Постанова

від 10.04.2013 по справі 807/217/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 807/217/13-а

Рядок статзвіту № 3.7.2

Код - 13

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та її структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до Закарпатського регіонального осередку республіканської Асоціації соціальної підтримки та захисту колишніх співробітників спецслужб України "Співдружність" про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головна державна інспекція на автомобільному транспорті та її структурний підрозділ - Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатського регіонального осередку республіканської Асоціації соціальної підтримки та захисту колишніх співробітників спецслужб України "Співдружність" про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400,00 грн.

10.04.2013 до суду від представника позивача Марканича В. М. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також зазначає, що позовні вимоги підтримує з мотивів, наведених у позовній заяві. Крім того, 10.04.2013 до суду від представника позивача Марканича В. М. надійшло клопотання, в якому просить суд долучити до матеріалів справи документ про сплату судового збору в розмірі 114,70 грн. від 10.04.2013 № 0171010010.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Враховуючи вищезазначене та згідно ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, заступником начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області Фейцаруком Я. С. на підставі акту від 01.08.2012 № 029693, в якому зафіксовано порушення відповідачем ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, відсутні ліцензійна картка та договір із замовником транспортних послуг, 11.09.2012 винесено постанову № 150929 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. за допущене порушення, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Також, за результатами проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, заступником голови комісії з проведення ліквідації Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Слободянюком С. М. на підставі акту від 04.10.2012 № 029834, в якому зафіксовано порушення відповідачем ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутні ліцензійна картка та договір із замовником транспортних послуг, 22.11.2012 винесено постанову № 158487 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. за допущене порушення, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок), яким визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень (п.1 Порядку).

Відповідно до п.2 Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно п.4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

За результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку).

У відповідності до п.25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Пунктом 26 Порядку встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно п.п.27-29 Порядку у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій. Фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Уповноважена особа суб'єкта господарювання, водій під час проведення перевірки мають право: ознайомитися з актом, підписати або відмовитися від його підписання; надати свої пояснення та зауваження щодо змісту акта (п.40 Порядку).

Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III, із змінами і доповненнями (далі - Закон), визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту та регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб).

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Відсутність таких документів у водія на момент проведення перевірки є порушенням ст. 39 Закону та підставою для застосування відповідальності, визначеної ч. 1 ст. 60 Закону.

Документами для нерегулярних пасажирських перевезень, зокрема, для водія автобуса, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України (ч. 4 ст. 39 Закону).

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, 1700,00 грн.

Постанови про застосування фінансових санкцій № 150929 від 11.09.2012 та № 158487 від 22.11.2012 відповідачем в установленому порядку не оскаржувалися.

На час розгляду даної адміністративної справи фінансові санкції в сумі 3400,00 грн. відповідач не сплатив.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, ч. 6 ст. 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та її структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до Закарпатського регіонального осередку республіканської Асоціації соціальної підтримки та захисту колишніх співробітників спецслужб України "Співдружність" про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400,00 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Закарпатського регіонального осередку республіканської Асоціації соціальної підтримки та захисту колишніх співробітників спецслужб України "Співдружність" (вул. Собранецька, 150/7, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ідентифікаційний код 22115519) на користь Державного бюджету України фінансові санкції в сумі 3400,00 (три тисячі чотириста гривень) грн.

3.Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ващилін Р. О.