Рішення

від 10.03.2009 по справі 14/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/30

10.03.09  

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

 м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                 Тел.77-99-18

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

03 березня 2009р.                                                                                                          справа №14/30

За позовом: Комунального підприємства „Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка”, пр.Миру,23, м. Чернігів

До відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства „Баласт”, пр.Миру,65/99, м. Чернігів, (вул.50років СРСР,5, м. Чернігів)

Про  стягнення  15000грн. 00коп.  

                                                                                                                     Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:   не з'явився

Від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача збитків в сумі 15000грн. у зв'язку з невиконанням договору від 29.12.06р. щодо надання юридичних послуг.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію, копія якого подана до матеріалів справи, повна назва позивача – Комунальне підприємство „Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка”, ідентифікаційний код 02225967, місцезнаходження пр.Миру,23, м. Чернігів.

Представник позивача в судовому засіданні 12.02.09р. надав пояснення по справі від 12.02.09р., в якому зазначив, що виконання п.3.1. договору про надання юридичних послуг від 29.12.06р. Чернігівським обласним академічним українським музично-драматичним театром ім.Т.Г.Шевченко було неможливим, оскільки відповідач після підписання договору ігнорував всі звернення позивача щодо направлення до театру представника ПВКП „Баласт” для виконання договірних зобов'язань, що оскільки вищенаведений договір не було розірвано жодною із сторін він вважається поновленим на невизначений термін, що згідно п.7 ст.180 ГК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення.

          Відповідач відзив на позов та витребуваних документів не надав. Повноваженого представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

          Ухвали господарського суду Чернігівської області про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача - вул.50років СРСР,5, м. Чернігів, вказану в позовній заяві, повернулися до суду з відміткою підприємства зв'язку, що за зазначеною адресою підприємство не значиться.

Відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, оскільки ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені на адресу м. Чернігів, пр.Миру,65/99, зазначену у позовній заяві, отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями №1154031, №1162883, №1176531. Окрім того, факт належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи підтверджується його клопотанням про відкладення розгляду справи призначеного 12.02.09р.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу  України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

29.12.06р. між позивачем та відповідачем укладено договір щодо надання юридичних послуг. У відповідності до п.1. договору замовник (позивач у справі) доручає, а виконавець (відповідач по справі) бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

У відповідності до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У п.2.1 договору сторони визначили перелік правової роботи, яку відповідач приймає до виконання.

За умовами договору від 29.12.06р. замовник забезпечує виконавця всім необхідним для виконання доручень, передбачених договором, у тому числі документами в потрібній кількості примірників, нормативними актами, що регулюють діяльність замовника, канцелярським приладдям, транспортними засобами

У пункті 4.1. договору сторони встановили, що за роботу виконану виконавцем, замовник перераховує передплату 15000грн.

На виконання умов договору позивач здійснив перерахування відповідачу 15000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1434 від 12.02.07р. на суму 10000грн., №1465 від 23.02.07р. на суму 5000грн. з призначенням падежу: за юридичні послуги згідно договору №б/н від 29.12.06р., які містять відмітку АКБ «Укрсоцбанк»про проведення платежів.

Як свідчить текст договору, сторонами не обумовлено строк виконання зобов'язання виконавцем.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялись листи №211/06-08 від 30.09.08р. та №250/06-08 від 31.10.08р. з проханням направити до приміщення театру представника ПВКП „Баласт” для узгодження виконання п.2 договору про надання юридичних послуг, які отримані позивачем відповідно 02.10.08р. згідно поштового повідомлення №358131 та 04.11.08р. згідно поштового повідомлення №358131. У зверненні від 31.10.08р. позивач просив відповідача при неможливості виконати умов договору повернути перераховані кошти.

Зазначені вище вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення. Також, відповідач не здійснив на вимогу позивача за №129/06-08 від 17.06.06р. ( вимога отримана відповідачем 02.07.08р. згідно поштового повідомлення №175550) повернення отриманих від останнього 15000,00грн.

Згідно з ч.ч 2, 3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На час розгляду справи відповідач у відповідності до приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів виконання умов договору щодо надання юридичних послуг від 29.12.06р., не надав доказів, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства не виконав роботу згідно частини 2 договору в межах перерахованої позивачем суми 15000грн., та грошові коштів сумі 15000грн не повернув.

У відповідності до приписів ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Під збитками згідно ст. 224 Господарського кодексу України розуміються витрати, зроблені управненою стороною.

У зв'язку з не виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо виконання передбачених договором робіт, позивачеві були завдані збитки, які полягають у перерахуванні позивачем відповідачеві суми попередньої оплати в розмірі 15000грн., тобто у розмірі витрат зроблених позивачем на виконання умов договору від 29.12.06р.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, вимоги позивача не оспорив, суд прийшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення збитків у сумі 15000грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 150грн. та витрати в сумі 118грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.525, 526, 612, 901, 906 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства „Баласт” (пр.Миру,65/99, м.Чернігів, р/р 26002396 в ФАБ СІНТЕЗ МФО 353326, код 32399554) на користь Комунального підприємства „Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка” (пр.Миру,23, м. Чернігів, р/р 26006935049570 в ЧФ АКБ УСБ МФО 353014, код 022225967) 15000грн.00коп. збитків, 102грн.00коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                             Н.Ю.Книш