Ухвала

від 17.05.2013 по справі 2а-13221/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2013р. Справа № 51917/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з'явився

позивача у справі: Алхутов А.Г., Кукоба Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Червонограді ДПС, м.Червоноград, Львівська обл.

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. у справі №2а-13221/11/1370

за позовом Комунального підприємства "Червонограджитлокомунсервіс", м.Червоноград, Львівська обл.

до Державної податкової інспекції у м.Червонограді ДПС, м.Червоноград, Львівська обл.

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

17.11.2011р. позивач: Комунальне підприємство "Червонограджитлокомунсервіс" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001111521 від 07.11.2011р. в частині нарахування 8820,00 грн. штрафних санкцій, визнати протиправними дії відповідача по розподілу та спрямуванню сум, сплачених платіжними дорученнями з конкретним призначенням платежу, вказаних в платіжних дорученнях, а саме: платіжне доручення №534 від 20.07.2009р., яким сплачено 10000,00грн. з призначенням платежу "ПДВ за червень 2009р.", платіжне доручення №2034 від 21.07.2009р., яким сплачено 10000,00грн. з призначенням платежу "ПДВ за червень 2009р.", платіжне доручення №2129 від 23.07.2009р., яким сплачено 8000,00грн. з призначенням платежу "ПДВ за червень 2009р.", платіжне доручення №574 від 31.07.2009р., яким сплачено 2200,00грн. з призначенням платежу "ПДВ за червень 2009р.", платіжне доручення №2194 від 31.07.2009р., яким сплачено 13900,00грн. з призначенням платежу "ПДВ за червень 2009 року" та зобов'язати відповідача зарахувати вказані суми згідно з їх призначенням.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. адміністративний позов КП "Червонограджитлокомунсервіс" задоволено повністю.

Відповідач - ДПІ у м.Червонограді Львівської області ДПС, з постановою суду першої інстанції не погодився, оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, у якій зазначено, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судове засідання 17.05.2013 року представники позивача з'явились, адміністративний позов підтримали у повному обсязі.

Представник апелянта (відповідача у справі): Державної податкової інспекції у м.Червонограді ДПС у судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки) 25.04.2013р. - Державній податковій інспекції у м.Червонограді ДПС, письмових пояснень до суду апеляційної інстанції не подав. У матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача проти позову з покликанням на законність та обгрунтованість його дій та рішень, а також додаткові пояснення до апеляційної скарги, подані апеляційному суду 25.01.2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається та правильно встановлено судом першої інстанції, що Комунальне підприємство "Червонограджитлокомунсервіс" зареєстроване Виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області 10.09.2001р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №536070.

07.11.2011р. ДПІ у м.Червонограді Львівської області складено акт №1209/209/15-016/31616100 про результати перевірки дотримання позивачем вимог ст.57 Податкового кодексу України за період з 31.07.2009р. по 31.10.2011р. Перевіркою встановлено, що позивач сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із затримкою, що є більшою 30 календарних днів в сумі 42861,00грн.

В акті перевірки також зазначені розрахунки штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, згідно яких сума штрафних санкцій становить 42861,20грн.

07.11.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Ш" № 0001111521, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20%, у сумі 42861,20грн.

Позивачем подано копії платіжних документів, згідно яких ним здійснювались платежі з ПДВ з призначенням платежу: за червень 2009р. платіжними дорученнями №534 від 20.07.2009р. на суму 10000,00грн., №2034 від 21.07.2009р. на суму 10000,00грн., №2129 від 23.07.2009р. на суму 8000,00грн., №574 від 31.07.2009р. на суму 2200,00грн., №2194 від 31.07.2009р. на суму 13900,00грн.

Львівський апеляційний адміністративний суд погоджується із наступними застосуванням судом першої інстанції норм законодавства, роз'яснень Вищого адміністративного суду України, аналізом обставин справи та оцінкою доказів.

Згідно із вимогами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно із вимогами п.1.1. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків - юридичні особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Підпункт 3.1.1. п.3.1. ст.3 цього ж Закону, передбачає, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Згідно із вимогами п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 цього ж Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до вимог п.п.5.3.1. п.5.3 ст.5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Згідно із вимогами п.7.7. ст.7 цього ж Закону України, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до вимог п.п.16.1.3. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із вимогами п.31.1. ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Стаття 36 ПК України встановлює, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно із вимогами п.54.1. ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до вимог п.57.1. ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із вимогами п.57.3. ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 126 ПК України передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Львівський апеляційний адміністративний суд вважає правомірним відхилення судом першої інстанції заперечень відповідача щодо правомірності застосування по відношенню до позивача положень п.7.7. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях в частині платіжних документів із вказаним призначенням платежу, оскільки наявні у матеріалах справи платіжні доручення вказують на призначення сплати таких коштів, а саме "ПДВ за червень 2009р.", відтак сплата позивачем зобов'язань по податку на додану вартість за вказаний період в частині суми, вказаної у платіжних документах із призначенням платежу, підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно із вимогами п.1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї ж Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї ж Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8. цієї ж Інструкції, "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У податкового органу на момент виникнення спірних правовідносин були відсутні право чи обов'язок самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу. Докази (платіжні документи), які містяться у справі, вказують на призначення платежу - сплата податкових зобов'язань за певний період.

Такі висновки також узгоджуються із позицією, викладеною у листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009р. за №358/13/13-09.

З матеріалів справи вбачається, що платежі зі сплати ПДВ за червень 2009р. в сумі 44100,00грн., підтверджені платіжними дорученнями, зараховувались податковим органом в рахунок погашення податкового боргу за минулі періоди.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області №0001111521 від 07.11.2011р. є протиправним і підлягає скасуванню в частині визначення штрафної санкції у розмірі 8820,00грн., оскільки встановлено відсутність порушень позивачем вимог ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44100,00грн. за червень 2009р. Відповідно, дії Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області щодо зарахування сплачених позивачем коштів, згідно із зазначеними вище платіжними дорученнями із вказанням призначення платежу в рахунок погашення податкового боргу за минулий періоди, є протиправними.

Крім того, Львівським апеляційним адміністративним судом відхиляється твердження відповідача стосовно необхідності закриття провадження в адміністративній справі, як такій, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки дії та рішення відповідача однозначно змінюють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а спір з цього приводу підпадає під дію п.1 ч.2 ст.17 КАС України.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 200 КАС України встановлює, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Червонограді ДПС, м.Червоноград, Львівська обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. у справі №2а-13221/11/1370 за позовом Комунального підприємства "Червонограджитлокомунсервіс", м.Червоноград, Львівська обл. до Державної податкової інспекції у м.Червонограді ДПС, м.Червоноград, Львівська обл. про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. у справі №2а-13221/11/1370 за позовом Комунального підприємства "Червонограджитлокомунсервіс", м.Червоноград, Львівська обл. до Державної податкової інспекції у м.Червонограді ДПС, м.Червоноград, Львівська обл. про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя Р.Б. Хобор

Повний текст ухвали виготовлено 24.05.2013р.