Ухвала

від 30.05.2013 по справі 814/1556/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 р.Справа № 814/1556/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Запорожана Д.В. судді -Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СУДНОВЕРФ «НАВАЛІС» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування наказу від 30.10.2012 року № 1173, скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2012 року № 0001290231,

встановила:

Позивач ТОВ «СУДНОВЕРФ «НАВАЛІС» 03.04.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС з вимогою визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Паритет-78" у липні 2011 року, визнати протиправним та скасувати Наказ відповідача від 30.10.2012 року №1173 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Судноверф "Наваліс" (код за СДРПОУ 37206352), визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.11.2012 року №0001290231.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях (а.с . 4-18).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення ДПІ було прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений законом (а.с. 133-135).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 22.11.2012 року №0001290231.

В задоволені інших позовних вимог було відмовлено.

Присуджено на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СУДНОВЕРФ "НАВАЛІС" (код ЄДРПОУ 37032085) судові витрати у розмірі 790 гривень Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034315).

В апеляційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, з посиланням на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Судноверф "Наваліс" зареєстровано виконкомом Миколаївської міської ради та перебуває на податковому обліку у відповідача. Позивач є платником ПДВ, основними видами діяльності є будування суден та плавучих конструкцій, ремонт та технічне обслуговування суден і човнів (а.с. 25-26, 54-56).

Відповідачем з 30.10.2012 року, протягом 2 робочих днів, було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Паритет-78" (код за ЄДРПОУ 37206352) за липень 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки було складено акт №3303/22-200/37032085 від 02.11.2012 року (а.с . 23-41), за висновками якого встановлено порушення:

- п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України в результаті чого занижено ПДВ за липень 2011 року у сумі 62631 гривня.

В Акті перевірки було зазначено, що неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій за червень-липень 2011 року позивачем (а.с . 36), встановлено нікчемність та недійсність правочинів позивача та ТОВ "Паритет 78" (а.с . 37); зроблено висновок, що ТОВ "Паритет-78" порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є недійсним (а.с . 38).

22 листопада 2012 року, на підставі висновків Акту, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0001290231 щодо визначення (донарахування) податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 62631,00 гривня основного зобов'язання та застосування штрафних санкцій 15657,17 гривень (а.с . 20).

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з прийнятим рішеннями Товариство оскаржило їх в адміністративному порядку. За результатом розгляду скарг рішення відповідача було залишено без змін (а.с. 42-49).

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Паритет-78" у липні 2011 року та визнання протиправним та скасування Наказу відповідача від 30.10.2012 року №1173 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Судноверф "Наваліс", то суд 1-ї інстанції зазначив наступне.

Згідно положень ст.ст. 20.1.4., 75, 78, 79 ПК України податкові органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому ПК України.

Органи Державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (75.1. ПК України).

Відповідно до ст.75.1.2. ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (ст.78.1.1 ПК України).

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (79.2.).

Судом 1-ї інстанції встановлено, що відповідачем було отримано акт ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва від 09.09.2011 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Паритет-78" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень - липень 2011 року (а.с . 136-146).

Так, згідно матеріалів справи, у зв'язку із цим відповідачем було направлено запит до позивача щодо надання пояснень та їх документального підтвердження від 30.09.2011 року (а.с . 50-51).

На підставі факту ненадання позивачем всіх необхідних документів зазначених в запиті (а.с. 52-53), відповідно до положень ст. 20.1.4., 75, 78, 79 ПК України відповідачем було прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 30.10.2012 року №1173 (а.с. 21) та повідомлення від 30.10.2012 року №619 (а.с. 22), які були направлені позивачу 30.10.12 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість позову в цій частині та про правомірність дій та рішень (наказу) відповідача щодо призначення та проведення перевірки.

Стосовно вимог позивача визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.11.2012 року №0001290231 суд 1-ї інстанції зазначив наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

На підтвердження реальності (товарності) здійснення господарських операцій у періоді що перевірявся позивачем було надано суду 1-ї інстанції копії відповідних первинних документів.

Так, в матеріалах справи знаходяться наступні докази:

- договір поставки №1 з ТОВ "Паритет-78" (а.с . 60); видаткові накладні та податкові накладні на поставлений товар (а.с. 61-76); виписки з рахунку ТОВ "Судноверф "Наваліс" (а.с .77-85);

- наказ про прийняття на роботу на посаду менеджера №5-к від 11.06.10 року, водійське посвідчення менеджера, документи на автомобіль (а.с. 87-89);

- акт перевірки позивача, де було зазначено, що відповідачем досліджено податкові та видаткові накладні (а.с. 29-34) щодо отримання товару (різноманітні технічні засоби та приладдя яке використовується для виконання ремонтних робіт);

- свідоцтво про державну реєстрацію та про реєстрацію платником ПДВ ТОВ "Паритет-78" (а.с . 57-59);

- довідка з ЄДР, відповідно до якої основними видами діяльності ТОВ "Паритет-78" є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та інші види оптової торгівлі (а.с. 59);

- ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.13 року по справі №2а-6583/11/1470 за позовом ТОВ "Паритет-78" до ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 149-152);

- повідомлення про економічний рейтинг підприємства позивача (а.с . 162);

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку де зазначено що в штаті позивача у четвертому кварталі 2012 року працювало 133 особи, за цивільно-правовими договорами працювало 32 особи (а.с. 163);

- договори підряду укладені між позивачем та Державною акціонерною холдинговою компанією "Чорноморський суднобудівний завод" (договір №7341 від 23.09.10 року, №7360 від 20.12.10 року, №7387 від 24.12.10 року, №7403 від 02.02.11 року та відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт) (а.с . 90-129).

Виходячи з вищевикладеного, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт придбання позивачем товарів у свого контрагента (ТОВ "Паритет-78") підтверджується зазначеними документами та фактом подальшого використання зазначених товарів (виключно виробничо-технічного призначення) на іншому підприємству (Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод") (а.с . 90-129).

Судом 1-ї інстанції правомірно не було прийнято в якості належних доказів посилання відповідача на копію акту ДПІ в Центральному районі від 09.09.2011року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Паритет-78" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків. У вказаному акті було зазначено, що перевірку провести неможливо у зв'язку із відсутністю ТОВ "Паритет-78" за податковою та юридичною адресою (а.с . 136).

Також судом 1-ї інстанції було взято до уваги ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.13 року по справі №2а-6583/11/1470 за позовом ТОВ "Паритет-78" до ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 149-152).

Зазначеною ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду було підтверджено висновки суду першої інстанції (а.с. 153-157) щодо протиправності дій ДПІ у Центральному районі щодо встановлення місцезнаходження ТОВ "Паритет-78" та щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Паритет-78" (а.с. 149 -152).

Крім того, відповідно до листа ДПА України від 03.02.09 року (п.2.1.2) податковим органам при проведенні перевірок слід врахувати, що не може бути доказом безтоварності посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо.

Судом 1-ї інстанції також було зазначено, що позивач та його безпосередній контрагент (ТОВ "Биоз-Аксон" та ПП "Лист-Юг"), які виписали податкові накладні, були зареєстровані як платники податку на додану вартість на момент вчинення відповідних господарських операцій.

Виходячи з вищевикладеного, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що господарські правовідносини позивача та його безпосереднього контрагента (ТОВ "Паритет-78") були реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання.

З акту перевірки ДПІ вбачається, що на момент реалізації правовідносин позивача з контрагентом вони були зареєстровані, як діючі суб'єкти підприємницької діяльності і платники податків.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно з п.5 ст.12 ЦК України, добросовісність набувача майна (робіт, послуг) презюмується.

Пункт 18 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України надає перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок: такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні, соціальні основи держави, зокрема:

- правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;

- правочини, спрямовані на незаконне відчуження, або незаконне володіння, користування землею, як основним національним багатством, її надрами, іншими природними ресурсами;

- правочини щодо відчуження викраденого майна;

- правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу, або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З'їі

Таким чином, оспорювані правочини між позивачем та його контрагентом щодо придбання та поставки товарів (послуг) не є нікчемними по закону, як помилково стверджував відповідач.

Так, відповідачем не було надано суду 1-ї інстанції будь-яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (реальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Крім цього, слід зазначити, що органи податкової служби не наділені повноваженнями за власною ініціативою визнавати нікчемними (недійсними) господарські угоди між двома суб'єктами господарювання з огляду на норми Закону "Про державну податкову службу" та ст.20 ПК України.

Судом 1-ї інстанції було вірно встановлено, що у позивача була відсутня як головна мета одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди. Навпаки, судом 1-ї інстанції було встановлено намір здійснювати та фактичне здійснення реальної підприємницької діяльності позивачем.

Так, 01.07.2011 року ТОВ "Судноверф "Наваліс" уклало договір поставки №1 з ТОВ "Паритет-78", згідно якого ТОВ "Паритет-78'' зобов'язалось передати у власність ТОВ "Судноверф "Наваліс" товар, а ТОВ "Судноверф "Наваліс" в свою чергу зобов'язувалось прийняти та сплатити товар, поставка якого здійснювалась окремими партіями, (а.с. 60).

Даний договір за формою та змістом відповідає вимогам ст.180 ГК України. Жодної підстави, передбаченої законом, вважати вказаний договір нікчемним немає.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору між ТОВ "Судноверф "Наваліс" та ТОВ "Паритет-78" були оформлені видаткові накладні у липні 2011 року. Згідно із вищевказаним договором поставки №01 від 01.07.11 року ТОВ "Паритет-78" складені та видані ТОВ "Судноверф "Наваліс" податкові накладні на поставлений товар (а.с. 61-76).

Всього за липень 2011 року ТОВ "Паритет-78" видало ТОВ "Судноверф "Наваліс" видаткових накладних на суму 375785,88 гривень.

Згідно матеріалів справи, відповідно до виписок з рахунку ТОВ "Судноверф "Наваліс" у Миколаївському РУ "Приватбанк", підтверджується перерахування ТОВ "Судноверф "Наваліс" вартості товару ТОВ "Паритет-78" за договором №1 від 01.07.11 року і повна сплата товару у безготівковому порядку (а.с. 77-85).

Перевезення товарів за договором поставки між ТОВ "Судноверф "Наваліс" і "Паритет-78" здійснювалось дрібними партіями за допомогою легкового автомобіля Марки МАЗДА Моделі 626 2.0. д/н НОМЕР_2, яким користувався і користується менеджер ТОВ "Судноверф "Наваліс" - ОСОБА_4 (а.с. 87-89). Крім того, відповідачем не взято до уваги факт використання позивачем товару, придбаного у ТОВ "Паритет-78" у своїй господарській діяльності, про що свідчать договори підряду укладені між позивачем та Державною акціонерною холдинговою компанією "Чорноморський суднобудівний завод" (договір №7341 від 23.09.10 року, №7360 від 20.12.10 року, №7387 від 24.12.10 року, №7403 від 02.02.11 року та відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт) (а.с. 90-129).

Також в матеріалах справи знаходяться докази дотримання принципу обачності при виборі свого контрагента (ТОВ "Паритет-78"), а саме: копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Паритет-78", копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки з ЄДРПОУ (а.с. 57-59).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що дії позивача, як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідно до ч.4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав.

Крім того, судом 1-ї інстанції було вірно зазначено, що відповідно до Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 року №327, зареєстрованому в МЮ України 25.08.05 року за №25/11205, а саме пп.2.4.1, 2.4.2 п.2.4, висновок акту перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у п.4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08 року № 584.

Судом 1-ї інстанції було обґрунтовано встановлено, що висновки Акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях, без зазначення первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства з боку позивача.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СУДНОВЕРФ «НАВАЛІС» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування наказу від 30.10.2012 року № 1173, скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2012 року № 0001290231 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ю.В. Яковлев Суддя: Д.В. Запорожан Суддя: С.І. Жук