Рішення

від 28.05.2013 по справі 912/101/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 рокуСправа № 912/101/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/101/13-г

за позовом прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м. Кіровоград

до товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (надалі - ТОВ "Раст Трейдінг" або відповідач 1), м. Київ

та до дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (надалі - ДП "Заріна" ТОВ "Раст Трейдінг" або відповідач 2), м. Кіровоград

про визнання недійсною частини правочину, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участю представників сторін:

від позивача - Бурковський І.В., довіреність №01/14 від 23.04.2013р.,

від відповідача (ДП "Заріна" ТОВ "Раст Трейдінг") - Дзина К.Д., довіреність №3 від 07.03.2013р. (брав участь у судовому засіданні 16.05.2013 р.),

в судовому засіданні брав участь прокурор прокуратури м. Кіровограда - Драганова Г.Г., посвідчення № 001945 від 30.08.2012р.

Прокурор м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області звернувся до господарського суду з позовом, який містить вимоги наступного змісту:

- визнати договір купівлі-продажу від 21.10.2003р., укладений між відкритим акціонерним товариством "Олександрійський завод продтоварів" (надалі - ВАТ "Олександрійський завод продтоварів") та ТОВ "Раст Трейдінг" (відповідач 1), недійсним в частині відчуження сховища №40986 - споруди цивільної оборони, розмір нежилої площі якої становить 70,1 кв. м., позначеної згідно довідки-характеристики літерою "Я";

- визнати право власності держави на майно - сховище №40986 (відповідно до класифікатора - споруди цивільної оборони, мобілізаційного ресурсу (бомбосховища тощо), що розташоване по вул. Героїв Сталінграду, 3 у м. Олександрії Кіровоградської області, залишковою вартістю 113100,00 грн.;

- витребувати від ТОВ "Раст Трейдінг" нерухоме майно - сховище №40986 (відповідно до класифікатора - споруди цивільної оборони, мобілізаційного ресурсу (бомбосховища тощо), що розташоване по вул. Героїв Сталінграду, 3 у м. Олександрії Кіровоградської області, залишковою вартістю 113100,00 грн. та повернути його власнику - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області;

- судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 01.04.2013р. до участі у справі залучено іншого відповідача ДП "Заріна" ТОВ "Раст Трейдінг" (відповідач 2).

Відповідач 1 відзив на позов не подав, позовні вимоги не заперечив. Представник відповідача 1 у судовому засіданні участі не брав, хоча останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи, що підтверджується, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1., а.с. 245).

Відповідач 2 в своїх письмових поясненнях зазначив, що він не може бути відповідачем у даній справі, оскільки він не є власником нерухомого майна, яке розташоване по вул. Героїв Сталінграду, 3 у м. Олександрії. Зазначене майно ДП "Заріна" ТОВ "Раст Трейдінг" орендує у відповідача 1 за договором оренди.

Дослідивши наявні матеріали справи, оглянувши, надані державним реєстратором виконавчого комітету Олександрійської міської ради, матеріали реєстраційної справи відкритого акціонерного товариства "Олександрійський завод продтоварів", заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2012 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області проведено перевірку стану ефективного використання та збереження державного майна, що у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Олександрійський завод продтоварів", але залишилося на його балансі. За результатами перевірки складено акт перевірки (т.1, а.с. 10-11).

Даною перевіркою встановлено, що державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Олександрійський завод продтоварів" у процесі приватизації, а саме: сховище №40986 (відповідно до класифікатора - споруди цивільної оборони, мобілізаційного ресурсу (бомбосховища тощо), що розташоване по вул. Героїв Сталінграду, 3 у м. Олександрії Кіровоградської області, було відчужено відкритим акціонерним товариством "Олександрійський завод продтоварів" товариству з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг".

Так, 21.10.2003 р. між ВАТ "Олександрійський завод продтоварів" (продавець) та ТОВ "Раст Трейдінг" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (надалі - договір купівлі-продажу від 21.10.2003 р., т.1, а.с. 31), за умовами якого ВАТ "Олександрійський завод продтоварів" передав у власність ТОВ "Раст Трейдінг": об'єкти нерухомості, згідно переліку нерухомості, що наведений у додатку №1 до цього договору; об'єкти незавершеного будівництва згідно переліку незавершеного будівництва, що наведений у додатку №2 до цього договору; основні засоби та товар згідно переліку основних засобів, що наведений у додатку №3 до цього договору та транспортні засоби згідно переліку транспортних засобів, що наведений у додатку №4 до цього договору.

Відповідно до п. п. 1.1.5., 1.3. договору купівлі-продажу від 21.10.2003 р. майно, що являється предметом продажу за цим договором становить цілісний майновий комплекс заводу по виготовленню продовольчих товарів і знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, 3.

До переліку об'єктів нерухомості, що наведений у додатку №1 до цього договору, та який є його невід'ємною частиною (т.1, а.с. 32), включено поряд з іншими об'єктами і сховище - споруду цивільної оборони, розмір нежилої площі якої становить 70,1 кв.м., позначеної згідно довідки-характеристики літерою "Я".

Вказане сховище, разом з іншими будівлями і спорудами передано ТОВ "Раст Трейдінг" за актом прийому-передачі від 21 жовтня 2003 року (т.1, а.с. 33).

31.10.2003 р. між ТОВ "Раст Трейдінг" (орендодавець) та ДП "Заріна" ТОВ "Раст Трейдінг" (орендар) укладено договір управління майном шляхом його оренди (надалі - договір оренди, т.1, а.с. 233). За умовами цього договору орендодавець передає орендарю наступне майно: комплекс об'єктів нерухомості, об'єктів незавершеного будівництва, основних засобів та товарів, а також транспортних засобів, визначених у акті приймання-передачі майна. Відповідно до п. 1.2. договору передача майна в оренду не тягне за собою переходу права власності на таке майно до орендаря та обліковується на балансі орендодавця.

Із змісту акту прийому-передачі від 02.01.2007 р. вбачається, що в оренду відповідачу 2 передано в тому числі спірний об'єкт нерухомості, а саме: сховище, розмір нежилої площі якого становить 70,1 кв. м., позначене згідно довідки-характеристики літерою "Я".

Таким чином, господарським судом встановлено, що спірне майно знаходиться в оренді відповідача 2, але із власності ТОВ "Раст Трейдінг" не вибувало.

Із змісту актів перевірки утримання, експлуатації і використання захисної споруди цивільної оборони (ЗС ЦО) №40986 за 2005 - 2012 роки, наданих господарському суду Олександрійським міським відділом Управління Держтехногенбезпеки у Кіровоградській області, вбачається, що спірний об'єкт (сховище) є об'єктом цивільної оборони.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 20 Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 №26-92 (в редакції на момент здійснення приватизації ВАТ "Олександрійський завод продтоварів"), встановлено, що приватизація протирадіаційних споруд не допускається.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції на момент здійснення приватизації ВАТ "Олександрійський завод продтоварів") Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах та містах у межах своєї компетенції здійснюють повноваження власника у процесі приватизації.

Частиною 2 ст. 5 цього Закону визначено, що приватизації не підлягають, зокрема, об'єкти державної власності, необхідні для виконання державою своїх функцій.

ВАТ "Олександрійський завод продтоварів" засноване відповідно до рішення Регіонального відділення фонду державного майна України по Кіровоградській області від 15.12.1995 р. №1405 шляхом перетворення орендного підприємства "Олександрійський завод продтоварів" у відкрите акціонерне товариство "Олександрійський завод продтоварів" (п. 1 статуту ВАТ "Олександрійський завод продтоварів", т.1, а.с. 47).

Відповідно до п. 8 розділу 3, затвердженого Регіональним відділенням фонду державного майна України по Кіровоградській області 30.11.1995 р., Плану приватизації державної частки в майні орендного підприємства Олександрійського заводу продтоварів, до переліку майна підприємства, яке не підлягає приватизації, включено об'єкт цивільної оборони (сховище) залишковою вартістю 600591 тис. крб. (т.1., а.с. 23-28).

Таким чином, уповноважений власником державного майна орган в процесі приватизації орендного підприємства Олександрійського заводу продтоварів не надавав дозволу на приватизацію об'єкта загальнодержавного значення, а саме: об'єкта цивільної оборони (сховища), залишивши його балансі приватизованого ВАТ.

Оскільки приватизація захисної споруди цивільної оборони (сховища №40986), що розташована за адресою: м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, 3, у м. Олександрії, не відбулась, зазначений об'єкт залишився об'єктом права державної власності, ВАТ "Олександрійський завод продтоварів", не будучи власником бомбосховища, не мало права на його відчуження.

Господарський суд враховує, що юридичну особу - банкрута відкрите акціонерне товариство "Олександрійський завод продтоварів" було ліквідовано ухвалою господарського суду від 28.11.2007 р. у справі 9/168 (т.1, а.с. 104-105). Припинення цієї особи підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.09.2012 р. (т.1, а.с. 13-14). З огляду на викладене зазначену особу не було залучено до участі у справі в якості відповідача.

Вирішуючи спір в частині визнання недійсним спірного договору, господарський суд враховує, що до спірних правовідносин належить застосовувати норми матеріального права, що діяли на момент їх виникнення, тобто на час укладення договору та передачі майна.

Так, положеннями ст. 225 Цивільного кодексу УРСР визначено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

В силу вимог ст. 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Положення ст. 48 Цивільного кодексу УРСР кореспондуються із положеннями з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, згідно якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вимогами ч.ч. 1-3, 5, ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положеннями ст. 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Оскільки об'єкт цивільної оборони - сховище, розмір нежилої площі якого становить 70,1 кв. м., позначене згідно довідки-характеристики літерою "Я", яке знаходиться за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 3 у м. Олександрії Кіровоградської області не підлягав приватизації, не був приватизований і не увійшов до статутного фонду ВАТ "Олександрійський завод продтоварів", останнє не мало права його відчужувати.

З огляду на викладене, договір купівлі-продажу від 21.10.2003 р. в частині відчуження спірного майна не відповідає вимогам закону, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним в частині відчуження об'єкта цивільної оборони - сховища, розмір нежилої площі якого становить 70,1 кв. м., позначене згідно довідки-характеристики літерою "Я", яке знаходиться за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 3 у м. Олександрії Кіровоградської області.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За вимогами ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 16 цього кодексу способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 4 ст. 2 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на дату підписання договору купівлі-продажу від 21.10.2003 р.) визначено, що власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.

В силу вимог ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна; від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади; управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", який втратив чинність з 20.06.2007р., на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади було покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності.

Відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 р., управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Суб'єктами управління об'єктами державної власності згідно названого Закону є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Міністерства та інші органи виконавчої влади (повноважені органи управління) та інші господарські структури та уповноважені особи.

Згідно з положеннями спільного наказу Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 19.05.99 № 908/68, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.06.99 за № 414/3707, органом управління майном, яке не включене до статутних фондів господарських товариств під час приватизації є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства та матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що спірне сховище належить до сфери управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

Отже вимоги прокурора про визнання права власності за державою на спірне майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, прокурором заявлено вимогу про витребування від ТОВ "Раст Трейдінг" нерухомого майна - сховища №40986 (відповідно до класифікатора - споруди цивільної оборони, мобілізаційного ресурсу (бомбосховища тощо), що розташоване по вул. Героїв Сталінграду, 3 у м. Олександрії Кіровоградської області, залишковою вартістю 113100,00 грн.

Господарський суд враховує вимоги ст. 387 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки, судом встановлено факт володіння відповідачем 1 спірним нерухомим майном, яке неправомірно було передано відкритим акціонерним товариством "Олександрійський завод продтоварів" у власність ТОВ "Раст Трейдінг" згідно із договором купівлі-продажу, та яке є власністю держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, господарський суд вважає вимогу прокурора про витребування від ТОВ "Раст Трейдінг" нерухомого майна - сховища №40986 (відповідно до класифікатора - споруди цивільної оборони, мобілізаційного ресурсу (бомбосховища тощо), що розташоване по вул. Героїв Сталінграду, 3 у м. Олександрії Кіровоградської області, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладені обставини позов прокурора відносно ТОВ "Раст Трейдінг" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки ДП "Заріна" ТОВ "Раст Трейдінг" є лише орендарем спірного майна, відносно цього відповідача в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1. При цьому господарський суд враховує, що в позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру, а тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача 1 в доход Державного бюджету України складає - 5671,00 грн. (1147,00 + 1447,00 + 2262,00 (113100,00 х 2%) + 2262,00).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" позов задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу від 21.10.2003р., укладений між відкритим акціонерним товариством "Олександрійський завод продтоварів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг", недійсним в частині відчуження сховища №40986 - споруди цивільної оборони, розмір нежилої площі якої становить 70,1 кв. м., позначеної згідно довідки-характеристики літерою "Я".

Визнати право власності держави в особі уповноваженого органу - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, на майно - сховище №40986 (відповідно до класифікатора - споруди цивільної оборони, мобілізаційного ресурсу (бомбосховища тощо), що розташоване по вул. Героїв Сталінграду, 3 у м. Олександрії Кіровоградської області, залишковою вартістю 113100,00 грн.

Витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (м. Київ, Солом'янський район, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 31357665) нерухоме майно - сховище №40986 (відповідно до класифікатора - споруди цивільної оборони, мобілізаційного ресурсу (бомбосховища тощо), що розташоване по вул. Героїв Сталінграду, 3 у м. Олександрії Кіровоградської області, залишковою вартістю 113100,00 грн. та повернути його власнику - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (м. Кіровоград, вул. Глінки, 2, ідентифікаційний код 13747462).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (м. Київ, Солом'янський район, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 31357665) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 5671,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відносно дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити ТОВ "Раст Трейдінг" за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Миколи Василенка, 7-А; ліквідатору ТОВ "Раст Трейдінг" арбітражному керуючому Кіцулу Сергію Богдановичу за адресою: 02167, м. Київ, вул. Лісківська, 28, кв. 15; ДП "Заріна" за двома адресами: 28002, м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграда, 3 і 25014, м. Кіровоград, пров. Промисловий, 19 та арбітражному керуючому Гусару І.О. за адресою: м. Київ, вул. Підлісна 5/21, кв. 2.

Повне рішення складено 03.06.2013 року.

Суддя О.Б. Шевчук