Ухвала

від 22.05.2013 по справі 2а-9032/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р. Справа № 6478/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансавто» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі № 2а-9032/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансавто»" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11.08.2011 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансавто» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 лютого 2011 року № 0000362302/0/5262 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 22975,00 грн., у т.ч. за основним платежем 18380,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4595,00 грн. та від 11 лютого 2011 року № 0000372302/0/5261 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 61526,00 грн., у т.ч. за основним платежем 49221,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 12305,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став акт перевірки від 19 січня 2011 року № 54/23-2/13804786, висновки якого щодо порушень Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством в частині оподаткування транспортно-експедиційних послуг підприємствами-нерезидентами (імпортерами послуг) суперечать вимогам законодавства, а висновки щодо безтоварності та нікчемності договорів, укладених з ПП «Львівкомфортгруп-К» не відповідають фактичним обставинам.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року позов задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення частково рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 11 лютого 2011 року № 0000372302/0/5261 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 51106 грн. 25 коп., у т.ч. за основним платежем 40885 грн. 00 коп.коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 10221 грн. 25 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представники ДПІ у Сихівському районі міста Львова та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансавто» постанову суду першої інстанції оскаржили, подали апеляційні скарги, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Сихівському районі міста Львова зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки при імпорті є дата подання митної декларації їз зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Пунктом 10.1 ст. 10 ЗУ «Про податок на додану вартість» визначено, що особами відповідальними за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету, платники податку визначені у ст.. 2 цього Закону, а при наданні послуг нерезидентом-його постійне представництво, а при відсутності такого, особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України. Просять скасувати постанову в частині задоволення позову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтрансавто» в своїй апеляційній скарзі зазначає, що безпідставність включення вартості придбаних рекламних послуг, послуг ВЕБ-проекту до складу валових витрат, а також завищення податкового кредиту з податку на додану вартість ДПІ у Залізничному районі м. Львова обґрунтовує припущенням про відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання у постачальника таких послуг ПП «Львівкомфортгруп-К», а в подальшому, ґрунтуючись на власному припущенні, робить висновок про неможливість здійснення господарської діяльності ПП «Львівкомфортгруп-К» . Водночас таке припущення органу ДПС ґрунтується на даних податкової звітності ПП «Львівкомфортгруп-К», що не дає можливості достовірно з'ясувати зазначені факти. Так, в декларації з податку на прибуток відображається інформація щодо власних основних фондів . Водночас це не позбавляє підприємство можливості орендувати чи іншим чином використовувати не належне йому на праві приватної власності необхідне обладнання. Окрім того, для надання рекламних послуг чи послуг хостингу взагалі не потрібно здійснювати «відвантаження та перевезення товарів». Просять рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задоволити їхні позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримав доводи своєї апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтрансавто», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Львівської міської ради 30.08.1993 року (код ЄДРПОУ 13804786) та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Залізничному районі м. Львова з 08.09.1993 року за № 13804786.

ТзОВ «Галтрансавто» є платником ПДВ відповідно до виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100245844 від 21.09.2009 року.

Згідно наданої Головним управлінням статистики у Львівській області довідки АА № 297729 з ЄДРПОУ видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансавто» за КВЕД є: діяльність автомобільного вантажного транспорту; організація перевезення вантажів; будівництво будівель; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансавто» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом висновок про порушення ТзОВ Галтрансавто» пп.3.1.2 п.3.1 ст.3, пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зроблений на підставі того, що підприємство не включило до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в р.7Б Декларації з податку на додану вартість за період 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. обсяги податкових зобов'язань з ПДВ при імпортуванні робіт (послуг) за умови списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) і оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом всього на загальну суму 40885 грн.; про порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження скоригованого валового доходу за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. на 40741,69 грн., в тому числі: за 3 квартал 2009 року в сумі 3508,48 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 27099,63 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 10133,66 грн. зроблений на підставі того, що Товариство не включило до складу валового доходу сум отриманої валютної виручки, що надійшла від іноземних замовників в оплату штрафів за перевантаження вантажу, що сплачений перевізником в момент перетину митного кордону України; про порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 цього ж Закону та неправомірність включення до складу валових витрат в р. 04.1 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року зроблений на підставі того, що підприємство неправомірно включило вартість придбаних рекламних послуг, послуг веб-проекту (хостинг сайту) по взаєморозрахунках із ПП «Львівкомфортгруп-К»(ЄДРПОУ 35383018) на загальну суму 32777,54 грн. у звязку з безтоварністю вказаних операцій та нікчемністю правочинів між ТзОВ Галтрансавто»та ПП «Львівкомфортгруп-К».

На підставі вказаного акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкові повідомлення рішення від 11 лютого 2011 р.:

-№ 0000362302/0/5262 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 22975,00 грн., у т.ч. за основним платежем 18380,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4595,00 грн.;-№ 0000372302/0/5261 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 61526,00 грн., у т.ч. за основним платежем 49221,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 12305,00 грн.

В суді першої інстанції ТзОВ Галтрансавто» погодилося з висновками податкового органу про порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження скоригованого валового доходу за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. на 40741,69 грн., щодо не включення до складу валового доходу сум отриманої валютної виручки, що надійшла від іноземних замовників в оплату штрафів за перевантаження вантажу, що сплачений перевізником в момент перетину митного кордону України, тому податкове повідомлення-рішення відповідача від 11 лютого 2011 року № 0000362302/0/5262 в цій частині позивачем не оспорюється. Згідно розрахунку за вказане порушення податковим органом збільшено грошове зобовязання по податку на прибуток на загальну суму 10185,00 грн., у т.ч. за основним платежем 2546,37 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 12731,82 грн.

Предметом оскарження в даній справі є податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2011 року № 0000362302/0/5262 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Львівкомфортгруп-К» на загальну суму 8194,39 грн., у т.ч. за основним платежем 2048,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 10241,99 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2011 року № 0000372302/0/5261 про збільшення грошового одану вартість на загальну суму 61526,00 грн. в цілому.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, б'є безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 5.1 статті 5 цього Закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

За змістом пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 згаданого закону необхідною умовою для кваліфікації витрат платника податку як валових витрат є зв'язок таких витрат з його власною господарською діяльністю.

Відповідно до абзацу 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, суб'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР).

Згідно п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно 7.4.4 п.7.4 ст.7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що ТзОВ «Галтрансавто» уклало з ПП «Львівкомфортгруп-К» договори:

1) договір б/н від 18 лютого 2010 року про виконання робіт по розробці веб-сайту з додатками (розробка оригінального дизайну, структури сайту, розміщення текстової та графічної інформації, розробка та встановлення різних рубрик: «Про компанію», «Наші послуги», «Рухомий склад», «Географія послуг», «Переваги співпраці», «Контакти»тощо) ;

2) договір б/н від 18 лютого 2010 року про надання інформаційних (супутніх) послуг (підключення до банерної мережі, виготовлення банерів для реклами сайту, проведення контекстної реклами, реєстрація в каталогах та тематичних ресурсах тощо);

3) угоду б/н від 18 лютого 2010 року про надання послуг щодо хостингу сайту Замовника з додатком (пакет «Бізнес», що передбачав надання дискового простору для розміщення веб-ресурсу, поштові скриньки, бази даних та доступи, статистика відвідувачів, поштовий антивірус тощо).

Позивач пояснив, що вказані договори укладались з метою інформування про надавані ТзОВ «Галтрансавто» послуги, їх рекламуванням та для залучення нових клієнтів з використанням широкодоступної для покупців мережі Інтернет.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивач представив суду акти про наданні інформаційні послуги №0136 та №0137 від 25 лютого 2010 року, акт здачі-приймання робіт №0139 від 25.02.2010 р., виписані ПП «Львівкомфортгруп-К» рахунки-фактури, податкові накладні, а також фотокопію веб-сайту ТзОВ «Галтрансавто» та статистику відвідування цього сайту.

Позивачем не представлено жодних документів та компакт-диску, передбачених вказаним розділом договору.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1. Наявність самого правочину. 2. Відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. 3. Наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Таким чином, хоча представлені позивачем документи (договори, акти, рахунки, податкові накладні) формально відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, однак вони не підтверджують реального характеру господарських операцій ТзОВ «Галтрансавто» з ПП «Львівкомфортгруп-К», тому не є безумовною підставою для включення витрат за цими операціями до валових витрат та податкового кредиту.

Висновок суду першої інстанції про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 11 лютого 2011 року № 0000372302/0/5261 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 51106 грн. 25 коп., обрахованого з вартості отриманих Позивачем послуг з міжнародного перевезення вантажів під митним режимом транзиту територією України, є обґрунтованим та законним.

Відповідно до П. 5.15 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування цим податком на додану вартість операції з поставки послуг з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень під митним режимом транзиту територією України згідно з положеннями глави 33 Митного кодексу України .

Листом від 31.07.2009 N 16397/7/16-1517 ДПА України чітко роз'яснила, що згідно п. 5.15 ст. 5 Закону від оподаткування звільняються як операції з поставки послуг по перевезенню пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, так і операції з поставки послуг, пов'язаних з таким транзитом (зокрема, навантаження, розвантаження, перевантаження, зберігання транзитних вантажів тощо) . Окрім цього, на підставі запиту Позивача ДПІ у м. Львові дала відповідь за №22246/31-031 від 23.12.2009 р., в якій підтверджується, що послуги, безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів, звільняються від оподаткування ПДВ .

Пп. «д» п. 4.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000., із змінами та доповненнями передбачає: «не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано)». П. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України передбачає: «не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі , зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована».

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач не надав достатньо доказів, які засвідчують реальний характер господарських операцій ТзОВ «Галтрансавто» з ПП «Львівкомфортгруп-К». Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи свідчать про правомірність висновків податкового органу про безтоварність господарських операцій між ТзОВ«Галтрансавто» з ПП «Львівкомфортгруп-К» та правомірність донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податок на додану вартість.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансавто» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі № 2а-9032/11/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук