Постанова

від 17.02.2009 по справі 36/348-3/224

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/348-3/224

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 лютого 2009 р.                                                                                    № 36/348-3/224  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Плюшка І.А., Разводової С.С.,

за участю представника позивача –Колораша В.Т. дов. № б/н від 17.02.2009 року та представника відповідача –Саушкіної О.В. дов. №6-ум від 12.01.2009 року,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2008 року у справі господарського суду м. Києва за позовом Адвокатського об'єднання "Юридична консультація Оболонського району м. Києва" до Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації), третя особа –Оболонська районна у м. Києві рада, про визнання переважного права на продовження договору оренди та про продовження строку дії договору оренди,

УСТАНОВИВ:

          У вересні 2007 року адвокатське об'єднання «Юридична консультація Оболонського району м. Києва»звернулась до суду з позовом до управління майном Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання переважного права на продовження договору оренди та про продовження строку дії договору оренди.

          Позов обґрунтований тим, що позивач тривалий час є добросовісним орендарем приміщення площею 98,3 кв. метрів, розташованого по вул. Мате Залка, 8, в м. Києві і за законом має переважне право на продовження даного договору, однак відповідач це право не визнає.

          Справа в судах розглядалась неодноразово.

          Рішенням господарського суду м. Києва від 15 липня 2008 року позов задоволено повністю.

Визнано за адвокатським об'єднанням «Юридична консультація Оболонського району м. Києва»переважне право на продовження дії договору оренди № 1069 від 1 квітня 2002 року приміщення по вул. Мате Залки, 8 у м. Києві, на першому поверсі загальною площею 98,3 м2.

Продовжено строк дії договору оренди №1069 від 1 квітня 2002 року, який укладено адвокатським об'єднанням «Юридична консультація Оболонського району м. Києва»на користування приміщенням, яке знаходиться за адресою: 04211, м. Київ, вул. Мате Залки, 8, загальною площею 98,3 м2 на той же строк та на тих самих умовах, тобто, до 30 березня 2009 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2008 року рішення суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

На думку заявника, судами порушено положення ст. 983 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про страхування".

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

1 квітня 2002 року між відповідачем та позивачем було укладено договір №1069 оренди нежитлового приміщення, розташованого на вул. Мате Залки, 8, загальною площею 98,3 м2, в тому числі на першому поверсі 98,3 м2 для надання юридичних послуг, з терміном оренди до 30 грудня 2003 року.

Відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 13 липня 2004 року у справі №2/147 дію договору було продовжено на новий термін у тій же редакції до 29 вересня 2005 року.

У подальшому строк дії договору було продовжено сторонами до 30 червня 2007 року.

11 липня 2007 року листом №444-УМ відповідач повідомив позивача про припинення дії договору та повернення приміщення.

25 липня 2007 року листом №К-13 позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити дію договору, вказуючи на своє переважне право оренди.

Листом від 13 серпня 2007 року відповідач відмовив у продовженні дії договору, що й стало підставою для звернення з позовом.

Відповідно до ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, на думку заявника, позивач належним чином не виконував умови договору оренди, що позбавляє його преважного права на продовження дії договору.

Відповідно до пункту 3.5 договору оренди № 1069 орендар має право на першочерговий дозвіл на продовження договору оренди в разі належного виконання ним усіх зобов'язань за попереднім договором оренди, крім випадків, коли об'єкт оренди потрібний власнику майна для власних потреб.

Судами встановлено, що позивачем протягом всього періоду дії договору належним чином виконувались зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором.

Крім того, суди встановили, що на виконання умов п. 2.13 договору оренди 16 квітня 2002 року позивачем було укладено договір страхування орендованого майна №346/000749.

Також вбачається, що позивач дотримується умов договору та використовує спірне приміщення за призначенням, а саме для надання юридичних послуг населенню.

Наведене дає підстави стверджувати, що суди прийшли до правильного висновку, що позивач належним чином виконував зобов'язання за договором оренди та дотримувався істотних умов договору, тобто є добросовісним орендарем.

Водночас, було встановлено та не спростовується відповідачем, що останній не має наміру використовувати спірне приміщення для власних потреб та здійснює дії, спрямовані на передачу даного приміщення в оренду третім особам.

Зі змісту ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що остання захищає права добросовісних орендарів на продовження дії договору оренди у випадку наміру орендодавця передати об'єкт оренди третім особам.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного розгляду справи правильно застосували норми матеріального і процесуального права та обгрунтовано задовольнили позов, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

          Керуючись ст. ст. 1115, 1117-1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2008 року –без зміни.

Головуючий                                                                                              Т. Козир

Судді                                                                                                         І. Плюшко

                                                                                                                  С.Разводова