Постанова

від 23.04.2013 по справі 801/4066/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2013 р. (11:03) Справа №801/4066/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Джанкойського міськрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення,

за участю сторін:

представник позивача - не з'явився;

відповідач - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2.

Суть спору: Джанкойського міськрайонного центру зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманної суми допомоги по безробіттю в розмірі 1524,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Позивач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином через рекомендоване повідомлення, яке отримано позивачем, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.21).

Відповідач у судовому засіданні надав пояснення стосовно позовних вимог, заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю позивача.

Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до п.6 ст.10 Закону 1533 функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону. Відповідно ч.З розділу VIII "Прикінцеві положення» Закону 1533 функції виконавчої дирекції Фонду, які здійснювалися органами державної службі зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 1013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи.

Згідно до ст. 3 Указу Президента України «Про Державну службу зайнятості України» № 19/2013 від 16.01.2013 року Державна служба зайнятості України є правонаступником відповідних органів державної служби зайнятості. Відповідно до пп. 2 п. 5 цього Указу до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням Державної служби зайнятості України та її територіальних органів, забезпечити виконання їх функцій відповідними органами державної служби зайнятості.

Відповідно до п.1 Положення Про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України «Про Державну службу зайнятості України» № 19/2013 від 16.01.2013 року (далі - Положення 19), Державна служба зайнятості України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідно до п.п. 4, 5 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України По зайнятість населення» № 5067 -VI від 05.07.2012 року, який набрав чинності 01.01.2011 року (далі Закон 5067), центральний орган виконавчої влади. що реалізує державну політику сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні підрозділи є правонаступниками відповідних органів державної служби зайнятості. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, судом встановлено, що позивач входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Таким чином, позивач, реалізуючі свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами є органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом владних повноважень.

Згідно до ст.7 Закону 1533 одним із видів забезпечення безробітних є допомога по безробіттю.

Відповідно до п. «г» ч. 3 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991р., який діяв до 01.01.2013р., не можуть бути визнані безробітними громадяни, які мають право на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом або досягли встановленого законом пенсійного віку. Згідно до п.1 ст. 43 Закону 5067, який діє з 01.01.2013р., статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ст. 31 Закону України 1533 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до пп. 13 п.1 ст.45 Закону 5067 реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.

Абзацом 7 пп.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007р. (далі - Порядок) передбачено, що безробітні знімаються з обліку з дня призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення встановленого законом пенсійного віку.

Згідно ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані вчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок навмисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується із цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Судом встановлено, що 05.09.2012 р. ОСОБА_1 звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та була зареєстрована як така, що шукає роботу.

12.09.2012р. ОСОБА_1 надала заяву про надання їй статусу безробітного, в якому вказувала, що пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років, обов'язувалася у разі отримання права на пенсію за інвалідністю, на пільгових умовах негайно повідомити Джанкойський міськрайонний центр зайнятості (а.с.6).

Наказом від 12.09.2012 р. № НТ120912 ОСОБА_1 було зареєстровано у Джанкойскому міськрайонному центрі зайнятості як безробітну, їй було призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу у розмірі, встановленому законодавством, протягом 360 календарних днів з 12.09.2012 року по 06.09.2013 року (а.с.8).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач відповідно до ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" має право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення вимог вказаних у ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відповідач не повідомив позивача про те, що він отримував пенсію за віком.

Відповідно до абз. 1 п. З ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 6 та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Повернення коштів особою здійснюється протягом 15 робочих днів після ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Судом встановлено, що 27.02.2013 року ОСОБА_1 надала до центру зайнятості довідку управління Пенсійного фонду України у Джанкойському районі про те, що вона перебуває на обліку в Джанкойському управлінні ПФУ і отримує пенсію за віком з 08.11.2012 року безстроково (а.с.10).

На підставі наданої інформації центром зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатами якого складено акт № 23 від 05.03.2013 року (а.с.11-12). Розслідуванням встановлено, що у період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, а саме з 08.11.2012р. ОСОБА_1 знаходилася на обліку в управлінні ПФУ в Джанкойському районі та отримувала пенсію за віком, тому допомога по безробіттю, отримана відповідачем за період з 08.11.2012р. по 1.02.2013р. підлягає відшкодуванню.

Джанкойським центром зайнятості 05.03.2013 року було видано наказ № 32 про повернення коштів ОСОБА_1 (а.с.14).

Наказом від 07.03.2013р. № НТ130307 ОСОБА_1 було знято з обліку з 08.11.2012року відповідно до абз.15 пп.1 п.20 Порядку у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю (а.с.8).

Таким чином, ОСОБА_1 із дня отримання права на пенсію, тобто з 08.11.2012року не мала права знаходитися на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувати допомогу по безробіттю.

ОСОБА_1 було незаконно отримано допомогу по безробіттю за період з 08.11.2012р. по 01.02.2013 року в сумі 1524,50грн.

Позивач направив на адресу ОСОБА_1 претензію № 0107/336 від 06.03.2013 року разом з розрахунком суми допомоги, яка підлягає відшкодуванню та складає 1524,50 грн., вказана претензія була відповідачем, що підтверджується особистим підписом (а.с.15).

Також відповідач у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог Джанкойського міськрайонного центру зайнятості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючи до уваги те, що сума у розмірі 1524,50 грн відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.04.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 25.04.2013 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 71, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Джанкойського міскрайонного центру зайнятості (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Леніна, 8/1) незаконно отриману суму допомоги по безробіттю в розмірі 1524,50 грн., р/р 37178001000094, МФО 824026, банк ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 20742815.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко