Рішення

від 18.02.2009 по справі 27/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/83

18.02.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «КС –Київ»

доТовариства з обмеженою відповідальністю  «Рекламно-інформаційна агенція «ОКТАНТ»

простягнення  7 383, 08 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Топчій О.П. –представник за довіреністю б/н від 25.12.2008 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КС –Київ»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційна агенція «ОКТАНТ»про стягнення 6 237, 68 грн. –основного боргу, 161, 20 грн. 3% річних та 968, 64 грн. інфляційних втрат за усним договором про надання послуг.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.01.2009 року.

У судове засідання 18.02.2009 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 27/83 від 25.12.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Позивач у судове засідання 18.02.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за надані послуги.

На адресу Господарського суду м. Києва повернулася ухвала суду, яка була направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: 04201, м. Київ, вул. Полярна, 12-А із зазначенням, що товариство за вказаною адресою відсутнє.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КС - Київ»на підставі усного договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційна агенція «ОКТАНТ»надало останньому послуги з виготовлення фотоформ А-2, А-3, В-2 на загальну суму 6 237, 68 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт № ОУ-0000418 від 21.12.2007 року, № ОУ-0000026 від 30.01.2008 року та № ОУ-0000091 від 26.03.2008 року.

Для оплати наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000429 від 21.12.2007 року на суму 4 077, 25 грн., № СФ-0000025 від 29.01.2008 року на суму 1 060, 21 грн. та № СФ-0000110 від 26.03.2008 року на суму 1 100, 22 грн.

Відповідач за наданні послуги не розрахувався у повному обсязі, тому на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 237, 68 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Виходячи з суті спірних взаємовідносин, сторони уклали договір про надання послуг у спрощений спосіб.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

За твердженням позивача, відповідач повинен був розрахуватися за наданні послуги у терміни, зазначені у рахунках-фактурах, а саме згідно рахунку-фактури № СФ-0000429 від 21.12.2007 року до 21.01.2008 року, по рахунку-фактурі № СФ-0000025 від 29.01.2008 року до 29.02.2008 року, а по рахунку-фактурі № СФ-0000110 від 26.03.2008 року до 26.04.2008 року.

Проте, суд не може погодитися з вищезазначеним твердженням позивача, оскільки в рахунках-фактурах зазначені лише дати до яких вони діють, а не строк оплати за надані послуги. Тому, суд дійшов висновку, що сторони не передбачили строк оплати наданих послуг.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

14.11.2008 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 14/11/08-1 з вимогою виконати свої грошові зобов'язання та оплатити виконані роботи (надані послуги).

Таким чином, враховуючи умови ст. 530 ЦК України відповідач повинен був розрахуватися з позивачем у строк до 21.11.2008 року.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази оплати за надані послуги не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та визнаний відповідачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 6 237, 68 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 161, 20 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 968, 64 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був оплатити за надані послуги у строк до 21.11.2008 року, тому 3% річних повинні нараховуватися починаючи з 22.11.2008 року.

Отже, розмір 3 % річних становить:

6 237, 68 грн. (заборгованість) х 3% х 33 днів (з 22.11.2008 року по 24.12.2008 року) / 365 днів =  16, 92 грн.

Таким чином, за розрахунком суду загальна сума 3% річних становить 16, 92 грн. за підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Отже, оскільки відповідач повинен був розрахуватися до 21.11.2008 року, то індекс інфляції згідно зазначених рекомендацій повинен нараховуватися з грудня 2008 року.

Проте, позивач заявляє вимоги про стягнення індексу інфляції за період з січня 2008 року по листопад 2008 року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат у сумі 968, 64 грн.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З таких обставин, витрати за отримання довідки від головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві у сумі 15, 56 грн. підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 86, 41 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99, 97 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 625, 626, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційна агенція «ОКТАНТ»(04201, м. Київ, вул. Полярна, 12-А; код ЄДРПОУ 31119521), з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КС-Київ»(юридична адреса: 03028, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1; адреса для листування: 04060, м. Київ, а/с 118; код ЄДРПОУ 31057214) основну суму заборгованості у розмірі 6 237 (шість тисяч двісті тридцять сім) грн. 68 коп., 3% річних у сумі 16 (шістнадцять) грн. 92 коп., витрати за отримання довідки 15 (п'ятнадцять) грн.. 56 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 86 (вісімдесят шість) грн. 00 коп., та 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                       Дідиченко М.А.

Дата підписання 26.02.2009 року