Рішення

від 28.05.2013 по справі 919/502/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року справа № 919/502/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ППО Севкоммунсервис"

(вул. Маршала Геловані, буд. 1, м. Севастополь, 99040)

про стягнення 49 740,17 грн.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Бекетова Н.С. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність від 29.12.2012,

від відповідача - Шамрай Р.В. - представник по довіреності від 13.05.2013

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ППО Севкоммунсервис" про стягнення 54 840,17 грн., у тому числі 5 100,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2012 по 28.02.2013, 123,49 грн. пені, 30% річних у сумі 241,78 грн. та 49 374,90 грн. штрафу; розірвання договору № 36-10 оренди нерухомого майна від 30.03.2011 і зобов'язання відповідача звільнити вбудовані нежилі приміщення та місце загального користування загальною площею 55,00 кв.м, а саме: склад І-19 площею 35,40 кв.м та площі: площа 4,50 кв.м, що становить частину туалету І-18 площею 17,80 кв.м, площа 6,90 кв. м, що становить частину коридора І-22 площею 13,70 кв.м, площа 1,10 кв.м, що становить частину коридора І-23 площею 3,40 кв.м, площа 7,10 кв.м, що становить частину коридора І-25 площею 28,40 кв.м, які знаходяться у загальному користуванні, що становить 13/100 частки частини вбудованих нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Маршала Геловані, будинок № 1 та передати їх позивачу за актом прийому-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором оренди нерухомого майна, укладеним між сторонами у даній справі, в частині сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 26.04.2013 порушено провадження у справі № 919/502/13 і прийнято позовну заяву до розгляду. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2013.

Ухвалою суду від 14.05.2013 за клопотанням відповідача розгляд справи був відкладений на 20.05.2013.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.05.2013, за усним клопотанням представника позивача, оголошувалась перерва до 28.05.2013 для надання позивачем додаткових документів у справі.

Ухвалою суду від 28.05.2013 за заявою представника позивача, на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення 5 100,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2012 по 28.02.2013 припинено.

Ухвалою суду від 28.05.2013 за заявою позивача, на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України, провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору № 36-10 оренди нерухомого майна від 30.03.2011 і зобов'язання відповідача звільнити вбудовані нежилі приміщення та місце загального користування загальною площею 55,00 кв.м, а саме: склад І-19 площею 35,40 кв.м та площі: площа 4,50 кв.м, що становить частину туалету І-18 площею 17,80 кв.м, площа 6,90 кв. м, що становить частину коридора І-22 площею 13,70 кв.м, площа 1,10 кв.м, що становить частину коридора І-23 площею 3,40 кв.м, площа 7,10 кв.м, що становить частину коридора І-25 площею 28,40 кв.м, які знаходяться у загальному користуванні, що становить 13/100 частки частини вбудованих нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Маршала Геловані, будинок № 1 та передати їх Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) за актом прийому-передачі було припинено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав решту позовних вимог про стягнення з відповідача 49 740,17 грн., у тому числі 123,49 грн. пені, 30% річних у сумі 241,78 грн. та 49 374,90 грн. штрафу і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду, яке відбулось 20.05.2013, надав суду відзив від 20.05.2013 на позовну заяву, в якому відповідач з позовом погодився частково та просив суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 123,49 грн. пені, 30% річних у сумі 241,78 грн., а штраф у розмірі 49 374,90 грн. зменшити до розміру однієї місячної орендної плати за останній місяць за договором № 36-10 оренди нерухомого майна від 30.03.2011, укладеним між сторонами у даній справі.

Представник відповідача у судовому засіданні усно підтримав правову позицію, викладену у вищевказаному відзиві на позовну заяву, та надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи квитанцій № 955.498.4, № 955.498.2 і № 1677.59.1 від 28.05.2013, які підтверджують сплату судового збору відповідачем у даній справі у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011 між Територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ППО Севкоммунсервис" (орендар) був укладений договір № 36-10 оренди нерухомого майна.

Сторони домовились, що цей договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення та держаної реєстрації договору строком до 24 березня 2015 року (пункт 7.1 договору).

Відповідно до пункту 1.1 цього договору з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення і місця загального користування, загальною площею 55,00 кв.м, а саме: склад І-19 площею 35,40 кв.м та площі: площа 4,50 кв.м, що становить частину туалету І-18 площею 17,80 кв.м, площа 6,90 кв. м, що становить частину коридора І-22 площею 13,70 кв.м, площа 1,10 кв.м, що становить частину коридора І-23 площею 3,40 кв.м, площа 7,10 кв.м, що становить частину коридора І-25 площею 28,40 кв.м, які знаходяться у загальному користуванні та складає 13/100 часток вбудованих нежитлових приміщень, розташованих за адресою: місто Севастополь, вулиця Маршала Геловані, будинок № 1, яка перебуває на балансі КП Севастопольської міської Ради "РЕП - 22", вартість яких складає, згідно незалежної оцінки станом на 31 грудня 2009 року - 91 435,00 грн. (без урахування ПДВ).

Пунктом 1.2 договору передбачалось, що об'єкт оренди буде використовуватись для розміщення офісу та складу.

Згідно з пунктом 2.5 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акта прийому-передачі об'єкта оренди (додаток № 2 до договору).

Орендодавець зобов'язувався передати об'єкт оренди орендарю на умовах, передбачених розділом 2 цього договору (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 договору).

Факт передачі майна в оренду підтверджується відповідним актом прийому-передачі орендованого майна від 30.03.2011, підписаним між сторонами договору, згідно з яким відповідачу було передано майно - склад І-19 площею 35,40 кв.м та площі: площа 4,50 кв.м, що становить частину туалету І-18 площею 17,80 кв.м, площа 6,90 кв. м, що становить частину коридора І-22 площею 13,70 кв.м, площа 1,10 кв.м, що становить частину коридора І-23 площею 3,40 кв.м, площа 7,10 кв.м, що становить частину коридора І-25 площею 28,40 кв.м, які знаходяться у загальному користуванні та складає 13/100 часток, вартість яких складає, згідно незалежної оцінки станом на 31.12.2009 - 91 435,00 грн. (без ПДВ), належно завірена копія якого наявна у матеріалах справи.

Пунктом 3.1 договору (зі змінами та доповненнями згідно з протоколом від 10.10.2011 узгодження змін до договору оренди № 36-10 від 30.03.2011) передбачено, що розмір орендної плати визначається згідно з Методикою, затвердженою рішенням Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 та складає 16 458,30 грн. на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки - 18% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна станом на 31.12.2009. Амортизаційні відрахування і вартість послуг орендодавця не включаються в орендну плату.

В орендну плату не включені витрати на комунальні та експлуатаційні послуги, а також сума компенсації витрат балансоутримувача на оплату за користування земельною ділянкою.

Орендна плата з 20.09.2011 складає 1 572,30 грн. (без ПДВ) за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на вересень 2011 року) та перераховується орендарем орендодавцю в строки встановлені договором оренди.

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на відповідний рахунок (пункт 3.2 договору зі змінами та доповненнями згідно з протоколом від 10.10.2011 узгодження змін до договору оренди № 36-10 від 30.03.2011).

Відповідно до пункту 3.3 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць встановлюється шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Згідно з підпунктом 4.4.3 пункту 4.4 договору орендар зобов'язувався своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, які пов'язані з використанням об'єкта оренди, у тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.

Проте відповідач, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати виконував лише частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати за період з 01.11.2012 по 28.02.2013 у розмірі 5 100,00 грн.

Згідно з пунктом 8.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Проте, як було зазначено вище, представник позивача надав суду заяву від 28.05.2013, в якій просив суд провадження у справі в частині стягнення 5 100,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2012 по 28.02.2013 припинити на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України у зв'язку з погашенням відповідачем цієї заборгованості у ході розгляду даної справи, що підтвердив довідкою позивача, доданою до цієї заяви.

Ухвалою суду від 28.05.2013, на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення 5 100,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2012 по 28.02.2013 припинено.

Однак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по сплаті заборгованості з орендної плати, позивач просив стягнути з відповідача 123,49 грн. пені, 30% річних у сумі 241,78 грн. та 49 374,90 грн. штрафу.

Що стосується вимоги позивача відносно стягнення з відповідача 30% річних у сумі 241,78 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.6 договору встановлено, що у випадку, якщо прострочка внесення орендної плати буде продовжуватись більше ніж 30 календарних днів, орендодавець вправі вимагати, а орендар зобов'язаний оплатити на користь орендодавця зверх збитків 30% річних від простроченої суми за весь період прострочки (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Таким чином, сторони відступили від положень цивільного законодавства та передбачили в договорі збільшений розмір процентів річних порівняно з тим, який встановлений статтею 625 Цивільного кодексу України, що є їх правом та проявом принципу свободи договору (статті 3, 6, 627-628 Цивільного кодексу України), у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу 30% річних у розмірі 241,78 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 30% річних (арк. справи 11), суд визнає його вірним, а тому, зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення тридцяти процентів річних від простроченої суми в розмірі 241,78 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача 123,49 грн. пені за період з 21.11.2012 по 24.02.2013, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами) розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положенням пункту 8.5 договору передбачено, що у випадку порушення строку внесення орендної плати, визначеного пунктом 3.2 даного договору, орендар сплачує на користь орендодавця зверх збитків пеню у розмірі 200% від облікової ставки Національного банку України, котра діє в період, за який буде нараховуватись пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 123,49 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (арк. справи 11), суд визнає його вірним, а тому позовна вимога в частині стягнення пені в сумі 123,49 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо стягнення штрафу в сумі 49 374,90 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 8.7 договору, у випадку, якщо прострочка внесення орендної плати буде продовжуватися більш 60 календарних днів орендар сплачує на користь орендодавця зверх збитків штраф у сумі, що дорівнює трикратному розміру річної орендної плати за договором.

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взято розмір річної орендної плати, встановлений пунктом 3.1 договору та змінений протоколом від 10.10.2011 узгодження змін до договору оренди № 36-10 від 30.03.2011 (16 458,30 грн.); загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 49 374,90 грн. (16 458,30 грн.*3), що є суттєво більшим, ніж загальний розмір заборгованості по орендній платі, яка склалась станом на лютий 2013 року (5 100,00 грн.).

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У частині другій цієї статті зазначено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Наведені вище приписи законодавчих актів не містять переліку відповідних обставин, так само як і не надають суду право повністю звільнити винну сторону від сплати неустойки.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, застосовуючи пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суду належить об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення у виконанні зобов'язання; невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення; негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 49 374,90 грн. суд зазначає, що позивач у порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів на підтвердження факту спричинення йому збитків в результаті несвоєчасного внесення відповідачем орендної плати в контексті заявленої суми.

Натомість, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості та розумності, а також, враховуючи часткове виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до розміру місячної орендної плати з урахуванням індексу інфляції, яка підлягає відшкодуванню станом на лютий 2013 року у сумі 1 578,54 грн.

Тому, в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 47 796,36 грн. повинно бути відмовлено.

На думку суду, такий розмір відповідальності є адекватним суті вчиненого відповідачем правопорушення та його наслідкам, і відповідає приписам чинного законодавства.

Беручи до уваги вищевикладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 943,81 грн., у тому числі 123,49 грн. пені, 30% річних у сумі 241,78 грн. та 1 578,54 грн. штрафу.

У зв'язку з невиконанням відповідачем протягом тривалого часу зобов'язань щодо внесення орендної плати, позивач також просив суд розірвати договір № 36-10 оренди нерухомого майна від 30.03.2011 і зобов'язати відповідача звільнити та передати вищезазначене орендоване майно.

Однак ухвалою суду від 28.05.2013 за заявою позивача, на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України, провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору № 36-10 оренди нерухомого майна від 30.03.2011 і зобов'язання відповідача звільнити та передати орендоване майно було припинено.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, згідно з абзацом четвертим підпункту 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі зменшення судом розміру неустойки судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Проте, відповідачем сплачений судовий збір у повному обсязі у розмір 4 014,50 грн.

Згідно зі статтею 85 ГПК України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного тексту рішення 03.06.2013.

Керуючись статтями 49, 82, пунктом 3 статті 83, статтями 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ППО Севкоммунсервис" (вул. Маршала Геловані, буд. 1, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 36614658, р/р 26000060486168 в СФ ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь, МФО 324935, або з інших рахунків) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, на рахунок місцевого бюджету міста Севастополя № 33213870700001 в ГУ ДКСУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) 1 943,81 грн., у тому числі 123,49 грн. пені, 30% річних у сумі 241,78 грн. та 1 578,54 грн. штрафу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 03.06.2013.

Суддя С. М. Альошина