Постанова

від 28.05.2013 по справі 818/1689/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 р. Справа №818/1689/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Козир І.С.,

представників позивача - Кандюкова Г.Г., Ющенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Свеське лісове господарство" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Свеське лісове господарство» (далі позивач, ДП «Свеське ЛГ) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Шосткинської об?єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, Шосткинська ОДПІ), а саме :

- № 0000152347 від 19.12.2012р. про сплату 46342грн. за основним платежем та за штрафними(фінансовими) санкціями (штрафами) 10591 грн., що було прийняте в зв'язку зі збільшенням суми грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток»,

- №0000162347 від 19.12.2012р. про сплату 10016грн. за основним платежем та за штрафними(фінансовими) санкціями (штрафами) 2504 грн., що було прийняте в зв'язку зі збільшенням суми грошового зобов'язання за платежем «ПДВ».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник Відповідача в судове засідання не з?явився, надіслав до суду письмове клопотаня про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість представника відповідача прибути в судове засідання. Однак, доказів поважності неприбуття в судове засідання відповідачем не надано. Судом дане клопотання не задоволено з наступних підстав: представник відповідача неодноразово не з'являвся в судове засідання по даній справі надаючи до суду відповідні клопотання без будь-який доказів наявності підстав для відкладення судового засідання. Так, судом вже було задоволено клопотання Шосткинської ОДПІ про відкладення розгляду справи який було призначено на 04.04.2013р. (а.с.174 , І том), було також відкладено судове засідання призначене на 21.05.2013р. (клопотання - а.с.57, ІІІ том). Вищезазначені обставини призводять до відкладення розгляду справи за відсутності будь-яких поважних підстав і, як наслідок, до порушення строків розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе залишити без задоволення клопотання Шосткинської ОДПІ, розгляд справи здійснюється за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

До матеріалів справи відповідачем було подано письмове заперечення (а.с.130-133, І том) та письмові пояснення (а.с.184 , І том) в яких відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Шосткинською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Свеське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року по взаємовідносинам з фізичними особами підприємцями та ПП «Алмаз 2006». За результатами перевірки складено акт від 30.12.2012р. №1670/22-005/00992929 про результати документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.20-81, І том).

Як свідчить з Акту перевірки, в ході перевірки було встановлено:

- порушення п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.148.6 ст.138 Податкового кодексу України (жалі ПК України), ч.3 ст.5 та ст.7 Господарського кодексу України, п.5.1., п.п.5.2.1. п.5.2. та абз.4 п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями з урахуванням вимог ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України. Встановивши зазначені порушення норм чинного законодавства, відповідач дійшов висновку, що позивачем занижено податок на прибуток за перевіряє мий період на суму 46342 грн., в тому числі : за ІУ квартал 2009 року на суму1308 грн., за І квартал 2010 року на суму 5627 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 1374 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 1214 грн., за ІУ квартал 2010 року в сумі 32835 грн., за І квартал 2011 року на суму 3439грн., за ІІІ квартал 2011р. на суму 137 грн., за ІУ квартал 2011 року на с уму 408 грн.

- порушення п.п.7.2.3. п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.4., п.п.7.4.5., п.7.4., ст.7 Закону україни від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а також ч.1, 5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України , в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 10016 грн., в тому числі : листопад 2009 року на суму 407 грн., грудень 2009 року - 340.35 грн., січень 2010 року - 497.84 грн., лютий 2010 року - 1707,40 грн., березень 2010 року на суму 2790.06 грн., квітень 2010 оку - 880.17 грн., червень 2010 року - 218.67 грн., липень 2010 року на суму 713.55 грн., серпень 2010 року на суму 58.04 грн., вересень 2010 року на суму 2028.85 грн., жовтень 2010 року на суму 374.69 грн.

З урахуванням виявлених порушень, Шосткинською ОДПІ було прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0000152347 від 19.12.2012р. (а.с.82, І том), яким позивачу було донараховано 46342 грн. за основним платежем «Податок на прибуток» та за штрафними(фінансовими) санкціями (штрафами) 10591 грн.

- №0000162347 від 19.12.2012р. (а.с.83, І том), яким було донараховано 10016 грн. за основним платежем «Податок на додану вартість» та за штрафними(фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2504 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями рішеннями, ДП «Свеське ЛГ» 28.12.2012р. було направлено первинну скаргу до ДПС України в Сумській області. 22 січня 2013 року було отримано Рішення про результати розгляду первинної скарги. За результатами розгляду первинної скарги було скасовано податкове повідомлення-рішення №0000021742, від 19 грудня 2012 року про сплату 58308,03 грн. за основним платежем «Податок на доходи фізичних осіб» та за штрафними(фінансовими) санкціями(штрафами) 3098,30 грн. (дане податкове повідомлення-рішення не є предметом розгляду по даній справі). В іншій частині скарга була залишена без задоволення.

28 січня 2013 року ДП «Свеське лісове господарство» направило скаргу до ДПС України (а.с.104-119, І том). Відповідно до Рішення ДПС України від 19.02.2013р. (а.с.120-124, І том), за результами розгляду скарги позивача, в задоволенні вимог про скасування податкових повідомлень рішень, що були видані Шосткинською ОДПІ, було відмовлено.

Позивач скористався своїм правом на оскарження відповідних ППР до суду.

Дослідивши обставини даної справи, судом було встановлено , що висновок податкового органу про заниження ДП «Свеське лісове господарство»» податку на прибуток за перевіряє мий період на суму 46342 грн. та висновок відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 10016 грн. ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарських операцій з контрагентами, які, як вказує податковий орган, мають ознаки нікчемності укладених договорів.

Так, в ході перевірки було встановлено, що за період з липня 2009 року по 31 жовтня 2010 року одним з контрагентів позивача було підприємство - ПП «Алмаз 2006» (код ЄДРПОУ 34198901 м.Бровари, Київська область). Дане підприємство поставило позивачу товарно-матеріальні цінності на суму 95 311.87 грн., в т.ч. ПДВ 15885.3 грн.

Відповідно до видаткових накладних, наданих ПП «Алмаз 2006» , до складу валових витрат позивачем було віднесено вартість придбаних ТМЦ на загальну суму 40460 грн. та до податкового кредиту віднесено - 15885 грн.

Позиція податкового органу щодо безпідставності віднесення позивачем зазначених сум до валових витрат та до податкового кредиту ґрунтується на наступному:

Шосткинською ОДПІ було отримано від Броварської ОДПІ Київської області Акт від 05 березня 2012р. №1/231/34198901 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Алмаз - 2006» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 1 січня 2009 року по 32 грудня 2011 року. Дане підприємство станом на 05.03.2012р. має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Слідчим відділом податкової міліції Броварської ОДПІ 19 січня 2012 року порушено кримінальну справу за ч.2 ст.205 КК України стосовно невстановлених осіб за фактом створення фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності.

При цьому, Шосткинська ОДПІ в Акті позапланової перевірки та у своїх поясненнях в запереченні посилається на протокол допиту ОСОБА_3, який згідно з реєстраційними документами був директором ПП «Алмаз 2006», який зазначив про свою непричетність до фінансово-господарської діяльності ПП «Алмаз 2006».

З урахуванням зазначених фактів, відповідач стверджує про неможливість ведення господарської діяльності даного підприємства в період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. Крім цього, у ПП «Алмаз 2006», відповідач у запереченні звертає увагу суду на відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами - постачальниками та підприємствами-покупцями в розумінні ст.185 ПК України, а тому, відповідно до висновків відповідача, правочини між ПП «Алмаз 2006» та ДП «Свеське лісове господарство» здійснені без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з не підтвердженням проведених господарських операцій ПП «Алмаз 2006», відповідно, відсутнє підтвердження походження ТМЦ та пов'язаність з господарською діяльністю позивача.

Крім цього, відповідач у запереченні зазначає про те, що в провадженні Головного слідчого управління ДПС України знаходиться кримінальна справа порушена відносно директора ТОВ „Євро клас трейд" ОСОБА_4 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. З КК України.

За наслідками вивчення матеріалів даної кримінальної справи, перевіряючи ми було встановлено, що на протязі 2008 - 2012 років на території м. Києва та Київської області діє група осіб, яка згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам - користувачам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно - матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на „підставних" осіб, в більшості, громадян інших держав, а саме: ….… ПП «Алмаз - 2006»…та ін…, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності у готівку.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам „послуг" із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

З урахуванням викладеного, Шосткинською ОДПІ, зроблено висновок, що ПП «Алмаз 2006», відображене в податковій звітності (за період січень 2009 року - грудень 2011 року), мало правові взаємовідносини з ДП Свеський лісгосп» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Враховуючи те, що у ПП «Алмаз 2006», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, з посиланням на норми частини 1, 5 ст. 203, п, 1,2 ст. 215, ст.. 228 ЦК України, відповідач дійшов висновку, що укладені ДП «Свеське лісове господарство» договори з зазначеним в акті № 1670/22-005/00992929 від 30.11.2012 року ПП «Алмаз 2006» є нікчемними, в результаті чого, позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток та занижено податок на додану вартість.

Крім цього, в ході перевірки, податковим органом було встановлено, що з липня 2009 р. по березень 2011р. підприємство мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_5

При цьому, відділом податкової міліції Шосткинської ОДПІ було взято пояснення у ФОП ОСОБА_5 та майстра ліса ОСОБА_6 щодо проведення робіт по заготівлі деревини ФОП ОСОБА_5 в Олинському, Свеському та Дружбівському лісництвах за період з жовтня 2010 року по січень 2011 року. У ході проведення перевірки досліджувались карти технологічного процесу розробки лісосік у кварталах та у виділах лісництв, де за поясненнями ФОП ОСОБА_5 лісозаготівельних робіт непроводилось, а в ДП «Свеське ЛГ» оформлені документи на їх виконання ФОП ОСОБА_5

Крім цього, у письмових поясненнях Шосткинської ОДПІ (а.с.184, І том), які було надано до суду, відповідач зазначає про те, що в ході перевірки досліджувались дані головної книги, в результаті перевірки якої встановлено, що за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. ФОП ОСОБА_5 були надані послуги ДП «Свеське ЛГ» по лісозаготівлі на загальну суму 648919.20 грн. На перевірку було також надано оформлені акти приймання-здачі лісопродукції, щоденники приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції. Так, в актах на виконання послуг по лісозаготівельних роботах зазначається місяць в якому надавались послуги, договір, згідно якого проведені роботи, місце проведення робіт (лісництво, квартал, виділ), обсяг робіт (м.куб. деревини) та сума, на яку були надані послуги. Зведені дані актів на виконання робіт та щоденників приймання робіт наведено в додатку №7 до Акту перевірки (а.с.185, І том). При цьому, відповідач у письмових поясненнях , звертає увагу суду на те, що в актах приймання-здачі робіт здійсненних ФОП ОСОБА_5 зазначені номери Договорів, які на перевірку позивачем не надано.

Отже, підставою для донарахування по податку на прибуток стали суперечливі дані між поясненнями наданими ФОП ОСОБА_5, майстром лісу ДП «Свеське лісове господарство» ОСОБА_6, директором ДП «Свеське ЛГ» ОСОБА_7 та наданою на перевірку оформленою документацією.

Вищезазначені обставини, на переконання відповідача свідчать про те, що правочин між позивачем та ФОП ОСОБА_5 здійснені без мети настання реальних наслідків і у відповідності до норм ст.ст.203, 215, 228 ЦК України відповідний правочин має ознаки нікчемності і , в силу ст.216 ЦК України, не створює юридичних наслідків.

У зв'язку з непідтвердженістю господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_5, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем валових витрат на суму 145095 грн.

Однак, суд не погоджується з такою позицією податкового органу зважаючи на наступне:

Як свідчить з матеріалів перевірки та з наданих позивачем до матеріалів справи доказів, між ДП «Свеське лісове господарство» (Покупець) та ПП "Алмаз 2006" (Постачальник) укладено Договір поставки від 01.10.2010р. (а.с. 163, І том), за умовами якого постачальник зобов'язується передати товар, асортимент кількість, якість якого визначено у додатках до цього договору, а також Договір підряду на виконання лісозаготівельних робіт з ФОП ОСОБА_5, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи з лісозаготівлі.

Поставка товарів та виконання робіт згідно вказаних договорів підтверджується видатковими накладними та актами здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Так, за наслідками поставки товарів та виконання робіт ПП «Алмаз 2006» виписало ДП «Свеське лісове господарство» податкові накладні., які складені у момент виникнення податкових зобов'язань, тобто в момент оформлення документів, що засвідчують факт поставки товарів (видаткових накладних) та виконання робіт (актів виконаних робіт).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними були включені до складу податкового кредиту та відображені в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Оплата за поставлений товар була здійснена шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «Алмаз 2006», що підтверджується виписками з банку та копіями платіжних доручень (в справі). Перевіркою встановлено, що заборгованість перед контрагентами за поставлені товари відсутня.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин (в період до 01 січня 2011 року) був Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Вказаний Закон втратив чинність з 01.01.2011 року у зв'язку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак положення даного Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин, які виникли у період з грудня 2009р. по листопад 2010р., оскільки він визначав правила формування податкового кредиту за вказаний період.

До спірних правовідносин, які виникли у період з січня по грудень 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011р.

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7. Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8^1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні норми містяться також у Розділі V Податкового кодексу України, який визначає правила оподаткування податком на додану вартість з 01 січня 2011р.

Згідно з п/п 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Зважаючи на вищезазначені норми, суд вважає, що позивачем в повному обсязі доведено право та факт наявності достатніх підстав для включення ДП «Свеське лісове господарство» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по ПП «Алмаз - 2006». Так, на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Алмаз 2006» ДП «Шосткинське ЛГ» надано до матеріалів справи відповідні докази придбання позивачем товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; докази сплати сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін, а саме - податкові накладні подорожні листи, платіжні доручення рахунки, книга реєстрації довіреностей, копії банківських виписок та ін.. (а.с.1-234, ІІ том).

Зокрема, підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Оскільки податкові накладні на користь ДП «Свеське лісове господарство» були виписані у період з травня 2009 р. по грудень 2011р., постачання товарів відбулося в тих же податкових періодах, що підтверджується вищеописаними видатковими накладними, то в силу приписів ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту виникло, відповідно, у той же період з травня 2009 р. по грудень 2011 року, відповідно.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічним чином врегульовано правила нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість нормами чинного Податкового кодексу України.

Так, пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону

Закон України «Про податок на додану вартість» та Податковий кодекс України визначають лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. До них відносяться: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Отже, важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані, власне, платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Як встановлено в ході перевірки та за інформацією, розміщеною на офіційному сайті ДПА України, на момент складання податкових ПП «Алмаз 2006» (код за ЄДРПОУ 34198901), був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів.

Доказів анулювання свідоцтв платників ПДВ вказаного підприємства на момент здійснення господарських операцій перевіряючими Шосткииської ОДПІ не надавалось. В свою чергу податкові накладні, на підставі яких ДП «Свеське лісове господарство» сформувало податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за №233/2037 (чинних на момент оформлення податкових накладних, складених до 01.01.2011р.) та вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 (які набули чинності на момент оформлення податкових накладних, складених після 01.01.2011 року) стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, ДП «Свеське лісове господарство» було дотримано і вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Слід також зазначити, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців свідчать, що станом на момент здійснення господарських операцій контрагенти ДП «Свеське лісове господарство» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з вказаних даних, станом на момент на момент проведення господарських операцій з ДП «Свеське лісове господарство», ПП «Алмаз 2006» не було ліквідоване, діяльність їх в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємство не виключене.

Відтак, контрагент ДП «Свеське лісове господарство» не мав дефектів у своєму правовому статусі та мав право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Щодо реальності поставки та отримання ДП «Свеське лісове господарство» товарів та придбання таких послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки та з наданих позивачем до матеріалів справи доказів, замовлені у ПП «Алмаз 2006» товари - придбавалися з метою використання в подальшій господарській діяльності та були використані у такій діяльності.

Суд звертає увагу, що укладений позивачем правочин із зазначеним контрагентом є дійсним, виконаним сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнаний не дійсним.

При цьому, Шосткинською ОДПІ а ні в Акті перевірки, а ні в письмових поясненнях до суду не наведено жодних обставин та не надано відповідних доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії ДП «Свеське лісове господарство» та його контрагентів були спрямовані на отримання необгрунтованої податкової вигоди.

Доводи Шосткинської ОДПІ про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а саме - створення та придбання невстановленими особами ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ПП «Алмаз 2006», не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину не може бути доказом вини певної особи у вчиненні злочину. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як вказано у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України судом має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодїння ним тощо.

Доказів існування відповідного вироку суду, якими би було встановлено, що ПП «Алмаз 2006», було зареєстровано в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що вказаною юридичною особою укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з ДП «Свеське лісове господарство», відповідачем не надано.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ДП «Свеське лісове господарство», як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Аналогічної позиції щодо безпідставності тверджень та висновків відповідача суд притримується відносно правовідносин між позивачем з ФОП ОСОБА_5 з яким було укладено договір на виконання послуг по лісозаготівлі.

Щодо даного контрагента, судом було встановлено, що під час обшуку, який було проведено за участю відділення ВПМ Шосткинської ОДПІ на ДП «Свеське ЛГ» 04.03.2013р., у позивача було вилучено документи стосовно проведення фінансово-господарських операцій з даним підприємцем. Пояснити та з'ясувати підстави для проведення обшуку та необхідність вилучення документів у підприємства позивача представник Шосткинської ОДПІ не зміг. Отже, зважаючи на те, що деякі первинні документи на підприємстві позивача були вилучені, що підтверджується відповідними доказами (протокол обшуку та вилучення документів в справі - а.с.1-16, ІІІ том) , суд виходить з наявних доказів, що є в матерілах даної справи.

Так, на підтвердження своєї позиції по даній справі, у тому числі і на підтвердження реальності господарських операцій між ДП «Свеське ЛГ» та ПП ОСОБА_5 позивачем було надано до суду копії платіжних доручень, лісорубні квитки , рахунки, які виставлялися контрагентом - ФОП ОСОБА_5 позивачу для оплати, копію Дозволу на початок виконання роботи підвищеної небезпеки, строк дії якого з 12.07.2010р. по 12.07.2013р. (дія до теперішнього часу), Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 , Довідка Шосткинської ОДПІ про відсутність заборгованості у даного підприємця зі сплати податків та зборів (заборгованість станом на 10 січня 2012 року відсутня), та ін.. (61-80, ІІІ том).

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження податкового органу, що викладені в Акті, зокрема у розділі «Валові витрати» зроблені лише на припущеннях самих ревізорів без належного обґрунтування та узгодження висновків з основами діючого в України законодавства. Посилання відповідача на «Суперечливі дані між поясненнями наданими ФОП ОСОБА_5, майстром лісу ДП «Свеське лісове господарство» ОСОБА_6, директором ДП «Свеське ЛГ» ОСОБА_7 та наданою на перевірку оформленою документацією» не може бути достатньою підставою для висновків податкового органу про нікчемність правочину.

Отже, в ході розгляду справи, судом не було встановлено наявності законних підстав для нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість по господарським операціям з ПП «Алмаз 2006» та ПП ОСОБА_5

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень.

Таким чином, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішеня № 0000152347 від 19.12.2012р. та податкового повідомлення - рішення №0000162347 від 19.12.2012р. є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Свеське лісове господарство" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі

- визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000152347 від 19.12.2012 року про сплату 46342 грн за основним платежем та за штрафними санкціями 10591 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000162347 від 19.12.2012 року за основним платежем та за штрафними санкціями 2504 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 03.06.2013р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець