Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-426/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2013 р. м. Київ К/9991/44796/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Кошіля В. В., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроснаб ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроснаб ЛТД" (далі - ТОВ "Євроснаб ЛТД") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року позов ТОВ "Євроснаб ЛТД" задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Євроснаб ЛТД" у задоволені позову.

ТОВ "Євроснаб ЛТД" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ Дзержинського району м. Харкова з 15.1 1.2010 року по 17.12.2010 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Євроснаб ЛТД" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.01.2008 року по 30.09.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 29.01.2008 року по 30.09.2010 року. За результати перевірки складено акт від 22.12.2010 року № 13503/2305/35701000.

В акті перевірки зазначено про порушення ТОВ "Євроснаб ЛТД" вимог п.5.1 ст. 5 , п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 , п. 1.32 ст. 1 , п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , а саме: безпідставне віднесення до складу валових витрат обігу та виробництва суми витрат, понесених за господарськими операціями з ТОВ "ДН-Будмаш", ПП "Буддизайн", ПП "Імір-Строй", ТОВ "Техноторг", так як ці господарські операції відбувались в межах нікчемних правочинів; про порушення ТОВ "Євроснаб ЛТД" вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме: безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ за рахунок податкових накладних, які були виписані ТОВ "ДН-Будмаш", ПП "Буддизайн", ПП "Імір-Строй", ТОВ "Техноторг" на підтвердження проведення господарських операцій, які відбувались в межах нікчемних правочинів.

На підставі акту перевірки ДПІ Дзержинського району м. Харкова 31.12.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005272305/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 261492,00 грн. (основний платіж -193362, 00 грн., штрафні санкції 68130, 00 грн.) та податкове повідомлення - рішення №0005282305/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 148023,00 грн. (основний платіж - 98682,00 грн. та штраф - 49341,00 грн.).

Щодо податкового повідомлення - рішення від 31.12.2010 року №0005282305/0, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником і податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг і з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "ДН-Будмаш", ПП "Буддизайн", ПП "Імір-Строй", ТОВ "Компанія Техноторг" було укладено договори. Реальність та виконання зазначених договорів підтверджується матеріалами справи. Крім того, первинні документі складені у відповідності з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що договори між позивачем, ТОВ "Євроснаб ЛТД" та контрагентами позивача - ТОВ "ДН-Будмаш", ПП "Буддизайн", ПП "Імір-Строй", ТОВ "Техноторг" укладені право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договорів засвідчений печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами. Тобто висновки відповідача про нікчемність правочинів є невірною.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 31.12.2010 року №0005272305/0, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Приписами п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , зазначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року за №391/3684) передбачає, що доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що в ході перевірки відповідач не ставив під сумнів фактичну наявність товару, який в подальшому за матеріалами справи був реалізований ТОВ «Євроснаб ЛТД» іншим суб'єктам господарювання. Отримання позивачем збитку від господарських операцій з придбання - продажу товару відповідачем не виявлено, в акті від 22.12.2010 року №13503/2305/35701000 таких висновків не відображено.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що обставини оприбуткування товару та обставини подальшого використання товару саме в межах господарської діяльності ТОВ «Євроснаб ЛТД» шляхом проведення подальшої реалізації товару на користь інших суб'єктів господарювання визнані відповідачем в ході проведення перевірки діяльності позивача.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідачем, не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 31.12.2010 року №0005272305/0, від 31.12.2010 року №0005282305/0.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Євроснаб ЛТД".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко В. В. Кошіль