cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15959/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
23 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
при секретарі: Салоїд І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тек» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Нафтогаз Тек» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 25.07.2012 №0000072270; від 16.01.2013 №0000052653.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС прийнято спірні податкові повідомлення рішення (надалі - ППР), а саме:
- від 25.07.2012 №0000072270, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 333 936грн., в тому числі за основним платежем на 278280 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 55656грн.;
- від 16.01.2013 №0000052653, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 13914грн., в тому числі за основним платежем 0грн., штрафними фінансовими санкціями в сумі 13914грн.
Підставою для прийняття спірного ППР від 25.07.2012 №0000072270 стали висновки акту перевірки від 16.07.2012 №1758/22-621/36972537 в частині порушення позивачем п.3 ст.198.6 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість за лютий 2012 на 278280грн.
Підставою для прийняття спірного ППР від 16.01.2013 №0000052653 стало рішення ДПС у м. Києві від 01.10.2012 №6197/10/12-14 (відповідачем в даному ППР помилково зазначено підставу: рішення №8528 - насправді №6197..), відповідно до якого ДПС у м. Києві донараховано позивачу 13914грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Як вбачається з Акту перевірки, Рішення про результати розгляду скарги, а також письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних санкції, ґрунтується на наступних обставинах.
В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ЗАТ «Турбо Ексім Нафто-Газ обладнання» за лютий 2012 щодо купівлі-продажу товарів (зчитувальних карток, блоків живлення, терміналів GSM-card) та надання послуг (розробка проектної документації та технічного завдання) на загальну суму 1669680грн., в т.ч. ПДВ - 278280грн.
Згідно отриманого акту від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 05.07.2012 №707/22-40/30972746 про неможливість проведення зустрічної звірки ЗАТ «Турбо Ексім Нафо-Газ обладнання» встановлено неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку із тим, що посадові особи підприємства за юридичною адресою не знаходяться.
В подальшому, як зазначає представник відповідача, з метою забезпечення проведення перевірки, співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС був здійснений виїзд за місцем реєстрації ЗАТ «Турбо Ексім Нафто-Газ обладнання», в ході якого встановлено відсутність посадових осіб підприємства за адресою реєстрації, що вказана в останній декларації з ПДВ, про що складено акт відсутності посадових осіб за місцезнаходженням підприємства від 20.06.2012 №371/2240.
З урахуванням зазначених обставин, податковим органом складено акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки контрагента позивача від 20.06.2012 №372/2240/30972746.
Крім того, згідно акту перевірки, при проведення аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, встановлено відсутність інформації про наявність у контрагента позивача основних фондів; кількість працюючих - 3 особи, свідоцтво платника ПДВ від 23.06.2000 №38988480 анульовано 07.02.0212; за лютий 2012 контрагентом позивача додаток 5 до податкової декларації з ПДВ не подавався; сума податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2012 ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання» складає 0,00грн.
Враховуючи вказані обставини, податковий орган прийшов до висновку про те, що правочини, укладені між ТОВ «Нафтогназ Тек» та ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання» не спричинили реального настання юридичних наслідків, внаслідок чого, на підставі п.198.3 позивача позбавлено права на податковий кредит внаслідок збільшення спірним ППР №0000072270 суми грошового зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 25.07.2012 №0000072270; від 16.01.2013 №0000052653, з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до Договору №21/07-11 від 21.07.2011, Додаткових угод №1-7 від 21.07.2011, Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №06/02-3 від 06.02.2012 та №03/02-2 від 03.02.2012 ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання» проведено роботи по розробці проектної документації СРВНС ПАТ «Євраз-ДМЗ ім. Петровського» та роботи по розробці проектної документації СРВНС ПрАТ «Підгороднянський елеватор» на загальну суму з ПДВ 231600грн.
За наслідками виконання даного Договору ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання» на позивача виписано податкові накладні №11 від 06.02.2012 на суму ПДВ 30500грн. та №7 від 03.02.2012 на суму ПДВ 8100грн.
Відповідно до №09/09-11 від 09.09.2011, технічного завдання на розробку моделі бізнес процесів автоматизованої нафтобази від 01.08.2011, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання» проведено роботи з опису бізнес-процеса нафтових сховищ на загальну суму 583333,33грн.
За наслідками виконання даного Договору ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання» на позивача виписано податкову накладну №9 від 03.02.2012 на суму ПДВ116666,67грн.
Позивачем проведено оплату за Договором №09/09-11 від 09.09.2011, що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень №1288 від 16.02.2012 та №1308 від 21.02.2012.
Відповідно до Договору №03/02-2012 від 03.02.2012, Додатку №1 до Договору від 03.02.2012, видаткової накладної №03/02-1 від 03.02.2012 ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання» проведено роботи по розширенню спеціального функціоналу СЕККА та роботи по заміні існуючих функціоналів СЕККА на загальну суму з ПДВ в розмірі 610080,00грн.
За наслідками виконання даного Договору Контрагентом на позивача виписано податкову накладну №8 від 03.02.2012 на суму ПДВ 101680грн.
Згідно належним чином завіреної копії платіжного доручення №1319 від 23.02.2012 позивачем частково проведено оплату по Договору №03/02-1 на загальну суму 150000грн.
Відповідно до Договору №04/10-2011 від 04.10.2011, Додаткових угод №1-6, технічного завдання, актів здачі приймання робіт (надання послуг) №06/02-4 від 06.02.2012, №06/05-5 від 06.02.2012, №30/02-4 від 03.02.2012, 01/02-2 від 01.02.2012 Контрагентом позивача виконано монтаж газових модулів та резервуари та підключення їх до прибору УУС на об'єктах ПАТ «Укрнафта»; розроблено положення про службу ЗІ політики безпеки інформації, виготовлено деталі та вузли генератора сигналів, проведено роботи з розробки програмних компонентів оцінювання механізмів та функцій захисту від несанкціонованого доступу.
За наслідками виконання даного Договору, контрагентом на позивача виписано податкову накладну №4 від 01.02.2012 на суму ПДВ 8333,33грн., а позивачем в повній мірі проведено оплату наданих послуг в сумі 50000грн. (з ПДВ), що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення №1275 від 01.02.2012.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження відповідача щодо відсутності настання реальних наслідків за вказаними вище договорами ґрунтуються виключно на твердженнях щодо порушення саме контрагентом позивача податкового законодавства, неможливістю проведення перевірки останнього, не знаходження підприємства за податковою адресою.
Станом на момент отримання позивачем податкових накладних, контрагент позивача мав дійсне свідоцтво платника ПДВ.
Представником податкового органу не спростовано твердження представника позивача з приводу того, що роботи та послуги, придбані позивачем у контрагента, в подальшому були продані замовникам позивача ВАТ «Укрнафта», ПрАТ «Підгороднянський елеватор», ПуАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського», ПуАТ «КП ОТІ», ТОВ НВП «Фотон», ТОВ «Корпорація «Галактика», ПАТ «Концерн Галнафтогаз» за вищою ціною, що підтверджує наявність у позивача ділової мети на вчинення правочинів з ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання» (а.с.263-267 том1).
За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції про те, що письмові докази наявні в матеріалах справи спростовують висновки відповідача про те, що правочини, укладені між позивачем та ЗАТ «Турбо Ексим Нафто-Газ обладнання» не спричинили реального настання правових наслідків.
Три податкові накладні за лютий 2012 №8, 9, 11, сума ПДВ по яким перевищує 10000грн. та які підлягають обов'язковому включенню до ЄРПН дійсно не були зареєстровані контрагентом позивача в ЄРПН.
Однак, одночасно з декларацією з ПДВ за лютий 2012 ТОВ «Нафтогаз Тек» подало в електронному вигляді до ДПІ Додаток 8 до Декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН) та листом №19/03-02 від 19.03.2012 надало копії документів, що підтверджують факт сплати ПДВ у зв'язку з придбанням послуг/робіт та копії не зареєстрованих податкових накладних, тим самим належно скориставшись правом, передбаченим п.201.10 ПК України.
Надані позивачем документи є достатньою підставою для висновку про сплату ним сум податку на додану вартість в ціні робіт (послуг), а сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними.
Чинне податкове законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень від 25.07.2012 №0000072270; від 16.01.2013 №0000052653
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2013 |
Оприлюднено | 04.06.2013 |
Номер документу | 31587193 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Бєлова Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні