Постанова

від 16.05.2013 по справі 801/3669/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2013 р. Справа №801/3669/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсоюзтехнології ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримсоюзтехнології ЛТД" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000751504 від 26.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 14 508,00грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2 959,50грн;

- №0004281501 від 26.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем у сумі 17 386,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4 348,00грн;

- №0004291501 від 26.03.2013 року про зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток у сумі 2998,00грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм податкового законодавства, в зв'язку з чим, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.04.2013 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.04.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про відкладення розгляду справи (а.с.156), надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.16-167).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.158), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС) є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» зареєстровано у якості юридичної особи 07.09.2009 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.16).

Згідно довідки від 08.09.2009 року вих.№1845/29-20 позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі з 08.09.2009 року за №58669 (а.с.14).

Згідно свідоцтва №100266387 серії НБ №0389933 позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 30.01.2010 року (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС 28.02.2013 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (ЄДРПОУ 36646061) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП "Строітель плюс" (ЄДРПОУ 31263808) за березень, травень - жовтень 2010 року, січень - березень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 28.02.2013 року №1312/15.4/36646061(далі - акт перевірки) (а.с.25-32).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (а.с.32):

-пп.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 п.п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування від усіх видів діяльності в періоді, що перевірявся на загальну суму 2998грн., у тому числі по періодах : за 1 квартали 2011 року на суму 2998 грн. занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 17 386грн., у тому числі по періодах: 1 кв.2010 року -3 178грн., 2 кв.2010 року - у сумі 5 8434грн.,3 кв.- у сумі 2490грн.,4 кв. 2010 року - у сумі 3 291грн.,1кв.2011року - у сумі 2 593грн.

-пп.14.1.18, пп.14.155 п.14.1 ст.14, п.15.1,ст.15, п. 198.6, ст.198 п.200.17ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 14 508грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення:

-№0000751504 від 26.03.2013 року, яким ТОВ «КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 14508грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2959,50грн (а.с.33);

-№0004281501 від 26.03.2013 року, яким ТОВ «КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 17386грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4348грн. (а.с.35);

-№0004291501 від 26.03.2013 року, яким ТОВ «КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 2998грн.(а.с.36).

Висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС в акті обґрунтовуються тим, що за період за березень, травень - жовтень 2010 року, січень - березень 2011 року по 30.09.2010 року ТОВ «КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» мало взаємовідносини з підприємством-постачальником БВП «Строітель Плюс» (ЄДРПОУ 31263808), яке здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На думку відповідача, БВП «Строітель плюс» (ЄДРПОУ 31263808) безпідставно сформувало податкові зобов'язання та податковий кредит по податковим накладним, виписаним на придбання чи продаж товарів (робіт, послуг), які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено ст.22, ст.185, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

В акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою ТОВ «КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (ЄДРПОУ 36646061) не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з придбання товарів ( робіт, послуг) з БВП « Строітель плюс» (ЄДРПОУ 31263808), які мають ознаки фіктивних підприємств.

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішеннь та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт -службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

За період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року ТОВ «КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ» задекларовано податок на прибуток у сумі 814грн. та за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року задекларовано від`ємне значення об`єкту оподаткування у сумі 2998грн.

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що при повноті визначення податку на прибуток по взаємовідносинам з БВП «Строітель -Плюс» (ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011року встановлено його заниження у сумі 17 386грн та при повноті визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з вищевказаним контрагентом встановлено його завищення у сумі 14 508грн., у тому числі за березень 2010 року у сумі - 252грн., травень 2010 року - у сумі 1667грн., червень 2010 року у сумі - 3000грн., серпень 2010 року у сумі -1175грн., вересень 2010 року у сумі - 817грн., жовтень 2010 року у сумі - 2633грн.,січень 2011 року у сумі - 1033грн., лютий 2011 року у сумі -583грн.,березень 2011 року у сумі - 1058грн.

Матеріали справи свідчать про те, що БВП «Строітель Плюс» надавало Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримсоюзтехнології ЛТД» транспортні послуги з переміщення вантажів по Криму та Україні за період березень, травень-жовтень 2010р., січень-березень 2011р. Це підтверджено первинними документами, які були надані ТОВ «Кримсоюзтехнології ЛТД» для перевірки: договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, банківські виписки, товаро-транспортні накладні, заявки на перевезення вантажів адресовані БПВ «Строітель Плюс».

22.03.2010 року було сплачено на рахунок БВП «Строітель-Плюс» за надані послуги з перевезення вантажу у сумі 11250 грн., які підтверджуються актом виконаних робіт № 757 від 22.03.2010 року. та банківською випискою від 22.03.2010 р., наданою податковою накладною № 757 від 22.03.2010 р. на суму 11250 грн.

25.03.2010 року на рахунок БВП «Строітель-Плюс» за надані послуги з перевезення вантажу було сплачено у сумі 4000 грн., які підтверджуються актом виконаних робіт № 1235 від 29.03.2010 року, банківською випискою від 25.03.2010 р., наданою податковою накладною № 1235 від 29.03.2010 р. на суму 4000 грн.

На підставі заявок в адресу БВП «Строітель-Плюс» за вих. № 43 від 23 березня 2010 р., вих. № 25 від 02 березня 2010 р., вих. № 37 від 19 березня 2010 р. були вивезені ГТВ з наступних організацій, які підтверджуються актами виконаних робіт та наданими ТТН.

28.05.2010 року на рахунок БВП «Строітель-Плюс» за надані послуги з перевезення вантажу було сплачено 10000 грн., які підтверджуються актом виконаних робіт № 2051 від 31.05.2010 р. на суму 8000 грн., банківською випискою від 28.05.2010 р., наданою податковою накладною №2051 від 31.05.2010 р. на суму 10000 грн.

На підставі заявок в адресу БВП «Строітель-Плюс» за вих. № 86 від 17 травня 2010 р., вих. №92 від 24 травня 2010 р. були вивезені ГТВ з наступних організацій, які підтверджуються актами виконаних робіт та наданими ТТН.

В червні 2010 р. було сплачено на рахунок БВП «Строітель-Плюс»:

- 30.06.2010 р. - за надані послуги з перевезення вантажу на суму 18000 грн., які підтверджуються актом виконаних робіт (акт № 3118 від 29.06.2010 р. на суму 20000 грн.., банківською випискою від 30.06.2010 р., наданою податковою накладною №3118 від 29.06.2010 р. на суму 18000 грн).

На підставі заявок в адресу БВП «Строітель-Плюс» за вих № 94 від 08 червня 2010 р., за вих. № 97 від 14.06. 2010 р., вих. № 99 від 21.06. 2010 р., вих. №104 від 24.06. 2010 р. були вивезені ГТВ з наступних організацій, які підтверджуються актами виконаних робіт та наданими ТТН.

В липні 2010 р. за надані послуги з перевезення вантажу, які підтверджуються актом виконаних робіт №3241 від 30.07.2010 р. на суму 4200 грн., наданою податковою накладною №3241 від 30.07.2010 р. на суму 4200 грн. Згідно банківською виписки від 03.08.2010 р. на рахунок БВП «Строітель-Плюс» сума 4200 грн. була перерахована 03.08.2010 р.

На підставі заявок в адресу БВП «Строітель-Плюс» за вих № 108 від 07.07. 2010 р., вих.№111 від 20.07.2010 р.), були вивезені ГТВ з наступних організацій, які підтверджуються актами виконаних робіт та наданими ТТН.

В серпні 2010 р. було сплачено на рахунок БВП «Строитель-Плюс»:

- 27.08.2010 р. за надані послуги з перевезення вантажу у сумі 2850 грн.,які підтверджуються актом виконаних робіт (акт № 4134 від 27.08.2010 р. на суму 2850 грн,. банківською випискою від 27.08.2010 р., наданою податковою накладною №4134 від 27.08.2010 р. на суму 2850 грн.

На підставі заявок в адресу БВП «Строітель-Плюс» за вих. № 115 від 17.08.2010 р.), були вивезені ГТВ з наступних організацій, які підтверджуються актами виконаних робіт та наданими ТТН.

У вересні 2010 року надані послуги з перевезення вантажу, підтверджуються актом виконаних робіт № 5206 від 30.09.2010 р. на суму 4900 грн., наданою податковою накладною № 5206 від 30.09.2010 р. на суму 4900 грн. Згідно банківської виписки від 01.10.2010 р на рахунок БВП «Строітель-Плюс» сума 4900 грн. була перерахована 01.10.2010 р.

На підставі заявок в адресу БВП «Строітель-Плюс» за вих № 119 від 07.09.2010 р., вих № 121 від 24.09. 2010 р., вих № 124 від 28.09. 2010 р.), були вивезені ГТВ з наступних організацій, які підтверджуються актами виконаних робіт та наданими ТТН.

У жовтні 2010 р. надані послуги з перевезення вантажу підтверджуються актом виконаних робіт № 5111 від 27.10.2010 р. на суму 15800 грн., наданою податковою накладною № 5111 від 27.10.2010 р. сумою 15800 грн. Згідно банківської виписки від 27.10.2010 р. на рахунок БВП «Строітель-Плюс» сума 15800 грн. була перерахована 27.10.2010 р.

На підставі заявок в адресу БВП «Строітель-Плюс» за вих № 130 від 26. 10. 2010 р., вих № 127 від 06.10.2010 р., вих № 128 від 22.10.2010 р.), були вивезені ГТВ з наступних організацій, які підтверджуються актами виконаних робіт та наданими ТТН:

У січні 2011 р. надані послуги з перевезення вантажу підтверджуються актом виконаних робіт № 208 від 28.01.2011 р. на суму 6200 грн., наданою податковою накладною № 208 від 28.01.2011 р. на суму 6200 грн. Згідно банківської виписки від 03.02.2011 р. на рахунок БВП «Строітель-Плюс» сума 6200 грн. була перерахована 03.02.2011 р.

На підставі заявок в адресу БВП «Строітель-Плюс» за вих. № 192 від 14.01.2011р., вих № 195 від 27.01.2011 р. були вивезені ГТВ з наступних організацій, які підтверджуються актами виконаних робіт та наданими ТТН.

У лютому 2011р. надані послуги з перевезення вантажу підтверджуються актом виконаних робіт № 643 від 28.02.2011 р. на суму 3500 грн., наданою податковою накладною № 643 від 28.02.2011 р. на суму 3500 грн. Згідно банківської виписки від 02.03.2011 р. на рахунок БВП «Строітель-Плюс» сума 3500 грн. була перерахована 02.03.2011 р.

На підставі заявок в адресу БВП «Строітель-Плюс» за вих. № 199 від 04.02. 2011 р., вих № 203 від 2011 р., вих № 207 від 24.02. 2011 р.були вивезені ГТВ з наступних організацій, які підтверджуються актами виконаних робіт та наданими ТТН.

У березні 2011 р. надані послуги з перевезення вантажу підтверджуються актом виконаних робіт № 875 від 31.03.2011 р. на суму 6350 грн. наданою податковою накладною № 425 від 31.03.2011 р.на суму 6350 грн. Згідно банківської виписки від 05.04.2011 р. на рахунок БВП «Строітель-Плюс» сума 6350 грн. була перерахована 05.04.2011 р.

На підставі заявок в адресу БВП «Строітель-Плюс» за вих. № 210 від 15.03. 2011 р., вих. № 214 від 19.03. 2011 р., вих. № 215 від 31.0.2011 р., вих. № 211 від 22.03.2011 р. були вивезені ГТВ з наступних організацій, які підтверджуються актами виконаних робіт та наданими ТТН.

За результатами господарських операцій з контрагентом, по факту продажу товарів позивач отримав дохід, валовий прибуток, та використав податковий кредит у власній господарській діяльності, тобто вчинена господарська операція призвела до зміни в структурі активів та зобов'язань платника податків, що підтверджується документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, використання у господарській діяльності ТОВ» Кримсоюзтехнології ЛТД» товарів, які отримані від БВП» Строітель-Плюс» підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XV, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. під №168/704, які відповідають вимогам первинного документа, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.27 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Нормами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічна норма міститься у п. 139.1.9 Податкового кодексу України.

За своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання товарів, які оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону №168).

Підпунктом 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону №168 сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Документ, що засвідчує факти відвантаження товарів, виконання робіт (послуг), здійснення розрахункових операцій, тобто фіксує факти здійснення господарських операцій, є первинним документом.

Положенням про забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, встановлено такі вимоги до первинних документів:

"Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм".

Згідно з наведеними нормативно-правовими актами документальним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів є належним чином оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників, акти виконаних робіт, чеки реєстраторів розрахункових операцій та податкові накладні, виписані постачальником, який зареєстрований в якості платника ПДВ.

Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Всі податкові накладні, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом з'ясовано, що суми вартості товарів придбаних у БВП «Строітель- Плюс» включені позивачем до складу валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Проаналізувавши всі матеріали справи судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів, що сторони при оформленні документів мали умисел направлений на несплату податків.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", відповідно до частини 2 зазначеної статті якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є достовірними і були внесені і до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд також враховує, що відповідно до чинного законодавства позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримсоюзтехнології ЛТД" не зобов'язано та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків.

Суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Зазначеної думки також додержується Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 року у справі №К/9991/50772/12.

Також слід вказати, що неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є підставою для висновків невиконання господарських операцій.

Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, був не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При цьому слід прийняти до уваги, що позивач не має права витребувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента, а відтак у діях позивача відсутні порушення норм чинного податкового законодавства з наведених вище підстав.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Аналогічні висновки викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р., справа "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) де зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Як вбачається з первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, угоди між позивачем та БВП « Строітель - Плюс» були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується:

- договором від 01.03.2010 року №205 (а.с.48);

- реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.49,53,63,87,93,100);

- товаро-транспортними накладними (зворотній бік а.с.,51, зворотній бік а.с.52,а.с.58,60, зворотній бік а.с.62, 71,75, зворотній бік а.с.76,77-78,80, зворотній бік а.с.83, зворотній бік а.с.84, зворотній бік а.с.86, зворотній бік а.с.91, зворотній бік а.с. 92, зворотній бік а.с.96, зворотній бік а.с. 97, зворотній бік а.с.98, зворотній бік а.с.99, зворотній бік а.с.104, зворотній бік а.с.106, зворотній бік а.с.107, зворотній бік а.с.108, зворотній бік а.с.109,110, зворотній бік а.с.115-116, зворотній бік а.с.123, зворотній бік а.с.128,зворотній бік а.с.129, зворотній бік а.с.130, зворотній бік а.с.131);

-податковими накладними (а.с.50,54,55,64,81, зворотній бік а.с.94,101.,117,111,124);

-актами виконаних робіт, актами здачі приймання виконаних робіт (зворотній бік а.с.50,51,52,54,58,59,61,62,65,70 ,72-74,76,79,зворотній бік а.с.79, зворотній бік а.с.81,84,85-86, зворотній бік а.с.88, зворотній бік а.с. 89,90-91,94,96,97,98,99, зворотній бік а.с.101,104,105,106, 107, 108,109, зворотній бік а.с.111, зворотній бік а.с.113-115, зворотній бік а.с.117,120-123, зворотній бік а.с.124,128,129,130,131);

-банківськими виписками( а.с.112,118, зворотній бік а.с.124, зворотній бік127, а.с.132,133-134).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

Враховуючи що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято спірне повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000751504 від 26.03.2013 року, яким ТОВ «КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 14508грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2959,50грн, податкове повідомлення-рішення №0004281501 від 26.03.2013 року, яким ТОВ «КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 17386грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4348грн., податкове повідомлення-рішення №0004291501 від 26.03.2013 року, яким ТОВ «КРИМСОЮЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 2998грн. не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 26.03.2013 року №0000751504.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 26.03.2013 року №0004281501.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 26.03.2013 року №0004291501.

5.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИМСОЗТЕХНОЛОГІЇ ЛТД» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Бетховена, буд.113, кв.108, ідентифікаційний код юридичної особи - 36646061) судовий збір у розмірі 422 (чотириста двадцять дві) гривні з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко