 740,00 грн.; у березні 2010 року у сумі П7 765,00 грн.; у квітні 2010 року у сумі 149 889,00 гри.; у травні 2010 року у сумі 115 583,00 грн.; у червні 2010 року у сумі 121 728,00 грн.; у липні 2010 року у сумі 146 278,00 грн.; у серпні 2010 року у сумі 146 727,00 грн.; у вересні 2010 року у сумі 186 404,00 грн.; у жовтні 2010 року у сумі 187 867,00 грн.; у листопаді 2010 року у сумі 159 684,00 грн.; у грудні 2010 року у сумі 184 379,00 грн.; у січні 2011 року у сумі 189 553,00 грн.; у лютому 2011 року у сумі 142 054,00 грн.; у березні 2011 року у сумі 193 782,00 грн.; у квітні 2011 року у сумі 246 526,00 грн.; у серпні 2011 року у сумі 368,00 грн.; у вересні 2011 року у сумі 39 915,00 грн.; у листопаді 2011 року у сумі 60 677,00 грн.

Відповідачем на підставі висновків акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004702270 від 09.10.2012 р. форми «Р», яким визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість в розмірі 2 992 687,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 2 548 532,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 444 155,00 грн.), за порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (далі - Закон № 168) та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПС у м. Києві, зазначене вище податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС у м. Києві від 21.12.2012р. № 8741/10/12-114 збільшено розмір штрафних (фінансових) санкцій у сумі - 25240,00 грн. На підставі рішення від 21.12.2012р. № 8741/10/12-114, відповідач виніс нове податкове повідомлення-рішення № 0000062270 від 03.01.2013р. на збільшену суму штрафних (фінансових) санкцій - 25240,00 грн. форми «Р».

Позивач не погоджується з такими податковими повідомленнями-рішеннями податкового органу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим звернувся до суду щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, перевірка позивача проведена на підставі наказу від 30.05.12р. за № 843 на виконання постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Мельника Я.В. від 07.05.2012р. та постанови слідчого з ОВС СУ ПМ ДПС у м. Києві Міщенка О.В. від 23.04.2012р. про призначення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Дійсно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено як підставу для проведення документальної позапланової перевірки, однак п. 86.9 ст. 86 ПК України (в редакціях чинних на дату винесення податкових повідомлень-рішень) встановлено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Крім того п. 58.4 ст. 58 ПК України (в редакції чинній на дату винесення податкових повідомлень-рішень) визначено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим кодексом, при цьому забороняється складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили рішенням суду у справі або закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами.

Викладені норми податкового законодавства встановлюють, що результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до вирішення такої кримінальної справи.

З пояснень представника відповідача, судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту позапланової виїзної документальної перевірки, проведеної в рамках кримінальної справи, провадження по якій не завершено, а постанову від 06.08.2012р. про порушення кримінальної справи № 08-16032 скасовано постановою від 13.08.2012р., що підтверджується матеріалами справи.

Не зважаючи на відсутність у податкового органу у даному випадку повноважень, щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування, суд вважає за доцільне, в порядку ст. 11 КАС України, дослідити також і правомірність донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

З наявної в матеріалах справи копії акту перевірки, вбачається, що висновки податкового органу щодо заниження позивачем грошових зобов'язань ґрунтуються виключно на інформації отриманій з постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Мельника Я.В. від 07.05.2012р., постанови слідчого з ОВС СУ ПМ ДПС у м. Києві Міщенка О.В. від 23.04.2012р. про призначення позапланової виїзної документальної перевірки, матеріалів виїмки у позивача первинних фінансово-бухгалтерських документів, копії протоколів допитів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, копій пояснень ОСОБА_5

При цьому надана позивачем як до перевірки так і до суду підтверджуюча документація не взята відповідачем до уваги, хоча жодних зауважень до її оформлення у останнього не виникає.

На переконання податкового органу, взаємовідносини позивача з ТОВ «Юван Та», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Деал Трейд» слугували передумовою для заниження грошових зобов'язань з ПДВ. Правочини укладені з такими контрагентами, розцінені відповідачем як такі, що не спричиняють настання реальних наслідків.

Слід зауважити, що під час проведення перевірки, товарність таких правочинів податковим органом не досліджувалась, в обґрунтування відсутності настання можливих наслідків за такими правочинами, вказується на скасування свідоцтв платників податку на додану вартість на час проведення перевірки, відсутність таких підприємств за місцезнаходженням та на відсутність інформації про наявність у таких контрагентів складських приміщень, трудових ресурсів та інших засобів необхідних для здійснення господарської діяльності спрямованої на отримання прибутку.

Такі доводи відповідача не можуть бути розцінені як належний доказ відсутності настання реальних наслідків за правочинами укладеними позивачем з ТОВ «Юван Та», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Деал Трейд», вказані відомості, встановлені на час проведення перевірки на підставі податкової звітності, що подається вказаними суб'єктами господарювання, та не можуть визначати правовий та матеріальний стан таких осіб на час правовідносин.

Суд також приходить до висновку, що матеріали кримінальних справ не можуть розцінюватися судом як належний доказ в порядку, визначеному ст.ст. 69, 70, 71, 72 КАС України, так як, на вимогу суду відповідач надав інформацію про відсутність обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами, що набрали законної сили в даних кримінальних справах (провадженнях), на підставі яких були винесені постанови про призначення та проведення позапланової перевірки, та встановлені факти ухилення від сплати грошових зобов'язань, саме в межах господарських операцій позивача з ТОВ «Юван Та», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Деал Трейд».

Факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, а відповідно до ст. 72 КАС України, висновки таких судових рішень мають обов'язкову силу для адміністративного суду виключно в межах предмету спору та щодо наявності факту місця діяння та його вчинення відповідною особою.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження виконання умов договору на поставку йому придбаної продукції надав суду податкові накладні, видаткові накладні (як на покупку так і на продаж товару), акти приймання товарів, банківські виписки, звіти РРО щодо підтвердження роздрібного продажу отриманих товарів.

Придбані позивачем товари (одяг) у ТОВ «Юван Та», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Деал Трейд» безпосередньо пов'язані з основним видом господарської діяльності позивача: гуртовою та роздрібною торгівлею одягом.

Позивач надав суду документи, що підтверджують отримання та використання товарів у його господарській діяльності.

У зв'язку із тим, що ТОВ «Юван Та», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Деал Трейд», не надали товарно-транспортної документації під час поставки товару, позивач, на виконання вимог Наказу Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 року № 2 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» та засвідчення факту відсутності ТТН склав акти приймання товарів, що містяться в матеріалах справи.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що документи підтверджують факт поставки позивачу продукції, а відповідач не мав жодних зауважень з приводу відображення в них реальної господарської операції.

Оскільки, як зазначено вище, господарські операції позивача з ТОВ «Юван Та», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Деал Трейд» носили реальний характер, а позивач отримував товари для подальшого використання товару у власній господарській діяльності, що підтверджується первинною документацією, відображення сум у податковому обліку позивача, по даним операціям, не може вважатися незаконним.

Судом також встановлено, що на час здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача - ТОВ «Юван Та», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Деал Трейд» - були зареєстровані як платники податків, видали позивачу належним чином оформлені податкові накладні, а тому позивач мав право на формування податкового кредиту за цими операціями. Суми за даними господарськими правочинами відображені у податковому обліку позивача правомірно.

Враховуючи викладене вище, судом встановлена відсутність наявності фактів порушення норм, що регулюють формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон № 168, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Таким чином, суд констатує, що доводи та висновки, викладені в акті перевірки, щодо безтоварності та нікчемності господарських операцій позивача з ТОВ «Юван Та», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Деал Трейд», є такими, що ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 7 КАС України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок КАС України, його доводи є формальними та ґрунтуються виключно на невірному розумінні норм матеріального права та неправильному досліджені бухгалтерського та податкового обліків.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, суд, оцінивши фактичні обставини справи, проаналізувавши сукупність зібраних доказів, встановив, що висновки відповідача стосовно заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість, є необґрунтованими та не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення № 0004702270 від 09.10.2012 р. форми «Р» та № 0000062270 від 03.01.2013р. форми «Р» є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 7, 8, 9, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби № 0004702270 від 09.10.2012 р. форми «Р» та № 0000062270 від 03.01.2013р. форми «Р»;

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2 328,41грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ-СТС» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова, набирає законної сили в порядку і строки, що встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Окружний адміністративний суд м. Києва апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій