Рішення

від 10.12.2008 по справі 37/126-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/126-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2008 р.                                                            Справа № 37/126-08

вх. № 3911/4-37

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Дмітрієвої О.В. дов. від 19.09.2008р. №66-01-16/128, Хоменко П.О. дов. від 10.06.2008р. №66-01-22/205,

 відповідача - Караваєва О.О. дов. від 15.10.2008р. №159;

розглянувши справу за позовом

Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м. Харків  

до  

відповідача-1: Приватної фірми "Аса",  м. Харків

відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди

ВСТАНОВИВ:

29.05.2008р. позивач Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1 ПФ "Аса" та відповідача-2 РВ ФДМУ по Харківській області в якій просив суд визнати недійсною укладену між відповідачами додаткову угоду від 09.08.2007р. до договору оренди від 01.10.1998р. №11, примусово виселити  ПФ  "Аса" із приміщень за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1  площею 76,4 м.кв. та повернути вищевказані приміщення позивачеві.

22.08.2008р. ухвалою господарського суду Харківської області провадження у справі припинено в частині вимог про визнання додаткової угоди недійсною у зв'язку з відсутністю предмету спору (п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України), в частині вимог про виселення у зв'язку із наявністю рішення суду у спорі між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав (п.2. ч.1 ст. 80 ГПК України).

15.10.2008р. постановою Харківського апеляційного господарського суду зазначену вище ухвалу господарського суду Харківської області від 22.08.2008р. скасовано частково (в частині припинення провадження щодо вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 09.08.2007р. до договору оренди від 01.10.1998р. №11), справу в цій частині передано на розгляд місцевого господарського суду.

Під час розгляду справи господарським судом Харківської області позивач підтримує позовні вимоги, просить визнати недійсною додаткову угоду від 09.08.2007р. до договору оренди від 01.10.1998р. Стверджує, що вона є нікчемним правочином, оскільки суперечить чинному законодавству. Посилається на порушення відповідачами під час укладення угоди вимог ст.ст. 398, 399, 400, 651, 652, 653 761, 785 ЦК України та ст. 136 ГК України. В судовому засіданні представники позивача просять позов задовольнити.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, яка співпадає з юридичною адресою відповідача, що зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію. З урахуванням викладеного згідно положень ст.75 ГПК України справа розглядається у відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача-2 проти задоволення позову заперечує. Стверджує, що спірна додаткова угода відповідає вимогам чинного законодавства, укладена відповідачами правомірно і підстав для визнання її недійсною немає. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

На балансі позивача Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" знаходяться нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1  площею 76,4 м2, право власності на які належить державі в особі Міністерства освіти України.

01.10.1998р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір оренди №11 відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач-1 прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 76,1 м2, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79/1. Договір було укладено строком на п'ять років з 01.10.1998р. до 01.10.2003р. Згодом строк дії договору був продовжений відповідними додатковими угодами (т.І а.с. 18-26), в т.ч. додатковою угодою від 15.01.2007р. строк дії договору було подовжено до 15.07.2007р.

09.08.2007р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено додаткову угоду згідно якої укладений між позивачем та відповідачем-1 договір оренди від 01.10.1998р. №11 був викладений у новій редакції у вигляді договору оренди від 09.08.2007р. №3381-Н.

Зазначена додаткова угода  від 09.08.2007р., що укладена між відповідачами, на думку позивача, є такою, що суперечить вимогам закону і порушує його права, що стало приводом для звернення із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України). У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна. Згідно ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

З урахуванням цитованих норм суд зазначає, що сторонами договору оренди від 01.10.1998р. №11 правомірно виступили позивач (орендодавець) та відповідач-1 (орендар).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно ч.7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно ч.1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Законом України „Про оренду державного та комунального майна” такої можливості не передбачено. Не встановлено її також і договором оренди від 01.10.1998р. №11. Натомість договором (п.9.3.) визначено, що зміна або розірвання договору можуть мати за погодженням сторін.

Таким чином, суд зазначає, що ні чинне законодавство, ні договір оренди від 01.10.1998р. №11 не передбачають можливості зміни його умов в односторонньому порядку. Не передбачено також можливості зміни умов договору шляхом укладення угоди між стороною договору та особою, котра стороною такого договору не є. Позивач своєї згоди на зміну умов договору від 01.10.1998р. №11 і на укладення відповідної додаткової угоди до договору не давав. У справі натомість міститься лист позивача адресований відповідачеві-1 від 18.06.2007р. в якому повідомляється про відсутність згоди на подовження строку дії договору.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку про те, що додаткова угода від 09.08.2007р. до договору оренди від 01.10.1998р. №11 є такою, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Викладене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог і для визнання додаткової угоди від 09.08.2007р. до договору оренди від 01.10.1998р. №11 недійсною, як такої, що не відповідає вимогам закону (ст.651 ЦК України, ст.. 188 ГК України).

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що спірна додаткова угода є такою що не суперечить закону тому, що вона укладена відповідачами із дотриманням порядку укладення нового договору оренди. З цього приводу суд зауважує наступне. По-перше, з назви та з преамбули додаткової угоди вбачається, що вона являє собою саме додаткову угоду (угоду про зміну умов раніше укладеного договору), а не новий договір. По-друге, доказів додержання порядку укладення нового договору (відповідних заяв, рішень, погоджень, звітів тощо) відповідачами до матеріалів справи не надано.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів у рівних частках.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст.  6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 629, 651, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 188, 193, 207, 283, 287 Господарського кодексу України, ст. 1, 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49,  75, 82–85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною укладену між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватною фірмою „АСА” додаткову угоду до договору оренди від 01.10.1998р. №11 якою викладено договір оренди від 01.10.1998р. №11 у новій редакції договору оренди від 09.08.2007р. №3381-Н.

Стягнути на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (місцезнаходження: вул. Фрунзе, 21, м.Харків, 61002; п/р: №35212001000076 в ГУДКУ у Харківській області, м.Харків, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02071180) з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (місцезнаходження: вул.. Гуданова, 18, м. Харків, 61024; п/р37185502900001 в ГУДКУ у Харківській області, м.Харків, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23148337) 42,50 грн. Державного мита, 59,00 грн. Витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути на користь Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (місцезнаходження: вул. Фрунзе, 21, м.Харків, 61002; п/р: №35212001000076 в ГУДКУ у Харківській області, м.Харків, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02071180) з Приватної фірми „Аса” (місцезнаходження: вул.. Пушкінська, 79/1, м. Харків, 61024; п/р №26003301463 в АКБ „Базис”, м.Харків, МФО 351599, код ЄДРПОУ 23461942) 42,50 грн. Державного мита, 59,00 грн. Витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

справа №37/126-08