Постанова

від 05.03.2009 по справі 20/243-08-5393

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/243-08-5393

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" березня 2009 р. Справа № 20/243-08-5393

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.                    

                   Суддів:  Гладишевої Т.Я.

                                  Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 17.02.2009 р.

від позивача: Каракаш В.Г., довіреність №2 від 02.02.2009р.;

                    Бугор О.Д., довіреність №1 від 02.02.2009р.;

від відповідача: Кочев П.М., довіреність №88 від 06.02.2009р.;

від третіх осіб: ПП „Карп” –Сахарова Н.М., довіреність б/н від 13.02.2009р.;

                       ФГ „Жумерка” –Кулаксиз П.П., голова,

за участю представників сторін в судовому засіданні від 05.03.2009 р.

від позивача: Каракаш В.Г., довіреність №2 від 02.02.2009р.;

                    Бугор О.Д., довіреність №1 від 02.02.2009р.;

від відповідача: Кочев П.М., довіреність №88 від 06.02.2009р.;

від третіх осіб: ПП „Карп” –Сахарова Н.М., довіреність б/н від 13.02.2009р.;

                       ФГ „Жумерка” –не з'явився;

                       Болградська районна державна адміністрація - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги  Фермерського господарства „Жумерка”, Приватного підприємства „Карп” та Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області

від 21 січня 2009 року

по справі №20/243-08-5393

за позовом: Кооперативу селянських (фермерських) господарств „Багач”

до відповідача: Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фермерського господарства „Жумерка”

                                                      Приватного підприємства „Карп”

                                                      Болградської районної державної

     адміністрації Одеської області

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладений на 05.03.2009р..

В судовому засіданні 05.03.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.01.2009р. по справі №20/243-08-5393 (суддя Щавинська Ю.М.) частково задоволено позов КС(Ф)Г „Багач” до Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності: 1) визнано за  КС(Ф)Г „Багач” право власності на комплекс насосної станції, який розташований в с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58, та складається зі споруди насосної станції, загальною площею 125,2 кв.м, та обладнання насосної станції, яке включає в себе два електричні двигуни потужністю 55 кВт кожний, два насоси для перекачування води, два запірні крани, вакуумний пристрій з електричним двигуном, електричний силовий щит, лінію електропередач, трансформатор перемінного струму 2 кВт, канал підводу води, два напірні трубопроводи, два колодязя для забору води, три пристрої для випуску води; 2) в частині вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу комплексу насосної станції від 15.12.1993р., укладеного між Колективним сільськогосподарським підприємством „Виноградівка” та КС(Ф)Г „Багач” –у позові відмовлено, з посиланням на те, що: 1) договір купівлі-продажу насосної станції з обладнанням від 15.12.1993р. укладений між КСП „Виноградівка” та КС(Ф)Г „Багач” у простій письмовій формі та не був посвідчений нотаріально, відповідно до п. 6 договору право власності у покупця на комплекс насосної станції виникає з моменту підписання договору, позивачем у процесі здійснення своєї підприємницької діяльності здійснювались будівельні роботи та капітальний ремонт комплексної насосної станції, предметом спору у даній справі є визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, що є предметом даного договору, оскільки за ч. 1 ст. 47 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення договору, нотаріальне посвідчення угод було обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі, однак названим Цивільним кодексом УРСР не було передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, укладеного між юридичними особами, як вбачається з тексту договору купівлі-продажу сторони узгодили усі істотні умови, які необхідні для договорів даного виду, а отже його слід вважати укладеним, оскільки сторонами досягнуто згоди по всім істотним умовам, необхідним для даного виду договору, крім того, укладеним у встановленій законом формі, а отже у суду відсутні підстави для визнання його дійсним; 2) щодо позовних вимог позивача про визнання права власності на комплекс насосної станції, який розташований в с. Виноградівка, Болградського району Одеської області, по вул. Лиманній, 58, то вони підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що договір купівлі-продажу від 15.12.1993р. укладений у встановленій законом формі, повністю виконаний сторонами, та право власності на майно у КС(Ф)Г „Багач” з урахуванням ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України виникло з моменту передачі майна.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося Фермерське господарство „Жумерка” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №20/243-08-5393 від 21.01.2009р., прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, мотивуючи це тим, що 27.01.2006р. згідно з рішенням засновників кооперативу селянських (фермерських) господарств „Багач” від 27.01.2006р. спірне нерухоме майно продано ПП „Карп”, що підтверджується актом приймання-передавання будівель, споруд та обладнання від 01.02.2006р., при цьому приймало участь ФГ „Жумерка”, 21.01.2009р. до канцелярії господарського суду Одеської області подано заяву про вступ у справу на стороні позивача в якості третьої особи для надання пояснень по суті справи, проте господарським судом Одеської області не прийнято до уваги цієї заяви та винесено рішення без врахування викладених у заяві обставин, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2009р. по справі № 20/243-08-5393 апеляційна скарга ФГ „Жумерка” прийнята до провадження.

30.01.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПП „Карп” також надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2009р., в якій ПП „Карп” також просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №20/243-08-5393 від 21.01.2009р., прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, обґрунтовуючи це тим, що спірне нерухоме майно продано КС(Ф)Г „Багач” ПП „Карп”, що підтверджується актом приймання-передавання будівель, споруд та обладнання від 01.02.2006р., проте позивач та відповідач не повідомили господарський суд про це, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі, крім того позивач не надав до суду документи, які підтверджують право користування земельною ділянкою, на якій розташоване спірне майно, між тим майно розташоване на земельній ділянці, яка надана в оренду ПП „Карп”.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2009р. по справі № 20/243-08-5393 апеляційна скарга ПП „Карп” прийнята до провадження та приєднана до апеляційного провадження по скарзі ФГ „Жумерка”.

03.02.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області також надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2009р. по справі №20/243-08-5393, в якій відповідач просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що спірне майно знаходиться поза межами населеного пункту –с. Виноградівка на землях запасу, якими розпоряджається Болградська районна державна адміністрація, а з лютого 2006 року земельна ділянка, на якій розташоване спірне майно передано в оренду строком на 49 років ПП „Карп”, тому відповідачами по цій справі необхідно було визначити Болградську районну державну адміністрацію Одеської області та ПП „Карп”, таким чином господарським судом Одеської області не повністю з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2009р. по справі № 20/243-08-5393 апеляційна скарга Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області прийнята до провадження та приєднана до апеляційного провадження по скаргам ФГ „Жумерка” та ПП „Карп”.

10.02.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від КС(Ф)Г „Багач” надійшли відзиви на апеляційні скарги ФГ „Жумерка”, ПП „Карп” та Виноградівської сільскої ради, в яких позивач просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає обставинам справи та чинному законодавству, а апеляційній скарги –без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2009р. по справі №20/243-08-5393 залучено до участі у справі №20/243-08-5393 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ФГ „Жумерка”, ПП „Карп”, Болградську районну державну адміністрацію Одеської області.

05.03.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від КС(Ф)Г „Багач” надійшла заява про зупинення провадження у справі №20/243-08-5393 до вирішення  пов'язаної з нею справи №15/30-09-1055 за позовом КС(Ф)Г „Багач” до ПП „Карп” про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва риборозподільника (будівель, споруд і обладнання) від 01.02.2006р..

Дослідивши заяву КС(Ф)Г „Багач” про зупинення провадження у справі та матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки справа №20/243-08-5393 за позовом КС(Ф)Г „Багач” до Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання договору купівлі-продажу від 15.12.1993р. дійсним та визнання права власності та справа №15/30-09-1055 за позовом КС(Ф)Г „Багач” до ПП „Карп” про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва риборозподільника (будівель, споруд і обладнання) від 01.02.2006р. не пов'язані між собою, так як предметом розгляду цієї справи є визнання права власності спірного майна за КС(Ф)Г „Багач”, а не підстави переходу цього права за договором купівлі-продажу від 01.02.2006р., який оскаржений КС(Ф)Г „Багач”.

Крім цього, копія договору купівлі-продажу незавершеного будівництва риборозподільника (будівель, споруд і обладнання) від 01.02.2006р. не прийнята судом в якості доказу в розумінні ст. ст. 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що ПП „Карп” та С(Ф)Г „Жумерка” не було надано до суду оригіналу вказаного договору, сторони та треті особи в судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2009р., пояснили, що не можуть надати оригінал вказаного договору, оскільки він у них відсутній.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг С(Ф)Г „Жумерка”, ПП „Карп” та Виноградівської сільської ради, заслухавши представників сторін та третіх осіб, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, рішення господарського суду першої інстанції –скасувати частково, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, які були надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, 15.12.1993р. між КСП „Виноградівка” (продавець) та КС(Ф)Г „Багач” (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив комплекс насосної станції (комплекс силового обладнання), розташований за адресою: с. Виноградівка Болградського району Одеської області, який складається з будівлі насосної станції, загальною площею 125,2 кв.м., та обладнання насосної станції (два електричних двигуна потужністю 55 кВт кожний, два насоси для перекачування води, два запірних крани, вакуумне обладнання з електричним двигуном, електричний силовий щит, мережа електропередач, трансформатор перемінного току потужністю 2 кВт, канал підводу води, два напорних трубопроводи, колодязь для забору води –2 шт., 3 обладнання для випуску води, вартістю 192000 крб., право власності у покупця насосної станції виникає з моменту підписання даного договору.

Платіжним дорученням №24 від 15.12.1993р. КС(Ф)Г „Багач” перерахував КСП „Виноградівка” 192000 крб. за комплекс насосного силового обладнання.

18.12.2008р. до господарського суду Одеської області від КС(Ф)Г „Багач” надійшла позовна заява до Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання договору купівлі-продажу від 15.12.1993р. дійсним та визнання права власності на комплекс насосної станції.

Як вбачається з рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2009р. по справі №20/243-08-5393 частково задоволено позов КС(Ф)Г „Багач” до Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності: 1) визнано за КС(Ф)Г „Багач” право власності на комплекс насосної станції, який розташований в с. Виноградівка Болградського району Одеської області по вул. Лиманній, 58, та складається зі споруди насосної станції, загальною площею 125,2 кв.м, та обладнання насосної станції, яке включає в себе два електричні двигуни потужністю 55 кВт кожний, два насоси для перекачування води, два запірні крани, вакуумний пристрій з електричним двигуном, електричний силовий щит, лінію електропередач, трансформатор перемінного струму 2 кВт, канал підводу води, два напірні трубопроводи, два колодязя для забору води, три пристрої для випуску води; 2) в частині вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу комплексу насосної станції від 15.12.1993р., укладеного між Колективним сільськогосподарським підприємством „Виноградівка” та КС(Ф)Г „Багач” – у позові відмовлено.

В п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” вказано: якщо помилка місцевого господарського суду у застосуванні норм матеріального права не вплинула на загальну правову оцінку обставин справи та на правильність судового висновку щодо вирішення спору, то у суду апеляційної інстанції немає підстав для скасування відповідного судового рішення, водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи. Що ж до порушення або неправильного застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, то згідно з ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України воно може бути підставою для скасування або зміни рішення названого суду лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Дослідивши обставини справи та позовні вимоги КС(Ф)Г „Багач”, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу комплексу насосної станції від 15.12.1993р., укладеного між Колективним сільськогосподарським підприємством „Виноградівка” та КС(Ф)Г „Багач”, викладене у резолютивній частині рішення, є вірним, проте господарським судом першої інстанції допущена помилка у застосуванні норм матеріального права та невірно надана оцінка обставинам справи.

Як вказується у рішенні господарського суду першої інстанції, Цивільним кодексом УРСР в редакції 1963 року, який діяв на момент укладення договору, не було передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, укладеного між юридичними особами.

Згідно зі ст. 47 названого Кодексу нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Між тим, за ст. 153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах, істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, істотними умовами договору є об'єкт договору, ціна, строки виконання зобов'язання, зобов'язання сторін щодо приймання - передачі майна, обов'язок продавця попередити покупця про права третіх осіб на товар.

Як свідчить, договір купівлі-продажу від 15.12.1993р. сторонами дотримано усі істотні умови договору купівлі-продажу.

          Проте, ст. 225 названого Кодексу визначено, що право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові, якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно зі ст. 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

Так, продавцем у договорі купівлі-продажу від 15.12.1993р. визначено колективне сільськогосподарське підприємство „Виноградівка”, між тим, як свідчить примірник договору (в матеріалах справи знаходиться копія договору) з боку продавця договір підписаний невідомою особою та скріплений печаткою „Колгосп ім. ХХІІ з'їзду КПРС”.

Як свідчить архівна виписка архівного відділу Болградської районної державної адміністрації №03-15-23 від 05.02.2009р., 30.12.1992р. на зборах уповноважених колгоспників (протокол №4 від 30.12.1992р.) колгосп „Ім. ХХІІ з'їзду КПРС” було ліквідовано на підставі Закону України „Про колективні сільськогосподарські підприємства”, Земельного кодексу України та особових заяв колишніх членів колгоспу на договірних засадах, на базі пайової майнової та земельної власності колгосп „Ім. ХХІІ з'їзду КПРС” реорганізовано та створено колективне сільськогосподарське підприємство „Виноградівка”. Рішенням зборів КСП „Виноградівка” вважається юридичним правонаступником колгоспу „Ім. ХХІІ з'їзду КПРС” та прийняло на себе усі зобов'язання щодо колишнього колгоспу на момент його реорганізації.

          Таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу від 15.12.1993р. колгосп „Ім. ХХІІ з'їзду КПРС” було реорганізовано у КСП „Виноградівка”, а отже використання печатки колгоспу „Ім. ХХІІ з'їзду КПРС” є протиправним.

          Крім того, господарським судом першої інстанції не було досліджено питання наявності прав власності КСП „Виноградівка” на майно, продане за договором купівлі-продажу від 15.12.1993р., не перевірено матеріали інвентарної справи КП „Болградське бюро технічної інвентаризації”, у зв'язку з чим не з'ясовано та не враховано наявність довідки-характеристики на відчужуваний об'єкт, що характеризує об'єкт продажу, наявність правовстановлювального документа на об'єкт продажу, який би підтверджував його належність продавцю.

          В судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції представниками КС(Ф)Г „Багач” надані пояснення, з яких вбачається, що вищенаведені документи у позивача відсутні, та він не може надати інші докази.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що КС(Ф)Г „Багач” не довело в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України факту укладення договору купівлі-продажу від 15.12.1993р. з КСП „Виноградівка” та КС(Ф)Г „Багач”.

          Крім того, КС(Ф)Г „Багач” визначено в якості позивача Виноградівську сільську раду Болградського району Одеської області, посилаючись на те, що КСП „Виноградівка” ліквідоване, а майно, придбане за договором, знаходиться в межах с. Виноградівка Болградського району Одеської області.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази ліквідації КСП „Виноградівка” (Код ОКПО 19042082), натомість позивачем наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №714678 від 19.01.2009р., з якого вбачається, що сільськогосподарський виробничий кооператив „Виноградівка” (Ідентифікаційний код 03768931) ліквідований 15.02.2006р..

Таким чином позивачем не доведено факту ліквідації КСП „Виноградівка” та безпідставно вказано в якості відповідача Виноградівську сільську раду Болградського району Одеської області.

До того ж, не можуть бути доказами укладення та виконання договору купівлі-продажу від 15.12.1993р. копія рахунку (арк. спр. 33 т. І) від 02.10.1992р. та копія платіжного доручення №24 (арк. спр. 34 т. І), оскільки у вказаних документів відсутнє посилання на договір купівлі-продажу від 15.12.1993р., натомість в платіжному дорученні №24 від 15.12.___3р. міститься посилання на рахунок №171 від 2 5   1993р., який в матеріалах справи відсутній.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності за КС(Ф)Г „Багач” на насосну станцію, придбану за договором купівлі-продажу від 15.12.1993р., укладеного між КСП „Виноградівське” та КС(Ф)Г „Багач”, то вказана позовна вимога не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки судом зроблено висновок про відсутність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу від 15.12.1993р. дійсним, то позовна вимога КС(Ф)Г „Багач” щодо визнання права власності на спірне майно задоволенню не підлягає.  

До того ж, слід відмітити наступне, договір купівлі-продажу комплексу насосної станції укладено 15.12.1993р., тобто в період дії Цивільного кодексу УРСР.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003 року правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

          Таким чином, для правильного вирішення спору щодо строків позовної давності слід застосовувати норми Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року (зі змінами).

Так, ст. 71 Цивільного кодексу УРСР визначено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

За ст. 76 названого Кодексу перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і ст.ст. 78 і 79 цього Кодексу.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що право на позов виникло у КС(Ф)Г „Багач” з 15.12.1993р. (з дати укладення договору купівлі-продажу), а отже строк позовної давності закінчився після спливу трьох років, тобто 15.12.1996р..

Згідно зі ст. ст. 75, 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові, якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові, позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Між тим, як свідчать матеріали справи позивачем не було надано до суду доказів поважності строку позовної давності в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, тому пропущення позивачем строку позовної давності є також підставою для відмови у задоволенні позовних вимог КС(Ф)Г „Багач”.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області скасувати частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ФГ „Жумерка”, ПП „Карп” та Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.01.2009р. по справі №20/243-08-5393 скасувати частково, виклавши в наступній редакції: „У задоволенні позову відмовити”.

Стягнути з Кооперативу селянських (фермерських) господарств „Багач” (68733, Одеська область, Болградський район, с. Виноградівка, Ідентифікаційний код 19042082) на користь фермерського господарства „Жумерка” (68733, Одеська область, Болградський район, с. Виноградівка, вул. Зої Космодем'янської, 6 „Б” Ідентифікаційний код №19043271) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп..

Стягнути з Кооперативу селянських (фермерських) господарств „Багач” (68733, Одеська область, Болградський район, с. Виноградівка, Ідентифікаційний код 19042082) на користь приватного підприємства „Карп” (68733, Одеська область, Болградський район, с. Виноградівка, вул. І. Банєва, 13 „Б” Ідентифікаційний код №33982296) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп..

Стягнути з Кооперативу селянських (фермерських) господарств „Багач” (68733, Одеська область, Болградський район, с. Виноградівка, Ідентифікаційний код 19042082) на користь Виноградівської сільської ради Болградського району Одеської області (68733, Одеська область, Болградський район, с. Виноградівка, вул. І. Банєва, 69) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп..

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                              Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                                  Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                                Лавренюк О.Т.