Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-14180/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-14180/12/0170/15

23.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 05.02.13 у справі № 2а-14180/12/0170/15

за позовом Совєтського районного споживчого товариства (вул. Першотравнева, буд.9,Совєтський,Автономна Республіка Крим,97200)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Совєтське районне споживче товариство звернулось з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0001602201 від 10.12.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3906,25 грн., у тому числі за основним платежем - 3125,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 781,25 грн. та № 0001612201 від 10.12.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3125,00 грн., у тому числі за основним платежем - 2500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 625,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.13 року позов Совєтського районного споживчого товариства - задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0001602201 від 10.12.2012 р., №0001612201 від 10.12.2012 р.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Совєтського районного споживчого товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП "Альянс" за період 01.01.2009р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки був складений акт від 17.10.2012р. №1428/22-01/01779310 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001602201 від 10.12.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3906,25 грн., у тому числі за основним платежем - 3125,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 781,25 грн.,

- № 0001612201 від 10.12.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3125,00 грн., у тому числі за основним платежем - 2500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 625,00 грн.

Донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 3906,25 грн. визначено податковим органом внаслідок порушення платником податків п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 3125,00 грн. визначено податковим органом внаслідок порушення платником податків пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" по операціям з придбання робіт у КП "Альянс", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 2500,00 грн., у тому числі по періодах: - за вересень 2010 р. - 1250,00 грн., за листопад 2010 р. - 1250,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Апеляційним розглядом встановлено, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях, щодо нікчемності правочинів, укладених між Совєтським районним споживчим товариством та його контрагентом - КП "Альянс"

В той же час, колегією суддів безперечно встановлено, що позивач мав договірні відносини з зазначеним суб'єктом господарювання.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано при апеляційному розгляді, укладені договори - виконані, за ними настали правові наслідки.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на час спірних правовідносин, визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Поза увагою податкового органу залишились ті обставини, що господарські операції знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку позивача.

Позивачем до валових витрат у 4 кварталі 2010 р. включені витрати по операціям з придбання робіт у КП "Альянс" за період 4 квартал 2010 р.

Так, в акті перевірки зазначено, що Совєтське районне споживче товариство в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 були завищені валові витрати на суму 12500 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у розмірі 3125 грн., у зв'язку з чим, на підставі спірного податкового повідомлення - рішення податковим органом збільшено грошове зобов'язання з податку на прибутку.

За даними податкового органу, завищення валових витрат пов'язане з тим, що Совєтське районне споживче товариство необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання робіт у КП "Альянс" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки робіт.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно із листів ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, які надійшли на адресу відповідача в рамках Постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

За даними податкового органу у КП "Альянс" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами - постачальниками та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладеної позивачем з КП "Альянс" угоди, оскільки, на думку податкового органу, вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

На думку податкового органу діяльність контрагентів позивача, а саме КП "Альянс" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладеної позивачем з КП "Альянс" угоди.

Крім того, відносно посадових осіб контрагента позивача порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства.

Апеляційним розглядом встановлено, що між Совєтським районним споживчим товариством та КП "Альянс" було укладено договір на виконання підрядних робіт №185 від 15.09.2010 р., відповідно до якого підрядник взяв на себе зобов'язання виконати комплекс робіт по будівництву та проектуванню лінії електропередач 0,4 кВ, яка живить магазин №4, розташований: смт Совєтське, вул. Гастела,40, магазин №86, розташований: смт Совєтське, пер Совєтський, 28.

На виконання умов вказаного договору КП "Альянс" виконало комплекс робіт по будівництву та проектуванню лінії електропередач 0,4 кВ, яка живить магазин №86 на суму 7500,00 грн., в т.ч ПДВ 1250,00 грн. (вартість без ПДВ 6250,00 грн.), комплекс робіт по будівництву та проектуванню лінії електропередач 0,4 кВ, яка живить магазин №4 на суму 7500,00 грн., в т.ч ПДВ 1250,00 грн. (вартість без ПДВ 6250,00 грн.), що підтверджується актами виконаних робіт за листопад 2010 р ( форми КБ-2в), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2010 р (форма КБ-3).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснена оплата вартості отриманих робіт.

А відтак, за датою отримання вказаних робіт/оплати вартості робіт, відповідно до приписів п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334, позивач включив до складу валових витрат у 4 кварталі 2010 р. суму у розмірі 12500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником магазина №4, розташованого: смт Совєтське, вул. Гастела,40, магазина №86, розташованого: смт Совєтське, пер Совєтський, 28.

Згідно акту -вимоги від 20.04.2010 р. ВАТ "Крименерго" встановлено ряд зауважень по роботі схеми обліку, відповідно до якого позивач був зобов'язаний виконати роботи щодо приведення схеми обліку у відповідності до норм технічної документації.

На виконання вказаного акту позивачем були отримані технічні умови та укладений договір на виконання підрядних робіт №185 від 15.09.2010 р. з КП "Альянс".

Відповідно до довідки про виконання технічних умов вказані роботи були виконані КП "Альянс" у відповідності до проектної документації, зауважень не має.

З матеріалів справи вбачається, що виконані роботи у подальшому враховані позивачем при збільшенні балансової вартості основних засобів та при розрахунку амортизаційних відрахувань, що підтверджується, розрахунком амортизації за 2011 р., бухгалтерськими довідками про балансову вартість основних засобів.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримані роботи пов'язані з господарською діяльністю позивача, та призвели до збільшення вартості основних фондів платника податків.

А відтак, враховуючи зміст господарської операції, приймаючи до уваги, що валові витрати у сумі 12500,00 грн. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача та пов'язані з веденням господарської діяльністю останнього, вказані витрати є валовими витратами у розумінні приписів п. 5.1. ст. 5 Закону №334, чинного на час здійснення господарських операції.

Таким чином, Совєтським районним споживчим товариством виконані усі умови, передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", для віднесення до валових витрат, витрат, пов'язаних з придбанням робіт у КП "Альянс" на суму 12500,00 грн., оскільки за результатами вказаних витрат збільшилась балансова вартість основних засобів.

Колегією суддів безперечно встановлено, що позивач має податкові накладні, винесені у виконання господарських операції, зауважень з боку податкового органу щодо їх невідповідності приписам ЗУ "Про податок на додану вартість" не має.

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 ЗУ "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

За даними податкового органу у КП "Альянс" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами -постачальниками та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам -покупцям.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладеної позивачем з КП "Альянс" угоди, оскільки, на думку податкового органу, вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

На думку податкового органу діяльність контрагентів позивача, а саме КП "Альянс" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

Як зазначено вище, податковий орган дійшов висновку про нікчемність укладеної позивачем з КП "Альянс" угоди.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарських операцій; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання робіт та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні угод з контрагентами - постачальниками.

Водночас ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання робіт від КП "Альянс".

А відтак, податковий кредит в сумі 2500,00 грн., нарахований Совєтським районним споживчим товариством, за вересень, листопад 2010 р. по операціях придбання робіт у КП "Альянс" є обґрунтованим та відповідає нормам Закону №168.

Також, зазначене свідчить про те, що господарські операції між позивачем та його постачальником були спрямовані на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарських операцій, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України. Доводи апеляційної скарги зводяться до нікчемності угоди між позивачем та КП "Альянс" та як наслідок - безтоварності господарських операцій.

Колегія суддів вважає такі доводи неспроможними з наступних підстав.

Ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, укладених позивачем з контрагентами, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з КП "Альянс" правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з отримання робіт від КП "Альянс", на які платник податків посилається як на підставу виникнення у нього права на формування податкового кредиту та включення понесених витрат до складу валових витрат, відповідачем спростовані не були.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, якій вірно зазначив, що за відсутністю вироку суду, яким підтверджено фіктивність здійснення операцій між позивачем та КП "Альянс", вказаних в акті перевірки, безперечних доказів, які свідчать про неможливість отримання робіт від КП "Альянс" (зокрема доказів отримання вказаних робі від інших постачальників), та при наявності доказів, які підтверджують отримання робіт саме від КП "Альянс" та його використання в господарської діяльності позивачем, відсутні підстави визнання вказаних операцій фіктивними, такими, що спрямовані на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки податкові повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0001602201 від 10.12.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3906,25 грн., у тому числі за основним платежем - 3125,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 781,25 грн., № 0001612201 від 10.12.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3125,00 грн., у тому числі за основним платежем - 2500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 625,00 грн., прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, та є протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; ст.197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.13 у справі № 2а-14180/12/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна