Постанова

від 30.05.2013 по справі 826/2651/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2013 року 14:41 № 826/2651/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Гармаш Т.П.,

від відповідача: Оксененко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» (далі - позивач, ТОВ «АБЦ Центр К») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС), в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ щодо встановлення та визначення нікчемності правочинів в Акті перевірки від 13.12.2012 року №5774/22-521-36405283 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «АБЦ Центр К» щодо взаємовідносин з ТОВ «Постач Опт» за серпень 2011 року»;

- зобов'язати відповідача вилучити з інформаційних баз даних результати контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит» та БЦ АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі Акту перевірки від 13.12.2012 року № 5774/22-521-36405283.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2013 року провадження у даній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, викладені в Акті № 5774/22-521-36405283 від 13.12.2012 року, складеному за результатами проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «АБЦ Центр К» щодо взаємовідносин з ТОВ «Постач Опт» за серпень 2011 року, щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «АБЦ Центр К» з ТОВ «Постач ОПТ» та ТОВ «Епіцентр К», такими, що мають ознаки нікчемності, є безпідставними, оскільки органи державної податкової служби не наділені чинним законодавством правом визнавати нікчемними правочини, а сама перевірка здійснена без дослідження обставин, які б могли підтвердити дійсність укладених договорів, та ґрунтується лише на припущеннях відповідача про неможливість здійснення контрагентом господарської діяльності.

Не відповідає дійсності, на думку позивача, також і висновок ДПІ щодо безпідставного формування податкового кредиту іншим підприємствам з тих підстав, що всі господарські операції, здійснені з ТОВ «Постач Опт», за наслідками яких було сформовано податковий кредит за серпень 2011 року підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку, які надавалися під час проведення перевірки.

Крім того, на думку позивача, недостовірна інформація, викладена в Акті № 5774/22-521-36405283 від 13.12.2012 року, не повинна була вноситися відповідачем до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України, а тому підлягає виключенню з такої системи.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на ту обставину, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за результатами перевірки позивача податкові повідомлення-рішення чи рішення про застосування штрафних санкцій не приймалися, тому права позивача не можна вважати порушеними.

Відповідач зазначив, що при проведенні перевірки ТОВ «АБЦ Центр К», складанні та оформленні Акту перевірки за її результатами, керувалась та діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки складання акту перевірки входить до функціональних обов'язків інспектора, його позиція формується на підставі наявних під час перевірки документів і внутрішнього переконання.

Представник відповідача пояснив, що акт документальної перевірки, який містить висновки податкового органу щодо її результатів не є актом державного чи іншого органу в розумінні КАС України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків і не носить обов'язкового характеру для платника податків, який перевіряється. Актом, який може створювати правові наслідки та породжувати права та обов'язки для позивача є рішення податкового органу, прийняте за результати проведення перевірки. Такого рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо позивача не приймалось, що свідчить по відсутність порушень чи можливості порушити права позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки, створює для платника податків правові наслідки у вигляді виникнення обов'язку сплатити певну суму.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» зареєстроване 30.03.2009 року Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією, код за ЄДРПОУ 36405283.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.12.2012 року по 12.12.2012 фахівцем ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС на підставі наказу ДПІ від 12 грудня 2012 року № 2012 та керуючись пп.20.1.4. п.20.1 ст. 20, пп.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «АБЦ Центр К» щодо взаємовідносин з ТОВ «Постачбуд ОПТ» (код ЄДР 37387810) за період серпень 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 5774/22-521-36405283 від 13.12.2012 року (далі - Акт перевірки, Акт).

Перевіркою позивача встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «АБЦ Центр К» господарських операцій з ТОВ «Постачбуд ОПТ» (код ЄДР 37387810) через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу та відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспорту, що в своїй сукупності свідчить, що всі операції купівля - продажу у ТОВ «Постачбуд ОПТ» (код ЄДР 37387810) не спричиняють реального настання правових наслідків (а.с.211-212), що призвело до завищення податкових зобов'язань у серпні 2011 року на загальну суму 122 631,00 грн. та завищення податкового кредиту за серпень 2011 року на загальну суму 110 368,00 грн.

В Акті перевірки зазначено, що до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС надійшла від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС довідка від 05.10.2012 року №751/2220/37387810 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Постачбуд Опт» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Приємна пропозиція».

Вищевказаною довідкою встановлено відсутність реальності поставок ТОВ «Постачбуд Опт» від контрагента постачальника ТМЦ ТОВ «Приємна пропозиція».

Відповідно до змісту Акту перевірки, дослідження наявності договору між ТОВ «Постачбуд Опт» та ТОВ «АБЦ Центр К» не здійснювалось, однак зазначається, що ТОВ «АБЦ Центр К» було отримано від ТОВ «Постачбуд Опт» податкові накладні, перелік яких наведений у таблиці в Акті перевірки (а.с.209), суми ПДВ з яких включені позивачем до податкового кредиту за серпень 2011 року на загальну суму 110 368,40 гривень.

Також в Акті перевірки зазначається, що в ході проведення перевірки ТОВ «АБЦ Центр К» встановлено, що придбані ТОВ «АБЦ Центр К» у ТОВ «Постачбуд Опт» товари були реалізовані ТОВ «Епіцентр К» відповідно до договору № 1476/40/10 від 01.04.2010, однак у взаємозв'язку з вищенаведеним, задекларовані ТОВ «АБЦ Центр К» податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Епіцентр К» за серпень 2011 року на загальну суму 122 631,00 гривень підлягають зменшенню (а.с.208).

Тобто, з огляду на отриману Відповідачем довідку від 05.10.2012 року №751/2220/37387810 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Постачбуд Опт» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Приємна пропозиція», ДПІ в Акті перевірки податковий орган приходить до висновку про відсутність реальної можливості поставок товарів підприємству ТОВ «АБЦ Центр К» від зазначеного контрагента ТОВ «Постачбуд Опт», у зв'язку з чим посилаючись на норми ЦК України ДПІ зазначає про нікчемність правочину укладеного ТОВ «АБЦ Центр К» з ТОВ «Постачбуд Опт», що в свою чергу, свідчить, що задекларований ТОВ «АБЦ Центр К» податковий кредит з ПДВ за серпень 2011 року по операціях з ТОВ «Постачбуд Опт» на суму 110 368,00 гривень заявлено безпідставно.

Відтак, за загальним висновком акту перевірки, ДПІ прийшла до висновку про завищення позивачем податкових зобов'язань у серпні 2011 року на загальну суму 122 631,00 грн. та завищення податкового кредиту за серпень 2011 року на загальну суму 110 368,00 грн.

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У розумінні ст. 2 та 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин , вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 № 1145/11/13-10, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Предметом оскарження у даній справі є дії ДПІ, пов'язані із викладеним у акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ «АБЦ Центр К» з ТОВ «Постач ОПТ» та ТОВ «Епіцентр К». Позивач в позові вказує на відсутність у податкового органу повноважень та законних підстав для таких висновків, а тому такі дії є неправомірними і порушують його права та інтереси.

Таким чином, порушення своїх прав та інтересів позивач пов'язує саме із змістом акту перевірки № 5774/22-521-36405283 від 13.12.2012 року щодо взаємовідносин з ТОВ «Постач Опт» за серпень 2011 року.

Право податкового органу на проведення перевірки, порядок та процедура її проведення, а також права та обов'язки посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки регламентується Главою 8 «Перевірки» Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п/п. 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Разом з цим, п. 78.1. ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (п. 83.1. ПК України).

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд зазначає, що порядок оформлення перевірок та їх документальне вираження регламентується статтею 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.1. ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Більш того, п. 86.7. ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Разом з цим, процедура розгляду заперечень на акт перевірки та порядок оформлення висновку за результатами їх розгляду встановлюється частиною 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. за N 34/18772.

Так, вказаним Порядком встановлено, що за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, посадові (службові) особи якого проводили перевірку.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному Спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у Спеціальному журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із сукупності наведених вище норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, що проведення перевірки та формування, оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком відповідача.

При проведенні перевірки та складанні акту перевірки посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на його думку мають місце, висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки, відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків певні угоди на його думку є нікчемними, та за процедурою може відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не робить ці угоди автоматично нікчемними (недійсними) та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. із сплати податків).

В контексті наведеного суд зазначає, що правове значення має та, відповідно, покладає на платника певні обов'язки рішення (податкове повідомлення-рішення) прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки, яке, як встановлено під час розгляду справи, ДПІ не приймалося.

В свою чергу, платник податків у разі незгоди із викладеними в акті перевірки висновками та встановленими в ньому порушеннями має право подати заперечення на такий акт та зазначені в ньому висновки до податкового органу, який повинен здійснити перевірку достовірності вказаної в акті інформації та правильності кваліфікації визначених у ньому порушень законодавства і при невідповідності тих чи інших обставин або висновків винести відповідне рішення.

В даному випадку нікчемність зазначених в Акті перевірки позивача договорів не є юридично встановленим фактом. Даного висновку, який має правове значення, може дійти лише суд у судовому рішенні, мотивуючи (у мотивувальній частині) певне судове рішення, пов'язане, наприклад, із розглядом вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Мотивація акту перевірки, дії щодо відображення висновків посадових осіб ДПІ в акті перевірки з посиланням на недійсність (нікчемність) договорів, є позицією інспектора ДПІ, яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків, яка, однак, як зазначено вище, само по собі не створює для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки виходячи із змісту ч. 3 ст. 228 ЦК України з наведених підстав договір може бути визнаний недійсним лише судом.

Відтак, дії відповідача щодо формування та відображення висновків в акті перевірки, які самі по собі не створюють правових наслідків для позивача, не порушують прав позивача, а самі процедурні дії відповідача щодо визначення та відображення висновків інспектора в акті перевірки є функціональним обов'язком відповідача за процедурою оформлення результатів перевірки, який в даному випадку виконувався відповідачем шляхом відображення зазначених висновків в акті перевірки, оцінку яким (висновкам по суті порушень) надає суд при розгляді питання щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого ДПІ на підставі цих висновків.

В даному випадку, як зазначалося вище, на підставі Акту перевірки жодних коригувань не проведено і жодних нарахувань податкових зобов'язань не здійснено.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.05 №276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.05 за №843/11123 (надалі - Інструкція), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктами 3.1, 3.6 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Зворотний бік картки особового рахунку відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Дослідженням наданої представником відповідача картки особового рахунку ТОВ «АБЦ Центр К» з податку на додану вартість встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС у ній жодних коригувань на підставі акту перевірки від 13.12.2012 року № 5774/22-521-36405283 не проведено і жодних нарахувань податкових зобов'язань не здійснено.

Відтак, висновки Акту перевірки, з якими не погоджується позивач, не потягли за собою будь-яких негативних для позивача наслідків, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати право позивача порушеним.

В частині вимог Позивача про зобов'язати Відповідача вилучити з інформаційних баз даних АРМ «Аудит» та БЦ АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі Акту перевірки від 13.12.2012 року № 5774/22-521-36405283, суд зазначає наступне.

Як визначено пунктом 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Також, судом встановлено, що «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» створена як програмний продукт для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі - Методичні рекомендації), які затверджені наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів».

Згідно з пунктом 1.1. Методичних рекомендацій вони запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до пункту 1.3. Методичних рекомендацій для їх реалізації створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як передбачено пунктами 2.14, 2.16 - 2.18, 2.21, 2.24 Методичних рекомендації, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органі ДПС, у вигляді: переліків платників ПДВ у розрізі категорій; детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення); статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

Як пояснено представником ДПІ в ході судового розгляду справи, результати перевірки, які вказані у Акті перевірки № 5774/22-521-36405283 від 13.12.2012 року, відображені в АРМ «Аудит» та рознесені в розрізі контрагентів в БЦ АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Разом з тим, з 01.01.2013 року в органах державної податкової служби була впроваджена єдина система «Податковий блок», до складу якої ввійшли також підсистеми «Податковий аудит» (замість АРМ «Аудит») та «Аналітична система» (замість «Системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань»).

Однак, як свідчить п.2. Наказу ДПС України №1197 від 24.12.2012 року, результати всіх раніше проведених перевірок повинні були автоматично експортуватися до нових баз даних протягом строку з 01.01.2013 по 31.01.2013 року.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ не було виявлено розбіжності у податковій звітності Позивача та його контрагента - ТОВ «Постачбуд ОПТ» у серпні 2011 року при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Однак при цьому відповідач дійшов висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку.

Сама по собі здійснена Відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Відповідна правова позиція викладена ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року у справі К/9991/74156/12.

За таких обставин суд дійшов висновку про незаконність дій ДПІ щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі Акта перевірки та задовольняє позов в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст. 17 - 19, 158 - 163, 171, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію внесену на підставі Акту про результати невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» щодо взаємовідносин з ТОВ «Постач Опт» за період серпень 2011 року від 13.12.2012 року № 5774/22-521-36405283.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» судові витрати у розмірі 17,20 грн. (сімнадцять гривень 20 копійок).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 31 травня 2013 року.