Ухвала

від 29.05.2013 по справі 2а-9324/12/0170/8

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9324/12/0170/8

29.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-9324/12/0170/8 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 27.09.12

за позовом Фірми "Контур-ПК" (вул. Первомайська, буд.15-А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95007)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 16.08.2012 року № 0002982204.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фірми "Контур-ПК"(ЄДРПОУ 20755798) 134,98 грн. витрат за сплату судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 16.08.2012 року № 0002982204 прийнято на підставі та в межах повноважень, є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

У судове засідання 29.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Фірма "Контур-ПК" є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 08.02.1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 632330 (а.с.22) та Довідкою АА № 464976 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (а.с.45) та знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Сімферополі з 15.10.1995 року за № 0085, що підтверджується довідкою від 21.06.2007 року № 1812/29-0 (а.с.46).

На підставі п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 79, ст. 20 Податкового кодексу України, наказу від 23.07.2012 року № 1443 та повідомлення від 25.07.2012 року № 337/22-3, виданого ДПІ у м. Сімферополі посадовою особою ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Фірми "Контур-ПК" з питань взаємовідносин з ПП "Інтерстрой-2011" у січні 2012 року, про що складено Акт від 06.08.2012 року № 4270/22-320755798 (а.с.10-21).

Як зазначено в Акті перевірки повідомлення № 337/22-3 від 25.07.2012 року та копія наказу № 1443 направлені Фірмі "Контур-ПК" поштою з повідомленням про вручення.

Перевірку проведено в приміщення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС.

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС "Аудит", АРМ "Бест Звіт", АІС "Реєстр платників податків", АІС "Облік податків та платежів", пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України", документів, отриманих від Фірми "Контур-ПК", актів "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Інтерстрой 2011" з питань підтвердження показників податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій по податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень 2012 року ПП "Інтерстрой 2011", отриманого з ДПІ у м. Керчі АРК ДПС.

Перевіркою встановлено порушення:

1) ч. 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Інтерстрой 2011" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України.

2) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено завишення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 10798 грн. та донараховано основного платежу у сумі 10798 грн. ПДВ.

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002982204 від 16.08.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 13498,00 грн., у тому числі 10798 грн. за основним платежем та 2710 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.8).

Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 0002982204 від 16.08.2012 року та оскаржив його до суду.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податкове повідомлення - рішення № 0002982204 від 16.08.2012 року прийняте ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС на підставі висновків, викладених посадовою особою податкового органу в Акті перевірки від 06.08.2012 року № 4270/22-3/30755798, у якому зазначено, що в ході перевірки встановлена розбіжність з ПП "Інтерстрой-2011", сума відхилення ПДВ - 107798,34 грн.

Вказаний висновок зроблено посадовою особою ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС на підставі того, що 12.06.2012р. від ДПІ у м. Керчі АРК ДПС отримано акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Інтерстрой-2011" (ЄДРПОУ 37626563) з питань підтвердження показників податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій по податку на додану вартість за грудень 2011р., січень 2012р.

В даному акті вказується, що в результаті проведеної документальної перевірки ДПІ у м. Керчі ДПС ПП "Інтерстрой-2011" встановлено:

Наявність основних засобів:

За даними Декларацій з податку на прибуток за 4 квартал 2011р. (вх.9016028348 від 09.02.2012р.) основні засоби у ПП "Інтерстрой-2011" відсутні. У декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2011р. нарахування амортизації у податковому обліку відсутнє. Також, податковий розрахунок земельного податку, відомості про наявність документів про землю, податкова декларація екологічного податку ПП "Інтерстрой-2011" не надавались, що, на погляд податкового органу, свідчить про відсутність у підприємства основних засобів, транспортних засобів, нематеріальних активів, амортизаційних нарахувань. Отже, відсутні як база, так і об'єкт нарахування.

Чисельність:

Згідно звітності за формою 1 ДФ за 4 квартал 2011 року, наданої підприємством, штатна чисельність працівників складала 6 осіб, в тому числі посадові особи - директор та головний бухгалтер, працювало за сумісництвом - 0 осіб. Беручи до уваги, що основним видом діяльності підприємства згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ є будівництво будівель, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) (дані Декларації з ПДВ за січень 2012р. - більш 1,6 млн. грн.), 6 осіб (в тому числі директор та головний бухгалтер) фізично не могли здійснювати господарську діяльність в таких обсягах.

Наявність за юридичною адресою:

Підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що свідчить довідка ГВПМ Феодосійської МДПІ від 05.04.2012р. № 313/7/0732 про відсутність по місцю реєстрації ПП "Інтерстрой 2011". Податковим органом в Акті перевірки зазначено, що згідно вищезазначених документів встановити місцезнаходження платника податків не є можливим. При цьому, в ході організації проведення перевірки, з метою забезпечення проведення перевірки з питань підтвердження відомостей за результатами встановлених фактів вжито такі ходи: ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС направлено запити до КРП "Керченського міського бюро реєстрації та технічної інвентаризації" з метою отримання інформації щодо об'єктів нерухомості, про право власності ПП "Інтерстрой 2011" від 09.04.12р. №3151/10/22-03, до Керченського міського відділу реєстраційно - екзаменаційної роботи при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 10.04.12р. № 3152/10/22-03 з метою отримання інформації щодо транспортних засобів, які належать перевіряємому підприємству.

На момент проведення перевірки відповіді не отримано.

З урахуванням викладеного податковим органом зроблено висновок, що податкова адреса: 98330, м. Керч, вул. Будьоного, 24, оф. 1 не є фактичним місцем ведення діяльності чи розташуванням офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Крім того, посадовою особою податкового органу зроблено висновок, що операції ПП "Інтерстрой 2011" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ПП "Іитерстрой 2011" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

В ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що за податковою адресою ПП "Інтерстрой 2011" (98330, м. Керч, вул. Будьоного, 24 оф.1) не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно - транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

На погляд податкового органу, вищевикладене свідчить про відсутність у ПП "Інтерстрой 2011" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

З вищезазначених фактів податковим органом вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП "Інтерстрой 2011" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право-дієздатності ПП "Інтерстрой 2011", фінансово-господарські взаємовідносини між ПП "Інтерстрой 2011" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Як зазначено в акті перевірки, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарські відносини, актів приймання - передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Посадовою особою податкового органу в Акті перевірки зазначено, що правочини, нібито укладені між ПП "Інтерстрой 2011" та контрагентами не спричинили реального настання юридичних наслідків, виходячи із наступного.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно - правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

Факт здійснення правочину, зміст якого викладено в отриманих та виданих ПП "Інтерстрой 2011" податкових накладних, на погляд податкового органу, підтвердити неможливо.

У зв'язку з викладеним, посадова особа податкового органу під час проведення перевірки дійшла висновку, що операції з продажу та придбання товарів, робіт, послуг, відображені у податковій звітності контрагентів, не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту. Діяльність підприємства здійснювалась у порушення ст. 42 Конституції України, ст. 24 та ст. 65 Господарського кодексу України.

Господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Таким чином, податковим органом зроблений висновок, що ПП "Інтерстрой 2011" порушено ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Податковим органом зазначено, що, оскільки на ПП "Інтерстрой 2011" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Господарські операції між ПП "Інтерстрой 2011" (код за ЄДРПОУ 37626563) та Фірма "Контур-ПК" не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у значних обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів ведення господарської діяльності за січень 2012р.

Враховуючи вищенаведене, посадовою особою податкового органу зроблено висновок, що Фірма "Контур-ПК" сформувала податковий кредит від ПП "Інтерстрой 2011" у сумі 10798 грн. ПДВ неправомірно.

Перевіряючи правомірність зроблених податковим органом висновків, судом встановлено наступне.

17.01.2012 року між ПП "Договору Фірмою "Контур-ПК" від ПП "Інтерстрой-2011" були отримані рахунки-фактури № СФ-0079/01 від 17.01.2012 р. на товар: пульт CR-E 2x7,5 у кількості 1 од. на суму 58 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 666,67 грн. (а.с.52); № СФ-0085/01 від 17.01.2012 р. на товар: реле протоку FQS-U30G061H4000 у кількості 1 од., реле тиску RT200 0,2-6bar017-523766 у кількості 2 од., термостат KP79,50-100C,2m.Ag060L112666 у кількості 1 од., на загальну суму 6 790,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 131,67 грн. (а.с.53).

Позивачем проведена оплата за рахунками - фактурами у повному обсязі:

- 18.01.2012 р. у сумі 58000,00 грн. за рахунком-фактурою № СФ-0079/01 від 17.01.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням № 102 від 18.01.2012 р. (а.с.54);

- 20.01.2012 р. у сумі 6790,00 грн. за рахунком-фактурою № СФ-0085/01 від 17.01.2012 р., що підтверджується платіжним дорученням № 107 від 18.01.2012 р.(а.с.55).

Фірмою "Контур-ПК" були отримані від ПП "Інтерстрой-2011" податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит:

№ 61 від 18.01.2012 року на суму 58000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9666,67 грн. (а.с.56);

№ 20 від 20.01.2012 року на суму 6790,00, в т.ч. ПДВ 1131,67 грн. (а.с.57).

За січень 2012 року Фірмою "Контур-ПК" задекларовано податкового кредиту з ПДВ в загальній сумі 38987 грн., що підтверджується уточнюючою декларацією за січень 2012 року з додатком 5 (а.с.70-72).

Фірма "Контур-ПК" за січень 2012 року включила до складу податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, які були отримані від постачальника ПП "Інтерстрой-2011" на придбання товару, в загальній сумі 10798,34 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за січень 2012 року податковим органом встановлено його завищення всього у сумі 10798,00 грн.

З висновків акту перевірки податкового органу вбачається порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку) (абз. 1 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (абз. 2 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом (абз. 3 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами) (абз. 4 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (абз. 5 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку (абз. 6 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу (абз. 7 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу (абз. 8 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують виконання укладеного між Фірмою "Контур-ПК" та ПП "Інтерстрой 2011" договору купівлі - продажу від 17.01.2012 року поставки, є в матеріалах справи, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивач здійснив розрахунок за товар, поставлений ПП "Інтерстрой 2011", що підтверджується платіжними дорученнями № 102 від 18.01.2012 року та № 107 від 18.01.2012 року.

ПП "Інтерстрой 2011" були видані позивачеві податкові накладні: № 61 від 18.01.2012 року на суму 58000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9666,67 грн. та № 20 від 20.01.2012 року на суму 6790,00, в т.ч. ПДВ 1131,67 грн.

ПП "Інтерстрой 2011" зареєстровано як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200009766 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 315415 (а.с.50).

Таким чином, ПП "Інтерстрой 2011", будучи платником ПДВ, мав право на складання податкових накладних.

Отже, враховуючи, що сума податкового кредиту позивача в розмірі 10798,34 грн. по взаємовідносинам з ПП "Інтерстрой 2011" підтверджується податковими накладними, виписаними платником ПДВ, а також первинними бухгалтерськими документами, то сума податку на додану вартість в розмірі 10798,34 грн. була обґрунтовано віднесена Фірмою "Контур-ПК" до податкового кредиту за січень 2012 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 та 2 ст. 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки недійсності правочину.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом належними доказами не доведено, в чому полягає неспрямованість укладеного позивачем з ПП "Інтерстрой 2011" правочину на настання обумовлених ним правових наслідків.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судова колегія зазначає, що спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків, повністю виконаний сторонами.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає та чим підтверджується суперечність укладеної позивачем з ПП "Інтерстрой 2011" угоди моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Висновки, викладені податковим органом в акті перевірки про те, що оскільки на ПП "Інтерстрой 2011" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та всі господарські операції між ПП "Інтерстрой 2011" та Фірмою "Контур-ПК" не підтверджуються та свідчать про відсутність необхідних умов для реального настання результатів, а отже є нікчемними, суд вважає безпідставним.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки віднесення позивачем до податкового кредиту за січень 2012 року суми ПДВ 10798,34 грн. було правомірним, а винесення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкового повідомлення - рішення від 16.08.2012 року № 0002982204- протиправним.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.12 у справі № 2а-9324/12/0170/8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко