Рішення

від 27.05.2013 по справі 914/1083/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.13 Справа № 914/1083/13

За позовом : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація», м. Львів

Про стягнення 64 313,47 грн

.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Долішній І.І. - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов регіональним відділення Фонду державного майна України по Львівській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація» про стягнення заборгованості в розмірі 106 093,18 грн.

В судовому засіданні 02.04.2013 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 27.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

13.07.2006 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація» (Орендар) було укладено Договір оренди № 91.

На виконання п. 1.1 Договору №91 Орендодавець передав майно Орендарю, яке знаходиться за адресою: м.Львів, вулиця Братів Міхновських,32а за які Орендар зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання за період з 01.11.2012р. по 31.01.2012р. не виконав заборгувавши Орендодавцю 106 093,18 грн.

Відповідно до п.3.5 Договору №91 позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка складає 1 622,31 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору №91 від 13.07.2006 року, позивач передав відповідачеві в строкове платне користування окреме індивідуально визначене державне майно - групу інвентарних об?єктів за адресою: місто Львів, вулиця Братів Міхновських, 32а, втому числі: нерухоме майно - будівлі, загальною площею 2448,9 кв.м., які розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Братів Міхновських, 32а.

Відповідно до п.3.3 та п.3.1 Договору №91 від 13.07.2006 року орендна плата перераховується щомісяця не пізніше10-го числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції 100% до державного бюджету на рахунок, визначений Управлінням Державного Казначейства України.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач за період з 01.11.2012р. по 31.01.2012р., не виконує заборгувавши позивачу 106 093,18 грн. за використання орендованого майна.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.3.5 Договору №91, орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована пеня відповідно до п.3.5 Договору за період з 01.11.2012р. по 31.01.2012р. яка складає та підлягає до стягнення в розмірі 1 622,31 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та не подання ним доказів орендної плати повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західгідромеханізація» (79000, м. Львів, вул.Братів Міхновських, 32а, ЄДРПОУ 33805361) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ЄДРПОУ 33805361, на р/р №31114092702002, одержувач: Держбюджет м.Львова, банк одержувача - ГУДКС України у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38008294) - 106 093,18 грн. - основного боргу, 1 622,31 грн. - пені, та 2 154,31 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.05.2013 року.

Суддя Березяк Н.Є.