Постанова

від 28.05.2013 по справі 915/266/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.Справа № 915/266/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Савицького Я.Ф.

Суддів : Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження голови суду Балуха В.С. від 24.04.2013р. № 284)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 28.05.2013р.:

від позивача: Мікуленко В.В., за довіреністю б/н від 25.03.2013р.;

від відповідача: не з'явився ;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська судно - ремонтна група"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 12 березня 2013 року

по справі №915/266/13-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Севмормаш-2М"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська судно - ремонтна група"

про розірвання договору та стягнення коштів у сумі 227239,08 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 28.05.2013р..

В судовому засіданні 28.05.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.03.2013р. по справі №915/266/13-г (суддя Гриньова - Новицька Т.В.) задоволено позов ТОВ "Севмормаш-2М" до ТОВ "Миколаївська судно - ремонтна група" про розірвання договору та стягнення 227239,08 грн.: з відповідача на користь позивача стягнуто 200218,50 грн. - сума попередньої оплати за договором; 23671,55 грн. пені; 2879,86 грн.. - 3% річних та 5682,40 грн. судового збору; розірвано договір поставки №1/4 від 13.04.2012р. ТОВ "Миколаївська судно - ремонтна група" та ТОВ "Севмормаш-2М" посиланням на те, що відповідачем не виконано належним чином зобов'язань за договором поставки №1/4 від 13.04.2012р. щодо поставки оплаченого товару, вказаного у специфікаціях до договору у строк, встановлений договором та специфікаціями до нього, що є істотним порушенням ТОВ "Миколаївська судно - ремонтна група" договору поставки №1/4 від 13.04.2012р.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ "Миколаївська судно - ремонтна група" з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 12.03.2013р. по справі №№915/266/13-г в частині стягнення основного боргу у сумі 53278,00 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах ТОВ "Севмормаш-2М" мотивуючи це тим, що відповідач в повному обсязі виконав умови договору поставки №1/4 від 13.04.2012р. та передав у власність позивача всі вироби (товари) в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у специфікаціях до договору на суму 200218,50 грн., що підтверджується актом вхідного контролю №11 від 05.11.2012р., затвердженого директором ТОВ "Севмормаш-2М" та актом №7 від 09.08.2012р. Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки відповідач не був повідомлений належним чином про час, дату і місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ "Миколаївська судно - ремонтна група", заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2012р. між ТОВ "Миколаївська судно - ремонтна група" (постачальник, відповідач) і ТОВ "Севмормаш-2М" (покупець, позивач) укладено договір поставки №1/4, відповідно до умов якого продавець зобов'язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вироби, в асортименті, кількості та за цінами відповідно до специфікацій, які мають свій порядковий номер і є невід'ємною частиною договору з моменту їх підписання сторонами (п.п.1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору строк поставки товару вказаний в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 5.1 оплата за договором здійснюється відповідно до специфікацій до договору.

Пунктом 5.3договору встановлено, що за прострочення строків поставки товару постачальник виплачує покупцю пеню у розмірі 0,2 % від строченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. За прострочення строків поставки товару постачальник компенсує покупцю крім пені, понесені ним збитки і штрафні санкції у відповідності з діючим законодавством України, які підтверджені документально.

Даний договір вступає в силу з дати підписання і діє до 31.12.2013р., в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов'язань. У випадку якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не пред'явить вимогу про його розірвання, він вважається пролонгованим на наступний рік (п.10.1 договору).

13.04.2012р. на виконання умов договору сторонами укладено специфікацію №1 до договору поставки №1/4 від 13.04.2012р. на суму 105582,00 грн., п.2 якої визначено умови оплати: 70% попередньої оплати від загальної суми специфікації №1 протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання договору та специфікації №1, інші 30% оплачуються протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання актів на готову продукцію за специфікацією №1 до договору.

Також, 13.04.2012р. між позивачем і відповідачем укладено специфікацію №2 до договору на суму 158373,00 грн., п.2 якої визначено умови оплати: 70% попередньої оплати від загальної суми специфікації №1 протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання договору та специфікації №2, інші 30% оплачуються протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання актів на готову продукцію за специфікацією №2 до договору.

29.05.2012р. сторонами укладено специфікацію №3 до договору поставки, де п.1 встановили умови оплати: 30% від загальної суми специфікації №3 покупець оплачує протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання специфікації №3, інші 70% покупець оплачує протягом 5-ти календарних днів з моменту поставки постачальником перших двох комплектів товару за даною специфікацією.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору платіжними дорученнями № 603 від 17.04.2012р. на суму 184768,50 грн., №774 від 31.05.2012р. на суму 23850,00 грн., №1062 від 27.08.2012р. на суму 3600,00 грн. позивач оплатив рахунки - фактури відповідача №СФ-0000046 від 13.04.2012, №СФ-0000047 від 13.04.2012, №СФ-0000061 від 29.05.2012, які останній виставив позивачеві на підставі специфікацій №1 від 13.04.2012р., №2 від 13.04.2012р. та №3 від 29.05.2012р..

Таким чином, позивачем у повному обсязі виконано зобов'язання за договором та специфікаціями до нього.

Однак, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав; вказаний у специфікаціях товар поставив лише частково: за видатковими накладними №РН- 0000011 від 26.07.2012р. та № РН -0000010 від 26.07.2012р. відпустив позивачу кільце БВКС. 04.006.097.03 в кількості 4000 на загальну суму 12000 грн.

Таким чином, через ухилення відповідача від належного виконання договірних зобов'язань, позивач не отримав оплачений товар на суму 200218,50 грн., що і стало підставою звернення ТОВ "Севмормаш-2М" до господарського з позовом про стягнення з ТОВ "Миколаївська судно - ремонтна група" суми попередньої оплати у розмірі 200218,50 грн. та неустойки у розмірі 27020,58 грн. та розірвання договору поставки №1/4 від 13.04.2012р.

12.03.2013р. до господарського суду Миколаївської області від ТОВ "Севмормаш-2М" надійшли зміни до позовної заяви, де позивач просить розірвати договір поставки №1/4 від 13.04.2012р. між сторонами, стягнути з відповідача 200218,50 грн. попередньої оплати, неустойку у розмірі 23671,55 грн. 3% річних у розмірі 2879,86 грн. та суму судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов'язань щодо поставки товару за договором поставки №1/4 від 13.04.2012р., господарський суд першої інстанції правомірно приходить до висновку про задоволення позовної вимоги ТОВ "Севмормаш-2М" щодо повернення попередньої оплати товару у розмірі 200218,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищезазначені обставини та значне прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовної вимоги про розірвання договору поставки №1/4 від 13.04.2012р..

Позивач, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив також стягнути неустойку(пеню) у розмірі 23671,55 грн. та 3% річних у розмірі 2879,86 грн.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3договору встановлено, що за прострочення строків поставки товару постачальник виплачує покупцю пеню у розмірі 0,2 % від строченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. За прострочення строків поставки товару постачальник компенсує покупцю крім пені, понесені ним збитки і штрафні санкції у відповідності з діючим законодавством України, які підтверджені документально.

Перевіривши розрахунки неустойки (пені) та 3% річних, апеляційний господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) у сумі 23671,55 грн. та 3% річних у розмірі 2879,86 грн.

Спростовуються доводи скаржника стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв'язку з неналежним повідомленням відповідача про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, оскільки в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення ТОВ "Миколаївська судно - ремонтна група" ухвали про порушення провадження у справі від 15.02.2013р. з відміткою про отримання останньої представником відповідача 19.02.2013р..

Не приймаються до уваги твердження скаржника відносно того, що факт поставки товару ТОВ "Севмормаш-2М" підтверджується актом вхідного контролю №11 від 05.11.2012р. та актом №7 від 09.08.2012р., оскільки дані акти підписані не уповноваженими представниками позивача і не є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області від 12.03.2013р. по справі №915/266/13-г слід залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу ТОВ "Миколаївська судно - ремонтна група"- без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.03.2013р. по справі №915/266/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текс постанови підписано 03.06.2013р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.