Ухвала

від 09.09.2013 по справі 826/2569/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2569/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Маслій В.І.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.,

Суддів Коротких А.Ю., Чаку Є.В.,

При секретарі Морей Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ-СТС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Директ-СТС» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2012 року № 0004702270 та від 03.01.2013 року № 0000062270 форми «Р».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування і порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Берніс Продакт», ТОВ «Будсептіма», ТОВ «Деал Трейд», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Кортом», ТОВ «Ольтенія Білд», ТОВ «ЮВАН ТА», ТОВ «УБК № 2» за період з 01.11.2008 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.09.2012 року № 309/1-22-70-34600994 (далі - Акт перевірки).

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Далі - Закону) та п 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за перевіряємий період на загальну суму 2548532,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення 09.10.2012 року № 0004702270 форми «Р», відповідно до якого позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2992687,00 грн. (за основним платежем - 2548532,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 444155,00 грн.).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС у м. Києві від 212.12.2012 року № 8741/10/12-114 збільшено розмір штрафних (фінансових) санкцій у сумі - 25240,00 грн. на підставі вказаного рішення відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення 03.01.2013 року № 0000062270 форми «Р» на збільшену суму штрафних (фінансових) санкцій - 25240,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, аргументуючи свою позицію наступним.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, вищевказана документальна позапланова виїзна перевірка позивача була проведена відповідачем на підставі наказу від 30.05.2012 року № 843 згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України на виконання постанови старшого слідчого в ОВС СУ ПМ ДПС у м. Києві у м. Києві Міщенко О.В та постанови слідчого з ОВС СУ ГУМВС у м. Києві Мельника Я.В. О.В. від 07.05.2012 року.

В той же час, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Колегія суддів бере до уваги, що відповідно до ст.86.9 ПК України та п.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст. 58 ПК України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Станом на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у ДПІ не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Не зважаючи на відсутність у податкового органу у даному випадку повноважень щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування, суд першої інстанції також дослідив правомірність донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість та дійшов вірного висновку, що висновок податкового органу не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 1, ч.1 та ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документи позивача містить відомості про господарські операцію та підтверджують її здійснення (являються первинним),складені підчас здійснення господарських операцій або безпосередньо по їх завершенні на паперових носіях, з дотриманням необхідних реквізитів, тому слугують підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно до п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначений виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих платником податків за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків; до складу податкового кредиту включені суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, які підтверджені податковими накладними, котрі складені та надані відповідно до вимог законодавства та слугували підставою для визначення сум податкового кредиту; нараховували податок на додану вартість та складали податкові накладні особи, які зареєстровані у якості платників податку у передбаченому законом порядку; датою виникнення права на податковий кредит являлася дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів та послуг.

Колегія суддів вважає, що окружним судом для підтвердження даних податкового обліку вірно взяті до уваги первинні документи позивача, оскільки фіктивності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами відповідачем не доведено.

Крім того, судом встановлено та зауважено судом першої інстанції, що під час проведення перевірки, товарність таких правочинів податковим органом не досліджувалась.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується залученими до матеріалів справи податковими накладними, видатковими накладними (як на покупку та і на продаж товару), актами приймання товарів, банківських виписок, звітів РРО щодо підтвердження роздрібного продажу триманих товарів.

Тобто, позивач надав суду необхідні документи в підтвердження отримання та використання товарів у своїй господарській діяльності, що в свою чергу спростовують доводи апелянта викладених в апеляційні скарзі із посиланням на лист ВАС України від 02.06.2011 року.

Зокрема про фактичне здійснення господарських операцій свідчить те, що на дату укладення та виконання договорів ТОВ «Директ-СТС» із зазначеними контрагентами, останні мали спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність - були зареєстрованими в установленому законом порядку юридичними особами та платниками податку на додану вартість.

Статтею ж 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що відомості внесені стосовно юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то ці відомості вважаються достовірними.

Колегія суддів зазначає, що ігнорування певних вимог правил контрагентами позивача під час виконання договірних зобов'язань з позивачем не може свідчити про фіктивність господарських операцій, рівно, як не можуть братися до уваги пояснення визначених осіб в рамках попереднього розслідування кримінальної справи щодо своїх дій без урахування інших обставин.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що господарські операції позивача з ТОВ «Юван Та», ТОВ «Ковенант», ТОВ «Деал Трейд» носили реальний характер, позивач отримував товари для подальшого використання товару у власній господарській діяльності, що підтверджується первинною документацією, а відображення сум у податковому обліку позивача, по даним операціям, не можуть вважатися як незаконними.

А отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «Директ-СТС» до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що обставини судом першої інстанції встановлені вірно, рішення ухвалено з дотримання вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення окружного суду без змін.

Згідно ж з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об'єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував твердження позивача та не довів правомірність своїх дій.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Коротких А. Ю.

Чаку Є.В.