Ухвала

від 28.05.2013 по справі 2а-4589/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року м. Київ К-39654/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року

у справі № 2а-4589/10/1670

за позовом Приватного підприємства «РАПС-СКС»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним акту, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року, позов Приватного підприємства «РАПС-СКС» (позивач) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано акт № 220 від 19 серпня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ у Полтавській області поновити ПП «РАПС-СКС» в реєстрі платників податку на додану вартість з 19 серпня 2010 року за індивідуальним податковим номером 344510916036 Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «РАПС-СКС» витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПП «РАПС-СКС» зареєстровано в якості платника податку на додану вартість в липні 2006 року, у зв'язку з чим йому видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23491311 від 25 липня 2006 року.

В свою чергу, комісією, створеною відповідно до розпорядження Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 679 від 29 березня 2010 року, встановлено, що на підприємстві позивача відсутні основні фонди та недостатня кількість працюючих, статутний фонд не сформовано, вид діяльності підприємства віднесено до ризикового, податкове навантаження з податку на додану вартість менше ніж середньогалузеві показники по області.

З огляду на викладене, податковий орган дійшов висновку про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «РАПС-СКС» № 23491311 від 25 липня 2006 року, у зв'язку з чим відповідачем складено акт № 220 від 19 серпня 2010 року про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість на підставі підпункту «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту «в» пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Правовий аналіз наведеного положення Закону № 168/97-ВР не дає підстав для висновку про можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з будь-яких причин взагалі, оскільки, поняття «будь-які інші причини» у вказаній правовій нормі вжито саме стосовно звільнення особи від сплати податку з інших мотивів, ніж рішення суду, однак жодним чином не розширює вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника відповідно до зазначеної норми Закону.

При цьому, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з моменту реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість він не реєструвався як платник єдиного податку та не став суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від встановленого Законом № 168/97-ВР, чи звільняють від сплати податку на додану вартість за рішенням суду або з будь-яких інших підстав.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Бившева Л.І.

Голубєва Г.К.