Постанова

від 11.04.2013 по справі 814/1556/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11 квітня 2013 року 13:56 Справа № 814/1556/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СУДНОВЕРФ "НАВАЛІС", вул.Індустріальна 1, м.Миколаїв, 54011 доДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул.Г.Петрової 2-А, м.Миколаїв, 54029; провизнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування наказу від 30.10.12р. №1173, скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.12р. №0001290231 за участю представників:

Від позивача: Глушаниця А.Л., довіреність від 01.04.13р.;

Від відповідача: Макаренко Ю.В., довіреність №2419/9/10-00 від 01.11.12р.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноверф "Наваліс" (позивач) звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (відповідач) з вимогою визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Паритет-78" у липні 2011р., визнати протиправним та скасувати Наказ відповідача від 30.10.12р. №1173 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Судноверф "Наваліс" (код за ЄДРПОУ 37206352), визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.11.12р. №0001290231.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях (а.с .4-18) .

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення ДПІ прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений законом (а.с.133-135).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноверф "Наваліс" зареєстровано виконкомом Миколаївської міської ради та перебуває на податковому обліку у відповідача. Позивач є платником ПДВ, основними видами діяльності є будування суден та плавучих конструкцій, ремонт та технічне обслуговування суден і човнів (а.с.25-26, 54-56).

Відповідачем з 30.10.12р., протягом 2 робочих днів, було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Паритет-78" (код за ЄДРПОУ 37206352) за липень 2011р.

За результатами перевірки було складено акт №3303/22-200/37032085 від 02.11.12р. (а.с. 23-41 ), за висновками якого, на думку відповідача, встановлено порушення:

- п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України в результаті чого занижено ПДВ за липень 2011р. у сумі 62631грн.

Крім того, в Акті перевірки було зазначено, що неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій за червень-липень 2011р. позивачем (а.с. 36 ), встановлено нікчемність та недійсність правочинів позивача та ТОВ "Паритет-78" (а.с .37 ); зроблено висновок, що ТОВ "Паритет-78" порушено ст.228 Цивільного кодексу щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету. а отже є недійсним (а.с .38 ).

22.11.2012р., на підставі висновків Акту, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0001290231 щодо визначення (донарахування) податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 62631.00грн. основного зобов'язання та застосування штрафних санкцій 15657.17грн. (а.с. 20 ).

Не погоджуючись з прийнятим рішеннями товариство оскаржило їх в адміністративному порядку. За результатом розгляду скарг рішення відповідача було залишено без змін (а.с. 42-49 ).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Паритет-78" у липні 2011р. та визнання протиправним та скасування Наказу відповідача від 30.10.12р. №1173 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Судноверф "Наваліс", то суд зазначає наступне.

Згідно положень статей 20.1.4., 75, 78, 79 Податкового кодексу України (ПКУ) податкові органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому ПКУ.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (75.1. ПКУ).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (ст.75.1.2.ПКУ).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (ст.78.1.1).

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПКУ.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (79.2.)

Судом встановлено, що відповідачем було отримано акт ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва від 09.09.11р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Паритет-78" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень - липень 2011р. (а.с. 136-146 ).

У зв'язку із цим відповідачем було направлено запит до позивача щодо надання пояснень та їх документального підтвердження від 30.09.2011р. (а.с. 50-51 ).

На підставі факту ненадання позивачем всіх необхідних документів зазначених в запиті (а.с.52-53), відповідно до положень ст.20.1.4., 75, 78, 79 ПКУ відповідачем було прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 30.10.2012р. №1173 (а.с.21) та повідомлення від 30.10.2012р. №619 (а.с.22), які були направлені позивачу 30.10.12р.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову в цій частині та про правомірність дій та рішень (наказу) відповідача щодо призначення та проведення перевірки.

Стосовно вимог позивача визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.11.12р. №0001290231 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

На підтвердження реальності (товарності) здійснення господарських операцій у періоді що перевірявся позивачем було надано суду копії відповідних первинних документів.

Також судом було досліджено наступні докази:

- договір поставки №1 з ТОВ "Паритет-78" (а.с. 60 ); видаткові накладні та податкові накладні на поставлений товар (а.с. 61-76 ); виписки з рахунку ТОВ "Судноверф "Наваліс" (а.с. 77-85 )

- наказ про прийняття на роботу на посаду менеджера №5-к від 11.06.10р., водійське посвідчення менеджера, документи на автомобіль (а.с.87-89);

- акт перевірки позивача, де було зазначено, що відповідачем досліджено податкові та видаткові накладні (а.с .29-34 ) щодо отримання товару (різноманітні технічні засоби та приладдя яке використовується для виконання ремонтних робіт);

- свідоцтво про держ.реєстрацію та про реєстрацію платником ПДВ ТОВ "Паритет-78" (а.с. 57-59 );

- Довідка з ЄДР, відповідно до якої основними видами діяльності ТОВ "Паритет-78" є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та інші види оптової торгівлі (а.с .59 );

- Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.13р. по справі №2а-6583/11/1470 за позовом ТОВ "Паритет-78" до ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії (а.с.149-152);

- повідомлення про економічний рейтинг підприємства позивача (а.с. 162 );

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку де зазначено що в штаті позивача у четвертому кварталі 2012р. працювало 133 особи, за цивільно - правовими договорами працювало 32 особи (а.с. 163 );

- договори підряду укладені між позивачем та Державною акціонерною холдинговою компанією "Чорноморський суднобудівний завод" (договір №7341 від 23.09.10р., №7360 від 20.12.10р., №7387 від 24.12.10р., №7403 від 02.02.11р. та відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт) (а.с .90-129 ).

Таким чином, на підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що факт придбання позивачем товарів у свого контрагента (ТОВ "Паритет-78") підтверджується зазначеними документами та фактом подальшого використання зазначених товарів (виключно виробничо - технічного призначення) на іншому підприємству (Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод") (а.с. 90-129 ).

Суд не приймає в якості належних доказів посилання відповідача на копію акту ДПІ в Центральному районі від 09.09.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Паритет-78" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків. Так у вказаному акті було зазначено, що перевірку провести неможливо у зв'язку із відсутністю ТОВ "Паритет-78" за податковою та юридичною адресою (а.с .136 ).

При цьому судом взято до уваги Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.13р. по справі №2а-6583/11/1470 за позовом ТОВ "Паритет-78" до ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 149-152 ).

Зазначеною Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду було підтверджено висновки суду першої інстанції (а.с. 153-157 ) щодо протиправності дій ДПІ у Центральному районі щодо встановлення місцезнаходження ТОВ "Паритет-78" та щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Паритет-78" (а.с. 149-152 ).

Крім того, відповідно до листа ДПА України від 03.02.09р. (п.2.1.2) податковим органам при проведенні перевірок слід врахувати, що не може бути доказом безтоварності посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо.

Суд також зазначає, що позивач та його безпосередній контрагент (ТОВ "Биоз-Аксон" та ПП "Лист-Юг"), які виписали податкові накладні, були зареєстровані як платники податку на додану вартість на момент вчинення відповідних господарських операцій.

На підставі зазначених доказів, суд дійшов висновку, що господарські правовідносини позивача та його безпосереднього контрагента (ТОВ "Паритет-78") були реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Крім того, з акту перевірки ДПІ вбачається, що на момент реалізації правовідносин позивача з контрагентом вони були зареєстровані, як діючі суб'єкти підприємницької діяльності і платники податків.

Безпідставним та необґрунтованим також є посилання відповідача на господарську діяльність контрагентів безпосереднього партнерів позивача. Суд приймає до уваги та досліджує господарські взаємовідносини тільки між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Слід також зазначити, що відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВС України №9 від 06.11.09р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно з ч.5 ст.12 ЦК України, добросовісність набувача майна (робіт, послуг) презюмується.

Пункт 18 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України надає перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок: такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні, соціальні основи держави, зокрема:

- правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;

- правочини, спрямовані на незаконне відчуження, або незаконне володіння, користування землею, як основним національним багатством, її надрами, іншими природними ресурсами;

- правочини щодо відчуження викраденого майна;

- правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу, або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, оспорювані правочини між позивачем та його контрагентом щодо придбання та поставки товарів (послуг) не є нікчемними по закону, як помилково стверджує відповідач.

Відповідачем не надано суду будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (реальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Крім цього, слід зазначити, що органи податкової служби не наділені повноваженнями за власною ініціативою визнавати нікчемними (недійсними) господарські угоди між двома суб'єктами господарювання з огляду на норми Закону "Про державну податкову службу" та ст.20 Податкового кодексу України.

В той же час, судом встановлено (доказів про інше відповідачем суду не надано) що у позивача була відсутня як головна мета одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди. Навпаки, судом було встановлено намір здійснювати та фактичне здійснення реальної підприємницької діяльності позивачем.

Так, 01.07.2011р. ТОВ "Судноверф "Наваліс" уклало договір поставки №1 з ТОВ "Паритет-78", згідно якого ТОВ "Паритет-78" зобов'язалось передати у власність ТОВ "Судноверф "Наваліс" товар, а ТОВ "Судноверф "Наваліс" в свою чергу зобов'язувалось прийняти та сплатити товар, поставка якого здійснювалась окремими партіями. (а.с .60 ).

Даний договір за формою та змістом відповідає вимогам ст.180 ГК України. Жодної підстави, передбаченої законом, вважати вказаний договір нікчемним немає.

На виконання зазначеного договору між ТОВ "Судноверф "Наваліс" та ТОВ "Паритет-78" оформлені видаткові накладні у липні 2011р.. Згідно із вищевказаним договором поставки №01 від 01.07.11р. ТОВ "Паритет-78" складені та видані ТОВ "Судноверф "Наваліс" податкові накладні на поставлений товар (а.с. 61-76 ).

Всього за липень 2011р. ТОВ "Паритет-78" видало ТОВ "Судноверф "Наваліс" видаткових накладних на суму 375785,88грн.

Відповідно до виписок з рахунку ТОВ "Судноверф "Наваліс" у Миколаївському РУ "Приватбанк", підтверджується перерахування ТОВ "Судноверф "Наваліс" вартості товару ТОВ "Паритет-78" за договором №1 від 01.07.11р. і повна сплата товару у безготівковому порядку (а.с .77-85 ).

Перевезення товарів за договором поставки між ТОВ "Судноверф "Наваліс" і "Паритет-78" здійснювалось дрібними партіями за допомогою легкового автомобіля Марки МАЗДА Моделі 626 2.0. д/н НОМЕР_1. яким користувався і користується менеджер ТОВ "Судноверф "Наваліс" - ОСОБА_3 (а.с .87-89 ).

Крім того, відповідачем не взято до уваги факт використання позивачем товару, придбаного у ТОВ "Паритет-78" у своїй господарській діяльності, про що свідчать договори підряду укладені між позивачем та Державною акціонерною холдинговою компанією "Чорноморський суднобудівний завод" (договір №7341 від 23.09.10р., №7360 від 20.12.10р., №7387 від 24.12.10р., №7403 від 02.02.11р. та відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт) (а.с. 90-129 ).

Позивачем також надано суду докази дотримання принципу обачності при виборі свого контрагента (ТОВ "Паритет-78"), а саме: копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Паритет-78", копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки з ЄДРПОУ (а.с .57-59 ).

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії позивача, як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Проаналізувавши зміст наданих відповідачем доказів (акт перевірки тощо) суд встановив, що висновки про нікчемність операцій (правочинів) позивача та його контрагентів є необґрунтованим, оскільки відповідачем не наведено правової підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Висновки відповідачем зроблені без дослідження усіх первинних документів та самих оспорюваних правочинів. Посилання відповідача на частини 1, 5 ст.203, ст.215, частину 1 ст.216 ЦКУ є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними у судовому порядку.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав (ч.4 ст.71 КАС України).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, зареєстрованому в МЮ України 25.08.05р. за №25/11205 (надалі - Порядок), а саме пп.2.4.1, 2.4.2 п.2.4, висновок акту перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у п.4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08р. № 584.

При розгляді справи, судом встановлено, що висновки Акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях, без зазначення первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства з боку позивача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Відповідно до положень ст.ст.69, 71, 76, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обґрунтованим, на думку суду, є також посилання позивача на відповідну судову практику. Так, в Постанові ВАСУ від 14.11.2012 року по справі №К/9991/50772/12 зазначено, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.

Крім того, в Ухвалі ВАСУ від 19.02.2013р. по справі №К/9991/56274/12 було зазначено, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідачем не було надано суду доказів наявності фактів узгодженості дій позивача з недобросовісним постачальником або інших неправомірних дій з боку позивача.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями ВСУ при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, прийняте на підставі Акту перевірки відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги є частково обґрунтованими та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 22.11.2012р. №0001290231.

3. В задоволені інших позовних вимог відмовити.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СУДНОВЕРФ "НАВАЛІС" (код ЄДРПОУ 37032085) судові витрати у розмірі 790грн. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 34034315).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 11.04.13р.

Повний текст постанови складено та підписано 12.04.13р.