Ухвала

від 15.08.2013 по справі 801/3421/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3421/13-а

15.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3421/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 30.05.13

за позовом Приватного підприємства "Термо-Крим" (вул. Калініна, 6, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Термо-Крим"звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0055701501 від 18.09.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.13 у справі № 801/3421/13-а позовні вимоги Приватного підприємства "Термо-Крим" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 18.09.2012 р. №0055701501.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.07.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ПП "Термо-Крим" за результатами якої складено акт перевірки № 5133/15-1/32681317 від 29.08.2012р.

Позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП "Термо-Крим" з питань взаємовідносин з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" була проведена на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі "Про проведення в непланової невиїзної перевірки" від 20.07.2012р. № 1408/22-3 на підставі п. 79.1 ст. 79, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС у акті перевірки від 29.08.2012р. № 5133/15-1/32681317 посилається на акт № 4161/22-3/32681317 від 26.07.2012р. згідно з яким була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "Термо-Крим" з питань взаємовідносин з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" (ЄДРПОУ 37517333) за квітень 2012 року , відповідно до якого за квітень 2012 року ПП "Термо-Крим" було завищено податковий кредит у розмірі 99993,0 грн.

На думку відповідача позивачем порушений порядок заповнення податкової звітності з податку на прибуток та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 499965,00 грн., яке виникло з урахуванням акту перевірки № 4161/22-3/32681317 від 26.07.2012р.

18.09.2012 р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополь АР Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0055701501 яким завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 499965,00 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що висновки щодо заниження суми від'ємного значення з податку на прибуток позивачем викладені відповідачем в акті перевірки № 5133/15-1/32681317 від 29.08.2012р. не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 499965 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В акті перевірки № 5133/15-1/32681317 від 29.08.2012р., ПП "Термо Крим" з питань взаємовідносин з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" (ЄДРПОУ 37517333), за квітень 2012року, встановлено завищення податкового кредиту у сумі 99993,0 грн. (обсяг придбання 499965грн.) В декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 р. № 9042085479 від 20.07.2012р. платником у рядку 05.1 "Собівартість придбаних, виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг)" платником відображено суму 1686155 грн., а потрібно 1186190 грн. (1686155 грн. -499965,0). Платником порушено ст. 138 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, ПП "Термо-Крим" (Замовник) мав господарські відносини з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" (Продавець) на підставі: договору підряду №22/3-12 від 22.03.2012р. на суму 108187,44 грн., у т.ч. ПДВ 18031,24 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати чергові налагоджувальні роботи згідно з затвердженим замовником дефектним актом. договору підряду №19/3-12 від 19.03.2012р. на суму 204840,54 грн., у т.ч. ПДВ - 32140,09 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати чергові налагоджувальні роботи згідно з затвердженим замовником дефектним актом, договору підряду №16/3-12 від 16.03.2012р. на суму 199492,86 грн., у т.ч. ПДВ - 33248,81 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати чергові налагоджувальні роботи згідно з затвердженим замовником дефектним актом., договору підряду №15/3-12 від 15.03.2012р. на суму 87439,44 грн., у т.ч. ПДВ - 14573,34 грн., відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати чергові налагоджувальні роботи згідно з затвердженим замовником дефектним актом.

Приймання виконаних робіт оформлялися актами приймання виконаних робіт за квітень 2012р.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно платіжних доручень №1380 від 29.05.2012р. на суму 90000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 15000,00 грн., № 1382 від 31.05.2012р. на суму 80000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 13333,33 грн., №1378 від 25.05.2012р. на суму 29492,86 грн. у т.ч. ПДВ - 4915,48 грн., №1360 від 21.05.2012р. на суму 108187,44 грн. у т.ч. ПДВ - 18031,24 грн., №1359 від 21.05.2012р. на суму 87439,44 у т.ч. ПДВ - 14573,24 грн., №1371 від 23.05.2012р. на суму 104840,54 грн., у т.ч. ПДВ - 17473,42 грн., №1377 від 25.05.2012р. на суму 100000,00 грн. у т.ч. ПДВ 16666,67, отже на загальну суму 599960,28 грн. у т.ч. ПДВ - 99993,28 грн. позивачем було сплачено за надані послуги.

Таким чином, сума податку на додану вартість була сплачена ПП "Термо-Крим", зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних послуг та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест".

Відповідно до матеріалів справи, позивачем від ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" були отримані податкові накладні: №112 від 30.04.2012р. на суму 108187,44 грн. у т.ч. ПДВ - 18031,24 грн.; №109 від 29.04.2012р. на суму 87439,44 грн. у т.ч. ПДВ - 14573,24 грн.; №110 від 30.04.2012р. на суму 204840,54 грн. у т.ч. ПДВ - 34140,09 грн.; №111 від 30.04.2012р. на суму 199492,86 грн. у т.ч. ПДВ - 33248,81 грн., отже на загальну суму 599960,28 грн. у т.ч. ПДВ - 99993,38 грн.

Вказана сума податку на додану вартість у розмірі 99993,38 грн. була включена до складу податкового кредиту у звітному періоді квітня 2012 року.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не завищено податковий кредит у розмірі 99993,00 грн.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Окрім того, судова колегія зазначає, що порушення позивача були виявлені з урахуванням того, що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ Компанія "Дельта Груп Інвест" за квітень 2012 р., за наслідками перевірки складено акт від 26 липня 2012 року №4161/22-3.

За висновками даного акту встановлені такі порушення позивачем: ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2012 року №0003122204 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 99993,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24998,25 грн.

Не погодившись з зазначеним, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Так, Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.10.2012р. по справі № 2а-9498/12/0170/18 якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0003122204 від 16.08.2012 року, залишено без змін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки рішення про визнання протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0003122204 від 16.08.2012 року, яким позивачу визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 99993,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24998,25 грн. скасовано, підстав для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання, з завищенням від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 499965,00 грн. не має.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки щодо заниження суми від'ємного значення з податку на прибуток позивачем викладені відповідачем в акті перевірки № 5133/15-1/32681317 від 29.08.2012р. не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 499965 грн.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.13 у справі № 801/3421/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна