Постанова

від 21.05.2013 по справі 910/492/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа№ 910/492/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Гончарова С.А.

Іоннікової І.А.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від позивача: Гаркавенко С.В. - представник за дов. №91/2012/01/28-4 від 28.01.2013р.;

Півень Д.О. - представник за дов. №91/2012/12/05-1 від 05.12.2012р.;

від відповідача: Винокуров О.В. - представник за дов. №1 від 28.01.2013р.;

Мамалига Н.О. - представник за дов. б/н від 10.12.2012р.;

від третьої особи: Науменко С.В. - представник за дов. №02-8 від 03.01.2013р.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

на рішення господарського суду м. Києва

від 26.02.2013р. (дата підписання - 28.02.2013р.)

у справі №910/492/13 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара-37-а»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»

про стягнення 28 881,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013р. Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гончара-37-а» з позовом про стягнення заборгованості за спожиту протягом грудня 2009р. - листопада 2012р. теплову енергію у розмірі 28 881,88 грн., з яких: 21 081,78 грн. - основний борг, 4 386,92 грн. інфляційна складова боргу та 3 413,18 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконував свої грошові зобов'язання за укладеним між сторонами Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2008р. №320901 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої протягом грудня 2009р. - листопада 2012р. теплової енергії в обсязі 203 578,31 грн., тоді як за розрахунками позивача відповідач сплатив 182 496,53 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №910/492/13.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на невірно виконаний позивачем розрахунок заборгованості ОСББ «Гончара-37-а», в т.ч. розрахунок інфляційних та 3% річних, за спожиту протягом спірного періоду теплову енергію. Згідно поданого господарському суду контррозрахунку розмір основного боргу відповідача становив 11 759,60 грн.

За пояснення відповідача, ПАТ «Київенерго» неправомірно не зарахувало в в рахунок часткового погашення заборгованості за спірний період сплачені ОСББ «Гончара-37-а» грошові кошти у розмірі 9 332,18 грн.

26.02.2013р. відповідач подав заяву про припинення провадження у даній справі в частині вимог про стягнення із ОСББ «Гончара-37-а» 11 759,60 грн. основного боргу припинити у зв'язку із сплатою відповідачем вказаної суми в добровільному порядку, що підтверджується платіжним дорученням №454 від 26.02.2013р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у справі №910/492/13 (суддя - Курдельчук І.Д.) провадження у справі в частині стягнення 11 759,60 грн. боргу припинено, позов задоволено частково, визначено до стягнення із ОСББ «Гончара-37-а» на користь ПАТ «Київенерго» 2 509,30 грн. - 3% річних та 4 386,92 грн. інфляційних нарахувань. В решті вимог у задоволенні позову відмовлено.

За оцінкою місцевого господарського суду, позивач неправомірно зарахував сплачені відповідачем грошові кошти у розмірі 9 332,18 грн. в рахунок сплати заборгованості за теплову енергію за період, який передував спірному, не зважаючи на те , що вказана сума була перерахована в рахунок оплати поточної заборгованості за спожиту протягом грудня 2009р. - листопада 2012р. теплову енергію. Господарський суд дійшов висновку, що станом на момент подання позову заборгованість відповідача становила 11 759,60 грн., яка була погашена після порушення провадження у справі згідно платіжного доручення №454 від 26.02.2013р.

З огляду на встановлене, суд першої інстанції на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України припинив провадження у справі в частині вимог про стягнення із відповідача 11 759,60 грн. і, виходячи із цієї суми простроченої заборгованості, здійснив власний перерахунок заявлених до стягнення інфляційних та 3% річних, стягнувши із ОСББ «Гончара-37-а» 2 509,30 грн. - 3% річних та 4 386,92 грн. інфляційних нарахувань, а в іншій частині вимог у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами прийнятого рішення в частині відмови у задоволенні позову, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив судове рішення у цій частині скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував на невірно надану господарським судом оцінку фактичним обставинам справи. Скаржник не погодився із висновками господарського суду про неправомірність зарахування позивачем сплачених відповідачем грошових коштів у розмірі 9 332,17 грн. в рахунок оплати вартості спожитої теплової енергії за період, який передував спірному. Між тим, за поясненнями апелента, сплачені відповідачем кошти у квітні-вересні 2010р., не мали чітко визначеного призначення платежу та сплачувались у більшому розмірі, ніж здійснювалось поточне нарахування, у зв'язку з чим у відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою НБУ від 21.01.2004р. №22, та внутрішнього положення АК «Київенерго», такі платежі правомірно були спрямовані на погашення заборгованості за попередній опалювальний період.

Враховуючи наведене, скаржник не погодився із виконаним господарським судом перерахунком інфляційних та 3% річних за прострочення оплати вартості спожитої протягом спірного періоду теплової енергії, оскільки вважав, що такий розрахунок повинен здійснюватися, виходячи із суми боргу - 21 081,78 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013р. у справі №910/492/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Іоннікова І.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначений на 23.04.2013р.

23.04.2013р. через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив, в якому він просив апеляційну скаргу відхилити, рішення місцевого господарського суду у даній справі змінити в частині розподілу судових витрат, поклавши витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а в решті оскаржений судовий акт залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. розгляд апеляційної скарги у порядку ст.77 ГПК України відкладався на 21.05.2013р. Цією ж ухвалою до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр».

21.05.2013р. через канцелярію суду від третьої особи надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому КП ГІОЦ проти доводів скаржника заперечило, посилаючись на відсутність у ПАТ «Київенерго» права самостійно на власний розсуд визначати призначення платежу та період зарахування коштів, які сплачувалися відповідачем як поточна оплата.

У судовому засіданні 21.05.2013р. представники позивача підтримали доводи апеляційного оскарження, просили скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову та прийняти новий судовий акт про задоволення позову.

Представники відповідача та третьої особи проти доводів апеляційного оскарження заперечили, просили відхили апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго», а рішення місцевого господарського суду у даній справі змінити в частині покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору, стягнувши судовий збір із сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В силу ч.ч. 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2008р. між Акціонерною енеропостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є Публічне акціонерне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - постачальник, позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ожина», перейменованого в подальшому в ОСББ «Гончара-37-а» (далі - споживач, відповідач), був укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді, №320901 (далі - Договір), за умовами якого позивач, як постачальник, зобов'язувався виробити та поставити теплову енергію відповідачу, як споживачу, для потреб опалення та гарячого водопостачання а споживач зобов'язувався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2008р.

За змістом п.4.3 Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Оскільки докази припинення дії Договору відсутні, висновок суду першої інстанції про його чинність протягом спірного періоду є вірним.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору позивач зобов'язувався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до звертання-доручення про укладення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011р. - постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Пунктом 9 Додатку №2 до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати в МВРТ-1 за адресою вул. Жилянська буд. №63 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання.

Сплату за вказаними документами відповідно до п.10 Додатка №2 до Договору відповідач повинен забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Вартість спожитої у спірному періоді теплової енергії не була сплачена відповідачем у повному обсязі. За розрахунком ПАТ «Київенерго», станом на 24.12.2012несплачена відповідачем сума основного боргу становила 21 081,78 грн. при тому, що за даними розрахунку ціни позову заборгованість на початок грудня 2012р. у відповідача була відсутня (а.с.5, т.1), тоді як за даними довідки про надходження коштів за спожиту у період з грудня 2009р. по листопад 2012р. сплачені споживачем платежі у період з квітня 2010 по вересень 2010р. на загальну суму 22 730,08 грн. були направлені в обсязі 9322,18 грн. в погашення боргу станом на 01.12.2009р. (а.с.11, т.1).

У доводах апеляційного оскарження ПАТ «Київенерго» стверджувало, що відсутність у платіжних документах відповідача чітко визначеного призначення проведених у вказаному періоді платежів, або відсутність посилання на рахунок - фактуру тощо, дозволило позивачу у відповідності до пункту 2.5. внутрішнього Положення Акціонерної Компанії про порядок відображення коштів, які надходять від споживачів теплової та електричної енергії, сплачені кошти зараховувати в оплату найдавнішого боргу, у тому числі такого, строк позовної давності якого сплинув на момент здійснення платежу.

Переглядаючи справу у повному обсязі, судовою колегією встановлено, що протягом квітня-вересня 2010р. відповідач дійсно перерахував на користь позивача 9 332,18 грн. плати за спожиту теплову енергію. Утім, ПАТ «Київенерго» зарахувало ці грошові кошти в якості погашення заборгованості за попередній період (до грудня 2009р.), який передував спірному, посилаючись на відсутність у платіжних дорученнях вказівки про період , за який здійснювалося виконання .

Разом з тим, дослідивши поданий позивачем розрахунок заборгованості ОСББ «Гончара-37-а», апеляційним господарським судом встановлено, що згідно наведених у цьому розрахунку відомостей станом на грудень 2009р., заборгованість за спожиту теплову енергію у відповідача була відсутня.

Розмір заборгованості та період, у який виникла заборгованість на суму 9 332, 18 грн. позивач документально у суді першої інстанції не підтвердив.

Крім того, за поясненнями третьої особи, які підтверджуються матеріалами справи, КП ГІОЦ щомісяця надає ПАТ «Київенерго» зведені відомості розщеплення сплачених відповідачем коштів, де чітко вказується, за який саме період часу вони надійшли.

За таких обставин, судова колегія не вважає обґрунтованими доводи ПАТ «Київенерго» про наявність станом на 01.12.2009 р. у відповідача боргу у розмірі 9 332,18 грн. і правомірність його погашення за рахунок сплачених відповідачем коштів у період з квітня 2010р . по вересень 2010 р.

Дослідивши наявні у справі платіжні документи та виконані сторонами розрахунки, судова колегія вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що станом на день звернення до господарського суду з позовом, заборгованість ОСББ «Гончара-37-а» за спожиту протягом грудня 2009р. - листопада 2012р. становила 11 759,60 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач сплатив вказану заборгованість, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням №454 від 28.02.2013р. на суму 11 759,60 грн. (а.с.31, т.2).

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у п.4.4 постанови Пленуму від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на встановлене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині вимог про стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 11 759,60 грн., встановивши наявність обставин, які свідчили про припинення існування предмета спору у цій частині вимог, у зв'язку з чим між сторонами не залишилося неврегульованих питань щодо сплати суми основного боргу, а також відмовив у задоволенні позову в частині вимог про стягнення із відповідача 9 332,18 грн. основного боргу, адже, як вірно встановив суд першої інстанції, спір у цій частині вимог був відсутній і до порушення провадження у справі.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши виконаний судом першої інстанції перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних у розмірі 4 386,92 грн. та 3% річних у розмірі 2 509,30 грн. за прострочення відповідачем сплати вартості спожитої протягом спірного періоду теплової енергії, виходячи із суми простроченого боргу - 11 759,60 грн., судова колегія визнала його арифметично вірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, доводи апелянта не спростовують встановлені судами першої та апеляційної інстанції фактичні обставини справи, у зв'язку з чим судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у справі №910/492/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у справі №910/492/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/492/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Гончаров С.А.

Іоннікова І.А.