Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-13470/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13470/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Павленко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Київської регіональної митниці на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К.С.Р.» до Київської регіональної митниці про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «К.С.Р.» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці, в якому просили суд скасувати податкове повідомлення рішення від 28.08.2012 року форми «Р» №195.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року та постановити нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «К.С.Р.» (Україна), як покупцем, та Agfa HealthCare N.V. (Бельгія), як продавцем, укладено Договір поставки товарів № 01/6/11 UKR (надалі -Договір поставки №01/6/11), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця обладнання (товар), асортимент, кількість, якість комплектність яких встановлені у Специфікації №1 (додаток №1 до даного Договору), яка є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти у власність товар та оплатити його вартість продавцю.

Відповідно до Специфікації №1 до Договору поставки №01/6/11 від 01.06.2011 р. продавець зобов'язувався передати, зокрема, медичні рентгенівські плівки в аркушах DRYSTAR DT 5/000I B виробник: Agfa HealthCare NV (Бельгія); Agfa-Gevaert Healthcare GmbH (Німеччина) кількістю 100 упаковок на загальну суму 16000,00 євро.

15.09.2011 р. позивачем до Київської регіональної митниці подано ВМД № 100190000/2011/244821, в якій в режимі імпорту задекларовано до ввезення: «Медичні рентгенівські плівки в аркушах: DRYSTAR DT 5.000I В» -100 упаковок, 1 упаковка містить 100 листів розміром 35х43 см. на загальну суму 175122,74 грн. До ВМД №100190000/2011/244821 додано Свідоцтво про державну реєстрацію №7407/2007 від 25.06.2010 р.; інвойс №9070035131 від 02.09.2011 р.; товарно-транспортну накладну (СМR) №13815-3; Підтвердження про Державну реєстрацію медичних виробів від 12.09.2011 р. №ВМ-571/п, видане Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів МОЗ України.

Митне оформлення товару за ВМД №100190000/2011/244821 здійснено 15.09.2011 р. за кодом УКТ ЗЕД 3701101000.

13.10.2011 р. позивачем до Київської регіональної митниці подано ВМД № 100190000/2011/245143, в якій в режимі імпорту задекларовано до ввезення: «Фотоплівки плоскі з пластмаси, сенсибілізовані, неекспоновані: Медичні рентгенівські плівки в аркушах: DRYSTAR DT 5.000I В» - 65 упаковок, 1 упаковка містить 100 листів розміром 35х43 см. на загальну суму 149830,52 грн. До ВМД №100190000/2011/245143 додано Свідоцтво про державну реєстрацію №7407/2007 від 25.06.2010 р.; інвойс №9070032864 від 30.08.2011 р.; товарно-транспортну накладну (СМR) №13836; Підтвердження про Державну реєстрацію медичних виробів від 03.10.2011 р. №ВМ-636/п, видане Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів МОЗ України.

Митне оформлення товару за ВМД №100190000/2011/245143 здійснено 13.10.2011 р. за кодом УКТ ЗЕД 3701101000.

З 06.08.2012 р. по 10.08.2012 р. відповідачем на підставі Наказу Київської регіональної митниці від.03.08.2012 р. №744 проведена невиїзна документальна перевірка дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи, за результатами якої складено Акт невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ "К.С.Р." (код ЄДРПОУ 30574505) законодавства України з питань митної справи № н/50/12/100000000/0030574505 від 08.08.2012 р.

Відповідно до Акту перевірки, плівка марки DT 5.0001 В», яка не має фоточутливих властивостей та виготовлена з полімерного матеріалу повинна класифікуватись у товарній позиції УКТЗЕД 3921 (інші плити, листи, плівки та смуги або стрічки з пластмаси) за кодом згідно з УКТЗЕД 3921901900. Товарна позиція 3921 згідно УКТ ЗЕД, не зазначена у переліку виробів медичного призначення, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого Постановою № 867, таким чином, під час митного оформлення зазначеного товару, податок на додану вартість має сплачуватись на загальних підставах у порядку, встановленому пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України. Таким чином, неправильне заповнення графи 33 ВМД, а як наслідок, неправильне декларування Товариством виробів медичного призначення згідно з УКТ ЗЕД за ВМД, зазначених у додатку №1 до акту перевірки, підприємством були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до порушення підприємством вимог Закону України «Про Митний тариф України» в частині декларування коду товару, що призвело до завищення суми податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на 5077,12 грн. Підприємством також було порушено вимоги підпункту 197.1.27 статті 197 Податкового кодексу України у частині безпідставного застосування пільги по сплаті податку на додану вартість та статті 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування. Це спричинило заниження податкового зобов'язання підприємства по сплаті податку на додану вартість - на суму - 71 079,72 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення форми «Р» від 28.08.2012 року №195, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, на загальну суму 159929,37 грн., з яких 71079,72 грн. - за основним платежем, та 88849,65 грн. -за штрафними санкціями.

У відповідності до ст. 13 МК України, ведення УКТЗЕД є одним із основних завдань митних органів, яке здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Класифікація товарів, що переміщуються через митний кордон України, для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до вимог УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації. Примітки до розділів та груп є невід'ємною частиною УКТ ЗЕД і мають юридичну силу.

У відповідності до ст. 313 МК України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Однак, згідно з п. 17 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 р. № 314, перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) має здійснюватись при розмитненні товарів при перевірці вантажної митної декларації.

У даному випадку, контролюючим митним органом було перевірено код товару при розмитненні товарів, який позивач ввозив на територію України і жодних претензій до Позивача з даного приводу не було.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не правомірно визначив інший код товару УКТЗЕД вже після проведення митного оформлення та ввезення товару на територію України. Оскільки вказаною нормою чітко передбачено обов`язок перевірки правильності кодування товару при перевірці вантажної митної декларації.

Крім того, відповідно до п. 2 узагальнення Верховного Суду України «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами якщо митні органи», приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III, дія якого не поширюється на митні органи.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі позивач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Київської регіональної митниці на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2012 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 28.05.2013 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.