Постанова

від 04.03.2009 по справі 37/126-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/126-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого  2009 р.                                                          Справа № 37/126-08

Колегія суддів у складі

головуючого судді Шепітько І.І., судді Бондаренка В.П., судді  Лакізи В.В.

 при секретарі Сємєровій М.С.

 за участю представників сторін:

позивача –Дмитрієвої О.В. за дорученням № 66-01-16/1 від 08.01.2009 року, Хоменко П.О. за дорученням № 66-01-22/38 від 23.02.2009 року          

1-го відповідача –не з'явився

2-го відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вхідний № 135Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2008 року у справі  

за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків  

до  1.Приватна фірма "Аса", м. Харків  

      2.Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

про визнання недійсною додаткової  угоди до договору оренди

встановила:         

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПФ "Аса" та  РВ ФДМУ по Харківській області в якому просив визнати недійсною укладену між відповідачами Додаткову угоду від 09.08.2007року до Договору оренди №11 від 01.10.1998 року та примусово виселити ПФ "Аса" із приміщень за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1 площею 76,4 м.кв. та повернути вищевказані приміщення позивачеві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.08.2008 року в частині вимог про визнання додаткової угоди недійсною у зв'язку з відсутністю предмету спору провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, в частині вимог про виселення провадження у справі припинено на підставі п.2. ч.1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2008 року ухвалу господарського суду Харківської області від 22.08.2008 року скасовано в частині припинення провадження щодо вимог про визнання недійсною Додаткової угоди від 09.08.2007року до Договору оренди №11 від 01.10.1998 року та справу в цій частині передано на розгляд місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 грудня 2008 року (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено. Визнано недійсною укладену між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватною фірмою „АСА" додаткову угоду до Договору оренди №11 від 01.10.1998 року, якою викладено Договір оренди №11 від 01.10.1998 року у новій редакції Договору оренди №3381-Н від 09.08.2007року. Стягнуто на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" з ПФ „Аса" 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

1-й відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права. Вказує на те, що сторони при укладенні спірного договору досягли усіх істотних умов визначених Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Також зазначає, що сторони правомірно обрали таку форму договору як укладення договору оренди у новій редакції шляхом додаткової угоди.

2-й відповідач у відзиві на апеляційну скаргу підтримує позицію 1-го відповідача, просить апеляційну скаргу 1-го відповідача задовольнити. Вказує на те, що відповідно до ст. 512 та ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України відбулася заміна орендодавця за згодою балансоутримувача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу 1-го відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що дія Договору оренди № 11 від 01.10.1998 року неодноразово продовжувалася, але позивач листами № 322/149 від 18.06.2007 року та № 22/163 від 16.07.2007 року повідомив 1-го відповідача про те, що він не має наміру продовжувати договірні відносини та запропонував повернути орендовані приміщення по акту приймання-передачі.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином про що в матеріалах справи є зворотні повідомлення про вручення ухвали суду, у зв'язку з чим судова колегія вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

        Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи 01.10.1998 року між Харківським державним політехнічним університетом (орендодавець) та ПФ "Аса" (орендар) укладено Договір оренди №11 ( т.1.а.с. 14,15).  

        Відповідно до п.1.1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 76,1 м2, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1. Згідно п.9.1 Договору, цей договір укладено строком на п'ять років з 01.10.1998 року до 01.10.2003 року.     

        З додаткових угод вбачається, що строк дії Договору оренди продовжений до 15.07.2007 року (т. І а.с. 18-26) .

       Листом № 66-08-22/149 від 18.06.2007 року позивач повідомив 1-го відповідача про те, що 15.07.2007 року закінчується строк дії Договору оренди №11 і він не має наміру його продовжувати ( т.1 а.с.36).

       З Листа № 66-08-22/173 від 16.07.2007 року вбачається, що позивач вдруге повідомив 1-го відповідача про закінчення строку дії Договору оренди №11 та запропонував орендареві у строк до 01.08.2007 року повернути орендовані приміщення орендодавцеві по акту здачі-приймання.

09.08.2007року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ПФ «АСА»(орендар) укладено Додаткову угоду до Договору оренди №11 від 01.10.1998 року згідно якої укладений між позивачем та відповідачем-1 Договір оренди №11 від 01.10.1998 року був викладений у новій редакції у вигляді Договору оренди №3381-Н від 09.08.2007 року ( т.1 а.с.27-33).

        Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі   строкове   платне   користування   майном,   необхідним   орендареві здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України зазначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності .

Відповідно до п. З ч.1 ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.

Згідно ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

З Листа Міністерства освіти та науки України № 1/11-3440 від 31.05.2007 року вбачається, що нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1 площею 76,4 м2, право власності на які належить державі в особі Міністерства освіти України знаходяться на балансі  Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" ( т.1 а.с. 60)

       На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що сторонами Договору оренди №11 від 01.10.1998 року виступили Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (орендодавець) та Приватна фірма "Аса" (орендар) правомірно.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У п.9.3 Договору оренди №11 від 01.10.1998 року зазначено, що зміна або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносять сторони, розглядаються ними протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін не допускається.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством та Договором оренди №11 від 01.10.1998 року №11 не передбачено можливості зміни умов договору в односторонньому порядку шляхом укладення угоди між стороною договору та іншою особою, що не є стороною договору.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що Додаткова угода від 09.08.2007 року до Договору оренди  №11 від 01.10.1998 року не відповідає вимогам чинного законодавства.

Загальні правила укладення правочинів визначені у Розділі ІV глави 16 ст.202-211 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів вважає безпідставним тверджень 1-го відповідача про те, що спірна додаткова угода є такою що не суперечить вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.  З назви та преамбули додаткової угоди вбачається, що вона є саме додатковою угодою, а не новим договір. Доказів додержання порядку укладення нового договору (відповідних заяв, рішень, погоджень, звітів тощо), передбачених Цивільним кодексом України ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, відповідачами до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За таких обставин, господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання Додаткової угоди від 09.08.2007 року до Договору оренди №11 від 01.10.1998 року недійсною.           

         Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Колегія суддів вважає, що 1-й відповідач при розгляді апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції не надав доказів у підтвердження доводів, зазначених у апеляційній скарзі.

На   підставі   наведеного,   колегія   суддів   дійшла   висновку,   що   рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2008 року прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1ст. 103, ст. 105 ГПК України,

постановила:

Апеляційну скаргу 1-го відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2008 року у справі № 37/126-08 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                   Шепітько І.І.  

                                суддя                                                  Бондаренко В.П.

                      суддя                                                   Лакіза В.В.

Постанову підписано 02 березня 2009 року