Постанова

від 30.05.2013 по справі 801/3421/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2013 р. 12:45 Справа №801/3421/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В.,

за участю позивача - Мальберга В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Термо-Крим"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Приватне підприємство "Термо-Крим"звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0055701501 від 18.09.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки №5133/15-1/32681317 від 29.08.2012р, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Податковому Кодексу України.

У судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ПП "Термо-Крим"за результатами якої складено акт перевірки № 5133/15-1/32681317 від 29.08.2012р.

Позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП "Термо-Крим" з питань взаємовідносин з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" була проведена на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі "Про проведення в непланової невиїзної перевірки" від 20.07.2012р. № 1408/22-3 на підставі п. 79.1 ст. 79, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Сімферополі АРКрим ДПС у акті перевірки від 29.08.2012р. № 5133/15-1/32681317 посилається на акт № 4161/22-3/32681317 від 26.07.2012р. згідно з яким була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "Термо-Крим" з питань взаємовідносин з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" (ЄДРПОУ 37517333) за квітень 2012 року , відповідно до якого за квітень 2012 року ПП "Термо-Крим"було завищено податковий кредит у розмірі 99993,0 грн.

Суть спору полягає в тому, що на думку відповідача позивачем порушений порядок заповнення податкової звітності з податку на прибуток та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 499965,00 грн., яке виникло з урахуванням акту перевірки № 4161/22-3/32681317 від 26.07.2012р.

18.09.2012 р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополь АР Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0055701501 яким завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 499965,00 грн.

Не погодившись з зазначеним висновком ПП "Термо-Крим" звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0055701501 від 18.09.2012року.

З такою позицією відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0055701501 від 18.09.2012року, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4.1.1 статті 4 ПК України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно зі ст. 134.1.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є " прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу".

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судом встановлено, що в акті перевірки № 5133/15-1/32681317 від 29.08.2012р., ПП "Термо Крим" з питань взаємовідносин з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" (ЄДРПОУ 37517333), за квітень 2012року, встановлено завищення податкового кредиту у сумі 99993,0 грн. (обсяг придбання 499965грн.) В декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 р. № 9042085479 від 20.07.2012р. платником у рядку 05.1 «Собівартість придбаних, виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг)» платником відображено суму 1686155 грн., а потрібно 1186190 грн. (1686155 грн. -499965,0). Платником порушено ст. 138 Податкового кодексу України.

Однак, з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування валових витрат у розмірі 499 965грн..

Перевіряючи реальність виконання договорів підряду №22/3-12 від 22.03.201р., №19/3-12 від 19.03.2012р., №16/3-12 від 16.03.2012р., №15/3-12 від 15.03.2012р., укладених між позивачем та ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" (ін. код 37517333), суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, ПП "Термо-Крим" (Замовник) мав господарські відносини з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" (Продавець) на підставі:

- Договору підряду №22/3-12 від 22.03.2012р. на суму 108187,44 грн., у т.ч. ПДВ 18031,24 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати чергові налагоджувальні роботи згідно з затвердженим замовником дефектним актом.

- Договору підряду №19/3-12 від 19.03.2012р. на суму 204840,54 грн., у т.ч. ПДВ - 32140,09 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати чергові налагоджувальні роботи згідно з затвердженим замовником дефектним актом.

- Договору підряду №16/3-12 від 16.03.2012р. на суму 199492,86 грн., у т.ч. ПДВ - 33248,81 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати чергові налагоджувальні роботи згідно з затвердженим замовником дефектним актом.

- Договору підряду №15/3-12 від 15.03.2012р. на суму 87439,44 грн., у т.ч. ПДВ - 14573,34 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати чергові налагоджувальні роботи згідно з затвердженим замовником дефектним актом.

Судом встановлено, що приймання виконаних робіт оформлялися актами приймання виконаних робіт за квітень 2012р. до договору №22/3-12 від 22.03.2012р. на суму 108187,44 грн. у т.ч. ПДВ 18031,24 грн., до договору №19/3-12 від 19.03.2012р. на суму 204840,54 грн. у т.ч. ПДВ - 32140,09 грн., до договору №16/3-12 від 16.03.2012р. на суму 199492,86 грн. у т.ч. ПДВ - 33248,81 грн., до договору №15/3-12 від 15.03.2012р. на суму 87439,44 грн. у т.ч. ПДВ - 14573,34 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжних доручень №1380 від 29.05.2012р. на суму 90000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 15000,00 грн., № 1382 від 31.05.2012р. на суму 80000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 13333,33 грн., №1378 від 25.05.2012р. на суму 29492,86 грн. у т.ч. ПДВ - 4915,48 грн., №1360 від 21.05.2012р. на суму 108187,44 грн. у т.ч. ПДВ - 18031,24 грн., №1359 від 21.05.2012р. на суму 87439,44 у т.ч. ПДВ - 14573,24 грн., №1371 від 23.05.2012р. на суму 104840,54 грн., у т.ч. ПДВ - 17473,42 грн., №1377 від 25.05.2012р. на суму 100000,00 грн. у т.ч. ПДВ 16666,67, отже на загальну суму 599960,28 грн. у т.ч. ПДВ - 99993,28 грн. позивачем було сплачено за надані послуги.

Таким чином, судом вбачається, що сума податку на додану вартість була сплачена ПП "Термо-Крим", зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних послуг та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест".

Судом встановлено, що позивачем від ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" були отримані податкові накладні:

- №112 від 30.04.2012р. на суму 108187,44 грн. у т.ч. ПДВ - 18031,24 грн.;

- №109 від 29.04.2012р. на суму 87439,44 грн. у т.ч. ПДВ - 14573,24 грн.;

- №110 від 30.04.2012р. на суму 204840,54 грн. у т.ч. ПДВ - 34140,09 грн.;

- №111 від 30.04.2012р. на суму 199492,86 грн. у т.ч. ПДВ - 33248,81 грн.

отже на загальну суму 599960,28 грн. у т.ч. ПДВ - 99993,38 грн.

Вказана сума податку на додану вартість у розмірі 99993,38 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді квітня 2012 року.

Отже, судом встановлено що сума податку на додану вартість була сплачена ПП "Термо-Крим", зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних послуг та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест".

Вказана сума податку на додану вартість у розмірі 99993,38 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді квітня 2012 р., а тому у ДПІ у м. Сімферополі не має підстав для нарахування податкового зобов'язання з завищенням суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 499965,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання послуг у ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" в квітні 2012 року.

Твердження відповідача про порушення позивачем правил формування податкового кредиту пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест", оскільки у контрагента в ході перевірки встановлено відсутність необхідним умов для досягнення результатів економічної діятельності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів.

Однак ці доводи відповідача не мають жодного відношення до спірних правовідносин.

Суд, зауважує, що під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагент -ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Відповідач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що правочин між позивачем та ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест", був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, відповідач, визнаючи існування договірних відносин, вважає, що правочин порушує публічний порядок і на цій підставі, керуючись ст. 228 ЦК України, визнав його недійсним (нікчемним).

Твердження відповідача про фактичну відсутність господарських операцій за договорами укладеними між ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" і позивачем спростовуються як поясненням позивача, так і документами, що знаходяться у матеріалах справи, які свідчать про фактичне виконання правочину, фактичну наявність його результатів та використання отриманих за цим правочином ТМЦ у господарській діяльності позивача.

А саме суд зазначає, що достатнім доказом того, що правочин з наданням товарів (послуг) ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" позивачу підтверджується платіжними дорученнями та податковими накладними, ці первинні документи підтверджують фактичне придбання позивачем послуг.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, зазначені порушення були виявлені з урахуванням того, що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" за квітень 2012 р., за наслідками перевірки складено акт від 26 липня 2012 року №4161/22-3.

За висновками даного акту встановлені такі порушення позивачем:

- ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість

Вищевказане свідчить про відсутність у ПП "Термо -Крим" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують: п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п.187.1 ст. 187, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2012 року у сумі 99993,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2012 року №0003122204 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 99993,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24998,25 грн.

Не погодившись з зазначеним, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Так, Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.10.2012р. по справі № 2а-9498/12/0170/18 якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0003122204 від 16.08.2012року, залишено без змін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки рішення про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0003122204 від 16.08.2012року, яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 99993,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24998,25 грн. скасовано, підстав для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання, з завищенням від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 499965,00грн. не має.

Враховуючи преюдиціальне значення вищенаведеного судового рішення, яким встановлені певні факти та обставини щодо порушень з боку позивача порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток на підставі акту перевірки № 4161/22-3 від 26.07.2012р. за результатами якою складено Акт камеральної перевірки податкової звітності від 29.08.2012р. № 5133/15-1/32681317 від 29.08.2012р, який став підставою для прийняття рішення податкового повідомлення-рішення № 0055701501 від 18.09.2012р. , суд вважає, що такі факти та обставини не потребують повторного доказування при розгляді цієї справи, тому суд посилається на зазначені факти та обставини, як на встановлені судом при розгляді іншої адміністративної справи.

Отже, суд підкреслює, що факти та обставини, встановлені судовим рішенням 2а-9498/12/0170/18 в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді цієї справи, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки щодо заниження суми від'ємного значення з податку на прибуток позивачем викладені відповідачем в акті перевірки № 5133/15-1/32681317 від 29.08.2012р. не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 499965 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини, на підставі зібраних під час розгляду справи доказів та наведені норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2 294 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

У зв'язку зі складністю справи судом 30.05.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 03.05.2013 року постанову складено у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 18.09.2013р. №0055701501.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Термо-Крим" (ЄДРПОУ 32681317) 2 294 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.