донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.06.2013р. справа №29/62пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Склярук О.І. Богатиря К.В., Ушенко Л.В. за участю представників сторін: від позивача-Усенко О.І., довіреність №10/04-2013 від 10.04.2013р. від відповідача-не з'явилися від заявника апеляційної скарги-ОСОБА_5 довіреність №3451 від 21.05.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_6, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Донецької області від 02.06.2009р. по справі№29/62пд (суддя: Джарти В.В.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» до відповідача:Приватного підприємства «Фірма «Хелп» провизнання недійсним договору купівлі-продажу №9 від 01.11.2001р.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Фірма «Хелп» м. Донецьк про визнання договору купівлі-продажу №9 від 01.11.2001р. укладеного між Приватним підприємством «Фірма «Хелп» та Лікувально-оздоровчим комплексом «Марат» недійсним з дня його укладення.
Рішенням господарського суду Донецької області по справі №29/62пд від 02.06.2009р., (суддя: Джарти В.В.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №9 від 01.11.2001р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» м. Донецьк (Ідентифікаційний код 02650794) та Приватним підприємством «Фірма «Хелп» м. Донецьк (Ідентифікаційний код 307973704654). Стягнуто з Приватного підприємства «Фірма «Хелп», м. Донецьк, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» , м. Донецьк, 85,00 грн. - державного мита, 312,50 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення обгрунтовано приписами абзацу 2 ч.4 Розділу ІХ Господарського кодексу України та абзацу 2 ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. 50 Цивільного кодексу УРСР, Закону України «Про підприємства в Україні», ч. 1 ст. 57 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_6, м. Кривий Ріг звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Донецької області по справі 29/62пд від 02.06.2009р. повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки до розгляду справи не було залучено власників спірного майна, зокрема його.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2013р. відмовлено ОСОБА_6, м. Кривий Ріг в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2013р. ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2013р. у справі №29/62пд скасовано. Справу №29/62пд направлено до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2013р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження.
21.05.2013р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат», м. Донецьк надійшло клопотання, в якому позивач просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки свого представника у судове засідання та неотриманням копії апеляційної скарги.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено.
Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. у зв'язку з відпусткою судді Дучал Н.М. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя: Склярук О.І., судді: Богатир К.В., Ушенко Л.В.
03.06.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на необхідність надати додаткові докази по справі, які з незалежних від волі скаржника обставин не було долучено раніше.
В судове засідання (03.06.2013р.) з'явився представник ОСОБА_6, просив відкласти розгляд справи з огляду на необхідність надати додаткові докази по справі, а саме посилається на те, що у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ суддею Касьян О.П. розглядається справа про витребування майна, предметом якого є спірне приміщення по вказаному договору купівлі-продажу №9 від 01.11.2001р. Вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі, рішення просив скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судове засідання (03.06.2013р.) з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат», проти вимог викладених в апеляційній скарзі заперечував. Просив рішення господарського суду Донецької області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що господарський суд не приймав рішення про права та обов'язки ОСОБА_6, оскільки ТОВ «ЛК «Марат» був заявлений позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу №9 від 01.11.2001р., укладеного з ПП «Фірма Хелп». Ця категорія спорів не відноситься до майнових спорів, так як при розгляді таких позовних заяв не вирішується питання про право власності на майно, яке було предметом договору. Тому рішення по цій справі не впливає на перехід права власності від однієї особи до іншої, оскільки предметом такого позову є лише питання про дійсність чи недійсність самого договору. Крім того, як зазначає апелянт, станом на момент винесення оскаржуваного рішення 02.06.2009р. власником спірного майна була ОСОБА_7 (яка була власником цього майна у період з 27.04.2009р. по24.10.2012р.).
Враховуючи пояснення представників сторін, приписи ст. 79 ГПК України та те, що судом першої інстанції надавалася лише правова оцінка спірному договору на відповідність його вимогам діючого на той час законодавства, судова колегія вважає, що підстави для задоволення клопотання про відкладання розгляду справи - відсутні.
Представники Приватного підприємства «Фірма «Хелп», м. Донецьк в судове засідання (03.06.2013р.) не з'явилися. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином.
Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2013р. та 22.05.2013р., явка сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи викладене та з огляду на приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників Приватного підприємства «Фірма «Хелп».
Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, судова колегія зазначає наступне.
01.11.2001р. між Лікувально-оздоровчим комплексом «Марат» (Продавець) та Приватним підприємством «Фірма «ХЕЛП» (Покупець) було підписано договір купівлі-продажу №9. (а.с.5)
Згідно п.1.1. договору, Продавець продав, а Покупець купив наступні об'єкти: котедж 1, котедж 2, котедж 3 загальною площею 221,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 на території ЛОК «Марат» відповідно до умов, визначеними у цьому договорі.
Вартість відчужуваних об'єктів згідно експертної оцінки складала 36 000,00 грн., у томі числі ПДВ.
Покупець зобов'язаний був оплатити об'єкт протягом 60 календарних днів (п. 2.3 договору).
Продавець зобов'язується не пізніше п'яти днів з моменту підписання договору передати покупцю об'єкт договору по оформленому сторонами акту приймання-передачі та зі всією необхідною документацією. (п. 2.4 договору).
Договір № 9 від 01.11 2001р. від імені продавця - ЛОК «Марат» був підписаний директором ОСОБА_16, від імені покупця - ПП «Фірма «Хелп» договір підписаний директором Кабановою Світланою Андріївною, яка діяла на підставі Статуту підприємства.
Відповідно до тексту позовної заяви, про факт продажу цього майна Позивач дізнався тільки у жовтні 2007р., коли на посаду генерального директора було обрано Золенко О.М., який здійснив інвентаризацію майна товариства. Вважаючи, що вище зазначене нерухоме майно було відчужено в порушення діючого на той час законодавства, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням по справі позовні вимоги було задоволено повністю.
Як зазначалося вище, заявник апеляційної скарги просить скасувати рішення по справі, посилаючись, що його, як і інших власників спірних об'єктів нерухомості не було залучено до розгляду справи судом першої інстанції, і, як наслідок, суд прийняв рішення про його права та обов'язки, що є безумовною підставою для скасування рішення.
Судова колегія зазначає, що питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. При цьому, у вирішенні питання щодо наявності інтересу у третьої особи суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки.
Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є підставою, для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Як свідчать матеріали справи, місцевим господарським судом визнано недійсним договір купівлі-продажу №9 від 01.11.2001р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» м. Донецьк (Ідентифікаційний код 02650794) та Приватним підприємством «Фірма «Хелп» м. Донецьк (Ідентифікаційний код 307973704654).
Таким чином, місцевим господарським судом рішення про права та обов'язки заявника апеляційної скарги ОСОБА_6 не приймалося.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на час прийняття рішення по справі ОСОБА_6 взагалі не був власником спірного майна.
Згідно тексту апеляційної скарги, на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2003р., укладеного між ПП «Фірма Хелп» та ОСОБА_12, останій було продано котеджі №1 та №2 загальною площею 137,7кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_2.
На підставі договору купівлі-продажу котеджу від 17.05.2006р. ОСОБА_12 продала спірні об'єкти нерухомості ОСОБА_13, яка в свою чергу після присвоєння нової поштової адреси продала 05.02.2007р. ОСОБА_14 котедж №2, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 70,8кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна-12320451, набутий ОСОБА_13 за договором купівлі-продажу від 17.05.2006р. реєстровий №562.
06.07.2007р. ОСОБА_14 після реконструкції (збільшення площі котеджу до 140,3кв.м.), введення в експлуатацію та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно продала ОСОБА_6 спірну будівлю котеджу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який останній продав 27.04.2009р. ОСОБА_7, яка також набула право власності на це майно на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2009року (посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_15, за реєстровим №873).
Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення 02.06.2009р. власником спірного майна була ОСОБА_7 (яка була власником цього майна у період з 27.04.2009р. по 24.10.2012р.).
Тобто наявність рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу №9 від 01.11.2001р. жодним чином не вплинула на перехід права власності на майно, яке було предметом цього договору, а отже винесення оскаржуваного рішення жодним чином не порушило права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_6, оскільки на той час апелянт взагалі не мав жодних майнових прав по відношенню до спірного майна, бо не був його власником.
За таких підстав, твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області по цій справі.
Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Донецької області від 02.06.2009р. по справі №29/62пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 02.06.2009р. по справі №29/62пд- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: О.І. Склярук
Судді: К.В. Богатир
Л.В. Ушенко
Надруковано 7примірників: 1-позивачу, 1-відповідачу, 2-скаржнику; 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2013 |
Оприлюднено | 05.06.2013 |
Номер документу | 31592038 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Склярук О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні